СМОРОДИНУ КУШТУВАТИ – ХВОРОБИ НЕ ЗНАТИ

Поділитися:
СМОРОДИНУ КУШТУВАТИ – ХВОРОБИ НЕ ЗНАТИ

Чорну смородину потрібно назвати серед рослинних чемпіонів. Справді, ці ягоди – справжнє диво, природний вітамінний концентрат. Особливо славляться вони високим вмістом вітаміну С: 300 мг у 100 г. Це почесне четверте місце після зелених волоських горіхів, шипшини та актинідії. Тож 20-30 свіжих ягід забезпечують добову потребу цього вітаміну для дорослої людини. А насичений вітаміном С – це готовий до відсічі збудників інфекційних та інших хвороб, антиоксидантів, що теж спричиняють хвороби та старість, організм.

ВІТАМІНИ С, В, К, F: ЯКА КОРИСТЬ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ

Зміцнюючи імунний захист, вітамін С разом із наявними в ягодах вітамінами групи В (В1, В2, В3, В5, Вс) стабілізує психіку, позаяк бере участь у виробництві гормонів задоволення, радості. І ще одну надзвичайно важливу роль в організмі виконує вітамін С: зміцнює й розгладжує стінки кровоносних судин – від грубих вен та артерій до мікроскопічних капілярів. Тому в разі варикозного розширення вен, геморою, кровотеч ягоди смородини незамінні як у профілактиці, так і в лікуванні. Вітамін С нестійкий, швидко руйнується під дією зовнішніх чинників та в процесі зберігання. І що цікаво: дослідники виявили, що найгірше він зберігається в так званому сирому варенні, коли ягоди перетирають з цукром у пропорції 1:2. Тож так заготовляти смородину варто лише на короткий час. Слід зазначити, що плоди багаті на вітамін F, до групи якого входять незамінні жирні кислоти (лінолева та ліноленова). Нестача цих речовин спричиняє хвороби серця, мігрені, артрит, хронічний біль, випадання волосся тощо. Особливо цінною вважають рідкісну гамма-ліноленову кислоту, якої в насінні смородини виявлено аж 18%. Вона перетворюється в організмі в простагландини, що активізують обмін речовин, посилюють виділення інсуліну, гормонів гіпофіза та щитоподібної залози, регулюють діяльність кровоносної системи (знижують кров’яний тиск), впливають на розмноження клітин. Ягоди чорної смородини відзначаються значним вмістом вітаміну К, а як відомо, він забезпечує постійну концентрацію протромбіну – речовини, що відповідає за згортуваність крові. Тож ці плоди рекомендують вживати в разі захворювань кровотворної системи, крововиливів, виразок, вживання їх посилює комплексне лікування легеневих, носових та інших кровотеч. Можна ще довго перераховувати біологічно активні речовини, що входять до складу ягід смородини, та описувати їх комплексний вплив на життєдіяльність організму людини (не згадувалося про допомогу роботі печінки, жовчних шляхів, нирок, сечового міхура, органів дихання). Однак про значущість цих дарів природи, мабуть, найповніше свідчить народний вислів: « З’їж упродовж літа три кілограми смородини – і не хворітимеш увесь рік». Тож у пору смородинової благодаті вживаймо її побільше і в сирому, і в переробленому вагляді. Кулінари кажуть, що страв, приправ, напоїв із смородини – сотні. На зиму ж краще заготовляти у сушеному вигляді. Смородину, заготовлену у вигляді варення, компотів, перетерту з цукром, краще спожити до нового року, поки не втратилися вітаміни.

ЧЕРВОНІ, БІЛІ, ЖОВТІ –ТАКІ Ж КОРИСНІ

Щедра природа подарувала нам для насолоди й оздоровлення червону, білу та жовту смородину, їх у народі називають порічками. Червоні порічки були особливо популярними у Франції у ХVIII столітті: тоді з них виготовляли пунш – улю блений напій парижан. Люблять ці ягоди і в нас, зокрема, дуже смачні з ними вареники, кисіль. Хоча в порічках менше порівняно із смородиною вітаміну С, однак більше каротину та органічних кислот, значна кількість фосфору, кальцію, магнію, калію, заліза, вітаміну РР. У порічках містяться також пектини, котрі в травному тракті набухають, утворюючи слиз, і добре адсорбують кишкові токсини, важкі метали, зв’язують і виводять з організму зайвий холестерин, сечову кислоту, що є профілактикою атеросклерозу та хвороб обміну речовин (подагри тощо). Сік справляє потогінну та жарознижувальну дію. Завдяки наявності дубильних речовин, його призначають хворим на ентероколіт та спастичний коліт. Унаслідок вживання червоних ягід збільшується кількість еритроцитів та гемоглобіну в крові. Вони помічні в разі геморагічного васкуліту, корисні після інсульту та інфаркту, онкологічним хворим після операцій та в період хіміотерапії. Що ж до білих та жовтих порічок, то ці ягоди багаті вітамінами, калієм та органічними кислотами, цукрами, пектинами. Їх корисно вживати людям із розширеними капілярами, венозними вузлами та сечокам’яною хворобою: ягоди сприяють розчиненню й виведенню уратних каменів із нирок та сечового міхура.

СМОРОДИНОВІ НАПОЇ

Молоко з чорною смородиною. Половину склянки ягід ретельно розтерти з 2 ч. л. цукру, перекласти в склянку й долити холодним пряженим молоком. Напій з кефіру. Один літр кефіру, 1 склянку соку чорної смородини, 2 ст. л. меду збити в міксері до утворення піни. Відразу подати на стіл. Напій з порічок. У високий келих із прозорого скла налити 50 мл соку білих порічок, розчинити в ньому 2 ч. л. цукру, опустити на дно 3-4 гілочки червоних порічок, а одну повісити на край келиха. Тоді долити 100 мл мінеральної води й покласти 1-2 кубики харчового льоду. Чай. Холодний міцний чай розлити в склянки, додати по 1 ч. л. перетертої з цукром смородини та рідкого меду, вкинути по грудочці харчового льоду. Напій з червоних порічок. Склянку червоних порічок перетерти зі 100 г меду, влити 1 л перевареної води, збити вінчиком, додати за смаком цукру й охолодити. Подавати в невеликих склянках. Напій із ягід. Безпосередньо перед подаванням на стіл до кожної склянки покласти по 1 ст. л. перетертої з цукром чорної смородини та перетертої малини, доповнити газованою або мінеральною водою, додати по грудочці льоду. Пити через соломинку. Напій з вівса. Одну склянку вівса перебрати, промити, разом з 2 ст. л. родзинок залити 1,5 л холодної води, довести до кипіння й настояти впродовж 3 годин. Тоді закип’ятити, всипати півсклянки розім’ятої смородини й настоювати ще 1 годину. Відвар процідити. Подавати як теплим, так і охолодженим з медом. Квас із порічок. Всипати у 3 л води 2 склянки цукру, довести до кипіння й охолодити. 5-7 склянок червоних порічок розім’яти, сік здушити. Вичавки залити водою (1 л), довести до кипіння, охолодити, процідити. Відвар з’єднати з цукровим сиропом, додати порічковий сік, розтерті з цукром 40 г дріжджів і поставити на кілька днів у тепле місце. Тоді розлити м в пляшки, міцно закоркувати й зберігати в прохолодному місці.