«А навіщо? Щоб налякатися?» Так відповіла моя сусідка на моє запитання, чи вимірює вона артеріальний тиск. Ця легковажність обернулася для неї викликом «швидкої» та реанімацією. На цей раз обійшлось без серйозних ускладнень. Такий несподіваний перший дзвіночок для неї виявився мікроінсультом і після інтенсивного лікування вона повернулася додому з іншою психологією ставлення до свого здоров’я: передусім - це повсякденний контроль артеріального тиску.
Як правильно вимірювати артеріальний тиск
Перед вимірюванням слід відпочити 5 хвилин.
Під час вимірювання тиску спина має мати опору, руку слід покласти на столі трохи вище рівня попереку.
Правильно накласти манжету: щільно, але не туго, на 2 сантиметри вище ліктьового згину, вхід трубки в манжету має розміщуватися на рівні серця.
Під час вимірювання не можна рухатися та розмовляти.
Щоб не помилитися в показнику вимірювання, його слід повторювати тричі, не знімаючи манжети, та порахувати середню величину.
Існує хибна думка, що інсульт може бути лише за високого тиску. Насправді, статистика свідчить, що 80% інсультів - це ішемічні (знижене кровопостачання) порушення мозкового кровообігу. Багато наших співвітчизників не знають свого тиску, вони тривалий час можуть почуватися задовільно, маючи високий артеріальний тиск, не вимірюючи його та не здогадуючись, що над ними нависла загроза раптової смерті чи інвалідності від інфаркту міокарда, інсульту та інших ускладнень гіпертензії.
За даними опитування Інституту кардіології імені Стражеска, лише 62% хворих знають, що в них гіпертензія, абияк лікуються 23% й тільки 15% лікуються ефективно.
Радійте кожному дню
Ефективність лікування залежить не тільки від пігулок, а й від настрою та ставлення до життя. Дехто вважає, що слід покластися на долю й не варто лікуватися: як буде, так і буде. Люди, які загострено сприймають життя, в разі смертельної хвороби кожний день сприймають, як подарунок долі. Наприклад, Бальзак, знаючи свій смертельний діагноз, прохав лікаря подовжити йому життя хоча б на 6 днів. «Лише шість – це небагато… - переконував він свого лікаря. – Я встигну швидко переглянути всі свої 50 томів… Я зможу за шість днів дати безсмертне життя тому світу, який створив…»
Професор-кардіолог розповідав мені про пацієнта, який приїхав до Києва помирати і його проханням було подовжити йому існування, щоб наостанок помилуватися київською весною - місцями його юності.
Здоров’я – це найцінніше багатство
Багатство - це не те, в якій ти шубі ходиш, на якій машині ти їздиш і який крутий телефон у тебе в руках!
Багатство - це живі батьки, здорові діти, надійні друзі та міцне здоров’я.
Якщо ви здатні бачити, ходити, говорити, любити й щоранку вставати з ліжка, ви казково багата людина!
Скаржачись на життя, подумайте про тих, хто рано з нього пішов.
Є три пастки, які крадуть радість і світ: жаль за минулим, тривога за майбутнє й невдячність за те, що маєш.
«Ми народжуємося з криком, вмираємо зі стогоном. Залишається тільки жити зі сміхом», - так вважав великий французький письменник Віктор Гюго.
А 104-літній карпатський довгожитель Андрій Ворон радив: «Усміхайтеся. Коли ми народжуємося, ми плачемо, а всі сміються. Коли вмираємо, інші плачуть. Так що нам залишається – сміятися».
А моя лікарська порада: оптимістичне ставлення до життя - це запорука ефективного лікування.
Броніслава Влазнєва,
кандидат медичних наук. .
