Щодо «Внутрішньої Дитини» всі чули, так? Безневинна істота, яка живе всередині нашого «я», потребує любові й турботи і з якою потрібно періодично розмовляти, щоб навчитися жаліти себе. Одного разу, в особливо темний період ненависті до себе, я прикріпила на дзеркало своє фото у дворічному віці. Я сказала, що будь-яку шкоду, якої я завдаю собі, я завдаю ЇЙ. А коли я уявляю інших людей дітьми, я стаю добрішою та ніжнішою до них. Це добре.
Але останнім часом я менше думаю про Внутрішню Дитину і більше зосереджуюся на Внутрішній Бабусі, яка теж живе всередині мого «я».
Справжні бабусі завжди круті. Я говорю про тих, які вже побачили все і більше нічого не бояться. Тих, які поховали одного разу свої мрії та своїх коханих - і пережили це. Тих, чия щира довіра до світу була зраджена десять тисяч разів ... і які це теж пережили. Але Справжню бабусю не налякати.
Слово «баба» багато хто вважає образливим. Я його поважаю. Баба - класичний персонаж міфів та фольклору, часто вона володіє великою мудрістю й надприродними силами. Вона не боїться смерті.
Я обвішала стіну фотографіями моїх улюблених стареньких, які мене надихають. Є й українська бабуся, яка живе в Чорнобилі, та ціла група таких бабусь, які повернулися в ці заражені радіацією місця.
Їм подобається Чорнобиль, тому що вони звідти родом. Вони не хочуть бути біженками. Вони страждали від того, що їх переселили з їхньої землі після аварії та обмежили життя кількома десятками квадратних метрів у висотці великого міста. Так що вони обрали незалежність і повернулися в найрадіоактивніше місце на землі.
Чи безпечно це? Якщо вам 90 років і ви все життя важко працювали, що для вас «безпека»? Так, вони п’ють цю воду, вирощують овочі в радіоактивному ґрунті. Вони самі рубають дрова. Вони піклуються одна про одну. Вони збираються, згадують війну та сталінські часи. Боятися радіації в їхньому віці? Смішно.
Якщо коли-небудь буде влаштовано змагання Крутих Хлопців, виставте таку бабусю проти будь-якого першого-ліпшого молодого Крутого Хлопця. Я гарантую: чорнобильська бабуся переможе однією лівою.
Ми живемо в суспільстві, де прийнято романтизувати молодість. Але немає мудрості більшої, ніж мудрість подолання. Немає самовладання міцнішого, ніж у жінки, яка вирощує город на радіоактивній землі, - і нічого, живе собі.
Тому кожного разу, коли щось трапляється і моя Внутрішня Дитина починає панікувати, я просто запитую себе: «ЩБЗМВБ» - тобто: «Що Б зробила Моя Внутрішня Бабуся?»
Поставте собі це запитання. Послухайте, що вона вам відповість.
Одне я обіцяю. Навряд чи вона скаже: «Нервуй».
Найімовірніше, замість цього вона скаже: «НЕ ЗДАВАЙСЯ!»
Тож тримайтеся там, не здавайтеся!
Елізабет Гілберт.
(переклад @ Rakugan Lestrange).
