Прошу на сторінках «ЗіД» дати пораду спеціаліста про те, як правильно ставити клізми з перекисом водню.
З повагою Григорій Савелійович.
м. Черкаси.
Лист коментує кандидат медичних наук, хірург, гірудорефлексотерапевт Анатолій БАННИЙ.
Перекис водню застосовують для лікування хворих уже близько ста років, наприклад, американський лікар Дуглас застосовував перекис водню для лікування багатьох захворювань, у тому числі ракових пухлин, СНІДу, цукрового діабету тощо. У країнах СНД почав використовувати внутрішньовенно перекис для оздоровлення хворих професор І.П. Неумивакін.
Введення перекису водню внутрішньовенно чи внутрішньоартеріально дає потужніший і швидший терапевтичний ефект, ніж прийом препарату всередину. На жаль, нерідко у хворих не виходить провести повноцінну терапію перекисом через неможливість внутрішньовенних ін’єкцій. У цьому разі І. Неумивакін рекомендує введення перекису водню через пряму кишку. Беремо готовий до застосування розчин перекису водню. Його можна придбати в медичному закладі, який має досвід лікування перекисом, і в нашому Центрі зокрема. Одноразову систему під’єднати до флакона з розчином перекису водню через голку (не забудьте в пробку флакона, поряд з голкою вставити ще одну - для наповнення флакона повітрям). З іншого кінця системи зняти голку і змастити його вазеліном. Пережати систему затискачем, лягаємо на лівий бік і вводимо кінець системи в пряму кишку. Відкрити систему, відрегулювати надходження розчину з частотою 60 капель на хвилину. . Розчин підігріти на водяній бані до + 36-37 ˚С. Дорослим показано до 200 мл розчину, дітям до 8 років – 100 мл. Перед цим обов’язково треба поставити очисну клізму.
Нагадуємо читачам техніку ставлення клізми. Наповнюємо грілку теплою водою (26-36°С), затискачем перетискаємо трубку й вішаємо грілку на висоті 1,5-2 м. Стаємо на карачки, змащуємо наконечник рясно вазеліном і обережно вводимо його в задній прохід. Перші 3-4 см наконечник вводимо в напрямку до пупка, а потім уздовж хребта. Відкриваємо затискач, якщо з’являється біль і вода погано наповнює кишечник, можна дихати глибоко животом. До цієї процедури потрібно пристосуватися, тому, якщо не можете відразу ввести всю воду з грілки, робіть це поетапно.
Бажано вводити воду, піднявши таз вище голови. Після введення всієї маси води потримати її в кишечнику 5-7 хв (можна до 10-15 хв). Для повноцінного промивання кишечнику після введення води треба лягти на спину, перекочуватися з боку на бік, піднімати ноги догори, дихати глибоко животом, полежати, встати, походити й знову лягти на живіт і т.д. Намагатися якомога більше робити рухів (якщо немає неприємних чи болісних відчуттів у животі).
Після випускання води з кишечнику може бути багато газів, брудна вода з неприємним запахом; у такому разі повторити клізму через 3-4 години. Можливо, доведеться таку процедуру робити кілька днів поспіль, щоб домогтися виходу чистої води з кишечнику.
Але захоплюватися клізмами не можна, рекомендовано робити це за потреби (очищення організму, харчове отруєння, тривалі запори тощо). У разі частого використання клізми кишечник «відвикає» працювати, що необоротно призводить до хронічних запорів. Більшість рекомендують додавати у воду 1 ст. л. кухонної солі, аскорбінової кислоти чи яблучного оцту тощо, але слід пам’ятати, що за виразкового коліту, геморою, що кровоточить, добавки небажані, великого напруження води в кишечнику (до болю) допускати не можна. Краще порадитися з проктологом та індивідуально намітити план очищення кишечнику.Можна орієнтовно підбирати кількість води: для дорослих потрібно виміряти об’єм живота на рівні пупка. Якщо окружність живота 90—100 см, то води брати на одну клізму 2 л, якщо 75—85 см — 1,5 л, 50 - 70 см -1,2 л, 50 - 55 см - 0,8 л, 45-50 см - 600 мл. Після кількох процедур та звикання, набуття досвіду, об’єм води можна збільшити. Для дітей: перші місяці життя – 30-60 мл, 6-12 місяців – 120-200 мл, 1-2 роки - 200-250 мл, 2-5 років – 300-400 мл, 6-9 років – 400-450 мл, 10-14 років - 500 мл.
Взагалі, очищати кишечник рекомендовано в разі поганого самопочуття, грипу чи ГРЗ, підозри на харчове отруєння, тривалої підвищеної температури чи навіть коли довго хворієте. Клізма не зашкодить, а поліпшення, цілком імовірно, може настати.
