ПОЗБАВИТЬ ДУШЕВНОГО БОЛЮ, ПРОБУДИТЬ СПЛЯЧІ МОЖЛИВОСТІ Й ЗМІНИТЬ ДОЛЮ
Перші афоризми з’явилися ще в глибоку давнину. Саме так стародавні філософи, мислителі та поети записували свої думки, щоб зберегти їх і передати у вигляді особливої мудрості наступним поколінням. Сьогодні вони є неоцінним спадком, який дістався нам у нагороду від предків, які колись підмітили істини життя. Але, як з’ясувалося, афоризми — це не тільки сконцентрована мудрість, а й зцілювальна енергія, яка, проникаючи в найпотаємніші глибини нашого «Я», здатна вилікувати душу, позбавити нерозв’язаних проблем і відкрити нові горизонти для нашого духовного розвитку.
Про можливості афоризмотерапії розповість автор цієї оригінальної методики Назіп ХАМІТОВ.
АФОРИЗМ «ВЛУЧАЄ» ПРЯМО В СЕРЦЕ
— Назіпе Віленовичу, вже давно відомо про вплив цілющої сили звуку та слова на людину. З огляду на це, що можна сказати про афоризм?
— Афоризм — це осмислені звуки. Можна, наприклад, крикнути на людину чи на рослину й задати цим якусь програму. Як наслідок, рослина зіщулиться, так і людина теж внутрішньо знітиться, і їй стане зле. Але можна й підбадьорливий якийсь окрик зробити, захоплено вигукнути, наприклад: «Оце-то здорово!» І на рослину, й на людину це вплине позитивно.
Але афоризм діє на глибшому рівні. Він володіє позитивним впливом парадоксальних сенсів. Тобто, коли не тільки йдуть якісь енергетичні вібрації, закладені в слові, а слова сполучаються в речення, і не просто в речення, а з дуже концентрованим змістом, при цьому досить прості та зрозумілі.
Афоризм, як стріла, яка через розум потрапляє безпосередньо в серце, об’єднує дух і душу, звільняючи безмежну енергію особистості й долаючи кризи, які здавалися вічними й нерозв’язуваними. І в результаті розв’язується якась важлива життєва проблема, яка нас мучить, але зрозуміти, як її позбутися, ми не можемо.
ІЗ ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ...
— Назіпе Віленовичу, як Ви прийшли до афоризмотерапії? Що наштовхнуло Вас на ідею застосування афоризмів у своїй практиці?
— Свого часу я консультував одну відому московську письменницю. У неї була творча криза: до неї перестали приходити нові сюжети. У зв’язку з цим виникли проблеми в особистому житті. Протягом тижня я з нею працював щодня. Ми намацали суть проблеми: вона в собі пригнітила жіночність. А будь-якій творчій людині зрозуміло, що в глибині душі має бути рівновага жіночності — як душевності, й мужності — як духовності, незалежно від статі людини. Коли ця рівновага є, людина продукує нові яскраві ідеї, а якщо рівновага порушується — ідеї зникають.
Таким чином, ця жінка навчилася дуже енергійно писати й просувати свої твори, але в якийсь момент пригнітила саму себе цією своєю здатністю бути мужньою, реалізовуватися в соціальному просторі за межами сім’ї, за межами любові. З одного боку, це призвело до того, що від неї пішов чоловік, з іншого, — що в неї зникла здатність народжувати нові ідеї.
У роботі з нею я застосовував традиційні методики. Начебто щось розв’язувалося, щось змінювалося, але я бачив, що це не остаточно їй допомагає. І ось того дня, коли вона мала вже їхати, на останньому сеансі я озвучив їй афоризм з одного мого роману: «Чоловік відрізняється від жінки своєю здатністю проникати в безодню. Жінка відрізняється від чоловіка тим, що носить безодню в собі». І несподівано цей вислів «пробив» її наскрізь, у неї виступили сльози. І я побачив, що «льодовиковий період» її жіночності закінчився і почалося танення — вона стала оживати. І хоча жінка мені нічого не сказала, але було помітно, що з нею щось сталося.
Через два тижні вона прислала листа з вдячністю, що завдяки цьому афоризму сталося зрушення. Отож жінка не тільки усвідомила проблему — вона почала змінюватися, разом із нею змінилося й усе її життя. Вона знову виявила здатність створювати яскраві цікаві сюжети й знову зійшлася зі своїм чоловіком. Жіночність її пробудилася завдяки цьому афоризму, який потрапив прямо в глибини її душі.
У цьому сенсі афоризмотерапію було вигадано так спонтанно й стихійно. А потім я став її усвідомлено застосовувати.
МІСТ МІЖ СВІДОМІСТЮ Й НЕСВІДОМИМ
— Який механізм дії афоризму на людину?
— Механізм дії афоризмів заснований на розумінні, переживанні та співпереживанні того змісту, який є в афоризмі. Значення афоризмотерапії полягає в тому, що для кожного можна сформулювати його ключовий афоризм, який пробудить сплячі можливості й змінить долю людини.
