Прошу надати мені допомогу в лікуванні травного тракту: лікар поставила діагноз «дисбактеріоз». Приймала Наріне, Лактовіт, Біфіформ тощо, а шлунок нормально не працює. З повагою Олена Михайлівна. м. Київ.
Лист коментує директор клубу «Здоров-є» лікар, фітотерапевт Борис СКАЧКО.
Під час дисбактеріозу порушується мікрофлора кишечнику, що призводить до нетравлення їжі, проносів та (рідше) закрепів, метеоризму, які супроводжуються болем і кольками. Для усунення проблеми і відновлення нормальної мікрофлори потрібно створити в кишечнику сприятливе для її розвитку середовище. З цією метою слід збільшити в раціоні кількість овочів та фруктів, що містять клітковину, зокрема, моркви, буряків, гарбузів, яблук, слив, динь тощо. У моркві є сполуки сірки, які стимулюють розмноження корисних бактерій в органах травлення. У разі дисбактеріозу корисно вживати хліб, зернові культури, пророслу пшеницю, особливо за дефіциту вітамінів групи В, а також настій вівса. Для цього зерна промивають, сушать та подрібнюють. Дві столові ложки вівса засипають у термос, заливають 0,5 л окропу і настоюють 3—4 години, проціджують. П’ють протягом дня ковтками. Розвитку кишкових бактерій сприяє кисле середовище шлунка. Для посилення секреції шлункового соку до харчового раціону рекомендують вводити кріп, хрін, гірчицю, редьку чорну, кінзу. Для підкислення їжі додають яблучний оцет, гранатовий, кизиловий сік, горобину, смородину тощо. Протягом 1—2 тижнів щодня корисно з’їдати по зубку часнику за 1 годину до сніданку та через 2 години після вечері. Гірчична олія, що міститься в часнику, згубно діє на мікроорганізми, які спричиняють у кишечнику процеси гниття та бродіння. У дієті обмежують або повністю вилучають макаронні і хлібобулочні вироби, солодощі, сметану, жирні м’ясо, рибу та сир.Після 2—3 тижнів харчування рослинною та кисломолочною їжею із додаванням 10% варених нежирних(!) рибних або м’ясних продуктів мікрофлора нормалізується. Для нормалізації мікрофлори кишечнику скористайтеся настоєм трави деревію та звіробою, взятих порівну. Столову ложку подрібненої суміші рослин залити 150 мл теплої води, настояти годину, витримати на водяній бані 15 хв. Процідити відразу після водяної бані і відтиснути. Приймати натще теплим по півсклянки (дітям, залежно від віку, починати по чверті склянки). Через 30 хв випити до 2—3 склянок дво-триденного кефіру. Через тиждень змінити настій лікарських рослин на інший. Узяти порівну трави деревію звичайного, квіткових кошиків ромашки лікарської, квітів нагідок лікарських, трави м’яти перцевої. Приготування і прийом — як у попередньому рецепті.Після поліпшення стану приймати настій ще протягом 2 тижнів по 50—100 мл тричі на день за 15 хв до їди, не підігріваючи. Після лікування значно обмежити вживання жирних сиру, м’яса, риби, вершків тощо. У разі дисбактеріозу помічним є настій з листя евкаліпта кулястого. Столову ложку подрібненого листя залити 200 мл окропу, настояти годину. Приймати по 2 ст. л. через годину після їди. Корисно вживати також вітамінні чаї з плодів шипшини коричної, горобини звичайної за 30 хв до їди тричі на день, протягом 2 тижнів. Під час тривалого проносу та метеоризму рекомендують таку суміш: шкірка плодів граната (1 ч. л.), квіткові кошики ромашки лікарської (2 ч. л.), трава м’яти перцевої (2 ч. л.). Суміш залити 400 мл окропу, настояти 2—3 години, процідити. Пити по 2—4 ст. л. тричі на день перед їдою. Крім того, слід пам’ятати, що профілактика дисбактеріозу полягає в раціональному харчуванні. У разі використання антибіотиків потрібно поєднувати їх з препаратами, які відновлюють мікрофлору кишечнику.
