Олександр Новіков дарує нам усім чудову, іскрометну, дотепну й корисну книгу про зцілення молитвою. Тут не тільки описано десятки випадків зцілення, а й пропонується спосіб, як опанувати цей метод. Автор переконаний, що на це здатен кожен з нас. З люб'язного дозволу Олександра Єфремовича пропонуємо читачам газети «ЗіД» уривки з книги «Така робота - цілитель. Практика молитовного зцілення».
Величезне значення в зціленні й самозціленні молитвою має застосування намоленої води, яке є найважливішою та невід’ємною частиною цілющого впливу. Практично всі бабки й молільники віддавна використовують воду, в кілька разів підвищуючи цим ефективність зцілень. Людство давно знає про корисність молитовного впливу на воду. Уже в Біблії згадується зцілення первосвящениками людей за допомогою намоленої води.
Освячену воду застосовують у багатьох церковних ритуалах, заслуженою популярністю користуються водохресні молебні й водні процедури, які приносять безперечну користь їхнім учасникам.
І якщо вода, освячена в церкві чи під час водохресних молебнів, корисна всім, хто хоче скористатися її цілющими властивостями, то вода, намолена під час лікувальної молитви, має суто адресну спрямованість і корисна лише тому, для кого вона призначена. Але для конкретної людини її цілющість просто важко переоцінити. Бабки це дуже добре знають і завжди попереджають відвідувача, що ніхто, крім нього, не повинен нею користуватися ...
Так, багато років тому намолену для батька воду випила дочка одного викладача ВНЗ, після чого в неї піднялася температура й пішли далеко не найприємніші видіння з життя її татуся, через що останній вжахнувся й тут же доставив донечку до мене для ліквідації витоку конфіденційної інформації.
Я не буду зупинятися на цілій низці комічних ситуацій, пов’язаних із неправильним вживанням намоленої води. Можу тільки напевно сказати, що, по-перше, ставитися до неї потрібно як до потенційно досить потужного галюциногену для тих, кому вона не призначена, а по-друге: якщо проведено молитву на людину й на воду, то неодмінно треба її випити. Обидві складові зцілення мають діяти разом, а інакше створюється перекошення в дії молитви, яке хоч і не загрожує жодними негативними наслідками, одначе й приємних відчуттів не приносить.
За першим разом процесові намолювання води завжди має передувати молитва на людину, що попросила допомоги. Далі в разі потреби вода для неї може намолюватися без її присутності й участі. Характерними й повсякчасними проявами прийому намоленої води в переважної більшості хворих є заспокійлива дія, зняття спазмів і нормалізація ритму роботи серця, судин і шлунка, досить відчутно виражена діуретична дія - збільшення кількості сечі й зміна її консистенції, зняття набряків і нормалізація тургору шкіри.
Дуже помітними зазначені вище процеси стають під час обмолювання бабкою чи молільником людини, чий вік уже переступив за екватор життя. Системною ознакою успішного перебігу обмолювання є те, що протягом доби після цього у відвідувача різко збільшується кількість внутріклітинної рідини, тканини стають еластичнішими, змінюється тургор шкіри, розгладжуються зморшки. Особливо явно це дається взнаки у жінок на шкірному ореолі навколо вуст, на щоках і пальцях рук.
Цей список можна значно продовжити менш наочними, але аж ніяк не менш важливими проявами, і все одно ― це буде тільки верхівка айсберга. Головне в тому, що при цьому лікується не хвороба, не її якісь конкретні й незручні прояви, але відбувається нормалізація роботи організму в усій його цілості, який сам дає лад окремим системам і ланкам.
Намолена вода не має протипоказань, її неможливо передозувати: коли вона виконала своє завдання, вона просто перестає діяти й поводиться, як звичайна вода.
Якщо півстоліття тому воду уявляли як одну з найпростіших хімічних сполук із незначною домішкою розчинених у ній речовин, то нині дослідження води з кожним роком все більше розкривають неймовірну глибину її структури та розмаїття функцій у забезпеченні життєдіяльності біологічних об’єктів. Сьогодні дедалі більше вчених роблять висновки про першорядну вагу води як одного з базових регуляторів усіх функцій організму, включно з активністю всіх розчинених у ній речовин.
Крім транспортних і регулятивних функцій, саме вода забезпечує процес гідролізу (взаємодія речовини з водою, коли початкова складна речовина розпадається на кілька простіших, що мають зовсім інші функції в організмі) з генеруванням гідроелектричної енергії, без якої неможлива переважна більшість обмінних процесів в організмі.
