Хочу поділитися своїм досвідом використання основних лікарських засобів, що містяться в лікарських рослинах, а саме: в'яжучих, кровоспинних, жовчогінних, сечогінних, збуджувальних, відхаркувальних і глистогінних. Разом із різними природними вітамінами вони являють собою лікувальний комплекс, здатний перемагати серйозні гострі й навіть хронічні захворювання.
Жовчогінні засоби
Жовч, яка утворюється в печінці і накопичується в жовчному міхурі, надходить у дванадцятипалу кишку (після прийнятої їжі і проходження її зі шлунка в кишечник). Вона містить ферменти, що розщеплюють жир, і сприяє надходженню жирових речовин у кров. У разі слабкої секреції жовчі їжа не перетравлюється належним чином, а в жовчному міхурі відбувається кристалізація жовчних кислот із утворенням піску й каменів, які можуть перекрити жовчні протоки і спричинити захворювання з дуже важкими наслідками. У жовчному міхурі та протоках часто бувають запалення, утворюється надлишок слизу і розмножуються сторонні мікроорганізми. Подібні захворювання печінки надзвичайно поширені в наш час через подразнення її хімічними чинниками, особливо алкоголем, а тому знижується працездатність, організму складно протистояти інфекції.
Посилення секреції жовчі сприяє видаленню піску і дрібних каменів, слизу, мікроорганізмів, а також оздоровленню всієї цієї системи й поліпшенню процесу травлення. Жовчогінні властивості притаманні деяким ефірним оліям (наприклад, м'яти). Ці ефірні олії скорочують м'язи жовчного міхура, які виштовхують жовч. Жирні олії, що містяться в маслиновій олії, також сприяють секреції жовчі, знімають спазм і розріджують жовч, через що вона легше виділяється через протоки. До типових жовчогінних рослин належать: шипшина, кукурудзяні рильця, польовий хвощ, квіти безсмертника піщаного, листя м'яти перцевої, плоди коріандру посівного, листя берези, квіти пижма, корінь кульбаби, квіти ромашки аптечної, насіння кропу, пагони багна болотного, трава золототисячнику.
Використання жовчогінних властивостей рослин
Зазначу, що відоме використання збору (1), який володіє жовчогінною дією в разі хронічного холециститу. Цей збір містить квіти безсмертника піщаного, корінь аїру болотного, листя м'яти перцевої, траву дроку красильного, квітки календули лікарської, кукурудзяні рильця, насіння льону посівного, траву полину гіркого, квітки ромашки аптечної, квітки цикорію звичайного. Відомо також використання як жовчогінного засобу під час лікування хронічних гепатитів збору (2) з наступних лікарських рослин: корінь цикорію, квіти безсмертника піщаного, корінь кульбаби. У першому і другому випадку беруть трави в рівних дозах. Одну столову ложку збору заливають 0,5 л окропу, настоюють ніч. Приймають по третині склянки тричі на день за 20 хвилин до їди. Відомий також збір (3) лікарських рослин, котрий використовують як жовчогінний засіб у разі жовтяниці, який містить безсмертник піщаний (квітки), вахту трилисту (листя), м'яту перцеву (листя), коріандр посівний (плоди) у наступному співвідношенні компонентів 4:3:2:1. Настоюють і приймають аналогічно. Однак зазначені засоби не володіють широким фармакологічним спектром дії.
Я ж пропоную приклад використання одного і того ж складного унікального збору (4) в лікуванні кількох захворювань, а саме: хронічних гепатитів, холециститів, панкреатитів, ентероколітів, глистових інфекцій кишечнику. Збір 4 містить квіти безсмертника піщаного, листя м'яти перцевої, плоди коріандру посівного, листя берези, квіти пижма, корінь кульбаби, квіти ромашки аптечної, насіння кропу, пагони багна болотного, кукурудзяні рильця, траву золототисячнику звичайного у наступному співвідношенні компонентів 2:1:1:2:2:2:2:2:1:2:2. Пропоноване співвідношення лікарських рослин, що входять до збору, підібрано досвідченим шляхом і є найдоцільнішим кількісним поєднанням компонентів. У пропонованому зборі зібрані всі потрібні речовини, поєднане використання яких надає ефективну дію на організм людини в процесі лікування вищевказаних захворювань. Збір стимулює утворення і ріст нових печінкових клітин, розріджує жовч, розчиняє пігментну частину каменів, нормалізує функцію жовчного міхура, підшлункової залози, чинить лікувальну дію на слизову оболонку. Збір готують наступним чином: 3 ст. л. трав заливають 1 л окропу. Дають настоятися протягом ночі. Вранці кип'ятять 5 хвилин. Млоять 1 годину. П'ють по склянці тричі на день за 20 хвилин до їди.
