або НОВІ ПОГЛЯДИ НА МЕХАНІЗМИ ВИНИКНЕННЯ ЗЛОЯКІСНИХ ПРОЦЕСІВ ТА МОЖЛИВОСТІ БОРОТЬБИ З НИМИ
Хоча Володимир Кирилович Піщанський має вищу інженерну та вищу педагогічну освiту (тривалий час викладав сопромат та основи теоретичної механіки студентам), останні 22 роки свого життя він присвятив медицині. А в 70 років, коли багато хто відпочиває на пенсії, вступив до Ганноверського міжнародного університету, отримав диплом бакалавра натуральної медицини, зараз продовжує навчання в магістратурі.
У березні 2012 року на шостому міжнародному науковому конгресі в Ганновері Володимиру Піщанському присвоєно звання Видатного натуропата Європи та нагороджено медаллю Парацельса. Таким чином світове натуропатичне співтовариство відзначило теоретичні та практичні напрацювання Володимира Кириловича щодо проблем профілактики та терапії онкозахворювань.
Що підштовхнуло його до такої серйозної, тривалої й титанічної роботи? Які висновки вдалося зробити, яких результатів досягнути? Ми попросили розповісти про це Володимира Піщанського під час його перебування в Києві, коли він приїхав для оформлення документів для чергової поїздки за кордон.
ВЛАСНА ІСТОРІЯ
«Друге серце» чоловіка – простата, у багатьох представників сильної статі стає уразливим місцем, особливо це часто трапляється з віком. 22 роки тому Володимир Кирилович відчув це на собі. Одного дня його стан погіршився так, що для забезпечення нормальної фізіологічної функції - сечовиділення, потрібно було ставити катетер. Був пізній передріздвяний вечір і місцева лікарня вже не працювала. Дістатися ж до чергового лікаря з далекої окраїни міста, де він мешкає, та ще й у його стані, було дуже проблематично.
- Сидячи за своїм робочим столом, я звернувся до Всевишнього, бо відчував, що більше мені ні на кого сподіватися , - розповідає Володимир Кирилович. - «Господи, я завжди намагався жити чесно, нікому не завдавати зла. Допоможи мені, прошу Тебе». І відбулося щось дивовижне. Лівою рукою я став автоматично перебирати книги з професійної літератури, які лежали стосами на столі – одну, другу, третю… І раптом несподівано витягую брошуру «Лікування чоловічих статевих органів методами народної медицини». Виявилося, що дружина вже давно при нагоді купила її, принесла додому та й забула. Але вона потрапила мені до рук у потрібний момент.
Швидко прочитавши брошуру, Володимир Кирилович запитав у дружини, хто в їхньому місті знається на лікарських рослинах. І попросив терміново купити трави, про які йшлося в рецептах. Бо боявся, що до ранку не дотерпить.
Володимир Кирилович відразу приготував настої і став їх пити. Через годину сеча почала потрішки відходити. До ранку переповнений сечовий міхур звільнився. Окрилений результатом, Піщанський пропив фітонастої кілька місяців і відчув себе цілком здоровим. Він перестав застосовувати лікарські рослини. Але через деякий час хвороба стала про себе нагадувати. Володимир Кирилович знову вдався до допомоги трав і знову настало полегшення. Так повторювалося кількаразово.
- Я зрозумів, що не можна полишати займатися собою. Слід постійно застосовувати фітотерапію, - розповідає він. - На той час я стояв на обліку в онкодиспансері. Бо хоча аденома й була доброякісною, але медикаментозному лікуванню не піддавалася. Лікарі наполягали на операції, щоб не допустити переродження пухлини в злоякісну.
«АНТИРАК» ДАВІДА СЕРВАН-ШРЕЙБЕРА
Володимир Кирилович, як людина аналітичного складу розуму, усвідомлював, що потрібно застосовувати ті трави, які мають не лише протизапальні властивості, а й протиракову дію. Бо від доброякісної до злоякісної пухлини інколи буває дуже короткий проміжок часу. Він скуповував усю літературу, яка траплялася, на тему раку: від збірників народної медицини до лікарських посібників і наукових монографій.
