Гіпертонічна хвороба - одне з найпоширеніших захворювань сучасності. За даними ВООЗ, від високого артеріального тиску страждає понад 1,5 млрд населення планети, а майже 10 млн людей помирає від серцево-судинних захворювань, пов’язаних з артеріальною гіпертонією (АГ).
Щороку в Україні реєструють понад 110 тисяч випадків інсультів і 50 тисяч гострих інфарктів міокарда. Фахівці впевнені: ці цифри були б набагато меншими, якби хворі на АГ правильно та вчасно лікували свою хворобу. Якби ці люди знизили тиск бодай на 10 мм рт. ст., ймовірність розвитку в них зазначених ускладнень зменшилася б на 30%; н а 20 мм рт. ст. – ризик скоротився б майже на 45%. Офіційно в країні зареєстровано понад 12 млн хворих на АГ, однак систематичне лікування отримують лише 14%, періодично приймають лікарські препарати - 35%. Більше того, дуже багато людей узагалі не знають про свій підвищений тиск і дізнаються про це, лише коли «грім ударить».
Статистика свідчить: лише 58% жінок і 37% чоловіків відомо про їх захворювання.
Біда підкрадається непомітно
Підступність хвороби й полягає в тому, що підвищений тиск (на перших порах) часто не дає особливих симптомів. Періодичний головний біль, відчуття стиснення черепа, жару, сонливість люди зазвичай «списують» на перевтому.
А коли межа норми АТ далеко позаду, тоді вже констатують ураження серця, мозку, нирок, органів зору. Розрізняють три стадії гіпертонічної хвороби.
Перша (легка) - змін внутрішніх органів і систем ще не відбувається, тиск підвищується епізодично й може нормалізуватися самостійно. Більшість людей у цей період не підозрюють хворобу.
Друга стадія позначається стійким підвищенням тиску, з’являються частий головний біль, запаморочення, швидка стомлюваність, безсоння, відчуття пульсації в судинах, «мушки» перед очима. У разі хвилювання, перенапруження, змін погодних умов імовірний раптовий «стрибок» тиску. На цій стадії високий тиск ще порівняно легко знизити медикаментами, проте під час кризів уже існує ризик інфаркту чи інсульту.
Третя стадія - тиск підвищений постійно, настають стійкі зміни в судинах і серцевому м’язі, можливі порушення роботи нирок, ослаблення зору, розвивається супутній склероз судин. Кризи можуть стати тривалими й тривати до кількох днів, навіть незважаючи на медикаментозне лікування. Ускладненням після них часто бувають порушення мозкового кровообігу, інсульт, інфаркт міокарда, ниркова недостатність.
Збіг обставин чи логічне продовження?
Зазвичай хворі вперше дізнаються про АГ на плановому обстеженні (в кращому разі), а як гірший варіант, під час гіпертонічного кризу - раптового різкого підвищення артеріального тиску. Причин розвитку гіпертонічного кризу може бути багато: стрес, метеоумови, недосипляння чи самолікування артеріальної гіпертонії без консультації лікаря, недотримання його приписів чи самовільна відміна антигіпертензивного препарату. Деякі з них спричиняють синдром «відміни», тобто можуть спровокувати підвищення тиску. Для гіпертонічного кризу характерний раптовий початок.
Під час нападу людина може відчувати гострий головний біль; порушення зору (аж до часткового «випадання» полів зору); нудоту, іноді блювоту; почервоніння шкіри обличчя, іноді тиснення за грудниною, задишку й навіть судоми.
У разі гіпертонічного кризу негайно викликайте швидку допомогу й дочекайтеся приїзду лікарів. І в жодному разі не приймайте завищені дози ліків («щоб точно допомогло»), якщо цього не рекомендував лікар: може бути небезпечно для життя Часто люди пояснюють причину виникнення кризу збігом «негативних» обставин – невдалий день, «чорна смуга» життя тощо. Але насправді вони лише підштовхнули події та чинники, які вже накопичувалися впродовж тривалого часу. Це особливо важливо пам’ятати тим, хто входить у так звану групу ризику щодо цього захворювання.
• Пацієнти з обтяженою АГ спадковістю (особливо по материнській лінії) – майже 90% хворих на АГ мають таку спадковість.
• «Любителі» алкоголю, тютюну й пересоленої їжі.
• Люди, які перебувають у стані хронічного стресу чи постійно недосипляють (менше 8 годин на добу).
• Ті, хто веде малорухливий спосіб життя, а також хворі на ожиріння (доведено, що люди із зайвою масою тіла страждають від АГ в 3-4 рази частіше).
• Похилий вік - підвищення АТ з настанням старіння організму - це фізіологічний процес, пов’язаний зі зниженням еластичності кровоносних судин.
Жінки в період менопаузи - це пов’язано з гормональною перебудовою організму (естрогени, жіночі статеві гормони, справляють судинорозширювальну дію, коли їх кількість знижується, ця дія значно послаблюється).
У 5% гіпертоніків хвороба пов’язана з порушеннями в роботі нирок, надниркових залоз.
Тож лікарі наполягають на тому, щоб усі, хто має такі ризики й увійшов у середній вік, регулярно вимірювали артеріальний тиск - не рідше одного разу на місяць, навіть якщо почуваються дуже добре.
Робити це можна вдома й дуже легко, особливо враховуючи можливості сучасних «розумних» тонометрів. Однак кілька премудростей треба все ж запам’ятати.
1. Доцільніше вимірювати тиск натще вранці й увечері.
2. Манжетку накладайте на руку, а не поверх одягу. Розташуйте її на два пальці вище ліктьового згину.
