РУБРИКИ

СОЧЕВИЦЯ – ПРОДУКТ ЗДОРОВ’Я

СОЧЕВИЦЯ – ПРОДУКТ ЗДОРОВ’Я

Їжа за часів неоліту актуальна й нині

Сочевиця є однією з найдавніших рослин, які культивують люди. Її скам'янілі залишки було виявлено під час розкопок людських поселень ще за часів неоліту на території сучасної Швейцарії. Відомо, що сочевицю вирощували й уживали в їжу жителі Давнього Єгипту, Греції та Риму. Її цінували, крім того, як поживний харчовий продукт, ще як і лікарську рослину. Давньоримські лікарі стверджували, що систематичне вживання сочевиці позитивно впливає на роботу серця й сприяє оновленню клітин крові, а також робить людину спокійною та терплячою.
У природі існує кілька видів цієї рослини. Найпоширеніші - зелена, червона та коричнева.
Зокрема, коричнева сочевиця набагато швидше готується, набуваючи при цьому легкого горіхового аромату. Але слід стежити, щоб вона не переварилася, інакше вийде неапетитна на вигляд каша, хоча й непогана на смак. ЇЇ зазвичай застосовують для супів, запіканок, додають у салати.
Червона сочевиця носить назву єгипетської. Вона не покрита оболонкою, дуже швидко вариться та чудово підходить для приготування пюре й супів. Її повсюдно використовують в азіатській кухні.
Зелена сочевиця – це трохи недозрілий продукт. Уживається вона як вареною, так і сирою. Готується трохи довше за інші сорти й не розварюється. Використовується для салатів, м'ясних страв і в дієтичному харчуванні, зокрема для людей, хворих на виразкову хворобу, гастрит, гепатит, холецистит, пієлонефрит, атеросклероз, гіпертонію та ревматизм.

«Найчистіша» рослина

Незалежно від сорту сочевиця дуже корисна. У ній є практично всі поживні речовини, потрібні для роботи нашого організму. Усього в 100 г продукту міститься близько 50 г вуглеводів, 24 г рослинного білка, котрий, до речі, набагато ліпше й швидше засвоюється організмом, ніж тваринний. До її складу входять такі мікроелементи, як йод, залізо, бор, марганець, цинк, кальцій, фосфор, кобальт, магній тощо. Багата сочевиця й на вітаміни, зокрема А, В1, РР (ніацин), В2, фолієву кислоту.
Крім того, вона містить велику кількість ізофлавонів – речовин, які допомагають у разі остеопорозу, клімактеричного синдрому й мають метаболічні й антиканцерогенні властивості, а також благотворно впливають на стан шкіри, зокрема, підсушують її, й роботу серцево-судинної системи. До того ж сочевиця підвищує імунітет, сприяє кровотворенню і завдяки високому вмісту клітковини нормалізує роботу травної системи.
Сочевицю можна вважати «найчистішим» продуктом, оскільки вона абсолютно не вбирає шкідливі речовии з навколишнього середовища, тобто не накопичує жодних токсичних елементів, нітратів і радіонуклідів.
Деякі вчені стверджують, що вживання в їжу сочевиці та квасолі хоча б тричі на тиждень, - зменшує ризик виникнення невеликих утворень на кишкових стінках - поліпів, які з часом можуть перетворитися на злоякісні.
Звернути на сочевицю особливу увагу варто й вагітним, оскільки введення її до раціону благотворно впливатиме на розвиток дитини.
У разі каменів у сечовому міхурі й неврозів рекомендується вживати сочевичний відвар по 100 мл вранці, в обід та ввечері.
За отруєнь та закрепів народна медицина радить 2 ст. л. сочевиці залити 1,5 склянки води, варити 10 - 20 хв, остудити й перецідити. Приймати відвар по 1 ст. л. тричі на день перед їдою.
У разі дерматитів та опіків змішати борошно із сочевиці з маслом й змащувати уражені ділянки тіла.