Особливо мене вразила одна з прочитаних книг – «Антирак», написана світилом американської медицини доктором наук Давідом Шрейбером. Тридцятитрирічний, успішний, перспективний лікар і вчений, Давід Шрейбер проводив дослідження впливу різних подразників на мозок людини. Якось один з учасників експерименту не з’явився вчасно до клініки, і, щоб не було застою в роботі, Шрейбер вирішив виступити в ролі піддослідного, лігши в апарат магнітно-ядерного томографа для сканування мозку. Після обстеження він помітив збентеження на обличчях колег. Ніяковіючи, вони повідомили, що прилад, який просвічував його мозок, зафіксував пухлину досить великого розміру. Учений був шокований. Адже ніколи не скаржився на здоров’я.
Маючи доступ до всіх найсучасніших лікарняних закладів, Давід Шрейбер став шукати ефективні методи лікування пухлини. І був дуже розчарований, дізнавшись, що, окрім хірургічного втручання, світова медицина не має радикальних способів боротьби з пухлинами. Він погодився на операцію на мозку. І був успішно прооперований досвідченим нейрохірургом. Після цього пройшов 12 сеансів хіміотерапії (лікувався майже рік).
«Чи треба щось змінити в моєму способі життя, харчуванні, можливо, слід якісь трави використовувати?» - запитав в онкологів та нейрохірургів, які лікували його. «Ні, Давіде, ти здоровий, можеш вести звичний спосіб життя», - почув у відповідь.
Але через 6 місяців під час планового обстеження у Шрейбера знову виявили пухлину мозку: на тому самому місці й того ж самого розміру, що й попереднього разу.
Якщо перша звістка про пухлину стала для нього шоком, то друга – катастрофою. Він відмовився від операції, бо більше не покладав на неї надії. Зрозумів, що повністю потрібно змінити свій спосіб життя – адже він призвів до виникнення пухлини. Шрейбер поїхав до тибетських лам, індійських йогів, сибірських шаманів, американських індіанців. До речі, він описав у своїй книзі епізод, коли стара індіанка, подивившись на нього, все розповіла і про його хворобу, й про операцію, й про повторну пухлину.
Детально вивчивши засади народної медицини, натуропатії, Шрейбер почав жити по-новому: змінив пріоритети, харчування, режим праці та відпочинку тощо. І дотримується цих принципів уже понад 10 років. Пухлина не дає про себе знати. На жаль, доктор Шрейбер у книзі не дає жодних методик для інших хворих, вважаючи, що йому пощастило, що він народився в сорочці.
НОВА ТЕОРІЯ ВИНИКНЕННЯ РАКУ
На сьогодні офіційна медицина не має єдиної достовірної теорії виникнення раку, а відтак і ефективних методів профілактики злоякісних процесів. Дослідники висловлюють різні гіпотези й пропонують різні методи запобігання та лікування раку. Тому Володимир Кирилович, як людина, що перебувала на межі виникнення онкозахворювання, вирішив також узятися за вивчення цього питання. Для цього він не лише проштудіював усю можливу літературу, а й вирішив здобути спеціалізовану освіту: вступив до німецького Інституту натуропатії імені Альберта Швейцера, отримав ступінь бакалавра, продовжує навчання в магістратурі.
І поступово в нього виникла власна теорія утворення злоякісних пухлин, на основі якої дослідник розробив методику профілактики та лікування раку. І навіть хоче захищати на цю тему докторську дисертацію в Німеччині.
Нові ідеї стосовно раку в Піщанського з’явилися під впливом відомої наукової події. У 1999 році весь науковий світ аплодував шотландським ученим, які вивели овечку Доллі. Бо вона народилася шляхом не природного запліднення, а клонування. Тобто, запліднення яйцеклітини матері відбувалося без участі сперматозоїдів самця. Учені взяли клітину яєчника матері, яка складається з мембрани, цитоплазми та ядра, вийняли з неї ядро і в нього вживили ядро з клітини вимені цієї ж тварини. Унаслідок цього й з’явилася овечка Доллі. Але до її народження під час численних експериментів (коли клітину яєчника намагалися схрестити з ядром клітин інших органів матері, зокрема печінки, легенів тощо) народжувалися потвори.
