ЛІКАР, ЯКОМУ ТРЕБА РОЗПОВІСТИ ВСЕ

ЛІКАР, ЯКОМУ ТРЕБА РОЗПОВІСТИ ВСЕ

Людмила Семенова буде вас слухати цілих 2 години. І не тому, що їй робити нічого. Так лікар-невролог пізнає людину, що прийшла до неї по допомогу. А щоб допомогти, буває, навіть маленька деталька, яка здається людині незначною, може дати важливу підказку в лікуванні захворювання. Тому що використовує Людмила Олександрівна дуже ефективний корейський метод – су-джок-акупунктуру.

Надзвичайно цікаво гостя редакції розповіла, як цей дивовижний метод завоював увесь світ. Адже вона, можна сказати, стояла біля витоків су-джок-терапії в Україні й була першим і єдиним посланцем від колишнього радянського простору для навчання унікальної майстерності в Сеулі в професора Пака Дже Ву. І ось уже 26 років є президентом Української Асоціації Акупунктури Су Джок.     

Швидка допомога для пенсіонерів і молодих

Усі наші органи, системи мають свої представництва на кисті й стопі. Су – в перекладі з корейської означає «кисть» і джок – «стопа».
- Су-джок, - розповідає Людмила Олександрівна, - це чудове поєднання давніх традицій східної медицини та ідей професора Пака. Одного разу він глянув на свою кисть і усвідомив її схожість із тілом. Він спробував перенести на неї проекції відомих йому хворих органів і знайшов їх хворобливі відповідності. Промасажувавши ці точки, він помітив, що біль зникав, а орган видужував. Так професор Пак Чже Ву вперше відкрив системи відповідності кисті й стопи. І світ отримав унікальну систему оздоровлення – су-джок-терапію.
Людмила Олександрівна дістає щуп (схожий на ручку), яким фахівці зі су-джок-акупунктури шукають болючу точку на кисті чи стопі, – вона і є представництвом хворого органа. У такий спосіб вони діагностують хворобу. Цим-таки щупом су-джок-терапевти роблять точковий масаж. Але в побуті, щоб надати собі першу допомогу, зняти біль чи знизити тиск, можна використовувати звичайний сірник, олівець чи кулькову ручку без чорнила.
Дію цього диво-методу деякі наші читачі можуть випробувати хоч би й зараз. Якщо в цей момент болить серце, треба знайти точку в середині біля основи великого пальця (внутрішня сторона долоні). І помасажувати її (рис.1).

Якщо турбують слабкість, втома, біль унизу живота під час місячних, – треба відшукати точки, що відповідають матці, яєчникам та гіпофізу: вони розміщені між третім та четвертим пальцями, а також у верхній частині великого пальця . Якщо їх енергійно помасажувати – вже за кілька хвилин біль і неприємні відчуття мають зникнути (рис.2).

Гумовою тасьмою-рятувальницею фахівці зі су-джок-акупунктури успішно знімають високий тиск. Якщо її під рукою немає, а треба надати швидку допомогу, Людмила Олександрівна порадила взяти будь-який джгут, наприклад, шнурок від каптура чи черевика, туго ним перемотати по лінії першого суглоба великий палець (біля основи нігтя), щоб верхня частина пальця посиніла . Потримати так 2 хвилини й різко відпустити тасьму (рис. 3).
 

Як наслідок такої дії, застояна в голові кров миттю відрине та з’явиться легкість у всьому організмі. Тиск може впасти на 10, 20 і 25 одиниць. Скажімо, було 200, стало – 180. Щоб ще більше знизити підвищений тиск, можна повторити цю процедуру, але не відразу, а через 10 хвилин, на великому пальці другої руки. Пауза потрібна, бо організм не любить різких стрибків тиску. І так чергувати кілька разів, аж поки результату буде досягнуто. Цю процедуру можна застосувати й у разі безсоння.
Зняти тиск на певний час може кожен собі сам, щоб не допустити інсульту. А лікувати має вже фахівець. Тому що за гіпертонії дрібні судини забиті, й їх треба почистити (пролікувати). Для кожного пацієнта метод впливу на точки добирають індивідуально. 

