Осінь — саме час продовжити заготівлю лікарської сировини й зокрема кореневищ папороті. Папороть — дуже давня рослина, яка залишилася незмінною, по суті, сотні мільйонів років. Папороть не має справжнього листя й ніколи не цвіте, а розмножується спорами. Але легенди різних народів наполегливо твердять про диво-квітку, яка розквітає в ніч на Івана Купала. І хто цю квітку знайде й візьме в руки, той просвітліє й стане розуміти правильно навколишній Світ. Наприклад, бачити невидиме й розуміти мову звірів.
Папороть, очевидно, може запасати енергію сонця не тільки у вигляді вуглецевих сполук (целюлоза, крохмаль, цукри та інші), як усі рослини, а й у вигляді променевої енергії. Відразу ж після заходу сонця папороть віддає надлишкову енергію у вигляді ледь видимого променистого світіння. Хлоропласти папороті «працюють», як перегріта керамічна пластинка, частково поглинаючи, частково випромінюючи фотони світла.
На свято Івана Купала припадає й період літнього сонцестояння із найдовшим днем і найкоротшою ніччю. А це означає, що папороть світиться в цей день найбільше. Папороть — тіне- й вологолюбна рослина, любить вологі нетрі-зарості. Засвітиться тільки той кущ папороті, який цього дня «вийшов» на сонце. Тобто, цього дня на нього не падала тінь.
У Західній Україні ще є цілителі-мольфари, які взимку знаходять папороть за проталим снігом. Очевидно, тепло, що випромінюється рослиною, розтоплює над нею сніг.
На жаль, папороть використовують тільки як протиглисний засіб. На мою думку, папороть має загальну очисну дію проти будь-якого виду паразитів людини: віруси, найпростіші, грибкові інфекції, гельмінти, бактеріальна інфекція. У лабораторіях із рослини виділено токсичні речовини, які паралізують стрічкових глистів. Але інші властивості папороті залишилися мало вивченими. Часто захворювання, яке мляво перебігає й котрому ніяк не можуть поставити діагноз, пояснюється саме прихованою інфекцією чи інвазією. Учені різних країн довели, що онкологічні захворювання можуть бути також спровоковані вірусами й грибками.
Папороть містить велику кількість біологічно активних речовин. Оскільки вона ще володіє й потужним світловим випромінюванням, я вважаю, що вона виганяє й енергетичних паразитів теж. Не даремно деякі народи використовують її корінь як захист від пристріту — носять на грудях разом із ладанкою.
Очисний настій
Для чаю потрібна суха сировина з кореневища папороті. Гострим ножем із кореневища нарізати тонкі лусочки й висушити їх у темному місці. На одну склянку гарячої води (60 —70°С) взяти 1 ч. л. сухих лусочок. За такої невисокої температури з папороті екстрагуються тільки тонкі, ніжні фракції лікарських речовин. Настояти годину й випити протягом дня.
Чай із папороті й... буряків
Помічено, що в разі споживання великої кількості червоних столових буряків сеча змінює свій колір на рожевий. Отже, навіть соляна кислота шлунка не може зруйнувати (розщепити) структуру бурякового соку й він проникає в усі тканини, органи людини.
Якщо поєднати висушені лусочки папороті й натерті свіжі буряки, а тоді знову просушити — вийде дуже гарний очисний нетоксичний оздоровчий засіб. Одну чайну ложку сухої суміші залити склянкою (200 мл) гарячої води. Настояти 1 годину. Пити двічі: вранці натщесерце та ввечері перед сном по півсклянки. Хворим потрібно пити не менш як місяць, а профілактично приймати один тиждень.
Цей чай можна використовувати і як допоміжний засіб у лікуванні різного роду новоутворень.
Папороть очистить і захистить весь організм.
Володимир БОЛСУН,
лікар-невропатолог.