Збір можна застосовувати як самостійний засіб, так і додатково як рефлекторний компонент разом із іншими методами лікування, наприклад, із курсом корегувальної терапії. Пропонований збір пройшов перевірку і показав високу ефективність у лікуванні.
Сечогінні засоби
Механізм дії полягає в тому, що під їх впливом розширюються судини в нирках, посилюється приплив крові і полегшується виділення сечі. Чимало речовин сприяють виділенню сечі, хоча фізіологічні та біохімічні причини такої дії різні. Сечогінну дію спричиняють такі рослини: мучниця, польовий хвощ, брусниця, остудник, кукурудзяні рильця, любисток, плоди ялівцю, коріння первоцвіту, коріння петрушки. Особливо часто застосовуються на практиці листя мучниці, брусниці і трава хвоща польового. Це пов'язано, насамперед, з відповідним вмістом у них глікозидів та флавонідів. Так, листя мучниці містить глікозид арбутин. В організмі він розпадається з утворенням гідрохінону, якому властива антибактеріальна дія. Використовують листя мучниці з розрахунку 1 г на прийом. Приймають 4 рази в разі день у разі запальних захворювань сечового міхура і сечовивідних шляхів. Листя брусниці також містять глікозид арбутин і флавоноїди. Використовують їх у вигляді відвару з розрахунку 2 г листя на прийом. Приймають 4 рази на день. Трава хвоща польового містить велику кількість кремнієвої кислоти і флавоноїди. Відвар хвоща польового має сечогінну, дезінфікувальну і протизапальну дію. Призначають, як правило, у вигляді відвару з розрахунку 2 г трави на прийом. Приймають тричі на день. Увага! Слід пам'ятати, що відвари з листя трави мучниці, хвоща польового та листя брусниці протипоказані в разі захворювань нирок, оскільки містять речовини, що подразнюють паренхіму нирок.
У разі гіпертонії тонус судин регулюють трави
Наведу приклад використання лікарських рослин, у тому числі тих, що містять сечогінні засоби, а також вітаміну В6 за гіпертонічної хвороби. У даному випадку потрібно поєднувати трави одночасно з заспокійливою, судинорозширювальною і сечогінною дією. Якщо підвищення артеріального тиску тісно пов'язане зі стресами, то потрібно обов'язково застосовувати трави з заспокійливою дією, насамперед, кропиву собачу, валеріану і синюху блакитну. Більшість трав регулюють тонус судин. Це арніка, астрагал шерстистоквітковий, глід, буркун лікарський, сухоцвіт, чорноплода горобина. Усі три види трав потрібно поєднувати. Наведу приклади таких універсальних зборів із моєї практики.
Збір 1. Кропива собача (трава) — 4 частини, сухоцвіт багновий (трава) — 2 частини, глід (плоди) — 1 частина, горобина чорноплода (плоди) — 1 частина, суниці лісові (листя) — 1 частина, кріп (насіння) — 1 частина . П'ять столових ложок суміші залити 1 л окропу, настояти в термосі ніч. Пити по дві третини склянки тричі на день за 30 хвилин до їди.
Збір 2. Сухоцвіт багновий (трава) — 1 частина, буркун лікарський (трава) — 1 частина, астрагал шерстистоквітковий (трава) — 2 частини, хвощ польовий — 2 частини. Одну столову ложку суміші залити 1 склянкою окропу, настояти 4 години. Приймати по 2 ст. л. тричі на день після їди. Як бачите, один збір приймають до їди, а другий — після.
При цьому збори рекомендую настійно приймати з вітаміном В6. І найкраще в одній таблетці з магнієм, який сам по собі є діуретиком. Він благотворно впливає на багато інших процесів в організмі. Терапія повинна бути тривалою. Курс лікування — не менш як 2,5 місяця.
В'яжучі засоби
До них відносяться таніни й дубильні речовини. В'яжучі засоби спричиняють згортання білка, в результаті чого білкові мембрани втрачають воду, при цьому ущільнюються кровоносні капіляри й судини звужуються настільки, що лейкоцити не можуть проходити крізь них. Шкіра, слизові покриви ніби німіють, проте клітини й тканини зберігають життєздатність і після видалення в'яжучих речовин повністю відновлюють свою життєдіяльність. У шлунку й кишечнику в'яжучі речовини осаджують білки їжі і слизу так, що з них утворюються плівки, які захищають стінки органів травлення від подразнення. Тому автоматичні хвилеподібні скорочення гладких м'язів, котрі проганяють харчові маси через кишечник, сповільнюються або навіть припиняються. У результаті харчові маси довше затримуються в кишечнику, з них більше поглинається води й калові маси стають твердими. Пронос припиняється під дією в'яжучих засобів.