Лікування залежить від конституції людини

- Найголовніша частина лікування, - каже лікар, - це консультація (та, що триває близько 2 годин). Я прошу, щоб людина поскаржилася геть на все – навіть на те, що  видається їй неважливим. Тому що дрібниць немає: все важливо.
Був у мене випадок, коли під час лікування однієї недуги у хворого минула інша – вітиліго, про яке він промовчав, вважаючи не потрібним розповісти мені. Але якби він ненароком приховав будь-який інший симптом, міг би бути й інший результат.
Су-джок лікує весь організм. Я не екстрасенс, а лікар-невролог і довіряю тільки об'єктивним методам дослідження. Тому для мене важливі будь-які аналізи – крові, сечі, УЗД, МРТ. І, вивчивши картину хвороби, я своєму відвідувачеві ставлю ще близько 100 запитань.
Але це вже запитання специфічні, су-джоківські. Наприклад, який колір вам не подобається, смак або запах. Це допомагає визначити конституцію, тобто фізіологічні й психічні особливості людини. Не знаючи конституції, лікувати не можна. Бо одна й та сама хвороба в різних людей із різною конституцією лікується по-різному…

Рятує су-джок від різних больових синдромів, захворювань дихальної системи (риніт, гайморит, бронхіт, бронхіальна астма тощо), сечостатевої системи (цистит, пієлонефрит, простатит, імпотенція, гінекологічні проблеми, неплідність), травного тракту (гастрит, панкреатит, виразка шлунка й дванадцятипалої кишки, коліт, хвороби печінки й жовчовивідних шляхів, геморой), нервової системи (безсоння, ВСД, головний біль, синдром хронічної втоми, дратівливість, куріння), опорно-рухового апарату (остеохондроз, артрит, плексит, радикуліт та ін.), ендокринної системи (ожиріння, целюліт, проблеми з щитоподібною залозою), серцево-судинної системи (гіпертонія тощо), а також розв’язує проблеми зору в дітей. Добре лікується діабет другого типу, а за першого типу можна довести до стану, коли інсуліну буде потрібна мінімальна доза. Якось професор Пак сказав таку фразу: «Якщо якесь захворювання не можна вилікувати су-джок – отже, його не можна вилікувати нічим».
- Корейські голки – ще один інструмент су-джок. Східна медицина, - продовжує свою розповідь Л. Семенова, - вважає, що голка настільки енергетична, що сама вбиває всілякі мікроби. Корейські голочки – тонші за волосинку. У тіло входить лише 5 мм.

Здебільшого використовуємо кисть, вона доступніша. Крім того – це янь-енергія, а вона має швидшу реакцію. Стопу (інь) ми використовуємо тільки в тих випадках, коли втрачено всі види чутливості, наприклад, у разі інсульту. Методики професора Пака прискорюють загоювання ударів та переломів, значно скорочують час відновлення після розтягнень.
Був у моїй практиці такий випадок. «Швидка» доправила до Києва чоловіка без руки – її відрізало бензопилою. На щастя, він здогадався покласти її в лід. Руку пришили, але вона була вся синьою й не рухалася. Після курсу лікування су-джок-акупунктурою всі рухи цілком відновилися, хіба що кисть залишалася трохи зігнутою в променезап’ястковому суглобі.
Хірурги, які спершу ні в що не вірять, – коли починають пробувати працювати з цим методом, стають найзатятішими його прихильниками. Переконатися в ефективності су-джок-терапії можна іноді вже з першого сеансу.       

Як працює су-джок

Кожен орган має своє представництво в корі головного мозку. І коли з будь-яким органом щось трапляється, від головного мозку йдуть сигнали. Тобто на клітинному рівні виникають певні зрушення електромагнітних мембранних потенціалів і на всі прилеглі тканини генерується інформаційна хвиля про потребу в допомозі. А у відповідь одночасно в усіх су-джок-системах відповідності виникають особливі ділянки, які дуже чутливі до зовнішніх впливів. І під час натискання на них відчувається біль.
Стимуляція цих су-джок-точок відповідності запускає механізм саморегуляції й зумовлює потужні позитивні зрушення в усьому людському тілі. У ділянці хвороби нормалізується мікроциркуляція, відновлюються ушкоджені клітини, але також змінюються відповіді вегетативної нервової системи, виробляються потрібні організмові гормони, відновлюється енергоінформаційна взаємодія.

