або ПРО НАЙГОЛОВНІШІ КОМПОНЕНТИ У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВ’Я ОРГАНІЗМУ
Організм людини — це відкрита система, яка щось бере для себе із навколишнього середовища і щось у нього віддає. У медицині це називають обміном речовин. Якщо організмові вдається взяти для себе все, що потрібно, і віддати все, що вже йому не потрібно, — це означає, що обмін речовин працює нормально. Якщо ж йому з якихось причин не вдається отримати всього потрібного або позбутися зайвого, обмін речовин порушується. Так виникають відповідні хвороби.
Які ж компоненти в цьому обміні речовин є найважливішими? Це — білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мікроелементи й біологічно активні речовини.
Хтось із класиків марксизму сказав, що життя — це спосіб існування білкових тіл. Усі процеси в нашому організмі, всі наші дії відбуваються за участю білків. Їх можна назвати двигуном обміну речовин. Добова потреба білка для дорослої людини — 1 г на 1 кг маси тіла. Для дітей, вагітних і матерів-годувальниць та людей, які потребують швидкого відновлення після хвороби, ця норма збільшується до 1,2 г на 1 кг маси тіла, а для тих, хто важко фізично працює, займається спортом, фітнесом, — до 1,5—2 г на 1 кг маси тіла. Обмежувати вживання білків потрібно людям, які мають хвороби нирок. Цей орган виводить з організму шлаки, що утворюються в процесі перероблення білків. Зменшення вживання білків сприятиме зменшенню токсичного навантаження на нирки. Обмеження в білках потребують і ті, хто має проблеми з суглобами, — в них накопичуються білкові шлаки. Наявність таких хвороб, як простатит, аденома, мастопатія, фіброміома, зоб, також свідчить про потребу обмеження в білковій їжі. Бо передміхурова, молочна, щитоподібна залози, матка — це також зони відкладення білкових шлаків, які не вивели з організму нирки. Якщо людина переїдає білкових продуктів і нирки не справляються з виведенням відходів, виникає сольовий діатез, з’являється пісок, потім камінці, далі пієлонефрит, а згодом ниркова недостатність, внаслідок якої виникає загроза померти від отруєння власними токсинами. Щоб «підстрахувати» нирки, убезпечити їх від загибелі, організм починає відкладати токсини в різні інші місця. Таким чином виникають перелічені вище хвороби. Британці дослідили: у жінок, які п’ють на день 1 л рідини і менше, ймовірність розвитку мастопатії як передракового захворювання удвічі вища, ніж у тих, хто п’є 2 л і більше. Це чітка залежність. Бо білкові токсини самі по собі не виходять, їх виводить вода. З одного боку, білки є двигунами системи, а з іншого — для їх перероблення організм повинен витрачати багато енергії й часу. Лише кисломолочні продукти засвоюються відразу, бо вже «підготовлені» молочнокислими бактеріями. Яйця ж для засвоєння потребують 3—4 години, цільне молоко — 4, риба 4—6, бобові (квасоля, горох тощо) — 4—6, біле м’ясо — близько 6, червоне м’ясо — 8, жирна свинина — 9 годин. І це ще не все. Потім вони дотравлюються в тонкому кишечнику. Загалом це відбувається упродовж 10—12 годин. Саме стільки часу потрібно організму, щоб розібрати білки, які надійшли з їжею, на амінокислоти. Бо саме у вигляді амінокислот білок використовується організмом для забезпечення всіх його процесів. Якщо ж білок, який надійшов в організм із їжею, не розщепиться на амінокислоти, то не лише не принесе користі, а й може завдати великої шкоди. Неперетравлений білок, всмоктуючись у кров, може спричинювати алергійні реакції, стимулювати розвиток онкології.
ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ БІЛКОВОЇ ЇЖІДля того щоб білкова їжа повноцінно засвоювалася, варто взяти до уваги прості правила. По-перше, слід дотримуватися співвідношення під час вживання тваринної і рослинної білкової їжі з переважанням тваринної (60 і 40% відповідно). Лише таким чином людина може отримати весь набір потрібних їй амінокислот. Це дуже важливо. Бо якщо організм з потрібних йому 20 отримає 19 в повному обсязі і всього одна надійде в замалій кількості, скажімо, 50% від норми, обмін речовин буде порушено: решта 19 також засвояться лише на 50%. По-друге, зважаючи на тривалий час засвоєння, білкову їжу, окрім кисломолочних продуктів, краще вживати в першій половині дня (червоні м’ясо й рибу — зранку, білі м’ясо і рибу, а також рослинні білки не пізніше обіду). По-третє, перед приготуванням очищайте білкові продукти від токсинів. Біле м’ясо і біла риба утворюють в організмі менше токсичних речовин, бо містять менше трупних отрут. Це само стосується й свіжого м’яса. Що ж довше м’ясо й риба зберігаються, то більше трупної отрути в них накопичується. Щоб очистити ці продукти, перед приготуванням їх варто кілька хвилин відварити у воді. По-четверте, привчайте організм до продуктів, вживаючи їх постійно. Тоді в ньому вироблятимуться потрібні для їх засвоєння ферменти. Якщо ж кидатися від однієї дієти до іншої, організм втрачатиме здатність до повноцінного засвоєння тих чи тих продуктів. По-п’яте, вживайте білкову їжу лише тоді, коли відчуваєте апетит. Бо, якщо в людини немає бажання їсти, в шлунку не виділяється достатньої кількості шлункового соку, а відтак їжа погано перетравиться і засвоїться. Посилити апетит можна за допомогою спецій, які додають до страв. По-шосте, вживайте достатню кількість рідини, щоб звільняти організм від білкових токсинів.
