АДАПТОГЕНИ — «ЛІКИ» ДЛЯ ЗДОРОВИХ І ХВОРИХ

АДАПТОГЕНИ — «ЛІКИ» ДЛЯ ЗДОРОВИХ І ХВОРИХ

Серед величезної кількості рослин існують кілька видів, які стоять окремо. Вони об’єднані під загальною назвою «адаптогени».

Термін «адаптоген» — похідний від слова «адаптація», що означає «пристосування». Застосування адаптогенів дає змогу організмові пристосуватися до таких несприятливих чинників зовнішнього середовища, як холод, спека, іонізівна радіація, нестача кисню (гіпоксія), велике фізичне навантаження.
«Адаптогени» — на мій погляд, термін невдалий. І справді, може здатися, що вони лише пристосовують організм до виконання більшого обсягу фізичної та розумової роботи. Насправді ж, адаптогени володіють потужною загальнозміцнювальною дією навіть стосовно організму, який не працює. Вони роблять здоровий організм ще здоровішим і ще сильнішим. Адаптогени не виліковують від жодних хвороб. Вони просто зміцнюють організм до такої міри, що він уже сам здатен упоратися з будь-яким захворюванням.

Регулювальник внутрішніх процесів

Адаптогени мають чудову здатність регулювати стан центральної нервової системи. За їх допомогою можна досягти гальмування основних нервових процесів, а можна, навпаки, посилити їх прояв. Маленькі дози адаптогенів у разі правильного застосування зумовлюють загальне розслаблення, деяку загальмованість, зниження загальної збудливості. Середні дози спричиняють помірний стимулювальний ефект, створюють відчуття бадьорості, припливу енергії. Надмірно високі дози можуть зумовити перезбудження, появу дратівливості, безсоння, надмірної агресивності.
Усі адаптогени мають здатність підвищувати стійкість організму до нестачі кисню. Це результат енергізувальної дії адаптогенів, їх здатності посилювати безкисневе окиснення, передусім вуглеводів і жирів.
Адаптогени підвищують чутливість клітин організму до власних гормонів і негормональних сполук. Таким чином, регуляція обмінних процесів стає точнішою та швидшою.
У медичній практиці адаптогени застосовують як загальнозміцнювальний та тонізувальний засіб у разі загальної слабкості, частих застуд, під час одужання після важких захворювань, у разі зниженого артеріального тиску, загальної загальмованості й сонливості (у тонізувальних дозах).
Адаптогени підвищують стійкість організму до промислових забруднень і вихлопних газів, забезпечують пасивний екологічний захист.

Особливості рослин

Розгляньмо кожен окремо взятий адаптоген.

1. Лимонник китайський
Визначальна особливість лимоннику в тому, що він найбільшою мірою серед інших адаптогенів посилює процеси збудження в центральній нервовій системі. Причому, збудлива дія лимоннику настільки потужна, що не поступається за силою дії деяким допінговим препаратам.
У медицині лимонник використовують для лікування нервової депресії та загальної апатії.
Інша особливість лимоннику — його здатність підвищувати гостроту зору в разі короткозорості, глаукоми та інших захворювань очей. Поліпшення гостроти зору відбувається завдяки підвищенню чутливості сітківки ока до світлових подразників.
Лимонник значно підвищує кислотність шлункового соку, поліпшує засвоєння їжі. Тому його можна використовувати для поліпшення травлення в період інтенсивного набирання м’язової маси. Як розумова, так і фізична працездатність під дією лимоннику помітно підвищується. Потужну стимулювальну дію лимоннику доцільно використовувати в змагальний період, коли потрібна мобілізація всіх ресурсів організму.
В офіційну фармакопею включено спиртову настоянку лимоннику у флаконах по 25 мл. Її приймають 1 раз на день вранці в невеликій кількості води.
Щоб посилити гальмівні процеси в ЦНС, підбирати оптимальне дозування починають із 5—10 крапель. Для отримання тонізувального й збуджувального ефекту — з 10 — 15 крапель. Дози наведено строго орієнтовно. Точне дозування підбирають індивідуально, дослідним шляхом.

2. Левзея сафлоровидна (маралів корінь).
Левзея сприяє нарощуванню м’язової маси. Це дуже важливо для спортсменів і людей важкої фізичної праці. Здатність левзеї активізувати синтез білка сприятливо позначається на стані печінки, яку називають найбільшою хімічною лабораторією організму.
За тривалого прийому левзеї поліпшується склад крові: збільшується кількість лейкоцитів та еритроцитів, підвищується вміст гемоглобіну. Левзея також чинить м’яку судинорозширювальну дію, тому відбувається збільшення просвіту судинного русла та збільшується потужність серцевого м’яза (частота серцевих скорочень при цьому зменшується).
Левзея помітно збільшує сексуальну активність чоловіків. Це пов’язано як зі стимулювальною дією на нервові центри, так і з посиленням загального анаболізму. Деякі види тварин, що поїдають левзею, здатні здійснювати статевий акт до 100 разів за добу.
Форма випуску препарату: спиртовий екстракт у флаконах по 30 мл. Гальмівні дози екстракту: 5—10 крапель уранці натще одноразово в невеликій кількості води. Активаційні дози: 10—30 крапель.

