ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ОБЛІТЕРУЮЧИЙ АТЕРОСКЛЕРОЗ НИЖНІХ КІНЦІВОК
Це небезпечне захворювання, якщо з ним не боротися, загрожує гангреною й може закінчитися ампутацією ураженої кінцівки.
Про його симптоми, методи діагностики та лікування розповіли головний лікар Запорізької обласної лікарні Сергій Тяглий, завідувач відділення судинної хірургії, кандидат медичних наук Леонід Карнаух і головний ангіохірург Запорізької області, доктор медичних наук, професор кафедри госпітальної хірургії, лауреат Державної премії Олександр ГУБКА.
ЧОМУ ПОРУШУЄТЬСЯ ПРОХІДНІСТЬ СУДИН У КІНЦІВКАХ
-Сергію Васильовичу, що таке облітеруючий атеросклероз?
-Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок спричинюється порушенням прохідності судин через закриття їх просвіту на якійсь ділянці, внаслідок чого відбувається гостре чи хронічне порушення кровопостачання в органі чи частині тіла. Його розвитку сприяють: цукровий діабет, гіперліпідемія (високий вміст у крові жиру), гіпертензія (підвищений артеріальний тиск), збільшення маси тіла, нікотинова інтоксикація, літній і старечий вік. До чинників ризику також відносять: поліцитемію (підвищений вміст гемоглобіну в крові), хронічні інфекції, психосоціальні стресові ситуації, лікування естрогенами. При цьому виникає звуження просвіту артерій нижніх кінцівок.
Ще хочу звернути увагу на те, що облітеруючий атеросклероз як, утім, і багато інших захворювань судин, в останні роки істотно «помолодшав». Якщо раніше ми вперше виявляли це захворювання в пацієнтів старшого віку, то сьогодні змушені констатувати вже тяжкі форми його розвитку в людей 40-50 років.
У пацієнтів в молодшому віці це захворювання проявляє себе агресивніше, ніж у літніх людей. Це пояснюється тим, що в молодих людей всі обмінні процеси в організмі відбуваються більш інтенсивно. Облітеруючий атеросклероз, як наслідок порушення цих процесів, зокрема ліпідного обміну, призводить до відкладення холестерину в судинній стінці й утворення так званих бляшок, що звужують або повністю закривають просвіт судини, що, власне, й стає причиною порушення кровозабезпечення м’язів і тканин нижніх кінцівок. У важких випадках можуть розвинутися трофічні виразки й гангрена, що може призвести до ампутації кінцівки.
У людей старшого віку обмінні процеси сповільнюються, відповідно, хвороба стає менш агресивною. Однак не припиняється. Результати моніторингу ситуації, проведеного дослідницькими компаніями, свідчать, що серед чоловіків у віці 40-50 років у 7% виявляють облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок. У віці від 60 років - у 15%, від 70 років - у 23-25%.
Утім, жінки теж схильні до цієї хвороби, хоча й дещо меншою мірою. Адже причини, які сприяють її розвиткові, - це шкідливі звички (куріння, алкоголізм), зневага до здорового способу життя (стреси, низька фізична активність - гіподинамія, зайва маса тіла, незбалансоване харчування - споживання великої кількості шкідливих продуктів), а також низка інших чинників ризику - спадкова схильність, супутні захворювання: високий артеріальний тиск, цукровий діабет. Забруднення навколишнього середовища посилює негативний вплив на організм людини й сприяє розвитку цього захворювання.
СИМПТОМИ, ЯКІ МАЮТЬ НАСТОРОЖИТИ
- Олександре Вікторовичу, від чого залежить успіх лікування цього захворювання?
- Успіх лікування залежить передусім від точності поставленого діагнозу й забезпечення широкого спектра медичних можливостей для ведення пацієнта. Якщо взяти обласну лікарню, вона оснащена високотехнологічним діагностичним і хірургічним обладнанням, що забезпечує надання належної кваліфікованої медичної допомоги в повному обсязі. Сьогодні запоріжцям та нашим гостям доступні інноваційна діагностика й ефективне лікування такого захворювання, як облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок, на рівні європейських стандартів. На жаль, пацієнти найчастіше звертаються по таку допомогу лише тоді, коли хвороба вже переходить у задавнену стадію.