ВУГЛЕВОДИ — ЕНЕРГЕТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДИНИЯкщо білки — це двигун для організму, то вуглеводи — пальне. Вони становлять 60% в енергозабезпеченні організму. Енергія сонця (кванти світла) первинно переробляється саме у вуглеводи. З них утворюється основа і кістяк рослин. Тож рослинна їжа є найліпшим постачальником вуглеводів, які швидко засвоюються. Потреба у вуглеводах становить 4—6 г на 1 кг маси тіла. У разі діабету потрібно дотримуватися нижньої цифри. Але менше не можна. Бо якщо організму бракує вуглеводів, він починає посилено харчуватися жирами, адже йому потрібно десь брати енергію. Рослинну їжу, у вигляді овочів, добре вживати разом із білками. Річ у тім, що продукти відходів після перероблення білкової їжі живлять умовно-патогенну (шкідливу) мікрофлору, а клітковина рослинної їжі — умовно-корисну. Але якщо в кишечник потрапляє лише рослинна їжа, то сапрофітна (корисна) мікрофлора розмножується у великій кількості, вона зброджує клітковину, внаслідок чого утворюється спирт і запускаються процеси бродіння. Тому потрібно дотримуватися балансу: м’ясо і рибу найліпше вживати з термічно обробленими овочами. Повноцінному засвоєнню білків сприяють вітаміни й мікроелементи, які є прискорювачами внутрішніх процесів. З цієї точки зору білкові продукти також потрібно вживати разом із рослинною їжею, багатою на вищезгадані речовини. Вуглеводи містяться лише в рослинній їжі. Вони поділяються на дві групи — ті, що швидко засвоюються, тобто практично відразу після вживання потрапляють у кров (це солодощі: цукор, фрукти, цукерки тощо), і ті, що довго засвоюються (зернові, крупи, хліб, картопля, овочі), бо містять у собі крохмаль, який потребує травлення. Однак насправді різниця між засвоєнням перших і других не така вже й велика — близько 15 хвилин. Щоб уповільнити процес всмоктування вуглеводів у кров (це важливо діабетикам), їх потрібно вживати разом із білковою їжею. Як ми вже знаємо, білки перетравлюються довго й гальмують засвоєння і вуглеводів, які надійшли разом з ними. У разі потреби швидкого поповнення сил, збадьорення доцільно вживати лише вуглеводну їжу. Вуглеводну їжу, на відміну від білкової, можна вживати й увечері. Вона сприяє хорошому сну. Адже однією з умов, щоб людина швидко заснула, є підняття в крові рівня цукру до верхньої (допустимої) межі. Саме тому склянку теплої води з ложкою меду визнано ефективним снодійним засобом.
ЖИРИ — ГОЛОВНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ МЕМБРАН КЛІТИНЖири виконують в людському організмі кілька функцій. Зокрема, це резервне джерело енергії. Накопичуючись під шкірою, вони бережуть тепло організму. Крім того, жири сприяють засвоєнню жиророзчинних вітамінів А і Е, які належать до головних антиоксидантів (запобігають ушкодженню клітин, гальмують процеси старіння, зміцнюють імунітет тощо). А ще жири — це стимулятор для виділення жовчі з жовчного міхура, яка є найкращим дезінфектором внутрішнього середовища — знищує бактерії і паразитів, які потрапляють в організм через їжу. Норма споживання жирів розраховується так: 1 г на 1 кг маси тіла. Якщо виникла потреба у зниженні маси тіла, потрібно зменшувати кількість споживання жиру — до 0,25 г на 1 кг маси тіла (за 4—6-разового харчування приблизно 1 ч. л. сметани, масла, олії, смальцю під час кожного приймання їжі). Жири є тваринні та рослинні. У раціонні людини, незалежно від її віку, вони мають бути в такій пропорції: 70% — тваринних і 30% рослинних. Річ у тім, що тваринні жири постачають в організм холестерин. Це нормальний метаболіт (продукт обміну речовин у клітинах, який має регулювальний вплив на біохімічні й фізіологічні процеси в організмі. Він міститься в усіх мембранах клітин: у звичайних клітинах міститься 2/3 холестерину, в клітинах мозку — 1/3). Без холестерину мембрани клітин не будуються. Тож не можна «посадити» дитину на суворе вегетаріанство і розраховувати, що вона буде повноцінно розвиватися. Якщо холестерин не надходить ззовні (з їжею), печінка починає виробляти внутрішній (ендогенний). Кількість зовнішнього холестерину в організмі легко регулювати і нормалізувати — за допомогою вживання з їжею жиру і клітковини (печінка скидає його