Так пояснює Людмила Семенова дію су-джок-акупунктури не лише як невролог, а й як фізик-ядерник (це її перша вища освіта, яку вона здобула на фізичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка).
- А позаяк кисті й стопи мають найбільше представництво в корі головного мозку, разом вони тут займають аж 56%, - продовжує Людмила Олександрівна, - то реакція йде миттєво. Скажімо, людина порізалася в місці передпліччя (вище ліктя), й кров аж б'є. У разі рясної кровотечі це небезпечно, бо можна загинути. Щоб такого не сталося, з цього місця йде сигнал до головного мозку, й у ньому спалахує ніби вогник, тобто головний мозок починає реагувати, й організм виробляє чинники згортання крові.
Але якщо я поставлю голку в певну точку за су-джок-акупунктурою, то засвітиться не один вогник, а півголови, – й рана загоїться швидше, й менше крові витече. Нервові сигнали передаються подібно до електромагнітних хвиль, нервовим волокном – від синапсу до синапсу (синапс служить для передавання нервового імпульсу між двома клітинами).
І енергія в тілі людини плине достоту так само. Щойно процес зцілення запущено – в центральній нервовій системі зникає потреба в підтриманні больової імпульсації, яка сигналізує про негаразди в органі. Разом зі зникненням болю зникає й хвороба, бо вже відновлено структури та функції. Ось які дива відбуваються лише від невеликого впливу на су-джок-точку.
У рефлексотерапії багато методів є ефективними, але кисть і стопа виявилися найефективнішими, хоча тривалий час ми про них не знали. Аж поки Пак Дже Ву не зробив ці знання надбанням усього світу...      

Як «заговорити» зубний біль

«У кого болять зуби – не поспішайте ковтати знеболювальні», - звертався до учасників Всесвітнього конгресу з альтернативної медицини, що проходив у Москві, професор Пак. До нього підходила людина із зубним болем, і кореєць брав її руку, щось чаклував на ній, а через 3-5 хвилин біль зникав. Те саме він робив із тими, в кого боліла голова. І людина здивовано на нього дивилася.
Це не була циркова вистава, а справжнісінька швидка допомога потерпілому. Але це настільки приголомшувало, настільки цікаво й захопливо професор Пак розповідав про таке, чого бути не може, що всі 3000 учасників цього конгресу записалися на його семінари. Серед них була й молода лікарка відомчої поліклініки Людмила Семенова.

- І ось що, виявляється, робив професор Пак, - розповідає вона, - він знаходив точку відповідності хворого зуба навколо нігтя великого пальця! І масажував її! Опустіть великий палець руки фалангою вниз і уявіть, що ніготь – це відкритий рот. Якщо вас турбує біль у верхній щелепі – шукайте найболючішу точку у верхньому краї нігтя, якщо болить один із нижніх зубів – у нижньому. Звісно, після цього потрібно було зуб лікувати (мал.4).
Так само він знімав головний біль. Це не означало, що тієї ж таки миті професор Пак усував хворобу, бо ж голова може боліти з різних причин. Але на певний час стан полегшувався. І це вражало.
Але ще більше вразило, коли одна жінка прийшла на семінар на милицях, і щодня професор Пак проводив їй сеанс голковколювання. За її станом усі спостерігали й помічали поліпшення. А під кінець вона приходила на конгрес без милиць.