- Леоніде Петровичу, що саме найперше має насторожити хворого й спонукати звернутися до ангіохірурга?
- Відсутність пульсу на нозі. Біль, м’язовий спазм, втома в ногах під час ходьби. Приміром, людина проходить 100 метрів, і виникає напад болю в м’язах ніг, що змушує її зупинитися, через деякий час біль минає і вона може йти далі. Саме такий біль називають переміжною кульгавістю. Із прогресуванням захворювання зменшується відстань, яку можна пройти без зупинки.
Подальше прогресування захворювання призводить до появи постійного болю в пальцях чи стопі не тільки під час ходьби, а й у спокої. Далі - важкий біль, оніміння кінцівок, незагойні рани на пальцях чи гомілках. Лущення шкіри, тріщини на шкірі, які можуть стати вхідними воротами для інфекцій, гангрена (почорніння пальців).
Головне - почати лікування якомога раніше, тоді є надія обійтися без важких оперативних втручань та відчутно поліпшити якість життя пацієнту. Ми готові протиставити хворобі сучасні методики її лікування. Щодня в поліклініці обласної лікарні амбулаторно-консультативний прийом ведуть два судинних хірурги. Отож потрапити до нас на консультацію цілком реально в день звернення. Крім того, в приймальному відділенні стаціонару забезпечується цілодобове чергування наших фахівців.
Якщо з’явилися насторожливі симптоми, такі, скажімо, як відсутність пульсу на нозі, потрібно негайно звертатися по допомогу, спочатку за місцем проживання до дільничного хірурга чи терапевта. А вони вже направлять до нас. У разі правильних діагностики та терапії пацієнту вдасться уникнути інвалідизації, що неминуча в разі ампутації кінцівки. Утім, статистика підтверджує, що навіть успішно проведена операція (ампутація гангренозної кінцівки, що відбувається через прогресування атеросклерозу судин ноги і якщо запізно розпочато його лікуванні) не гарантує пацієнтові довге життя. За статистикою, у більш як 70% випадків після ампутації пацієнти гинуть протягом 5-7 років від інфаркту чи інсульту.
СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ
- Лікарю, які саме методи діагностики застосовують для обстеження хворих?
- Передусім хочу звернути увагу на діагностику, яку проводять у нас і яку повинні пройти пацієнти, щоб отримати адекватне й ефективне лікування.
Ультразвукова доплерографія з вимірюванням плечощиколоткового індексу. Дає можливість визначити рівень атеросклеротичного закупорювання та ступінь кровопостачання кінцевих відділів ураженої кінцівки.
Рентгенівська ангіографія. Вона дає змогу визначити локалізацію й протяжність патологічного процесу, ступінь ураження артерій (повне закупорювання чи звуження).
Спіральна комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна контрастна ангіографія не поступається рентгенівській за якістю інформації, але не потребує госпіталізації та вирізняється високою безпечністю для пацієнтів, адже контраст вводиться внутрішньовенно.
Маючи результати дослідження, лікар призначає відповідне лікування.
ЛІКУВАННЯ: КОНСЕРВАТИВНЕ ТА ХІРУРГІЧНЕ
Консервативне лікування передбачає зменшення швидкості прогресування атеросклерозу, зниження ризику тромботичних ускладнень. Для постійного прийому можна рекомендувати препарати, що знижують рівень холестерину, розширюють судини, поліпшують плинність крові й зменшують ризик утворення тромбів.
Терапевтичні засоби дають позитивний ефект лише після багатомісячного прийому, і в подібній ситуації їх слід розглядати як обов’язкове доповнення до хірургічного лікування.
Хірургічне втручання показане в разі значного зниження якості життя через атеросклеротичні ураження. Полягає у видаленні атеросклеротичної бляшки, яка перекриває просвіт артерії, чи створенні обхідного шляху для кровотоку (шунтування).
- А можна детальніше зупинитися на хірургічних методах лікування?
- Аортостегнове шунтування чи протезування артерії - пуск крові штучною судиною в обхід перешкоди. У разі однобічного ураження артерій таза (клубових артерій) синтетичний протез пришивають вище й нижче закупорювання і кров іде в обхід. Цей протез розташовується чи паралельно закупореній артерії (шунтування), чи замість неї (протезування). Для доступу до судин роблять серединний чи бічний розріз живота та інший розріз - у паху, тут протез пришивають до стегнових артерій.
