КОРІННЯ РОСЛИН – ЛІКИ ВІД БАГАТЬОХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Поділитися:
КОРІННЯ РОСЛИН – ЛІКИ ВІД БАГАТЬОХ ЗАХВОРЮВАНЬ

або Час поповнювати домашню аптечку осінніми дарунками

(Продовження. Початок у № 37)

КОРІННЯ КУЛЬБАБИ ОЗДОРОВИТЬ ПЕЧІНКУ

Користь кульбаби доводити нема потреби – це вже давно відомий факт, можна тільки нагадати, зокрема, про лікувальні властивості коріння цієї рослини, адже саме час його заготовляти. Кульбаба володіє розвиненою кореневою системою, яку застосовують за гастриту, як жовчогінний засіб у разі холециститу, гепатиту, жовчнокам’яної хвороби, за цукрового діабету, атеросклерозу, атонічного закрепу тощо. Препарати на основі коріння рослини сприяють виведенню шкідливого холестерину, поліпшують пам’ять, обмін речовин, апетит, прискорюють процес одужання. Крім того, коріння кульбаби, вимите та висушене, має поживну цінність - його можна вживати підсмаженим. Після термічної обробки воно набуває солодкуватого смаку, а гіркота зникає. Добре підсмажене й ретельно подрібнене коріння можна застосовувати як замінник кави. Звичайно, така «кава» не містить кофеїну, проте оздоровлює печінку та поліпшує апетит. Заготовляти коріння кульбаби найліпше ранньою весною (у квітні-травні) або восени (у вересні-жовтні): саме в цей період вміст інуліну в ньому сягає 40%. Сировину викопують лопатами, обтрушують землю, відрізають залишки листя, кінчик кореня, кореневу шийку й тонкі бічні корінці. Після цього коріння миють у холодній воді й прив’ялюють на повітрі кілька днів, поки з нього не перестане виділятися молочний сік. Потім сушать, розклавши тонким шаром на папері або на тканині, на горищах із гарною вентиляцією або під наметом. За гарної погоди сировина висихає впродовж 10-15 діб. Можна сушити коріння і в сушарках за температури 40-50°C. • У разі закрепів помічний порошок із коренів кульбаби. Суху сировину перемолоти на млинку для м’яса або кави й приймати по 0,5 ч. л. з водою тричі на день за 20-30 хв до їди. • Подрібнене коріння настояти в теплому місці на маслиновій або соняшниковій олії (у співвідношенні 1:4) протягом 2 тижнів. Намащувати уражені місця на шкірі. • Настій коріння кульбаби рекомендують у разі фурункульозу, шкірних висипань, вугрів та за інших станів, пов’язаних із порушенням обміну речовин. Для приготування настою 1 ст. л. подрібненої сировини залити 1 склянкою гарячої води, кип’ятити на слабкому вогні 15 хв, настоювати 45 хв, перецідити. Приймати теплим по 1/3 -1/2 склянки тричі на день за 15 хв до їди. • Для збудження апетиту і як жовчогінний засіб застосовують такий рецепт: 1 ч. л. подрібненого коріння залити склянкою окропу, настояти 20 хв, перецідити, охолодити, приймати по 1/4 склянки 3-4 рази на день до їди. • Для профілактики атеросклерозу порошок коріння кульбаби приймати по 1 ст. л. тричі на день. На смак коріння гірке, тому сировину не розжовують, а повільно обволікають слиною й проковтують. Можна приймати з медом або будь-яким солодким сиропом. • У разі цирозу печінки помічний настій сухого коріння: 1 ч. л. залити 1,5 склянки води, кип’ятити 5 хв, випити протягом дня як чай. • За цукрового діабету 2 ч. л. подрібненого висушеного коріння залити 1 склянкою води, поварити на слабкому вогні протягом 10 хв. Приймати по 0,5 склянки двічі на день перед їдою. Також хворим на діабет корисно пити «каву» з пересмажених коренів кульбаби. • Зібране в травні коріння використовують для лікування запалень лімфатичних вузлів. Подрібнити свіже коріння рослини в міксері, покласти на марлеву серветку й прикласти до затверділих лімфовузлів, закріпивши марлевий компрес бинтом. Тримати пов’язку 1 годину, потім замінити на свіжу. За допомогою цього засобу можна також позбутися геморойних шишок. • За допомогою настоянки коріння кульбаби лікують епілепсію: 2/3 склянки коріння залити половиною пляшки горілки або спирту, щільно закоркувати й поставити настоюватися на 2 тижні, періодично струшуючи. Готовий засіб приймати по 1 ст. л. тричі на день перед їдою. • У разі ревматизму 1-2 ч. л. подрібненого коріння кульбаби залити 0,25 л холодної води, довести до кипіння, 1 хв кип’ятити, зняти з вогню і, витримавши 10 хв, перецідити. Приймати по 1 склянці двічі на день.

