Артеріальна гіпертонія (АГ) — сьогодні найвідоміше хронічне захворювання, яке лідирує не тільки за поширеністю, але й за витратами на лікування. За 10 років вартість гіпотензивної терапії зросла вчетверо, що спричинено як підвищенням цін на сучасні гіпотензивні засоби, так і потребою досягнення більш низьких рівнів артеріального тиску. Таким чином, АГ — одне з «найдорожчих» на сьогодні захворювань серцево-судинної системи.
Галина САБАДАШ, лікар-терапевт.
ІЗ КИМ МАЄМО СПРАВУ?
Загальновідомо, що гіпертонія — провідний чинник ризику в розвитку інсультів, інфаркту міокарда, ушкоджень судин, нирок, утрати зору та ін. Підступництво підвищеного артеріального тиску (АТ) полягає в тому, що, не проявляючи себе клінічно, він призводить до розвитку серцево-судинних ускладнень. Від АГ страждають близько 1 млрд людей у всьому світі, і ця цифра постійно збільшується. Тільки 46% пацієнтів знають про свій діагноз, але й з них лише 12% вдаються до повноцінного лікування. Тим часом неадекватна терапія АГ є однією з основних причин високих показників серцево-судинної смертності: сьогодні вона вийшла на 1-ше місце й становить 62,2%. Більшість людей нехтує навіть профілактикою гіпертонії та здоровим способом життя, хоча дослідження доводять, що люди з нормальним АТ мають 90% ризику розвитку гіпертензії до 55-річного віку. САМ СОБІ ДІАГНОСТ Для діагностики підвищеного АТ досить зафіксувати як мінімум тричі підвищені цифри АТ, отримані в різний час на тлі спокійної обстановки. При цьому варто враховувати, що АТ може підвищитися: — після прийому кави — на 11/5 мм рт. ст.; — алкоголю — на 8/8 мм рт. ст.; — після куріння — на 6/5 мм рт. ст.; — за переповненого сечового міхура — на 15/10 мм рт. ст.; — за відсутності опори для руки під час вимірювання АТ — на 7/11 мм рт. ст. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, цільовим, тобто тим, до якого треба прагнути, вважається тиск, який не перевищує 140/90 мм рт. ст. для осіб молодого й середнього віку, а для хворих на цукровий діабет — 110/85 мм рт. ст. Спочатку доцільно поспостерігати за тиском протягом 4—6 місяців, щоб оцінити можливість його спонтанного зниження, за винятком випадків, коли потрібне негайне медикаментозне лікування (за ураження органів-мішеней, до яких належать нирки, головний мозок, серце, судини, а також за неефективності немедикаментозного лікування).
ОБІЙДЕМОСЯ БЕЗ ЛІКІВ
Під немедикаментозним лікуванням розуміється зміна способу життя. Основні заходи немедикаментозного впливу за АГ — відмова від куріння, зниження й нормалізація маси тіла, зниження споживання алкогольних напоїв (менш як 30 мл алкоголю на добу для чоловіків і менш як 20 мл на добу для жінок), достатня фізична активність (регулярні аеробні фізичні навантаження тривалістю 30—40 хв не рідше 4 разів на тиждень), обмеження споживання кухонної солі (до 6 г/добу), комплексна зміна режиму харчування — підвищення в раціоні рослинної їжі, продуктів, багатих на калій, кальцій, магній (овочі, фрукти, зернові культури, молочні продукти), обмеження вживання насичених жирів. У 40—60% пацієнтів з початковою стадією гіпертонічної хвороби за невисоких показників артеріального тиску вдається домогтися його зниження за допомогою лише немедикаментозного лікування.
ЛІКУВАТИСЯ ТО ЛІКУВАТИСЯ
Якщо зазначених дій недостатньо, доведеться застосовувати фармакологічні засоби. У цьому разі потрібно дотримуватися кількох дуже важливих правил. По-перше, ліки має призначати лікар (а не подруга або сусідка, якій вони «дуже допомогли»). По-друге, лікування гіпотензивними засобами варто проводити безперервно — перерви можна допускати тільки на ранніх стадіях хвороби, та й то, порадившись із лікарем. Повне й різке скасування гіпотензивних препаратів призводить до рецидивів гіпертензії. По-третє, неприпустимо швидке зниження АТ до низького рівня в людей похилого віку. Основна мета лікування — зниження АТ до 140/90 мм рт. ст. Ефективність лікування в основному оцінюється за зниженням діастолічного (нижнього показника) АТ.
ШВИДКА САМОДОПОМОГА
У разі раптового підвищення артеріального тиску до приходу лікаря потрібно допомогти своєму організму.
Для цього:
1. Зручно сядьте в кріслі чи ляжте на дивані з високим узголів’ям.
2. Відчиніть кватирку чи вікно — вам вкрай потрібне свіже повітря.
3. Покладіть на гомілки і потилицю гірчичники (на 5—10 хвилин).
4. Випийте заспокійливий засіб — настій собачої кропиви, глоду, пасифлори, валеріани або 20—25 крапель валокордину, корвалдину, корвалолу.
5. Якщо болить серце — прийміть валідол.
НАРОДНІ РЕЦЕПТИ
Вони найбільш ефективні за гіпертонії І—ІІ стадії.
До того ж природні засоби позитивно взаємодіють із гіпотензивними фармпрепаратами, посилюючи їх ефективність і зменшуючи побічну дію.
1. Свіжий сік червоного буряку, моркви і чорної редьки змішати порівну, вилити в темну пляшку, отвір якої заліпити житнім тістом. Суміш витримати протягом 4—5 годин у духовці, потім охолодити до кімнатної температури і приймати по третині склянки тричі на день за півгодини до їди протягом одного-двох місяців.
2. Вживати сік горобини чорноплодої — по 50 мл 4 рази на день за 20 хв до їди.
3. Настій трави барвінку малого: 2 чайні ложки залити 2 склянками води, кип’ятити 15 хв, вживати по 50—100 мл тричі на день.
4. Настій листя шовковиці: 2 ст. ложки подрібненого свіжого листя залити 500 мл окропу, настоювати 1 годину, процідити, вживати по 100 мл 4 рази на день до їди.
5. Настоянка коріння кінського щавлю: подрібнену сировину залити 40% спиртом етиловим у співвідношенні 1:10, настоювати 14 днів, щодня помішуючи, процідити, вживати по 50 крапель 4 рази на день упродовж 3 тижнів.