Вода перебуває в організмі у двох станах: вільному й зв’язаному. Вільна вода переходить з клітин у позаклітинний простір, лімфу, кров та інші функціональні рідини організму ― й назад. Вона ― головний посередник виведення з тіла токсинів та інших продуктів життєдіяльності організму.
Зв’язана вода певний час утримується в клітині білками й іншими сполуками, тимчасово становлячи з ними нерозривне функціональне ціле. Співвідношення між зв’язаною й вільною водою в організмі ― індивідуальне й програмується під час народження.
Рівновага між двома станами води забезпечується цілою низкою регуляторних механізмів. Водний обмін в організмі невіддільний від сольового, тому завжди розглядається як водно-сольовий обмін. Кількість споживаної людиною води залежить від маси тіла й фізичного навантаження. Пересічно людина споживає за день два з половиною літри води, стільки ж її виводиться з організму. Уся вода нашого організму оновлюється приблизно за 18 днів.
Порушення динаміки водно-сольового обміну призводить до застою рідин ― насамперед крові, яка, стаючи в’язкою, буквально закупорює внутрішні органи, спричиняючи вкрай небезпечні розлади й захворювання.
В ембріона людини вміст води в тілі сягає 97%, зменшуючись до 75-80% маси тіла в новонародженої дитини. Далі, протягом перших шести місяців життя, вміст води продовжує знижуватися до 65-70%, залишаючись таким більшу частину життя. У старості кількість води в організмі різко падає, досягаючи в 90-річному віці 25-30%. Деякі вчені вважають причиною старіння організму саме зниження здатності клітин зв’язувати воду, потрібну для нормального обміну речовин.
... Низкою абсолютно незалежних досліджень доведено, що цілісність і гармонійність структури води визначається її власною пам’яттю, матеріальним носієм якої є елементи її структури у своїх незліченних сполученнях та візерунках. Пам’ять води несе інформацію про речовини, які мали з нею контакт, і про впливи на воду (електромагнітний, рентгенівський, світловий та інші), вона набуває та зберігає нові якості тривалий час після закінчення контакту чи впливу.
На цьому ґрунтується гомеопатія, в лікувальних розчинах якої, завдяки багаторазовому розведенню, практично відсутні розчинені у воді початкові речовини, проте зберігаються їхні якості, що чинять лікувальну дію на організм людини.
Саме пам’ять води дає їй привід бути найважливішим природним енергоінформаційним носієм. Завдяки їй будь-який вплив (як на організм людини, так і на воду, що перебуває поза нею) ― від високовольтної електричної лінії до рентгенівського апарату, від геопатогенної зони до лікувального впливу цілителя ― зберігається та діє на організм набагато довше, ніж триває він сам.
І якщо вода, що є в тілі дитини, інформаційно чиста, наче гірське джерело, то в літньої людини вона тією чи тією мірою обов’язково несе в собі інформацію про безліч найрізноманітніших впливів, стресів, переживань та інших негативних чинників, без яких неможливе сучасне людське життя.
Ця інформаційна ентропія води, накопичуючись протягом життя, порушує нормальну ритміку роботи організму. Органи-регулятори, прагнучи вирівняти ситуацію, зменшують загальну кількість води в організмі, що своєю чергою, у зв’язку з її дефіцитом, ускладнює нормальну динаміку обмінних процесів і теж призводить до розладів та хвороб.
Людство давно знайшло досить успішний спосіб боротьби з цією проблемою. Це ― молитва в усьому розмаїтті її релігійних проявів. Саме під час молитви біля людини, яка щиро вірує, відбувається інформаційне очищення структур води, наявної в організмі, що сприймається як стан полегшення й радості.
Понад тридцять років тому ми з дружиною з подивом виявили, що в намоленої води замість звичайного аморфного осаду на стінках та дні банки виростають кристали. Що ж до вимірюваних фізико-хімічних властивостей, то вода після намолювання змінює свою електропровідність, коефіцієнт поверхневого натягу й спектрографічні показники. Досить відчутно змінюється окисно-відновний потенціал, за рахунок чого вона набуває характерного для неї смаку. Дуже добре опустити в банку з водою перед початком лікування натільний хрест із хорошого срібла разом із ланцюжком, а потім, коли він вкриється дрібними кристаликами, носити його так, щоб він містився по центру грудей.
Намолена вода просто невіддільна від процесу зцілення молитвою. Її п’ють, нею протирають хворі місця, вмиваються та роблять полоскання, ванночки й примочки - все, в чому хворий має потребу й відчуває позитивний результат.