КОРІНЬ ЛОПУХА ОЧИСТИТЬ ОРГАНІЗМ

Лопух дає чудовий коренеплід, який може замінити за своїми поживними властивостями моркву, петрушку, пастернак. У їжу вживають молодий однорічний корінь рослини. Його можна їсти сирим, вареним, печеним, смаженим, класти в суп замість картоплі, робити з нього котлети й коржики. Особливо смачні печені й смажені корені лопуха. Під час підсмажування утворюється рум’яна й солодка скоринка. Крім поживних, корінь лопуха має ще й цілющі властивості. Відвар його приймають як кровоочисний, потогінний та сечогінний засіб. Помічний він і в разі сечокам’яної хвороби, ревматизму, подагри, виразки шлунка, шлункової кровотечі, хронічних закрепів, затримки менструації тощо. Заготовляти корінь лопуха потрібно восени або ранньою весною з рослин, які ще не цвіли. Корінь викопують, миють під холодною водою, очищують від зовнішнього шару, розрізають на частини по 10-15 см завдовжки й сушать на сонці або в теплому приміщенні, яке добре провітрюється, чи на горищі. Штучне сушіння проводять за температури 40- 50 градусів у печі або духовці. • Реп’яхова олія - один із найліпших засобів для зміцнення волосся. Її можна купити в аптеці або приготувати самостійно. Для цього слід узяти одну частину подрібнених свіжих коренів лопуха й настояти добу в трьох частинах мигдалевої або соняшникової олії, потім поставити масу на вогонь і кип’ятити 10-15 хв, часто помішуючи, дати трохи відстоятися й перецідити. Реп’яхова олія прискорює ріст волосся, надає йому блиску, добре живить коріння й позбавляє лупи. • Відвар коренів лопуха виводить з організму не тільки солі, шлаки та токсини, а й сполуки ртуті: 10 г сушеної подрібненої сировини залити 1 склянкою гарячої води, кип’ятити 15-20 хв, перецідити, довести перевареною водою до початкового об’єму. Приймати по 1 ст. л. 3-4 рази на день. • У разі холециститу, жовчнокам’яної хвороби, хронічного панкреатиту 20 г сухої подрібненої сировини залити 1 склянкою води, кип’ятити 30 хв, настояти 20 хв, перецідити, довести перевареною водою до початкового об’єму. Приймати по 1-2 склянки тричі на день до їди. • Жарознижувальний засіб: 4 ст. л. сушеного подрібненого кореня лопуха залити 4 склянками води, кип’ятити до зменшення об’єму наполовину, перецідити, додати 2-3 ст. л. меду. Приймати по 1 склянці двічі на день після їди. • У разі стоматиту для полоскання ротової порожнини 1 ст. л. сушеної подрібненої сировини залити 1 склянкою води, кип’ятити 15 хв, настоювати 1 годину, процідити, довести до початкового об’єму. • За сечокам’яної хвороби 20 г сухих подрібнених коренів залити 1 склянкою гарячої води, кип’ятити 10 хв, настоювати 2 години, перецідити. Пити по 0,5 склянки тричі на день. • У рази ревматизму, екземи усередину приймають відвар кореня лопуха: 1 дес. л. залити 200 мл окропу, варити 20 хв, настояти і пити по 1 ст. л. 4 рази на день перед їдою. • За екземи можна скористатися і таким рецептом: узяти по 1 ст. л. коріння кульбаби і лопуха, залити 3 склянками води і залишити на ніч настоюватися. Уранці кип’ятити 10 хв, настоювати в теплому місці 20 хв. Приймати по 0,5 склянки 5 разів на день.

