Українці просо шанують здавна
Готуючи свої дітям пшоняну кашу чи куліш, я заохочувала їх тим, що це дуже корисна страва, яку їли козаки, черпаючи з неї силу та здоров’я. Врешті сама зацікавилася, а чому й справді козацтво так поціновувало страви з пшона, й зокрема куліш, а українці протягом багатьох століть як основну культуру вирощували просо.
Виявилося, що просо ще задовго до нашої ери вирощували в Китаї, звідки його й завезли до Європи. В Україні полюбили цей злак: робили з нього борошно, готували супи, солодкі страви й навіть варили пиво, належно оцінивши корисні властивості пшона. Пшоно – це ядро проса, повністю звільнене від так званих квіткових плівок і частково звільнене від плодових і насінневих оболонок і зародків. Пшоно наділене гарними смаковими та харчовими властивостями.
Пшоняна каша корисна печінці та кісткам
Отже, пшоно - одні з найкорисніших крупів, вони містять багато вітамінів групи В, в ньому білка більше, ніж у рисі та ячмені; фосфору - більше, ніж у м’ясі; за вмістом фолієвої кислоти випереджає пшеницю та кукурудзу. Крім цього, в пшоні є багато калію, цинку, натрію, йоду, магнію та брому, марганець, нікель. Завдяки цьому воно дуже корисне за недокрів’я, порушень кров’яного тиску, сприяє очищенню судин.
Пшоняна каша містить амінокислоти й мікроелементи, так потрібні для шкіри. Вона дає силу, зміцнює м’язи, лікує печінку, сприяє загоєнню ран, зрощенню кісток. Страви з пшона корисні людям, хворим на цукровий діабет. Дієтологи рекомендують пшоняну кашу для профілактики захворювань органів травлення.
Крім того, речовини, що входять до складу пшона, зв’язують іони важких металів і виводять з організму токсини, тому пшоняні крупи особливо рекомендується жителям міст і територій з неблагополучною екологією. Пшоно також здатне виводити з організму залишки антибіотиків і продукти їх розпаду, тому під час лікування антибіотиками варто раз на день їсти пшоняну кашу.
«І дурень кашу зварить, аби пшоно та сало»
Так мовиться в народній приказці про кашу, котра, як і всі страви з пшона, поповнить організм людини корисними мікроелементами та вітамінами, які потрібні дорослим і дітям.
Натуропат, народна цілителька Олена Світко своїм пацієнтам із серцево-судинними проблемами рекомендує вживати страви з пшона, багатого на калій, який допомагає усувати порушення серцевої діяльності. Рецепт каші від Олени Світко: пшоно потрібно прожарити на великому вогні, але так, щоб воно не змінило свій колір. Узяти третину склянки цього пшона й ретельно промити. Потім додати 2 третини склянки води й зварити кашу на слабкому вогні. Цю порцію потрібно з’їсти протягом доби. Замість солі для смаку можна додати зелень (свіжу чи сушену) кропу, петрушки, селери, куркуму чи підсолодити її медом.
Крокети з грибами
Потрібно: 2 склянки (400 мл) пшоняних крупів, 0,5 л овочевого чи м’ясного бульйону, 350 г печериць, 2 невеликі цибулини, 1 яйце, 3 зубчики часнику, 100 г білих панірувальних сухарів, 2 склянки олії для фритюру, чорний мелений перець.
Перебране пшоно ретельно промити в холодній воді. Залити великою кількістю води й довести до кипіння. Потім відкинути на сито й знову промити водою.
Залити крупи бульйоном і варити на слабкому вогні, поки не розваряться.
Посолити, поперчити пшоняну кашу до смаку й вимішати до тістоподібної маси.
Цибулю та гриби дрібно покришити й протушкувати на олії до золотистого кольору. Часник дрібно нарізати й додати до грибів з цибулею, тушкувати ще кілька хвилин. Посолити, поперчити.
Із пшоняної маси зліпити круглий коржик завтовшки 0,5 см, діаметром 7-8 см. На нього покласти чайну ложечку грибної начинки, защипнути краї та скачати кулькою.
На розігрітій олії (в каструлі чи фритюрниці) обсмажити кульки до золотистого кольору, попередньо вмочаючи їх у збите яйце, а потім у сухарі.
Готові крокети викласти на паперовий рушник. Смакують вони із зеленню, овочами.
Запіканка з сиром
Для цього взяти 500 г домашнього сиру, 100 г пшона, 2 яєць, по 3 ст. л. цукру, сметани, 1 апельсин (лимон), 0,5 пакетика ваніліну, 100 г родзинок з курагою, борошно для посипання форми та олію.
Пшоно заздалегідь відварити. Промиті родзинки та курагу подрібнити й додати до пшоняної каші. Цедру половини цитруса потерти на тертці, змішати із сиром, цукром, яйцями, ваніліном і пшоняною кашею. Викласти суміш у форму, попередньо змащену олією й посипану борошном. Зверху змастити сметаною. Випікати в духовці за температури 180-200°С протягом 25-30 хв. Готову запіканку можна посипати цукровою пудрою й подавати зі сметаною.
Голубці з пшоном
На 1 кг свіжої капусти узяти 1 склянку пшона, 25 г сала, 2 морквини, 1 цибулину, 1 ст. л. пшеничного борошна, 2 ст. л. томату-пюре, 3 ст. л. сметани, 1 ст. л. жиру, 2 горошини гіркого перцю, 1 склянку бульйону.
Свіжу капусту обварити в киплячій воді цілою головкою без качана й відокремити листки, з яких зрізати тверді жилки. Пшоно промити, залити водою, довести до кипіння й відкинути на сито. Заправити його січеною та злегка підсмаженою цибулею й морквою, нарізаним салом, перцем і сіллю. Заправлене пшоно викласти на підготовлені листки капусти, загорнути їх трубкою чи «конвертиком», укласти в сотейник, залити сметанною підливою й тушкувати до готовності. Подаючи на стіл, голубці полити підливою, в якій вони тушкувалися.
Підлива: борошно ледь підсмажити на жирі, додати томат, влити бульйон, сметану, проварити й посолити.
Смачного!
Підготувала Любов ПОЛЬОВА-САХАНДА.