КОЛІТ: ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА

Поділитися:
КОЛІТ: ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА

Виразковий коліт найчастіше діагностують у людей молодого й працездатного віку (від 15 до 40 років). Як же запобігти та лікувати цю хворобу? Про це розмова з лікарем-гастроентерологом Запорізької міської поліклініки № 1 Євгеном СПИРИДОНОВИМ.

— Що це за хвороба — коліт, і чим він небезпечний?
— Коліт — запальне захворювання внутрішньої (слизової) оболонки товстого кишечнику. Гострі коліти перебігають швидко й бурхливо, хронічні — довго й мляво. Гостре запалення товстої кишки нерідко буває одночасно із запаленням тонкої кишки (ентероколіт) і шлунка (гастрит). Коліти бувають різними: виразковими, інфекційними, ішемічними, лікарськими, радіаційними. Хворі на коліт схильні до високого ризику розвитку раку товстої кишки.
— Які причини цього захворювання?
— Виникненню захворювання сприяє кишкова інфекція, тривалий прийом деяких антибіотиків та інших ліків, неправильне харчування, зловживання гострою їжею та алкоголем. А також дисбактеріоз кишечнику, глисти й вогнища інфекції в жовчному міхурі та підшлунковій залозі. Позначається психічне й фізичне перенапруження, неправильний режим дня.
У разі хронічних колітів до ушкодження слизової оболонки кишечнику призводять різні чинники: порушення кровопостачання стінки кишки, неправильне харчування, харчова алергія. Було помічено, що хронічні запальні захворювання кишечнику виникають частіше в людей, які мають родичів із таким захворюванням, що дало підставу припускати наявність спадкової схильності. Більше того, було виявлено певні гени, які потенційно можуть бути відповідальні за наявність цієї схильності.
— Євгене Миколайовичу,  які симптоми коліту?
— Перша ознака будь-якого коліту — біль у животі. При цьому може турбувати бурчання чи здуття живота. Порушення випорожнень: запори, проноси і т. п. У випорожненнях іноді з'являється слиз чи навіть домішки крові. Людина відчуває млявість, слабкість, в особливо важких випадках може підвищитися температура. Гострий коліт триває від кількох днів до кількох тижнів, хронічний — довше.
— Яка діагностика та лікування захворювання?
— Перш за все потрібно здати аналіз калу, за яким можна визначити, як правильно працює кишечник і чи є кишкова інфекція. Лікування будь-якого коліту починається з призначення спеціальної дієти. Подальша тактика залежить від конкретної причини захворювання. Якщо до захворювання призвела кишкова інфекція, можуть бути призначені антибіотики. Якщо ж коліт зумовлений тривалим застосуванням ліків, препарати відміняють.
У разі хронічних колітів застосовують спазмолітини, регулятори кишкової моторики, антидіарейні, протизапальні засоби. У важких випадках — глюкокортикоїдні гормони. Крім того, можуть бути призначені фізіотерапія (теплове лікування), психотерапія, а також санаторно-курортне лікування. У рідкісних випадках потрібне хірургічне втручання для видалення фрагмента товстої кишки.
— Чи існує профілактика коліту?
— Вона полягає у своєчасному лікуванні гострої форми захворювання подовженні проміжків між загостреннями в разі хронічної. Для цього слід дотримуватися дієти, проводити своєчасну санацію порожнини рота, займатися фізкультурою. Вилучайте продукти, що містять шкідливі харчові добавки; намагайтеся, щоб співвідношення вуглеводів, білків і жирів становило 4:1:1. Порції мають бути мінімальними. Але харчуватися при цьому слід не рідше трьох разів на добу, роблячи особливий акцент на сніданку. Вживайте якомога більше сирих овочів і фруктів, багатих на клітковину, яка так потрібна для розвитку кишкової мікрофлори. Обмежуйте вживання спиртних напоїв до мінімуму.
— Чи можна лікувати коліт народними засобами?
— Для зменшення болю й заспокоєння нервової системи застосовуйте хвойні ванни протягом 10—12 хвилин тричі на тиждень (7—8 процедур). Допоможуть усунути здуття живота овочеві та фруктові свіжоприготовані соки. Щодня рекомендується випивати дві склянки соку гарбуза.
Свіжі фруктові та овочеві соки смачні й корисні. Але лікарі радять не переоцінювати їх цілющу силу, оскільки соки передусім є харчовими продуктами. Сокова терапія не виліковує хворобу, але підтримує організм у здоровому стані.
Щоб отримати зі свіжих соків корисні речовини й вітаміни, їх не слід пити літрами — такі експерименти над організмом можуть завдати шкоди. Розумна норма — від кількох столових ложок до трьох склянок на день, залежно від виду соку.
Соки ліпше вживати за 30—40 хвилин до їди чи в проміжках між прийомами їжі. Особливо ретельно цієї рекомендації потрібно дотримуватися для соків із солодких фруктів. Якщо випити солодкий сік після обіду, він може підсилити бродіння в кишечнику й спровокувати здуття живота.
Свіжоприготовані соки треба пити відразу, крім бурякового. Навіть короткочасне зберігання в холодильнику знижує їх лікувальну цінність, хоча смак при цьому може не змінюватися.