Працюючи з людьми, я став, поступово пізнаючи їх, створювати для кожного зцілювальний афоризм. Саме афоризм, а не афірмацію. Афірмації — це набір слів, які нас підтримують. Наприклад, жінка вранці каже собі: «Я найкрасивіша», повторюючи цю фразу енну кількість разів, як навіювання. Афоризм же проникає набагато глибше, тому що це парадоксальне, осмислене висловлювання, а не навіювання. Це те, що породжує в людині переконання. Якщо людина в чомусь переконана — це залишається з нею на все життя, а навіювати собі потрібно знову й знову.
Афоризм — це концентрація сенсу, яка робить текст життям. Це текст, переповнений енергією настільки, що стає мостом між свідомістю та несвідомим. Саме тому афоризми здатні бути силою, яка зцілює та вивільняє там, де інші методи відступили.
Важливо не просто афоризм розуміти, осмислювати, а й переживати його серцем, вжитися в нього. І навіть якщо свідомість не завжди цю парадоксальність розуміє, але афоризм зачепив, викликав якусь душевну реакцію, то часом цього достатньо, і згодом розуміння прийде. Для однієї людини достатньо раз чи два його прочитати, пережити, й афоризм починає свою цілющу роботу. Іншому ж потрібно його повторювати знову й знову. Це не принципово, головне, щоб було переживання й співпереживання того, що є в афоризмі.
АФОРИЗМОТЕРАПІЯ НА ВІДСТАНІ
Згодом я помістив ті афоризми, які допомогли конкретним людям, у першу книгу афоризмів «Тайны мужского и женского». І я побачив, що ці афоризми допомагають не тільки тим, для кого були індивідуально створені, а й читачам. Гортаючи цю книгу, люди знаходили для себе один зцілювальний афоризм чи кілька. А коли переміщалися на наступну сходинку життя й там виникали нові питання та проблеми, на допомогу їм приходили інші афоризми з цієї книги. І я зрозумів, що афоризмотерапія може працювати й на відстані. Так з’явилися інші книги афоризмів: «Афоризмы силы» — спрямовані на розвиток внутрішньої сили в людині, впевненості в собі, цілеспрямованості; та «Афоризмы свободы» — розкривають у людині потенціали внутрішньої свободи, творчості, аж до геніальності.
Афоризм зумовлює в Особистості здатність прорости крізь будь-які травми та комплекси й подолати будь-яку кризу. Це найкоротший шлях до прихованих можливостей.
ПЕРШИЙ АФОРИЗМ — НАРІЖНИЙ КАМІНЬ
— Тобто, якщо людина знайшла свій афоризм, то він не супроводжує її все життя, а ефективний тільки в якийсь відрізок часу?
— Насправді, афоризм, який колись вплинув на людину, залишається десь у глибині її душі, просто він перестає бути центральним, головним. Але він нікуди не зникає, тому що актуалізує якусь частину нашої душі, яка запалюється цим афоризмом.
Можна сказати, що той афоризм, який допоміг нам на початковому етапі, — як наріжний камінь у фундаменті будинку. Ми продовжуємо будувати цей будинок, але якщо витягнути той камінь — вся конструкція обрушиться.
Тому кожен новий афоризм, який для людини стає актуальним у даний період часу, додається до тих афоризмів, які до цього були для неї важливі, були в її «Я». Але центр свідомості, центр життя переміщується до нового афоризму, який став актуальнішим. Інші ж, зберігаючись у скарбниці душі, виконують свою зцілювальну роботу протягом усього життя людини.
АФОРИЗМ ПОТРІБНО ПЕРЕЖИТИ СЕРЦЕМ
—А як дізнатися, що це саме твій афоризм?
— Мої афоризми найкраще читати, розслабившись і усамітнившись, — наодинці з собою чи близькою людиною. Читання по порядку можливе, але не обов’язкове. Коли ви знайдете свій афоризм, то відчуєте легке збудження й особливий духовний захват. Прочитайте його ще раз і спробуйте не стільки зрозуміти розумом, скільки пережити. І він почне свою цілющу роботу в глибині вашого «Я». Також можна відкривати книги навмання — цей шлях довший, але ваша інтуїція рано чи пізно виведе вас на потрібний афоризм.
— Чи можна самостійно для себе сформулювати афоризм? Якщо можна, то як це зробити?
— В ідеалі, людина, пройшовши афоризмотерапію, має досягти такого рівня цілісності особистості, що може самостійно для себе формувати афоризми. Це означає, що вона вже повністю вийшла за межі тих проблем, з якими до мене прийшла, й відчула здатність самостійно справлятися зі своїми глибинними душевними проблемами. Але це в ідеалі. На жаль, таких людей мало.
ЗНАЙТИ СВІЙ АФОРИЗМ... ЩОБ ВОСКРЕСНУТИ
— Назіпе Віленовичу, у Вас є свій афоризм?