3. Елеутерокок колючий.
Елеутерозиди мають здатність збільшувати проникність клітинних мембран для глюкози. Цим зумовлено деяку цукрознижувальну дію елеутерококу. Помітно посилюється також окиснення жирних кислот. Заслуговує на увагу здатність елеутерококу поліпшувати кольоровий зір, дещо підвищується й гострота зору.
Елеутерокок вважається препаратом, який поліпшує терморегуляцію завдяки інтенсивнішому окисненню глюкози та жирних кислот. Це дає можливість використовувати елеутерокок для профілактики застудних захворювань. Кількість застудних захворювань в експериментальній групі, що приймала елеутерокок, зменшилася вдвічі порівняно з контрольною.
Для медичного застосування випускають спиртовий екстракт елеутерококу колючого у флаконах по 50 мл. Гальмівні дози екстракту: 6—12 крапель уранці натще в невеликій кількості води. Активаційні дози: від 15 крапель до 1 чайної ложки натще.

4. Женьшень.
Особливість женьшеню — його здатність підвищувати апетит і, як наслідок, загальну масу тіла. Женьшень дещо поліпшує травлення та сприятливо позначається на стані печінки. Відбувається деяке зниження цукру в крові, поліпшується кольоровий зір.
Усупереч загальнопоширеній думці, тонізувальний ефект женьшеню і його здатність запобігати розвитку різних захворювань не тільки не вищий, а навіть дещо нижчий, ніж в інших адаптогенів.
Форма випуску: спиртова настоянка кореня женьшеню у флаконах по 10—30 мл. Приймають 1 раз на день уранці до їди в невеликій кількості води. Гальмівні дози: 10—20 крапель. Активаційні дози: 30—40 крапель.

5. Родіола рожева (золотий корінь).
Серед інших адаптогенів родіола вирізняється тим, що вона чинить потужний вплив на поперечно-посмуговану м’язову тканину, а також на м’яз серця. Навіть після одноразового прийому родіоли збільшуються м’язова сила та витривалість. Підвищується також скорочувальна здатність серцевого м’яза.
Родіола рожева спричиняє виразну активізацію біоенергетики клітин. Збільшуються розміри мітохондрій, зростає їхня здатність утилізувати вуглеводи, жирні кислоти, молочну кислоту. Зростає вміст глікогену в м’язах і печінці. Одночасно з посиленням процесу м’язового скорочення розслаблення м’яза також стає активнішим, тож м’язова працездатність відновлюється швидше.
За силою свого загальнозміцнювального та тонізувального впливу родіола є чи не найпотужнішим адаптогеном.
Форма випуску: спиртовий екстракт кореня у флаконах по 30 мл. Приймають екстракт 1 раз на день уранці натще в невеликій кількості води. Гальмівні дози: 2—5 крапель. Активаційні дози: від 5 до 10 крапель.

6. Аралія маньчжурська.
Серед адаптогенів аралія вирізняється тим, що чинить найпотужнішу цукрознижувальну дію. Її навіть використовують для лікування цукрового діабету. Кореневища з коренями аралії входять до складу дуже багатьох протидіабетичних зборів.
Потужна цукрознижувальна дія рослини іноді спричиняє підвищений апетит. Але це не завжди призводить до збільшення маси тіла. Збільшення загальної активності та підвищення працездатності досягають такого ступеня, що зі зростанням кількості споживаної їжі зростає й кількість енергії, що витрачається. Здатність аралії підвищувати апетит з успіхом може бути використана для лікування зниженого апетиту в дітей. Дози аралії підбирають індивідуально з урахуванням меншої маси тіла дитини.
Сила тонізувальної дії аралії вища, ніж у більшості адаптогенів, і поступається лише силі дії родіоли.
Форма випуску аралії: спиртова настоянка кореня аралії у флаконах по 50 мл. Приймають аралію 1 раз на день уранці натще в невеликій кількості води. Гальмівні дози: 2—6 крапель. Активаційні дози: 6—15 крапель.