3. Не вимірюйте тиск після хвилювання, переохолодження, вживання кави, чаю, алкоголю, заняття спортом чи фізичної роботи (має минути щонайменше півгодини).
4. Під час вимірювання також не розмовляйте, не дивіться телевізор тощо.
5. Оскільки тиск змінюється протягом дня, важливо вимірювати його щоразу в один і той само час.
Якщо регулярні вимірювання показують підвищення артеріального тиску, обов’язково зверніться до лікаря.
Лікуємося правильно
Усім пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском потрібно правильно підібрати лікування, завдяки якому вдається не лише втримувати його рівень в межах індивідуальної норми, а й здійснювати профілактику серцевих нападів, інсульту. Безперечно, такі препарати може призначити тільки лікар – після ретельного обстеження, з’ясування причин розвитку хвороби, виявлення супутніх захворювань та врахування ліків, які ви вже приймаєте.
Та навіть геніальний лікар буде безсилий допомогти пацієнту, який не дотримується ключових правил лікування АГ:
• дотримуйтеся рекомендацій лікаря, й не лише стосовно прийому препаратів, а й щодо харчування, способу життя тощо;
• важливо не тільки досягти нормальних показників тиску, а й утримувати їх, тому приймати ліки слід постійно, а не лише тоді, коли «припече» (це найпоширеніша помилка «несумлінних» пацієнтів, які згодом стають жертвами власної нерозважливої поведінки);
• про будь-які побічні ефекти треба негайно повідомляти лікарю;
• продовжуйте вимірювати артеріальний тиск, коли приймаєте ліки, навіть коли вам здається, що все буде в порядку;
• не можна знижувати тиск дуже швидко - набагато безпечніше це робити в 2-3 етапи протягом кількох місяців;
• відчувши поліпшення, не слід припиняти прийом препаратів, бо існує небезпека виникнення «синдрому відміни». Не зменшуйте самостійно дози ліків, особливо з групи бета-блокаторів: це загрожує серцевою катастрофою.
Сучасні методи лікування гіпертонії передбачають поєднання кількох лікарських засобів чи вживання так званих комплексних препаратів. Це ефективніше, оскільки застосовуються ліки з різним механізмом дії, що дає змогу зменшувати їх дози й підходити до лікування комплексно. З’явилися нові препарати тривалої дії , які «тримають» АТ в межах норми впродовж доби.
На жаль, як свідчать соціологічні опитування, 20% мешканців сільської місцевості та 15% містян визнають, що змушені відмовлятися від регулярного лікування АГ через дороговизну ліків. Саме це спонукало запровадити Проект щодо відшкодування вартості ліків від артеріальної гіпертензії в Україні. Відтепер кожна людина, яка має намір лікуватися від цієї хвороби, може отримувати всі потрібні ліки цього призначення в аптеці за рецептом лікаря зі значним відшкодуванням: на деякі препарати відшкодування становить 90%. Тобто є такі ліки, за які хворий майже нічого не сплачує (близько кількох гривень). Цим варто скористатися, бо навіть держава усвідомила, що лікувати хворого на АГ економічно вигідніше, ніж від її небезпечних ускладнень - атеросклерозу, тромбозу, погіршення чи втрати зору, розвитку серцевої і ниркової недостатності, інфаркту міокарда та інсульту.
«Народна армія»
Медикаментозна терапія АГ може успішно поєднуватися з іншими методами – рефлексотерапією, масажем, лікувальною фізкультурою. Можливо, крім прийому лікарських препаратів варто використовувати настої трав, вітаміни – порадьтеся зі своїм лікарем про доцільність застосування альтернативних методів. Дуже корисне помірне фізичне навантаження: ходьба , плавання (залежно від стадії хвороби, стану та віку пацієнта). Вправи в поєднанні з дієтою сприяють зниженню надмірної маси тіла й добре тренують серцево-судинну систему. Якщо можете - ходіть пішки на роботу чи прогулюйтеся 30-40 хвилин щодня (ввечері, під час обідньої перерви).
Правильне харчування – також дієві ліки від гіпертонії. Обмежте споживання солі та тваринних жирів, вилучіть із раціону фастфуд, зведіть до мінімуму копченості, консерви, майонез, соління. Замініть смажені страви приготованими на парі, грилі і в духовці , а вершкове масло - оліями. Вибирайте нежирні сорти м’яса, знежирені молочні продукти. Влаштовуйте один вегетаріанський день на тиждень. Збільште споживання фруктів і овочів різних кольорів, особливо корисні «зелені». Полюбіть продукти, багаті на калій і магній (банани, курага, журавлина, печериці, морська капуста, гречка, мигдаль) .
Ще один дієвий засіб - управління емоціями. Стрес - одна з основних причин розвитку гіпертонії та інших серцево-судинних недуг. Приміром, відомо, що після землетрусів у Японії в 2011 році різко збільшилася кількість інсультів. Навіть зафіксовано випадки, коли після серйозних програшів улюбленої футбольної команди серед її фанів зростає кількість госпіталізацій з інфарктом міокарда. Жінки ж більше потерпають від сімейних «програшів», проблеми на роботі негативно впливають як на жінок, так і на чоловіків. Дослідження засвідчили, що стан постійної тривоги підвищує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень на 45%, депресії - вдвічі. Тож, як казали мудрі: якщо не можете змінити життєвих обставин – змініть ставлення до них. А якщо стане сили волі, освойте методи психологічного розвантаження – медитацію, автотренінг.
Галина САБАДАШ, лікар-терапевт.