Так 31 рік тому – в 1987 році – професор Пак зачарував увесь світ. Але разом із допитливими лікарями на конгресі були й представники апарату президента Горбачова. Їх теж зацікавив цей диво-метод. Та спроби підійти до професора і якось із ним домовитися, щоб він навчив лікарів президента, виявилися безуспішними. Східні лікарі обережні й відповідальні. «Горбачовці» помітили молоду, чорняву дівчину з палкими очима, яка постійно перебувала біля професора Пака.
- Професор Пак працював із перекладачем англійської мови, - розповідає Людмила Олександрівна. - Але щойно його робочий час закінчувався, він тут же йшов. А нам усім хотілося далі слухати професора й більше дізнатися. Ми оточували його й просили продовжувати лекцію. І ось в якийсь момент він почав благати: «Ну хоч хтось володіє англійською мовою?» Тієї миті я опинилася поруч  із ним і тихенько сказала: «Ну, я знаю». Здавалося б, ось така незначна подія, а кардинально змінила всю мою подальшу долю.
Відтоді я стала його перекладачем. Я передала Паку прохання про зустріч із людьми Горбачова. Вона відбулася, й Пак погодився взяти в учні одного представника від Радянського Союзу. Але коли вони, зрадівши, сказали, що виберуть фахівця, професор відповів: «Не варто, я вже вибрав», і показав на мене. На ту пору ще не було міжнародних відносин між нашими країнами. І я потрапила в Сеул через якесь надзвичайне везіння й випадковість.      

У Місті східної медицини

Людмила Олександрівна показує ексклюзивні світлини тих років як доказ того, що вона нічого не вигадала. Тому що сьогодні знаходяться такі «діти лейтенанта Шмідта», які приписують собі факт навчання в професора Пака в Сеулі. Хоча, так, були в нього й інші слов'янські учні. Але навчання на семінарі в Москві чи в Києві ой як відрізняється від того, що довелося пройти Людмилі безпосередньо в Сеулі під дуже суворим контролем самого професора Пака.
Дорогу до Південної Кореї оплачувала Україна, а точніше, організація, в якій на той момент Людмила Олександрівна працювала в поліклініці. Адже на носі був 1991 рік. І там, у Кореї, в неї було двоє персональних учителів. Один викладав теорію, другий – практику.
- Після війни з Північною Кореєю Південна була зруйнована, суцільні руїни. І ця дивовижна країна за 17 років із руїн перетворилася на рай. Я ходила Сеулом із розкритим ротом. Мене вражали суцільні телевізійні стіни в супермаркетах, як у нас зараз роблять під час фестивалів, диснейленди.
Але найголовніше, що мене вразило, – це ставлення до медицини. Там уся альтернативна медицина є головною. І су-джок – теж. Є департамент західної медицини, де лікують тільки методами західної медицини, її не відкидають. Є департамент фармакології, де готують фармакологів. І департамент західно-східної медицини.

Вони не протиставляють одну медицину іншій, а поєднують їх. Наприклад, за позаматкової вагітності без операції не обійтися, інакше може бути перитоніт. Але якщо в пацієнтки є алергія на медпрепарати і їй не можна робити медикаментозну анестезію, то роблять голковколювання. І я на таких операціях була присутня. Я вчилася в корейському інституті акупунктури су-джок, а стажування проходила в найбільшому медичному центрі Сеула.
Одного разу один із викладачів повіз Людмилу Олександрівну до Міста східної медицини. Вона здивувалася: «А хіба Сеул не є містом східної медицини?» Але виявилося, що в цьому місті є ще місто, яке так і називається – Місто східної медицини.
- Усі квартали, вулиці цього міста – це базари, де продають усе потрібне для лікування, - розповідає Людмила Олександрівна. - І перші поверхи будівель – це клініки, де лікують тільки методами східної медицини.