— Дуже багато років зі мною живе афоризм, який допомагає мені гармонізувати моє сімейне та творче життя й приходити до співтворчості зі Світланою — моїм співавтором, моєю дружиною й моєю Музою. Він звучить так: «Мудрість чоловіка робить його вільним, мудрість жінки робить її коханою. Їм залишається тільки подарувати один одному свою мудрість».
Коли я створив афоризмотерапію, ми зі Світланою стали використовувати для себе афоризми, які допомагають нам знайти цілісність, посилити й підняти. Цей афоризм — наш спільний, він допомагає і мені, й Світлані.
— Назіпе Віленовичу, наостанок скажіть кілька побажань для наших читачів.
— Як показує моя практика в галузі психоаналізу та андроген-аналізу, афоризмотерапія — це один із найефективніших методів досягнення внутрішньої цілісності — єдності духовного та душевного. Коли ця цілісність з’являється, в людини немає протиріч між любов’ю та свободою, вони стають єдиними в її «Я». Отож вона знаходить можливість кохати й бути коханою і піднімається над самотністю.
Афоризм — це ключ до дивних і безмежних енергій Особистості. Такі енергії приховані в кожному чоловікові й кожній жінці. Ніколи не пізно пробудити їх, і тоді життя дивним чином зміниться.
Я впевнений, що кожен із вас знайде свої ключові афоризми. Справжні афоризми змушують нас на мить замовкнути й піти з цього світу. А потім воскрешають оновленими. Це рятує особистість, її свободу та любов від повільного згасання в буденності.
Знайдіть свої афоризми та воскресніть. І найголовніше: налаштуйтеся на позитивні зміни, й вони неодмінно настануть!
ЗЦІЛЮВАЛЬНІ АФОРИЗМИ ІЗ КНИГИ «ТАЙНА МУЖСКОГО И ЖЕНСКОГО»
«Кохання без свободи — це політ без крил, а отже, падіння».
«Жінка щаслива настільки, наскільки вона кохана. Готова віддати за любов навіть свободу, вона забуває просту істину: жінка кохана якраз настільки, наскільки вільна».
«Свобода — це стан, який дає змогу кохати й бути коханим».
«Самопожертва має сенс лише тоді, коли приводить до Особистісного воскресіння».
«Жертвуючи в ім’я дитини своєю Особистістю, мати жертвує своєю дитиною».
«Людина або жаліє себе, або любить, третього не дано. Жалість до себе породжує егоїзм і обрушує в безодні самотності. Любов до себе піднімає над прірвами й несе над усіма урвищами долі».
«Страх глибини породжує страх польоту».
«Самотність стає самотою, коли наповнюється сенсом».
«Перетворення ненависті в розуміння робить тебе непереможним».
«Люди помирають не тоді, коли вичерпують здоров’я, а коли вичерпують сенс».
«Сенс життя — це корінь здоров’я».
«Люди, які занадто багато думають про хвороби, віддають їм своє життя».
«Профілактика краща за лікування — ця проста думка недоступна тим, кому лікування дає сенс життя».
«Доля жінки — любов, доля чоловіка — свобода. Але жінка отримує любов, лише ставши вільною, а чоловік знаходить свободу, лише навчившись любити».
«Долю потрібно не проклинати, а творити».
«Смерть тіла — це лише звільнення метелика від лялечки».
«Бути собою — означає бути вічно молодим».
«Вічна молодість — це стан, у якому Свобода здіймається до Любові, а Любов розширюється до Свободи».
«Мудрість — це здатність не говорити зайвих слів і не робити зайвих вчинків».
Про автора: Назіп Хамітов — філософ, письменник, психоаналітик, доктор філософських наук, професор. Художні твори видає під псевдонімами «Нез Світлий» і «Ян Нез». Творець напрямку «філософське мистецтво», засновник і президент Асоціації Філософського Мистецтва.
Назіп Хамітов широко відомий в Україні і за кордоном як автор андроген-аналізу — новітнього напряму в психоаналізі, що досліджує проблему внутрішньої самотності в стосунках чоловіка та жінки. Президент Міжнародної асоціації актуалізованого психоаналізу й андроген-аналізу. Засновник афоризмотерапії — методу зцілення від психологічних травм і комплексів за допомогою афоризмів.
Автор більш як 20 книг, виданих російською, українською, німецькою та болгарською мовами. Найбільш відомі: «Одиночество женское и мужское», «Освобождение от одиночества», «Тайна мужского и женского: исцеляющие афоризмы», «Афоризмы силы», «Афоризмы свободы», «Философия: бытие, человек, мир».
Назіп Хамітов - ініціатор низки проектів на телебаченні та радіо. Автор і ведучий популярних програм у прямому ефірі — радіопрограми «Філософські діалоги» (Радіо-Ера FM) та телепрограми «Свобода думки» (телеканал ЦК).
Розмовляла Алла ГРІШИЛО.