Способи застосування

Говорячи про адаптогени, слід особливо підкреслити, що тільки аптечні настоянки та екстракти володіють достатньою силою дії на організм. Пов’язано це з тим, що лише в умовах фармацевтичних заводів і фабрик, із використанням складних технологій вдається екстрагувати з рослин досить велику кількість діючих речовин. У жодному разі не можна приймати адаптогени двічі чи тричі на день. Тільки одноразовий ранковий прийом гармонійно вписується в біоритми людини. Спроби приймати адаптогени двічі чи тричі на день з метою підвищення працездатності можуть не тільки не підвищити її, а навіть знизити. Лікарський стрес може розвиватися в організмі під час застосування будь-яких ліків. Але особливої обережності слід дотримуватися під час використання тонізувальних і збуджувальних препаратів, здатних посилювати порушення чи гальмування в центральній нервовій системі.
Коли потрібно застосовувати малі дози, які спричиняють гальмування, а коли великі, що зумовлюють активізацію? Дози, які спричиняють гальмівну реакцію, застосовуються за гострих станів: травм, отруєнь, застудних і запальних захворювань, у разі збудження ЦНС, тобто в тих випадках, коли потрібно пом’якшити бурхливу реакцію організму. Малі дози адаптогенів посилюють процеси анаболізму й дещо уповільнюють катаболізм, тому вони показані в період набирання м’язової маси та загальної маси тіла.
Дози, які спричиняють активізацію, застосовують у разі зниження імунітету, за тривалих з млявим перебігом і хронічних запальних захворювань, старіння організму, розвитку злоякісних пухлин, у разі надмірної загальмованості та зниження працездатності, тобто в тих випадках, коли потрібно активізувати, прискорити відповідні реакції організму. Активаційні дози адаптогенів посилюють процеси як анаболізму, так і катаболізму. При цьому значно підвищується і розумова, й фізична працездатність. Активаційні дози показані в період інтенсивних фізичних навантажень, коли інтенсивність вправ є найголовнішою метою.

Як підібрати свою дозу

У яких дозах приймати адаптогени? Реактивність організму людини може коливатися в дуже широких межах. Ніколи не можна сказати, на яку саме дозу адаптогену пацієнт відреагує належним чином. Тому доза завжди підбирається індивідуально, дослідним шляхом, під контролем суб’єктивних відчуттів. Іноді під контролем спеціальних аналізів крові.
Як слід правильно здійснювати індивідуальний підбір доз? Припустімо, у вашому розпорядженні є настоянка аралії. Ваша мета — зумовити активізацію організму з метою підвищення загальної працездатності. Ви вже знаєте, що реакція активізації в більшості людей зумовлюється дозами від 6 до 15 крапель, прийнятих 1 раз на день уранці натще. Але це аж ніяк не означає, що ваша оптимальна доза буде саме в цьому діапазоні. Відхилення як у бік максимальних, так і в бік мінімальних доз можуть бути досить значними.
Підбір дози ви можете почати з 6 крапель, приймаючи їх уранці натще в 1/4 склянки води. Після прийому слід проаналізувати власні відчуття протягом дня. Якщо ви відчуваєте приплив енергії, прискорення розумового процесу та бажання працювати, отже, ви влучили в діапазон активаційних доз. Якщо ви відчуваєте загальне розслаблення, загальмованість, то для вас ця доза є гальмівною, й наступного дня її потрібно збільшити. Збільшення дози має відбуватися поступово, по 1 краплі на день. І так доти, доки не досягнете діапазону активізації.
Але навіть якщо відразу вдалося втрапити в діапазон активізації, це ще не означає, що подальший підбір дози слід припинити. Ви маєте знайти для себе таку дозу, яка давала б максимальний активаційний ефект без будь-яких побічних дій. Для цього треба щодня збільшувати прийняту дозу на 1 краплю. Активація з кожним днем ​​зростатиме, однак рано чи пізно настане гіперактивація — стан, коли через занадто великий приплив енергії стає важко заснути вночі.
Припустімо, почавши з 6 крапель, ви додаєте щодня по 1 краплі, відчуваючи наростання активації. Дійшовши до 15 крапель, ви відчуєте, що від такої дози порушується процес засинання й заснути ввечері стає все складніше. Отже, слід знизити дозу до 14 крапель. Таким чином, ви дослідним шляхом знаходите дозу, коли активаційний ефект максимальний, але в той же час сон настає вчасно, жодних труднощів у процесі засинання не виникає.
Ще раз хочу підкреслити, що всі зазначені дози є орієнтовними й служать лише відправною точкою в процесі підбору індивідуальної дози, яка може виявитися як дуже високою, так і дуже низькою.
Адаптогени добре поєднуються з будь-якими іншими рослинами, вітамінами, вітаміноподібними речовинами та лікарськими препаратами. Єдина група ліків, дію якої адаптогени можуть послабити, — це заспокійливі й снодійні препарати. Адаптогени, прийняті в активаційних дозах, послаблюють дію таких ліків. Дію стимуляторів нервової системи, таких, наприклад, як кофеїн і ефедрин, адаптогени, навпаки, посилюють.
Природно, що під час підбору гальмівних та активаційних дозувань треба враховувати й специфічну дію того чи того адаптогену на організм.

Юрій БАГУЛОВ,
лікар, автор популярних книг.