Пеларгонія, герань чи просто калачики, – ці рослини об’єднані у велику родину геранієвих. Зазвичай ми вирощуємо ці квіти на підвіконні, влітку веземо їх на дачу, милуючись білими, рожевими, червоними яскравими суцвіттями-кулями, навіть не замислюючись над лікувальними властивостями цих «бабусиних» квітів. Тим часом мати вдома кущик герані – це означає відчувати себе захищеним і енергетично, й фізично, причому від багатьох недуг і навіть «поганої» енергії. Лікуватися за допомогою герані та її ефірної олії дуже просто й приємно. Потрібно тільки знати, як це зробити грамотно, аби всі біологічно активні речовини виявляли на організм свій благодатний вплив. Герань здатна оздоровлювати господаря дому навіть у тому разі, коли він сам про це й не думає. Пеларгонія благотворно впливає на атмосферу в оселі, знищує хвороботворні мікроорганізми в повітрі, налагоджує здоров’я кожного, хто просто живе поруч із нею. Чи знаєте ви, що за ставленням людини до запаху герані можна визначити стан її нервової системи? Виявляється, людям зі «слабкими» нервами запах герані зазвичай не до вподоби! І навпаки, він приємний тим, у кого стабільна нервова система. Секрет у тому, що деякі види герані мають яскраво виражений заспокійливий ефект. Саме аромат (якщо потерти листочок) впливає на стан психіки, відновлюючи нервову систему, нормалізуючи важливі для організму процеси. Листя, квіти й коріння домашньої герані можна використовувати протягом усього року. Але, зрізаючи гілочку, не забудьте вибачитися перед рослиною й пояснити, для чого ви це робите.
Відвар для полоскання горла в разі запалення слизової оболонки. Одну чайну ложку подрібнених трави й кореня герані залити 0,5 л окропу, варити 3-5 хв на слабкому вогні. У відвар додати 1 ч. л. морської солі та 2-3 краплі аптечного розчину Люголя. Цей рецепт також підходить для лікування запалення слизової оболонки рота і за її дистрофічних змін (стоматит). Настоянка герані від 77 хвороб (знеболювальний засіб за рецептом св. Гільдегарди), яка є дуже ефективною в разі кашлю, запальних хвороб внутрішніх органів. Узяти 100 г герані, 100 г кориці, 50 г гісопу, 20 г кореня імбиру, 300 г меду, 2 л червоного домашнього вина. У холодне вино покласти мед, спеції й трави. Варити на слабкому вогні 30 хв. Настояти 12 годин, процідити. Пити як аперитив по 20 мл перед обідом і по 10 мл – перед вечерею протягом 21 дня.
Геранієвий напій для оздоровлення щитоподібної залози. Кілька гілочок свіжої герані червоного кольору з квітами й листям (20 г) запарити в глиняному глечику 0,5 л окропу. Через 15 хв додати 1 ст. л. меду, настояти 10 хв, процідити. Випити ковтками протягом дня. Пити три тижні, починаючи на місяць, що убуває. Після проціджування траву герані не викидати, а змішати зі 100 г домашнього сиру й робити компрес на ділянку щитоподібної залози в разі вузлів. Здавна яскраво-червону герань жінки використовували для лікування безпліддя. Протягом 5 хв варити 200 мл червоного вина, потім додати 50 г квітів і листя герані, мед (за смаком). Процідити й пити по 50 мл тричі на день протягом двох тижнів щомісяця до отримання результату.
Настій листя герані для лікування очей. Залити склянкою окропу 10 листочків пахучої герані, додати 1 ст. л буркунового меду, настояти впродовж кількох годин. Промивати очі за катаракти, сльозоточивості. Запарене листя з настою прикладати до очей на 10-15 хв. Процедури робити двічі на день протягом двох тижнів.
Найбільш ефективну й потужну оздоровчу дію має сік герані. Єдиний недолік: на приготування 2 ст. л. соку потрібно використати цілий кущ герані. Свіжі стебло, квіти, листя герані дрібно порізати ножем або змолоти на млинку для м’яса. Потиснути дерев’яною ложкою й поставити під гніт на кілька годин у холодне місце для ліпшого відходження соку. Його застосовують для лікування нежитю, отиту, катаракти, регулювання цукру в крові хворих на діабет, а також як косметичний засіб для протирання шкіри обличчя.
Для лікування отиту, ангіни, ГРВЗ свіжий сік розводять теплою водою у співвідношенні 1:1. За отиту робити турунди й закапувати по 1 краплі у вухо, або просто пахучий листок герані розтерти, загорнути в марлю й вставити в слуховий прохід на всю ніч або на 2-3 години. Герань інколи так і називають: «вухо-горло-ніс». Для усунення нежитю в кожну ніздрю закапують по 2-3 краплі соку, катаракти – в куточок ока по 1-2 краплі. Хворим на цукровий діабет корисно вживати щодня по 1 ч. л. соку герані пахучої. Рецепт порошку від діабету. Ретельно перемішати порошок з листя та квітів герані з порошком кориці (по 100 г). Приймати по 1 ч. л. 4-5 разів на день. Запивати настоєм кореня солодки голої (1 ст. л. на 1 склянку окропу, настояти до охолодження). Із розпареної й подрібненої трави герані роблять компреси на сухі мозолі.
Олена СВІТКО, натуропат, народна цілителька.