Сокотерапія

Морквяний
Свіжовичавлений морквяний сік — король овочевих соків. Він особливо корисний для дітей і людей зі слабким імунітетом і проблемною шкірою. Для кращого засвоєння морквяного соку потрібно обовёязково відразу з'їсти якусь жирну їжу. Найліпше салат, заправлений олією. Не зловживайте морквяним соком. За день рекомендується випивати не більше півлітра морквяного соку. Для вітамінної профілактики достатньо половини склянки. Свіжовичавлений морквяний сік протипоказаний у разі загострення виразкової хвороби й проносів.

Буряковий
Корисні речовини бурякового соку стимулюють кровотворення (утворення, розвиток і дозрівання клітин крові), сприяють нормалізації діяльності нервової системи в разі стресів, перевантажень, безсоння. Також цей сік є непоганим засобом для профілактики запорів. Але в свіжовичавленому соку з буряків є шкідливі сполуки, які руйнуються під час контакту з повітрям. Тому перед вживанням буряковий сік потрібно не менше 2—3 годин відстоювати в холодильнику у відкритому посуді.
Деяким людям буряковий сік протипоказаний. Іноді він спричиняє нудоту, блювоту, запаморочення, прискорене серцебиття, загальну слабкість. Звикати до концентрованого бурякового соку потрібно поступово, починаючи з 1 ст. л. на день. Перед вживанням його слід розводити перевареною водою чи відваром шипшини. Можна змішувати його з морквяним, капустяним, яблучним, сливовим чи гарбузовим соками. У разі захворювань нирок, виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки буряковий сік не рекомендується.

Томатний
Томатний сік стимулює роботу травного тракту, знижує ризик виникнення раку. Він дуже корисний вагітним і мамам-годувальницям. Томатний сік потрібно пити за 20—30 хв до їди, оскільки він підвищує готовність шлунка й кишечнику до переварювання їжі. Додавання солі знижує цілющі властивості соку. Замість солі можна додати подрібнений часник і свіжу зелень: кріп, петрушку, кінзу. Протипоказаний томатний сік у разі загострення гастриту, виразкової хвороби, панкреатиту та холециститу.

Капустяний
Капустяний сік використовують у теплому вигляді як засіб для профілактики загострень виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки. Теплим свіжовичавленим капустяним соком рекомендується полоскати рот за стоматиту та запалення ясен. Крім того, капустяний сік корисний у разі ожиріння. Пити його можна за 30 хв до їди та між прийомами їжі кілька разів на день. Небажано пити капустяний сік у розпал загострення гастриту й виразки. А ось у період стихання болю та одужання він буде дуже доречним.

Гарбузовий
Гарбузовий сік поліпшує роботу травного тракту, сприяє жовчовиділенню. Його здавна рекомендують людям із серцево-судинними захворюваннями, що супроводжуються набряками. Особливо корисний гарбузовий сік у разі захворювань нирок і печінки. Застосовувати його потрібно по півсклянки один раз на день. За безсоння рекомендується на ніч випивати чарку соку гарбуза з медом; у разі каменів у нирках і сечовому міхурі — по чверті чи половині склянки соку тричі на день. Курс лікування — 10 днів.

Яблучний
Яблучний сік корисний у разі атеросклерозу, хвороб печінки, сечового міхура, нирок, сечокам'яної хвороби. Його можна пити без шкоди для здоров'я в досить великих кількостях — до одного літра на добу. Протипоказаний свіжовичавлений яблучний сік під час загострення гастриту, виразкової хвороби й панкреатиту.
Також добре допомагає голковколювання і фітотерапія.

Розмову вела Олена ПЕТРЕНКО.
м. Запоріжжя.