КОРІННЯ ОМАНУ ЗАСПОКОЮЄ КАШЕЛЬ

Лікувальними властивостями володіє і дворічне коріння оману. Відвари, настої, настоянки та порошок із нього помічні в разі проносів, закрепів, метеоризму, кольок, глистів, виразки шлунка й дванадцятипалої кишки, захворювань нирок, сечового міхура, сечокам’яної хвороби, водянки. Крім того, коріння оману регулює обмін речовин в організмі, діє болезаспокійливо за ревматизму, подагри, артритів, запалення сідничного нерва, люмбаго. Настій з диво-коріння застосовують для лікування бронхітів, трахеїтів, туберкульозу легенів і взагалі кашлю. З його ж допомогою позбуваються болісного геморою і хворобливих, нерегулярних місячних. Заготовляти коріння оману слід на початку осені або навесні, коли починають з’являтися перші листочки. Викопану сировину потрібно відразу ж очистити від землі, відрізати залишки стебла, тонкі й ушкоджені шкідниками корені. Усе, що залишилося, повздовж нарізати на частини 10-15 см довжиною і близько 2 см товщиною. Далі слід 3 доби пров’ялити на відкритому повітрі. Сушити ліпше в сушарках за температури не більш як 40 градусів або, розклавши тонким шаром, на горищах під залізним дахом чи наметом із вентиляцією. • За білей, маткових кровотеч, болісних і нерегулярних менструацій 1 ч. л. подрібненого коріння залити 1 склянкою води, кип’ятити 1 хв, настояти 2 години, процідити, приймати по 1 ст. л. 3-4 рази на день після їди. • Настоянка на вині коренів оману, або оманове вино, помічна в разі поганого травлення та відсутності апетиту: 5 ст. л. сировини залити 1 л сухого виноградного вина, настояти 8 діб, процідити. Приймати перед їдою по чверті склянки. • За ревматизму взяти по 20 г подрібненого коріння оману й лопуха, залити 200 мл окропу, настояти 20 хв; приймати по 1 ст. л. 3-4 рази на день. • У разі захворювань травного тракту, гепатиту, холециститу, геморою, виразкової хвороби вживати порошок кореня оману по 1-1,5 г (на кінчику ножа), запиваючи водою, двічі на день до їди. Як протиглисний засіб (особливо в разі аскаридозу) приймати цей порошок на кінчику ножа 3-4 рази на день до їди. • Відхаркувальний і шлунковий засіб: 2 ч. л. сухого коріння оману залити 2 склянками охолодженої перевареної води, настояти 8 годин, перецідити. Приймати по 0,5 склянки з 1 ч. л. меду 4 рази на день за 20 хв до їди. Або такий рецепт: 1 ст. л. подрібнених коренів варити в 200 мл води на слабкому вогні 10 хв, перецідити, приймати по 1/4-1/3 склянки 4 рази на день за 30 хв до їди. • За болісних місячних й опущення матки: 20 г коренів закип’ятити в 1 склянці води, настоювати 4 години, перецідити. Приймати по 1 ст. л. 3-4 рази на день за 20 хв до їди • Відвар коріння оману застосовують для ванн й обмивань у разі шкірних захворювань: 100 г свіжої сировини закип’ятити в 1 л води, настоювати 4 години, перецідити й додавати до ванн або обмивати подразнення на шкірі. • За гастритів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, гастроентеритів, проносів інфекційного та неінфекційного походження 1 ст. л. коріння залити в емальованій каструлі 200 мл гарячої перевареної води, закрити кришкою і нагрівати на водяній бані, часто помішуючи, 30 хв, зняти, почекати 10 хв і відтиснути. Об’єм отриманого відвару довести перевареною водою до початкового. Приймати теплий відвар по 0,5 склянки 2-3 рази на день за 1 годину до їди. Можна додати мед або варення за смаком. Зберігають у прохолодному місці не більше 2 діб. • У разі кашлю та бронхіальної астми приймати сік коріння оману, змішаний з медом (1:1). Увага! Внутрішньо препарати оману протипоказані за тяжких захворювань серця, атеросклерозу, нефриту, вагітності. Оман – рослина отруйна, тому перед його застосуванням, слід порадитися з лікарем.

Підготувала Алла ГРІШИЛО.