У мого 10-річного сина іноді без причин піднімається температура тіла й з рота пахне ацетоном. Чим це зумовлено?
З повагою Леся Русланівна.
м. Коломия.
Лист коментує директор клубу «Здоров-є» лікар, фітотерапевт, дієтолог Борис СКАЧКО.
Запах ацетону, який періодично з’являється у видихуваному повітрі, сечі тощо, називають ацетонемічним синдромом. Частіше він відображає грубе порушення обміну речовин, балансу в окисненні білків, жирів та вуглеводів в організмі. У разі ацетонемічного синдрому енергетика в організмі дитини з вуглеводів перебудовується на переважне окиснення жирів, що супроводжується підвищеним утворенням токсичних кетонових тіл, і ацетону зокрема. Основна причина розвитку синдрому - нестача вуглеводів в організмі.
Потреба в білках, жирах і вуглеводах для дитини обчислюється співвідношенням 1:1:4-5. Тобто синові читачки щодня потрібно споживати в середньому на 1 кг маси тіла по 1 г білків і жирів та 4-5 г вуглеводів. Якщо в раціоні дитини тривалий час був низький вміст вуглеводів - для підтримання належного рівня цукру в крові відбувається перенапруження функцій печінки. Коли компенсаторні можливості печінки виснажуються, під час будь-якого навантаження, яке потребує активного енергозабезпечення, можлива поява запаху ацетону.
Крім того, якщо дитина отримує їжу рідше 4 разів на добу, виникають умови для перенапруження вуглеводного обміну й появи ацетонемічного синдрому. У нормі хороша печінка після кожного прийому їжі накопичує основний резервний вуглевод - глікоген. А між прийомами – під час інтенсивної роботи, в разі підвищення температури тіла, повертає глюкозу в кров, запобігаючи переходу енергетики в жири. За порушення функцій підшлункової залози (вироблення інсуліну), чи за наявності жирового гепатозу печінки, чи за глистової інвазії створюються умови для розвитку ацетонемічного синдрому. Оскільки в першому випадку бракує потужності насоса, що переводить глюкозу в клітини печінки. А в другому - печінка не в змозі накопичувати глікоген.
До чинників, які зумовлюють ацетонемічний синдром у дітей, відносять дисбактеріоз кишечнику, що часто виявляється процесами бродіння. У разі значного процесу бродіння виникає дефіцит вуглеводів у крові.
Позбутися дитині ацетонемічного синдрому допоможуть такі рекомендації. Овочі та фрукти мають бути оброблені термічно, щоб зруйнувати клітинні оболонки харчових рослин і забезпечити повноцінне перетравлення вуглеводів. Коренеплоди моркви, буряків, коріння петрушки і т.п. слід подрібнювати (як у страві, так і сама дитина повинна добре пережовувати їжу). Страви з вуглеводами мають бути смачними й помірно жирними. Вуглеводні продукти слід споживати за кілька прийомів їжі - 4-5 разів на день. Провести профілактику (усунення) паразитів.
Якщо ознаки синдрому усунути не вдалося, потрібно звернутися до лікаря й ретельно обстежити дитину. Я також можу проконсультувати з цього питання. Контактний телефон - в редакції газети.