Сочевичні страви

Перевага сочевиці перед іншими бобовими в тому, що її не треба замочувати, а досить просто промити. З неї зазвичай готують супи, каші та пюре. Є й більш складні в приготуванні страви - биточки, тюфтельки, сочевиця з рисом, сочевиця з томатами та цибулею, сочевиця з беконом тощо.
Поради для приготування.
Для того щоб сочевиця зберегла якомога більше корисних речовин і не розварювалася, кладіть її вже в киплячу воду.
Залежно від сорту сочевиці потрібен різний час для її приготування: зелена і коричнева варяться довго (від 30 - 40 хв), а для червоної достатньо 10 - 15 хв.
Сіль, оцет, томатну пасту й лимонний сік додавайте насамкінець приготування, оскільки в солоній чи підкисленій воді сочевиця вариться довше.
Готову сочевицю, наприклад, для салату, не залишайте у відварі - перекладіть у тарілку й накрийте кришкою.
Не виливайте сочевичний відвар. Використовуйте це джерело поживних речовин для приготування супів, соусів та підлив.
Комбінуйте сочевицю зі злаковими, зокрема, з рисом чи кукурудзяною крупою.
Сочевиця чудово поєднується з чорним перцем, часником, цибулею і свіжою зеленню. Тому не шкодуйте приправ для цієї зернобобової культури.
Супи із сочевиці.
1. Інгредієнти: 1,5 л води, 1 склянка сухої сочевиці, 1 цибулина, корінь петрушки, 3 ст. л. олії, лавровий лист, сіль.
Спосіб приготування: сочевицю відварити до напівготовності, додати очищені та подрібнені цибулю, корінь петрушки, варити на слабкому вогні до готовності. Потім додати олію, товчений часник, лавровий лист та сіль. Дати закипіти. Готовий суп посипати дрібно нарізаною зеленню петрушки.
2. Інгредієнти: 1,5 л води, 1 склянка сухої сочевиці, 1 цибулина, 1 морквина, 3 ст. л. масла, 2 ст. л. борошна, сіль.
Спосіб приготування: промиту сочевицю і дрібно нашатковану моркву варити до готовності. Цибулю дрібно нашаткувати, спасерувати на маслі, додати борошна й обсмажити до золотистого кольору. Потім змішати з супом, посолити, довести до кипіння.
Увага! Людям, які страждають від діатезу сечокислого походження, подагри, геморою, захворювань нирок, суглобів, кишечнику, зокрема товстої кишки, уживання сочевиці слід уникати.

Пророщена сочевиця корисна всім

Пророслі зерна сочевиці так само корисні, як і проросла пшениця. Відрізняються вони лише смаком. Крім того, паростки містять особливі речовини, які допомагають організму перетравити самі боби. Також під час проростання у них збільшується кількість вітамінів й антиоксидантів.
Введення пророщеної сочевиці до раціону дає змогу: поліпшити показники крові, підвищити імунітет, усунути авітаміноз і брак мікроелементів, зменшити кислотність внутрішніх середовищ, нормалізувати роботу травного тракту, запобігти віковій дегенерації тканин тощо.
Пророщені боби цієї культури дуже корисні дітям, літнім людям, матерям-годувальницям, вагітним, а також усім тим, хто піддається інтенсивним фізичним чи інтелектуальним навантаженням.
Для пророщування ліпше брати зелену сочевицю. Її слід спочатку промити й викласти в широку посудину з невеликими бортиками (одноденна доза становить 50 -100 г бобів). Товщина шару має бути меншою за 2 см, зверху сочевицю потрібно накрити марлею, додати трохи води, щоб покрити зерна, й поставити піддон в темне та тепле місце. Слід стежити, щоб тканина була постійно вологою. Через 1-2 доби з'являються паростки завдовжки 1 - 3 мм. На такій стадії їх і потрібно вживати, промивши перед цим проточною водою. За смаком вони нагадують свіжий зелений горошок. Якщо пророщувати довше, то паростки набудуть гіркуватого смаку, до того ж у них зменшиться кількість корисних речовин.

Підготувала Алла ГРІШИЛО.