ЛІКУВАННЯ НЕВРОПАТІЙ ЧЕРЕЗ ШКІРУ

Поділитися:
ЛІКУВАННЯ НЕВРОПАТІЙ ЧЕРЕЗ ШКІРУ

Невропатією називається ураження нервових волокон. Нервові волокна пронизують усе тіло, передаючи команди мозку в кожну його ділянку (кінцівки, внутрішні органи та системи). За аналогією це можна порівняти з багатожильним телефонним кабелем, де кожен окремий дріт заізольований і має певного, точного адресата. Точність доставки сигналу має найважливіше значення, адже мова йде про живлення, очищення кожної клітини, кожної структури. Тому невропатії можуть призвести до серйозних порушень в організмі (оніміння кінцівок, біль у хребті, поколювання, втрата чутливості, виразкова хвороба шлунка, хвороби сечостатевої системи, імпотенція, закрепи, біль у серці, головний біль тощо).
Невропатія класифікується згідно з місцем розташування ушкодженого нерва. Сьогодні мова піде про дуже поширений тип невропатій — периферійну. Даний тип невропатії вражає нервові закінчення кінцівок — пальці ніг, ступні, ноги, пальці рук, долоні, руки. Унаслідок чого в людини виникають нестерпний біль, оніміння, втрата чутливості й інші неприємні відчуття.
Про один із доступних та ефективних способів лікування цієї патології розповідає в книзі «Третій вік» лікар-невролог вищої категорії, заслужений лікар України Володимир БЕРСЕНЄВ.

Відкриття київського вченого

На поверхні тіла людини налічується близько двох мільйонів потових залоз. Протягом двох хвилин після виділення поту ці залози можуть втягнути в себе будь-який змочувальний розчин. Він надійде у тканинну рідину, лімфу. Таким чином може бути ввібрано до 10 мл рідини. Цю здатність тіла людини встановив ​​київський учений П.П. Слинько. Учений назвав своє відкриття явищем постперційної проникності шкірного покриву. Лікувальна дія компресів грунтується саме на цьому ефекті.

За допомогою спиртових та водних компресів

Для цих цілей використовують напівспиртові компреси з настоянок календули, евкаліпта, звіробою чи чебрецю.
Приготувати настоянку для компресу можна в домашніх умовах. 15—20 г сухої сировини заливають 100 мл наполовину розведеного водою спирту (чи горілкою) й настоюють 10—14 днів у темному місці за кімнатної температури. Після чого проціджують і зберігають у холодильнику. На холоді настоянка не втрачає своїх лікувальних якостей протягом року.
Просочену настоянкою багатошарову марлю накладають на проекції магістральних нервових стовбурів, покривають вощеним (парафінізованим) папером чи поліетиленовою плівкою. Зверху накладають теплоізоляцію (вату чи фланель). Кожен наступний шар має перевищувати попередній за площею, аби протидіяти передчасному висиханню компресу. Потім листковий «пиріг» із просоченої настоянкою марлі, плівки та фланелі (вати) фіксують бинтом. Не надто стараючись — все-таки це компрес, а не джгут, який перешкоджає кровообігу.
Компреси накладають щодня, на 20—30 хвилин, протягом 10—12 днів.
Увага! У разі значних подразнень шкіри від накладення компресів потрібно утриматися. Так само слід діяти й у разі ушкоджень шкіри, дерматиту, піодермії.
Можна вдатися й до безалкогольних компресів, але тоді потрібно мати під рукою свіжий сік чорної редьки (перед уживанням — розвести водою), кореня лопуха (розвести водою), хрону чи червоних буряків. Усі інші складові компресу — багатошарова марля, плівка, теплоізоляційний шар, який фіксує бинт, — такі само, як і за спиртових компресів. Їх також щодня накладають на 20—30 хвилин протягом 10—12 днів. Ідентичні й протипоказання.

З екстрактом лаврового листя

Спочатку готують настій: дрібно нарізають лаврове листя, заливають соняшниковою олією (щоб покрити нарізане листя) й 14 днів настоюють за кімнатної температури.
Готовий олійний настій лаврового листя втирають у шкіру по проекціях уражених магістральних нервів. Одночасно масажують судинні магістральні стовбури, що теж дає позитивний ефект.
Олійний настій лаврового листя застосовують також для компресів. Просочену настоєм багатошарову марлю накладають на проекції магістральних нервових стовбурів, покривають вощеним папером чи поліетиленовою плівкою. Зверху накладають теплоізоляцію (вату чи фланель). Кожен наступний шар перевищує попередній за площею — для запобігання передчасному висиханню компресу. Потім листковий «пиріг» із марлі, плівки та вати (фланелі) фіксують бинтом, не туго.
Компрес тримають від 2—3 до 6 годин, процедуру повторюють через день. Курс лікування — 10—12 процедур.
Увага! У разі помітного подразнення шкіри від накладення олійних компресів утримуються. Так само потрібно діяти за ушкоджень шкіри, дерматиту, піодермії.