Ці досліди наштовхнули мене на цікаву думку щодо механізму мутаційних злоякісних процесів, - розповідає Володимир Кирилович. - Кожна клітина складається з ядра, цитоплазми та мембрани. У разі ушкодження з різних причин (ультрафіолетове опромінення, канцерогенна їжа, окиснення організму, дія хімічних речовин тощо) вони можуть втрачати ядро чи цитоплазму та мембрану. Але ядро не може довго існувати без цитоплазми та мембрани, й воно починає шукати іншу ушкоджену клітину, яка втратила ядро, щоб зайняти його місце.
Проблема в тому, що ядро може бути з клітини одного органа, а цитоплазма і мембрана - з іншого. Тому у разі їх з’єднання в новій клітині виникає дисбаланс, цитоплазма й мембрана починають ділитися, щоб виштовхати чужорідне для них ядро. Ядро ж намагається укріпитися, щоб вижити, і також ділиться, таким чином виникає пухлина – «клонований мутант-потвора». Підтвердженням цього є хоча б така форма злоякісного утворення, як тератома яєчка чоловіка. Тератома має вигляд волохатого чудовиська з зубами, хрящами, кишечником, легенями тощо. Така «звірюка» постає перед хірургом, коли він розрізає мошонку чоловіка для видалення пухлини. За медичною гіпотезою, тератома - це неправильно розвинутий зародок. Але яким чином в організмі чоловіка може виникнути зародок? Медики знову ж таки намагаються дати пояснення цьому явищу, мовляв, під час статевого акту жіноча яйцеклітина потрапляє до яєчка чоловіка. Але річ у тім, що тератома буває й у зовсім маленьких хлопчиків, які статево не дозріли й не можуть мати інтимних стосунків, і в старих чоловіків, які вже давно не мають статевих зносин.
Тому я припустив, що і в жіночому організмі, і в чоловічому під дією одного або кількох шкідливих чинників: ультрафіолетове опромінення, радіаційний вплив, канцерогенні сполуки, які потрапляють з їжею, повітрям, водою тощо, виникає ушкодження клітин (одні втрачають цитоплазму, а інші - ядро), вони знаходять одна одну, зливаються й тоді виникає ембріон раку, який починає нестримно розвиватися.
ЯК БОРОТИСЯ З КЛІТИНАМИ-МУТАНТАМИ
Щоб унеможливити цей процес, потрібно знайти спосіб знешкодження в організмі ушкоджених клітин, які втратили ядро або цитоплазму. На один тип ушкоджених клітин діють препарати рослинного походження, зокрема, ті, які містять отрути, приміром аконіт. На другий тип - препарати, створені на основі продуктів тваринного походження, зокрема Антисептичний стимулятор Дорогова (АСД), виготовлений методом сухої перегонки м’яких тканин і кісток тварин. Його винайдено в лабораторії Всесоюзного інституту експериментальної ветеринарії, яку очолював кандидат наук Олексій Дорогов. Кажуть, що Берія цим препаратом вилікував свою маму. У 50-ті роки його активно застосовували для лікування різних недуг. Але вченого знищили й подальші дослідження та застосування АСД припинилися.
Для профілактики раку та з метою запобігання рецидивам злоякісних утворень, метастазування, потрібно почергово, курсами, приймати згадані вище засоби.
Володимир Кирилович переконаний, що з профілактичною метою їх слід вживати всім. Бо люди сьогодні живуть в агресивному середовищі, в якому існує безліч шкідливих чинників, що можуть ушкоджувати клітини й запускати онкопроцеси. Приміром, кандидат медичних наук Ольга Єлісєєва вважає, що у виникненні ракових захворювань винні грибки, доктор наук Тамара Свіщова покладає відповідальність на паразитів, доктор Хільда Кларк зі США бачить причину в перенаселенні організму одноклітинними мікроорганізмами. Є й багато інших теорій виникнення раку: стреси, нікотин, радіація, хлорована вода, захімізована їжа, брудне повітря, патогенні зони, закислення організму, нестача вітамінів та мінералів тощо. У більшості випадків на людину діє не один з перелічених чинників, а комплекс.
