Після ендофагогастродуоденоскопії мені встановили діагноз «хронічний гіпоацидний гастрит зі зниженою секреторною діяльністю». Порадьте методи лікування цієї хвороби.
З повагою Яків Миколайович.
м. Переяслав-Хмельницький.
Лист коментує завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор Іван ЧЕКМАН.
У клінічній картині гастриту гіпоацидного є пронос, біль у животі під час загострення, зменшення кількості соляної кислоти, аж до повної її відсутності в шлунковому соку, це створює умови для розмноження патогенних мікроорганізмів у шлунку. Гастрит гіпоацидний вважають передпухлинним станом організму, тому він потребує ретельного лікування та періодичного гастроскопічного обстеження слизової оболонки шлунка. Завданням фітотерапії є усунення чи зменшення впливу причин, які спричинили гастрит, нормалізація секреції шлункових залоз шлунка, органів травлення тощо.
Авокадо. Плоди містять жири, вітаміни, біметали, які стимулюють виділення шлункового соку, мають гіпохолестеринемічну й протианемічну дію. Для лікування вживають плоди по 50-100 г перед їдою, а також сік алое деревовидного по 10 крапель тричі на день до їди.
Апельсин. Містить цукор, органічні кислоти, сполуки калію, кальцію, фосфору, вітаміни А, С, групи В тощо. Для поліпшення функції шлункових залоз вживають по 50-100 мл свіжого апельсинового соку до їди.
Аїр тростиновий надзвичайно популярний у народній медицині України з давніх часів. Завдяки своєму складу аїр має широкий спектр фізіологічних властивостей. Зокрема, він виявляє протизапальну, протимікробну, знеболювальну, відхаркувальну, жовчогінну, заспокійливу (седативну) та спазмолітичну дію. Мисливці жують молоді стебла рослини для зменшення втоми та для профілактики гінгівіту, стоматиту, карієсу. Однією з властивостей рослини є здатність подразнювати нервові закінчення смакових рецепторів, що посилює виділення шлункового соку. Настій сухих кореневищ аїру: 10 г сировини залити 200 мл окропу, настоювати 30 хв. Пити по 50 мл тричі на день до їди.
Деревій звичайний має цінні лікувальні властивості. Фізіологічно активні речовини рослини подразнюють рецептори слизової оболонки ротової порожнини, посилюючи секреторну активність шлункових залоз, утворення й виділення жовчі. Наявність у рослині вітаміну К, дубильних речовин, алкалоїдів надає їй кровоспинних і ранозагоювальних властивостей. Настій трави деревію звичайного: 2 ст. л. сировини залити 500 мл окропу. Кип’ятити 2-3 хв, настоювати 1 годину. Процідити й пити по 50-100 мл тричі на день за 30 хв до їди. Свіжий сік деревію вживати по 1 ч. л. (рекомендують змішувати з медом у співвідношенні 1:1) тричі на день за 30 хв до прийому їжі.
Звіробій звичайний (можна й витягнутий) найчастіше використовують для лікування органів травного тракту, особливо в разі гіпоацидного гастриту. Настій трави: 3 ст. л. сировини залити 500 мл окропу, кип’ятити 10 хв, настояти 2 години. Вживати по 100 мл тричі на день після їди. Настоянка трави звіробою: сировину залити 40% етиловим спиртом у співвідношенні 1:5, настояти 10 днів. Пити по 40 крапель тричі на день після їди.