в жовчний міхур і він виводиться з жовчю, яка виділяється на жир, потрапляє в кишечник і виводиться з нього разом із клітковиною). А ось внутрішній холестерин «дістати» значно важче — він відкладається в судини. Треба зазначити, що потрібний людині холестерин містять лише жири тваринного походження, в рослинних його немає. Тваринні жири ліпше вживати в першій половині дня, рослинні — в другій. За один прийом їжі краще вживати якийсь один вид жиру, тоді він добре засвоюватиметься і не справлятиме небажаного негативного впливу на організм. Приміром, якщо смажити свинину, то потрібно це робити на салі, або використовуючи внутрішній жир, який міститься в м’ясі. А ось використовувати для цього олію чи вершкове масло — шкідливо. Однак недооцінювати рослинні жири — олії, також не варто. Вони, окрім важливих вітамінів (Е, А), містять ненасичені жирні кислоти, які зв’язують шкідливі хімічні речовини і сприяють їх виведенню з організму. До речі, у свіжому свинячому салі їх також багато. Що стосується вершкового масла, то воно багате на лецитин, потрібний головному мозку. Однак варто знати, що в разі його нагрівання до температури 120°С в ньому утворюються канцерогенні речовини. Тож якщо хтось топить масло в домашніх умовах, це слід робити на водяній бані. А ще вершкове масло багате на вітамін А (передусім це стосується «літнього» масла, коли корови пасуться на свіжій траві).
ВІТАМІНИ — ПРИСКОРЮВАЧІ ОБМІННИХ ПРОЦЕСІВСьогодні не є проблемою забезпечити ними організм. Щоправда, за умови, що людина харчується правильно. Вітамін D утворюється в організмі під дією сонячного проміння. Але це не стосується мегаполісів, повітря яких забруднене пиловим смогом, — він не пропускає ультрафіолет. Однак виправити ситуацію можна за допомогою продуктів, що містять цей вітамін: яйця, печінка, риб’яча ікра (будь-яка, зокрема й оселедця). Вітамін А також не є дефіцитним. Його багато в гарбузі, моркві, персиках, абрикосах, обліписі, шипшині, болгарському перці, помідорах. Вітаміну Е достатньо в нерафінованих оліях, волоських горіхах, гарбузовому і соняшниковому насінні. Із вітаміном С також немає проблем у будь-яку пору року, адже цитрусові зараз можна придбати будь-якого сезону. Вітаміни групи В поповнюються під час вживання листкової зелені, а також такої страви, як вінегрет. Як свідчать дослідження, 400 г щільних фруктів і овочів на день забезпечують людину потрібним комплексом вітамінів і мікроелементів. Полівітамінні властивості мають усі ягоди. Але для того, щоб вітаміни повноцінно засвоїлися, має добре працювати печінка (річ у тім, що для кожного вітаміну в печінці виробляється свій білок-переносник). А в разі надмірного їх споживання печінка накопичує вітаміни про запас. Тому цьому органу потрібно створювати сприятливий режим роботи, зокрема 4—6-разове харчування невеликими порціями, якісні продукти тощо.
БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ — СТИМУЛЯТОРИ Й РЕГУЛЮВАЛЬНИКИБіологічно активні речовини (флавоноїди, алкалоїди, сапоніни, ефірні олії тощо) — це регулятори обмінних процесів. Вони містяться в зеленій частині рослин — свіжій чи сушеній (зелень петрушки, кропу, коріандра, материнки, васильок та багатьох інших пряних, звичайних та лікувальних рослин). Потрапляючи в шлунок чи дванадцятипалу кишку, вони сприяють виділенню потрібних для травлення їжі соків, у печінку — стимулюють вироблення жовчі, в жовчний міхур — її виділення, нирок — поліпшують сечовидільну функцію тощо. Тобто сприяють регуляції обміну речовин.
РЕЦЕПТИ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИНПоліпшити білковий обмін речовин можна за допомогою коріння цикорію чи кульбаби. Висушені корінці перемолоти на кавомолці, приймати по 0,5—1 ч. л. порошку на початку кожної їди. Аналогічно можна використовувати Формулу здоров’я № 1, що поліпшує участь печінки в обміні білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів. Для активізації вуглеводного обміну речовин помічний напій з яблучного оцту та меду (по 1 ч. л. кожного компонента розвести у 200 мл теплої перевареної води).
ТАБЛИЦЯ ВМІСТУ СКЛАДНИКІВ ЇЖІ В НАЙПОШИРЕНІШИХ ПРОДУКТАХ
Борис Скачко, фітотерапевт, дієтолог
телеканалу Інтер, президент клубу «Здоров-є».