На фотографіях Людмила Олександрівна показує, як уздовж вулиці стоять величезні дзбани з різним насінням. Тепер вона вже знає, що це не для каші, а для су-джок-терапії – лікування насінням. Звисають тушки різних тварин: тушканчиків, їжачків – і це все для лікування. Цілий квартал займають ванни, в яких плавають черепахи – від малесеньких до величезних.
- І ось ми зайшли до однієї такої клініки, і я подивилася, як вона обладнана. Телевізори, комп'ютери, а це були 91-92 роки, - згадує Людмила Олександрівна. - У них усе було обладнано за найостаннішим словом техніки вже тоді, а ми ще й гадки не мали, що таке комп'ютер.
- Цікаво, як у Кореї мудро поєднали стародавню медицину й сучасні технології, а в нас сьогодні хочуть відмовитися від альтернативної медицини, - перериваю спогади Людмили Олександрівни.
- Знищити альтернативну медицину неможливо. І це нерозумно. Бо інакше вона опиниться в руках шарлатанів. Су-джок офіційно визнано Міністерством охорони здоров'я України як різновид рефлексотерапії. Цьому сприяла Євгенія Мачерет, видатний учений, лауреат Державної премії України, завідувач кафедри неврології та рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.
У 1977 році під її керівництвом було створено службу рефлексотерапії в Україні, й вона була головним представником у Міністерстві охорони здоров'я, який курував цю галузь медицини. Без її підпису ані кроку не могло бути зроблено. Свого часу я вивчала в неї неврологію. Коли я привезла цю нову методику в Україну, то саме Євгенія Леонідівна вирішила зробити апробацію нового методу лікування. Вибрала на кафедрі неврології людей із проблемами, й під її керівництвом ми почали проводити перевірку цього методу. Усе було офіційно.
І в результаті су-джок -акупунктуру було внесено до реєстру МОЗ. Лікарі різних спеціальностей мають право застосовувати цей метод у своїй роботі. І ось уже понад 30 років я та мої учні це й робимо.    

Мокса – означає полин

«Аптечка» Людмили Олександрівни завжди з нею. Ось і зараз вона вийняла зі своєї сумочки манюсіньку сигаретку-моксі (робиться з полину) та вставила до спеціального крихітного свічника з прорізом нанизу. Провела ним мені по руці з тильного боку, звідки почав витися легкий димок. Скажу наперед, що аж до вечора почувалася спокійною й урівноваженою, добре спала, але особливо вразило відчуття легкої чистої енергії, що струмує в ділянці маківки.
- Лікування дуже приємне й корисне, - розповідає Людмила Семенова. - Дим містить біологічно активні речовини. Відбувається ще й ароматерапевтичний ефект: заспокоюється нервова система. Це добре допомагає в постінсультному та постінфарктному стані, підвищує імунітет.
Звісно, мені було дуже цікаво, з чого складається ця мокса, бо коли я вчилася, слово «мокса» було ще незрозуміле. Професора Пака я запитувала, як ця рослина зветься латиною. Адже ми в медінститутах вивчали всі назви рослин латиною. Але в Кореї все по-іншому,  й хоч як я просила, він тільки сердився, кажучи: «Не мудруй». А щоб відкараскатися, вимовляв улюблене слово «Ноу хау», даючи натяк: ми не кажемо, що з чого складається.

Це ноу-хау Людмила Семенова розгадала кілька років потому, коли Пак Чже Ву приїхав до Києва. Одного разу він їй сказав: «Усе, час настав. Починай учити інших». Але взятися до такої відповідальної справи самій-одній було не просто. І Семенова попросила Пака допомогти Україні, як потерпілій від Чорнобильської аварії. І тоді він вирішив провести Перший Всесвітній конгрес зі су-джок не в Лондоні, як передбачалося раніше, а в Києві. Визнавши дуже важливою справою створення в Україні Асоціації су-джок. Тоді ж було розроблено логотип і обрано президента. Ним стала Людмила Семенова.
- І ось коли він приїхав до Києва, - поринає в спогади Людмила Олександрівна, - я його повела на Десятинну площу, показуючи наші пам'ятки. І раптом Пак дивиться на ці руїни й показує мені на рослину, що визирала серед каміння: «Мокса, мокса!» Я побачила маленький паросток і зірвала його. А коли показала фітотерапевтам, вони пояснили, що це полин, але сорт – чорнобиль. Не просто полин, який росте на городі.

Коли я професору Паку про це сказала, він прийшов у неймовірне збудження. Річ у тім, що він, як і представники багатьох оздоровчих систем, дуже вірив у лікування подібним. Почувши слово «чорнобиль», дійшов висновку, що мокса буде дуже ефективною в лікуванні чорнобильських хворих. Приголомшливо, але згодом це підтвердилося.
Пак організував у Києві лікування чорнобильських хворих. Тоді це була Двадцять п'ята клінічна лікарня. Цю лікарню обрали тому, що в ній було відділення променевої патології. А після «чорнобиля» минуло всього 6 років. І тут професор Пак почав застосовувати моксатерапію. Причому, успішно. І Євгенія Мачерет розв’язує питання, щоб дозволити провести безкоштовне лікування методом су-джок. Пак привіз на цю конференцію своїх учнів – лікарів із Кореї. Серед них була й принцеса Малайзії. Усі вони безкоштовно лікували хворих.