Аортостегнове біфуркаційне шунтування (АСБШ). Якщо закриті обидві клубові артерії, пришивають так званий біфуркаційний протез. Пацієнти ще називають його «штани». Для цього теж робиться розріз по середній лінії живота, іноді бічний. Додатково потрібні ще два розрізи в паху, з двох боків, щоб пришити тут протез до судин стегон. Протези аорти не відторгаються, не розриваються й вірно служать протягом усього життя хворого.
Операцію найчастіше виконують під епідуральною анестезією (установка тонкого катетера проводиться в попереку в ділянці корінців спинного мозку) і загальним знеболенням (наркоз). Застосування епідуральної анестезії дає змогу в кілька разів зменшити дозування препаратів порівняно із загальним знеболенням.
Стегно-підколінне шунтування чи протезування - пуск крові штучною судиною в обхід перешкоди. У разі оклюзії стегнової артерії виконується стегново-підколінне шунтування, тобто створюється пуск крові в обхід закритої стегнової артерії. Як шунтувальний матеріал використовують як синтетичний протез, так і автовену. Робиться розріз у паху, протез пришивається до стегнової артерії, потім спеціальним каналом протез виводиться в нижню частину стегна й пришивається до підколінної артерії.
Реконструкція глибокої стегнової артерії (профундопластика) - методика відновлення кровотоку по стовбуру глибокої артерії стегна шляхом пластичного розширення його діаметра. Профундопластика виконується з використанням автовенозних, автоартеріальних, ксеноперикардіальних чи синтетичних латок із тетрафторетилену. Профундопластика показана в разі гемодинамічно значущої облітерацієї глибокої вени стегна; може виконуватися ізольовано чи на додаток до шунтувальних операцій. Для більш стійкого віддаленого результату профундопластика нерідко доповнюється ендартеріотомією й поперековою симпатектомією. Наслідок профундопластики - зменшення болю, загоєння виразок і збереження кінцівки.
Ангіопластика - медична процедура, яка розкриває закупорені чи звужені судини нехірургічним шляхом. Таку процедуру виконує фахівець - інтервенційний радіолог чи рентгенохірург. Під час ангіопластики лікар вводить мініатюрний балон, прикріплений до тонкої трубки (катетер), у кровоносну судину через невеликий, розміром як кінчик олівця, надріз на шкірі. Під контролем рентгеноскопії катетер проводиться до місця звуження артерії. Досягнувши ушкодженої ділянки, балон роздувають для того, щоб збільшити просвіт і поліпшити кровообіг у судині.
Найбільш частим показанням для ангіопластики є закупорення чи звуження артерій, спричинене атеросклерозом. Зазвичай процедура ангіопластики триває близько 1-2 годин, інколи - довше. Ангіопластика проводиться під місцевою анестезією, тому хворий може відчувати лише деякий тиск у місці пункції протягом усієї процедури.
Стентування - найбільш щадний метод хірургічного лікування в разі звуження судин. У ході процедури спеціальний катетер вводиться в судину на стегні чи руці під місцевим знеболенням і проводиться до місця звуження коронарної артерії. Потім у судину вводять спеціальне пристосування (стент), що розширює просвіт судини, це призводить до відновлення нормального кровотоку. Процес установки стента контролюється за допомогою рентгенівського монітора. Для впевненості закріплення стента на судинній стінці балончик роздувають кілька разів. Ефективність операції досить висока.
Широкі можливості моделювання артеріального просвіту дають змогу значно розширити показання для втручань у хворих з оклюзією артеріального просвіту. Поява стентів скоротила кількість операцій, які виконували в разі гострих артеріальних ускладненнях ангіопластики. Збільшення надійності та безпечності реконструкцій артеріального судинного русла дає можливість широко використовувати ці методи в групах хворих із супутніми чинниками ризику, що збільшують прогноз оперативного лікування.
Основним економічним ефектом стентування є значне скорочення тривалості перебування хворого в стаціонарі й повернення до активного способу життя.
Усім хворим після операції стентування призначаються препарати, які перешкоджають тромбоутворенню.
Олена ПЕТРЕНКО.
