Напишіть, будь ласка, про лікувальні властивості такої рослини, як амарант.
З повагою
ваша постійна передплатниця Галина Кузьменко. смт Калінінське Херсонської обл.
Лист коментує кандидат біологічних наук Любов ДУДЧЕНКО.
Не помилимося, якщо назвемо амарант (щириця) чудодійною скарбницею ліків від багатьох недуг: запальні процеси сечостатевої системи в жінок і чоловіків, профілактика аденоми, геморою, вживають для швидшого одужання післяопераційних хворих, за гіповітамінозу, знесилення. Амарант корисний для профілактики та лікування недокрів’я, атеросклерозу, ожиріння, каменеутворення, будь-яких запальних процесів, онкологічних недуг, зокрема, пов’язаних із впливом радіації. Нічне нетримання сечі в дітей лікують відваром волоті з насінням (пити його як чай). Ось тільки незначна частина тих захворювань, за яких амарант виявляє позитивну дію.
Лiкувальними властивостями характеризується вся рослина. Цілющі властивості амаранту забезпечує вміст у ньому заліза, кальцію, калію, фосфору, вітамінів, білка, який легко засвоюється людським організмом. Значний вміст валіну, лейцину, лізину, метіоніну, фенілаланіну, триптофану робить амарант справжнім лікувальним продуктом. При цьому відсотковий вміст у насінні амаранту амінокислот вищий, ніж у білку пшениці, соєвих бобів, коров’ячому молоці.
Останніми роками вченi виявили в насiннi амаранту дуже цiнну бiологiчно активну речовину — сквален, який одержували лише з жиру печiнки акул. Доведено, що сквален має потужний лiкувальний ефект. За вживання насiння амаранту, в якому мiститься сквален, полiпшується стан здоров’я, пiдвищується опiрнiсть органiзму до рiзних захворювань, радiозахисна активність. Учені встановили, що амарант виводить з організму радіонукліди, а олія, одержана з його зерен, за вмістом таких амінокислот, як лізин, гістидин, аргінін, аспарагінова кислота, глютамінова кислота та ін., переважає обліпихову олію.
Настоянка з насіння амаранту: стигле зерно, можна з відвійками, залити горілкою в пропорції 1:3, настояти 8--10 діб у темному місці, час від часу збовтуючи. Процідити, вживати по 5--6 крапель з молоком чи теплою водою перед їдою.
За смаковими та харчовими властивостями в амаранту немає конкурентів, у багатьох країнах він входить у щоденний раціон. За прийнятою шкалою якості білок амаранту оцінюється 100 балами, в той час як білок сої — 60.
Дієтологи стверджують: харчові якості амаранту вищі, ніж у гречки. За широтою використання амаранту в їжу його можна порівняти зі шпинатом і капустою. Із ніжних листків молодих рослин готують чудові салати. Салати, тістечка, паста, хліб, борошно, олія, крохмаль — ось неповний перелік продуктів, отриманих із цієї диво-рослини. Насіння амаранту годиться для пророщування, що дуже корисно, особливо взимку. За смаком воно нагадує горіхи й під час нагрівання перетворюється в апетитний хрумкий продукт. Якщо, випікаючи хліб, до звичайного борошна додати 10% амарантового, значно поліпшаться смакові якості й цінність такого хліба.
Підсмажене чи підсушене, схоже на пшоно насіння амаранту використовують для приготування каш і супів.
Збираючи амарант з оздоровчою метою, треба пам’ятати, що на зелень його можна використовувати вже тоді, коли рослина досягла 25-30 см заввишки, а листочки збирають з нижніх ярусів протягом усього літа до пізньої осені. Період дозрівання насіння дещо розтягнутий. Збирання слід розпочинати, коли на стеблах рослин і листових пластинках з’являється червонувате забарвлення. Тоді під час струшування суцвіття насіння починає випадати - можна збирати. Найчастіше суцвіття зрізають вручну, тонким шаром розкладають під наметом чи на підлоговій сушарці. Протягом одного-двох тижнів насіння дозріває, його обмолочують і очищають від домішок.
Олiя, яку одержують iз зерна, характеризується лiкувальними властивостями. Її ефективно використовують за хвороб шлунка, променевих уражень шкiри, рiзних опiків, пролежнів, екземи, променевої терапiї раку.