Надзвичайно ефективною є процедура повного обтирання намоленою водою, яку може робити тільки найближча й любляча людина: мати ― дитині, чоловік ― дружині, чи ж дружина ― чоловікові. При цьому ноги того, кого обтирають, обов’язково мають стояти в тазику, куди налито трохи тієї ж води. Після процедури важливо не витиратися, а закутатися в теплий рушник, простирадло чи халат до повного висихання. Я ще раз наголошую, що цю процедуру може робити тільки найближча й любляча людина.
Є захворювання, в зціленні яких вода відіграє просто чільну роль.
У Печенігах дуже хороша вода й проблеми з нирками ― доволі рідкісне явище. Проте чотири роки тому до мене з проханням допомогти в його біді звернувся Олег Кучеренко, дуже добра й симпатична людина, керівник усього, що пов’язане зі спортом в нашому районі. У нього протягом півтора десятиліття досить активно відбувалося каменеутворення, й за три роки до нашої зустрічі йому зробили операцію на сечоводі, в якому застряг камінь.
І ось, до моменту нашої зустрічі, в другому сечоводі зрушив з місця й застряг камінь набагато більшого діаметра. Я досить коректно пояснив йому ― мовляв, якщо з моєю допомогою ще можна сподіватися, що утворення каменів зменшиться, то з виведенням їх з організму я навряд чи зумію йому допомогти. Дуже не хотілося втручатися в такий гострий і небезпечний процес, і я сказав, що без згоди лікаря й перенесення терміну операції нічого не робитиму. Вочевидь, ситуація була ще не такою критичною, й лікар погодився на відтермінування операції під своїм контролем на певний час.
Олег випив за півтора тижні чотири банки намоленої води, й раптом, не знати й як, дуже великий камінь, на спільну радість, нетравматично й без болю вийшов. Але найголовніше те, що в нирках ні старих, ні нових каменів немає вже шість років. Я не можу це коментувати ― просто розповідаю про факт.
Молільникам-початківцям має бути вельми цікаво, що вода після намолювання набуває аури, подібної до аури того, для кого її намолено, але контрастніше вираженої. До відстані три-чотири метри в ній чітко проглядаються сім шарів, з яких можна судити як про стан здоров’я пацієнта, так і про динаміку зцілення хвороби. Це зручно для корекції тривалості обмолювання як людини, так і води для неї, але вкрай небажано якось трактувати свої інтуїтивно-чуттєві сприймання перед тим, хто прийшов до вас по допомогу.
Дуже уважно слід ставитися до незвичної поведінки намоленої води (за умови, що ви з нею вже працювали й знаєте, як вона зазвичай поводиться), надто коли вона раптом зацвіла, бо, як правило, вона стоїть роками без жодних змін. За цим завжди криються якісь вкрай важливі події чи процеси. Нерідко в такий спосіб проявляється те, що ви проґавили: недобрі наміри відвідувача, кров на руках, участь у магічних обрядах та інші не дуже симпатичні явища.
Вода - якщо не доконечна, то принаймні бажана складова будь-якого молитовного зцілення й самозцілення, але, якщо ви не є досвідченим молільником, ліпше, щоб цю воду намолював хтось інший - той, про чиї випадки системного молитовного зцілення ви достеменно знаєте. Знаєте самі, а не з чужих слів чи з реклами. У разі самозцілення бажано, щоб воду намолювала близька, любляча людина: дружина ― чоловікові, чоловік ― дружині, мати ― дітям. Слід мати на увазі, що вода намолюється для людини, а не лише для зцілення якогось конкретного захворювання.
Якщо у хворого залишився запас води й несподівано виникла якась нова проблема, ― намолену воду безбоязно можна використовувати, обґрунтовано чекаючи позитивного результату.
Перед намолюванням банку слід ретельно помити харчовою содою та гарно сполоскати. Пити воду бажано просто з банки, в якій її було намолено, а контрольним показником лікувальної дії води є поява на стінках банки кілець після кожного відпивання з неї. Протягом усього часу лікування вода намолюється в одній і тій само банці, яку можна за потреби сполоснути, але категорично не можна користуватися мийними засобами.
Стосовно намоленої води є два обмеження: її небажано тримати під прямим сонячним світлом і не слід ставити на землю. Намолена вода не має терміну зберігання.
Якщо щільно закрита й зберігається в темряві, вона може стояти роками, не зазнаючи жодних змін і не втрачаючи своїх цілющих властивостей.
