У серпні цього року виповнюється 80 років від дня народження Шрі Чінмоя (Чінмой Кумар Джоуз) — індійського філософа, поета, письменника, художника й композитора, видатного суспільного діяча, одного з організаторів Ходьби Миру. Його картини, виконані в стилі спонтанного живопису, подарували людству тисячі фантастичних радісних птахів. Шрі Чінмой стверджував, що нічого немає ціннішого за людське життя, і своїм особистим прикладом доводив: людина — істота добра й світла, створена для взаємної підтримки й творчості.
Дотримуючись простого способу життя, відчуймо, наскільки ми є щасливими. Дехто вважає, що простота майже рівнозначна дурості. Але простота й дурість — це як Північний і Південний полюси. Можна бути простим, як дитина, і водночас мати безмежні знання, світло й мудрість. Під час духовної подорожі нам доводиться багато вчитися, а багато що доводиться забувати. Ми відучуємося від страху, хвилювань, гніву і непевності. Ми забуваємо уроки приземленого життя, уроки хитромудрого розуму з його непомірним Его. Що швидше ми зможемо забути все це, то мудрішими станемо. Мати простоту — означає прагнути до Бога, не тягнучи за собою темряву і тривоги. Якщо ми ототожнимося з Його простотою, то плутанина й складнощі зникнуть з нашого життя. Простота скорочує шлях, який веде до відкриття Бога.
САДІВНИК Другий прем’єр-міністр у нас в Індії був дуже простою людиною. Дивлячись на нього, ніхто б не сказав, що це великий керівник. Він мав невисокий зріст, одягався завжди дуже просто й був втіленням простоти й щирості. Одного разу він працював у саду, щось сам скопував і саджав. На ньому був простий робочий одяг. Кілька літніх людей підійшли до нього й запитали: — Чи не підкажете ви, де знайти прем’єр-міністра? — Так, — відповів він. — Почекайте. Я покличу його. Він увійшов у будинок, вимив руки, надягнув курту й дхоті та вийшов до відвідувачів. — Знову ви! — закричали вони. — Ви не передали прем’єр-міністрові, що ми тут? Нам потрібний прем’єр-міністр, а не ви. Цього разу садівник був серйознішим. Він сказав: — Прем’єр-міністр тут. Я пре м’єр-міністр. Одні поклонилися йому, інші оторопіли, треті засмутилися: — О, ми думали, що ви просто садівник, — сказали вони. Прем’єр-міністр відповів: — Я дуже радий, що ви не впізнали в мені прем’єр-міністра Індії. Я хочу, щоб світ впізнавав мене за моїми справами, а не за зовнішнім виглядом. Я хочу залишатися завжди простим, завжди смиренним. Цього прем’єр-міністра звали Лал Бахадур Шастрі. Він був втіленням простоти й великодушності. У Лала Бахадура Шастрі не було жодного ворога.
Шрі ЧІНМОЙ, із книги «Крила радості».
Підготувала Оксана ОСТРЯНКО.