- Я називаю їх раковим тлом, - каже Володимир Кирилович. - На жаль, людині неможливо повністю уникнути зовнішнього впливу. Тому потрібно постійно працювати над очищенням внутрішнього середовища від ушкоджених клітин. Особливо це важливо робити тим людям, в роду яких багато померлих від раку й вони мають спадкову схильність.
ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ – ЦЕ ВАЖЛИВО
Звісно, для профілактики виникнення онкозахворювань дуже важливо дотримуватися засад здорового способу життя: пити чисту воду, їсти здорову їжу, дихати чистим повітрям. Це допоможе зміцнити імунну систему, яка вчасно виявлятиме й знешкоджуватиме клітини-мутанти.
Тож цим аспектам Володимир Піщанський також надає важливого значення.
Мене зацікавила методика академіка Андрія Маленкова, яку він виклав у книзі «Біологічна основа профілактики і нетоксичної терапії раку», - розповідає Володимир Кирилович. - Він пише, що рак часто виникає на тлі дефіциту вітамінів та мікро- й мікроелементів, зокрема хрому, ванадію, цинку, кальцію, селену, молібдену й інших, та надміру радіаційних елементів, важких металів: стронцію, ртуті, свинцю, олова. Останні потрапляють в організм людини в малих дозах, але поступово накопичуються й спричинюють злоякісні процеси.
Академік Маленков наполягає на потребі їх виведення, й наповнення потрібними вітамінами й елементами для внутрішнього збалансування, а відтак зменшення ракового тла. Це потрібно робити за допомогою якісних біологічно активних добавок, кам’яного масла, настояного на волоських горіхах гасу, олії чайного дерева.
Людям, які вже мають злоякісні пухлини, на думку Володимира Кириловича, потрібно вилучити з раціону харчування тваринні білки: м’ясо, рибу, яйця, та солодощі, бо ракові клітини живляться білком і цукром. Інакше організм хворого перетворюється на фабрику виробництва продуктів харчування для пухлини.
За основу протиракового харчування Володимир Піщанський узяв метод доктора Моермана, який зі 100 онкохворих 77 виліковує лише за допомогою дієти. До неї входять тільки натуральні продукти: сирі й приготовлені на парі овочі, фрукти, фруктові соки, каші з цільного зерна, мед, маслинова олія холодного віджиму, травяні чаї тощо. А також біологічно активні добавки, зокрема вітамін С.
ТРИ ВЕКТОРИ СИСТЕМИ ПІЩАНСЬКОГО
Свій метод боротьби зі злоякісними утвореннями Володимир Кирилович називає тривекторним. Усе населення він умовно поділив на три групи. До першої належать здорові люди, які знають про існування ракових захворювань і хочуть уберегтися від них у майбутньому. На жаль, офіційна медицина в цьому разі нічого їм не може запропонувати. До другої - люди, які захворіли на рак, до третьої, - які після лікування (операція, променева- та хіміотерапія) потребують відновлення організму та запобігання рецидивам хвороби.
Усі вони потребують протиракової терапії за допомогою лікарських рослин, що містять отрути, а також препарату АСД. Але - в різних дозах. Якщо з профілактичною метою їх вживають 1 раз на день, то для запобігання рецидивам раку – тричі. Є відмінності і в харчуванні зазначених груп.
Володимир Кирилович мріє, що в кожному онкодиспансері, окрім хірурга, радіотерапевта та хіміотерапевта, буде ще один фахівець — натуропат, який допоможе хворим відновити організм, повернутися до повноцінного способу життя, а здоровим, які хочуть запобігти небезпечній хворобі, підкаже, як це зробити. Тому він виступає на конференціях, бажає захистити докторську дисертацію, а ще — написав книгу, в якій виклав основи своєї системи.
За люб’язної пропозиції Володимира Кириловича, сторінки книги «Як зароджується і лікується рак» буде опубліковано в найближчих номерах газети. У ній доказово описано теоретично-практичні напрацювання автора за останні десятиліття, містяться конкретні рекомендації та відгуки людей, які випробували систему Піщанського. Тому ця робота буде цікавою та корисною і для лікарів, і для пересічних читачів.
Мирослава ЩЕРБА.
