Магній є ключовим елементом, що забезпечує нормальний ритм серця. Магній бере участь у понад 350 різних біохімічних реакціях і тому служить універсальним регулятором обмінних процесів в організмі, у тому числі й у клітинах серцево-судинної системи. Дефіцит магнію веде до підвищення тонусу судин, артеріального тиску, активації атеросклерозу, підвищує ризик розвитку інсульту, інфаркту, кардіоміопатій, цукрового діабету. Зниження його вмісту характерне для хворих з артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю.
Потреба в магнії зростає разом зі збільшенням вмісту холестерину в крові. Нестача магнію спричиняє дефіцит цинку, міді, кальцію, калію, кремнію (також потрібних для підтримки роботи серцево-судинної системи) та подальше їх заміщення токсичними важкими металами: свинцем, кадмієм, алюмінієм.
Магній міститься: в бананах, пророслій пшениці, печінці, висівках, дріжджах, більшості рослинних продуктах, бобових культурах (боби, соя, квасоля, горох, сочевиця), яєчному жовтку, твердому та домашньому сирі, картоплі, зеленому горошку, рибі, кислому молоці, сметані, капусті, буряках, горіхах.
Кальцій впливає на ритмічну роботу серця. У разі надміру кальцію спостерігаються відчутні серцеві скорочення й зупинка серця в систолі. За нестачі кальцію з’являються: тахікардія, аритмія, біль у м’язах, ниркові та печінкові кольки, підвищена дратівливість, дезорієнтація, галюцинації, сплутаність свідомості, втрата пам’яті. Кальцій бере участь у регуляції проникності клітинних мембран, у каскадному механізмі зсідання крові, потрібен для скоротливості м’язової тканини, в тому числі серцевого м’яза.
Всмоктування кальцієвих сполук відбувається у верхній частині тонких кишок, головним чином у дванадцятипалій кишці та залежить від її здоров’я. Фізіологічна регуляція рівня кальцію в крові здійснюється гормонами паращитоподібних залоз і вітаміном D. Вітамін С поліпшує здатність організму засвоювати кальцій.
Продукти, які містять кальцій: молочні, особливо твердий та домашній сир, кефір; риба й морепродукти; горіхи та насіння (особливо гарбузове, соняшнику); буряки, капуста, кукурудза, артишоки.
Калій — «хранитель тонусу». Калійні солі потрібні для нормального обміну речовин у тканинах серця. Калій спільно з натрієм забезпечує проходження електричних імпульсів в організмі, підтримує водно-електролітний баланс, контролює скорочення м’язів, у тому числі й м’яза серця, підтримує артеріальний тиск у нормі, перешкоджає його зниженню.
Причинами дефіциту калію можуть бути захворювання нирок, травного тракту, підвищена пітливість, застосування блювотних, проносних препаратів, гормонів, антибіотиків, аспірину, снодійних препаратів, дієти для схуднення, виникає за артеріальної гіпертензії, алкоголізму, цирозу печінки, цукрового діабету, онкологічних захворювань, а також у разі дефіциту магнію, надміру натрію (кухонна сіль) і кальцію.
Ознаки дефіциту калію — м’язова слабкість, судоми, втомлюваність, спрага, знижений артеріальний тиск, аритмія серця, дратівливість, неврастенія, втрата апетиту, розлади сну, поява ерозій слизових оболонок (ерозивний гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ерозії шийки матки), запори, сухість шкіри.
Ознакою передозування є поява нудоти та проносу. Передозування може загрожувати лише людям із нирковою недостатністю, які приймають препарати калію в таблетках. Мікроелемент магній допомагає повнішому засвоєнню калію.
Харчові джерела калію — сушені абрикоси, капуста, картопля, дині, квасоля, родзинки, камбала, сардини, соя, кабачки, помідори, банани, молоко, печінка, цитрусові.
Селен — важливий елемент, який чинить виражену антиоксидантну дію на організм, захищаючи його клітини від ушкодження вільними радикалами. Якщо в організмі нестача селену, отже є й нестача й глутатіон-пероксидази — головного антиокисного ферменту, таким чином, різко зростає ризик атеросклерозу та серцево-судинних захворювань.
У людей із низьким рівнем селену в крові ризик коронарної хвороби серця на 70% вищий. Тому прийом селену важливий у разі серцевих аритмій та для запобігання раптовій смерті від порушення серцевої діяльності. Прийом селену бажано поєднувати з вітаміном Е.
Цей мікроелемент міститься в морепродуктах, нирках, печінці, пшеничних зародках, висівках, часнику, цибулі, помідорах, капусті броколі.
Хром захищає судини від появи холестеринових відкладень і перешкоджає розвитку атеросклерозу, гіпертонії, інфарктів та інсультів. Запаси хрому в організмі знижуються в процесі старіння. Нестача хрому частіше може проявитися в людей, котрі приймають велику кількість простих цукрів (глюкоза, фруктоза та рафінований цукор).
У світі 90% людей приймають із їжею менше хрому, ніж мінімально потрібно. Причина цього — промислова обробка продуктів, під час якої із сировини зникає 80% хрому.
Однак існують і доступніші продукти харчування, що містять хром. Насамперед це пивні дріжджі, злакові культури, бобові. Багато хрому міститься в усіх видах морських риб, пшеничних висівках і пророслому зерні, дуже гарним джерелом мікроелемента можна вважати перлові крупи, горіхи (особливо мигдаль), житнє борошно грубого помелу, сухі гриби.
Традиційно високий вміст мікроелементів у м’ясі та м’ясних субпродуктах. У цьому списку верхні рядки посідають яловича печінка, свиняча печінка, яйця та м’ясо птиці. І обов’язково потрібно згадати справжній чорний чай і натуральне какао — вміст хрому в цих напоях дуже великий!