Пак Дже Ву – людина, яка сама себе витягувала з хвороби...

Це був унікальний чоловік. Він своєю методикою сам себе «витягнув» із двох інфарктів. А третій стався в нього під час одного семінару. Проходив він у Москві, в березні 2010 року. Зазвичай професор затримував нас, але того разу закінчив його вчасно – я ще здивувалася, – попрощався й швидко-швидко пішов до виходу. Йому бракувало повітря. На вулиці професор Пак упав.
Слідом за ним ішли лікарі зі Львова. Вони підвели його й занесли до квіткового магазину – так, як він був, у самому костюмі. Почали викликати «швидку». А він їм каже: «Не викликайте, мене не можна чіпати. Я сам себе витягну». Йому треба було лежати якийсь час без руху. Але приїхала «швидка», підняла його, й він у ній помер...
Якось за 2 роки до смерті він сказав: «Я скоро піду». Ми всі шоковані – чого це раптом? А він каже: «Я вже свою програму вичерпав, усе, що мав передати людям, я вже передав». Але ми не повірили, бо він був активний, вів твіст-терапію, на сцені східні рухи протанцьовував. Він увесь час поспішав. Він був настільки завантажений, що спав 2 - 3 години на добу, постійно працював, поспішав передати ці знання...

І знову на фотографії нашої гості – живий професор Пак. «Ось такої світлини точно ні в кого немає, де ми з Паком та іншими моїми вчителями на пікніку шашлики їмо...» – ще раз підтвердила наша гостя достеменність своєї розповіді. Але залишалося недомовленим питання: чому ж Пак вибрав саме її – Людмилу Семенову, і довіряв їй до кінця свого життя?
- Мене теж це питання зацікавило. Під час Конгресу в Москві професор Пак випитував, де я навчалася, що вивчала. А я була дуже допитливою: й глину за Йотовим вивчала, й іридодіагностику, й аурикулотерапію (лікування за точками вуха)... Він слухає й каже, це все добре, але ти всього нахапалася по верхах, а треба в чомусь іти вглиб, і я тобі пропоную йти вглиб у су-джок. Це було ще до того, як звернулися до мене апаратники Горбачова. І він запропонував написати заяву на вступ у члени Всесвітньої асоціації су-джок-акупунктури. І каже: «Ось я вже маю заяви інших людей, яких би хотів узяти до асоціації».
Мені стало цікаво, а кого ж він вибрав. На моє запитання він виклав їхні заяви віялом. І я побачила, що це були ті самі люди, з якими я подружилася й спілкувалася, поки тривав конгрес. Я була дуже здивована: «Як ви вибрали саме цих людей? Серед 3000 учасників конгресу?» На що він мені відказав: «Так, як я вибрав тебе». Інтуїтивно...
Але, спілкуючись практично весь день із Людмилою Олександрівною, ми зрозуміли, що інтуїція професора Пака ґрунтувалася на її відкритості, щедрості, надзвичайній сонячності, що вселяють оптимізм.
Ми змогли розповісти лише малу частку її життєвого досвіду, яким сьогодні вона ділиться на своїх семінарах та з тими, хто до неї звертається по допомогу. Наша розмова з досвідченим су-джок-терапевтом, неврологом і просто доброю людиною триватиме на сторінках газети, де Людмила Семенова навчить наших читачів надавати самим собі першу швидку допомогу...

Тетяна Печерська.

ЧИТАЙТЕ У НОВОМУ НОМЕРІ:

Газета "Здоров'я і Довголіття"

У номері:

  • Історія перетворення.
  • Профілактика раку шкіри.
  • Фітотерапія аденоми.
  • Оздоровлення "цілющими дотиками".
  • Рецепт для відновлення суглобів.
  • Парило - ліки від "сорока хвороб".

Щоби читати та завантажувати газету, увійдіть в систему на сторінці Кабінет передплатника.