Тому їх часто застосовують саме з такою метою. До того ж, в'яжучі речовини припиняють діяльність мікрофлори, затримуючи поділ клітин і створюючи несприятливі умови. Їх застосовують і тоді, коли потрібно ущільнити шкіру, зменшити діяльність залоз, позбутися неприємних запахів тіла. В'яжучі засоби отримують із кори дуба, калини, вільхи сірої, також із її шишок, кореневищ родовика, змійовика, калгану, трави водяного перцю, грициків, пасльону, огіркової трави, листя шавлії, плодів чорниці, чаю.
В'яжучі речовини припиняють також кровотечі, сприяючи згортанню білків крові. Взагалі, для того, щоб зупинити кровотечу, потрібно зменшити приплив крові до ураженого місця і спричинити утворення згустку крові (тромбу), який перекриває ушкоджену судину або капіляр. Перше досягається за допомогою в'яжучих засобів, які зумовлюють звуження судин і капілярів та зменшують тиск крові. Одночасно вони сприяють утворенню згустку. До рослин із такими кровоспинними властивостями відносяться, перш за все, грицики, кропива, деревій і родовик, рутка, польовий хвощ, терен. Так, для зупинки внутрішньої кровотечі з матки і легень застосовують рідкий екстракт водяного перцю і лагохілуса. У самому організмі людини згортанням крові керує вітамін К.
Наводжу приклади комплексного використання в'яжучих і кровоспинних засобів лікарських рослин із додаваннями вітамінів у лікуванні геморою, захворювань травного тракту, зняття запалення слизових оболонок рота, горла, носа, піхви, а також у разі опіків шкіри.
Геморой — це варикозний запалений стан вен усередині і (або) зовні прямої кишки. Часта причина геморою — хронічні запори, оскільки потуги під час спроби звільнити кишечник ведуть до підвищення тиску в венах прямої кишки. Гемороїдальні шишки часто виникають у людей огрядних, які ведуть сидячий спосіб життя, що мають загальну слабкість тканин організму.
Для лікування геморою готують суміш із квіток календули, трави деревію, листя шавлії, трави м'яти перцевої, квіток ромашки, бруньок тополі чорної — по 2 частини, кореня оману і трави кропиви — по 3 частини, трави грициків — 1 частина. Дві столові ложки суміші залити двома склянками окропу і настояти ніч. Пити по третині склянки настою тричі на день до їди.
У разі гемороїдальних кровотеч приймати соки: сік рутки лікарської по 1 чайній ложці тричі на день, сік огіркової трави по 1 десертній ложці тричі на день. Ліпше приймати разом. А натщесерце рекомендую випити 0,5 склянки соку червоного буряка. Тричі до їди приймайте відвар листя терну або сливи (1 ст. л. сировини на одну склянку. При цьому потрібно робити примочки з відвару польового хвоща. Його готують із розрахунку 5 ст. л. на 0,5 л води, кип'ятять 15 хвилин . Періодично приймають сидячі ванни з трав'яним настоєм: кора дуба — 2 ст. л., листя шавлії — 1,5 ст. л., листя пасльону — 2 ст. л. Суміш залити 2 л окропу. Настояти 6 годин.
А також підібрати інгредієнти для наступного настою: кора дуба, насіння льону — по 3 частини, квітки ромашки — 4 частини. Дві столові ложки суміші залити 0,5 л окропу, настояти ніч. Пити по 0,5 склянки настою тричі на день після їди.
Вітамін К посилить властивості лікарських рослин
Хороші результати дає використання в'яжучих і кровоспинних засобів рослин у поєднанні з вітаміном К.
У разі запалення слизових оболонок рота, горла, носа застосовують зовнішньо у вигляді відвару (1:10) кореневище змійовика (ракові шийки) — багаторічної трав'янистої рослини. Всередину призначають такий відвар за гастроентеритів, аліментарній диспепсії, ентероколітів, шлунково-кишкових кровотеч.
У разі запалення слизових оболонок рота, горла, глотки, носа, піхви, за опіків шкіри як в'яжучий, кровоспинний і слабкий антисептичний засіб призначають у формі зрошення 20% відвар кореня родовика.
Вітамін К підвищує згортання крові, прискорює загоєння ран, стимулює функцію клітинних елементів печінки, що беруть участь у процесі згортання крові. Нестача його в організмі призводить до утворення крововиливів.
Застосовують препарати вітаміну К в разі кровоточивості й геморагічних діатезів, гепатитів, хронічних проносів, виразкової хвороби, маткових кровотеч. Дія препаратів проявляється повільно (через кілька годин після їх застосування). Раджу застосовувати препарати з вітаміном К як кровоспинний засіб у разі шлунково-кишкових, легеневих, маткових та інших кровотеч, за гепатитів, променевої хвороби і отруєння антикоагулянтами.
В'ячеслав ВАРНАВСЬКИЙ,
лікар, фітотерапевт.
