АТРОФОДЕРМІЮ ЛІКУЮТЬ НАРОДНИМИ ЗАСОБАМИ

АТРОФОДЕРМІЮ ЛІКУЮТЬ НАРОДНИМИ ЗАСОБАМИ

Протягом кількох років страждаю від атрофодермії. Хвороба поширюється на ділянки спини, зокрема плечей. Порадьте, будь ласка, з допомогою яких народних засобів можна зарадити моїй біді.
З повагою Катерина О.
м. Харків.

Лист коментує фітотерапевт, керівник сумського оздоровчого центру «Дивосил» Любов САЛІЙ.

Атрофодермія належить до захворювань шкіри, які характеризуються її атрофією (зменшення об’єму чи кількості клітин унаслідок їх недостатнього живлення чи порушення обміну речовин), вона поділяється на кілька груп. З огляду на лист, у читачки – ідіопатична атрофодермія Пазині-П’єрині. Це рідкісне захворювання невизначеного походження. Воно спостерігається у дівчат і жінок. Спочатку з’являються ледь запалі окреслені поодинокі чи численні круглі (овальні) плями голубувато-сірого чи коричнево-фіолетового кольору діаметром від 2 см і більше. Уражається симетрично шкіра тулуба, найчастіше спини. Плями поступово збільшуються й утворюють характерні бляшки різних окреслень завбільшки як долоня, з трішки піднятими краями й атрофічним, мов удавленим центром, де нерідко просвічуються глибокі вени шкіри.
Низка дослідників розглядають атрофодермію як варіант обмеженої склеродермії. І хоч захворювання належить до складних, надію на призупинення недуги дають препарати рослинного походження.
Хворим на атрофодермію слід уникати потрапляння на шкіру прямих сонячних променів, не переохолоджуватися в холодну пору року.
Організм потрібно наситити вітамінами А і Е, що містяться в моркві, капусті, цибулі, горосі, абрикосах, насінні соняшнику, в продуктах тваринного походження (яєчних жовтках, маслі, молочних продуктах, печінці, жирах, оліях). Зазначені вітаміни забезпечують нормальну життєдіяльність клітин, тобто шкіри.
  За різних форм атрофодермії гарний результат дає тривале та систематичне застосування рослинного збору, до якого входять квіти глоду колючого, квіти нагідок лікарських, конюшини лучної (червоної), трава собачої кропиви серцевої, звіробою звичайного, материнки звичайної та коріння лопуха павутинистого, подрібнені до фракції чайної заварки й узяті в однакових частинах.
  Увечері закип’ятити 0,5 л води, вкинути 1 ст. л. з гіркою збору трав, кип’ятити 5 хв на слабкому вогні, ніч настояти, вранці процідити. Відвар випити впродовж дня за 3 прийоми за 20-30 хв до їди по півсклянки. І так щодня протягом двох місяців.
Для лікування атрофодермії застосовують ще один збір трав: медунка лікарська, спориш звичайний, хвощ польовий. Спосіб приготування та вживання відвару аналогічний попередньому. Слід зауважити, що ці рослини наділені властивостями підтримувати імунну систему організму й сприяти розвитку сполучної тканини.
Відомий болгарський цілитель Петро Дімков рекомендував таке лікування: взяти 10 волоських горіхів зі шкаралупою, потовкти їх, додати по 3 ст. л. подрібненого зерна ячменю, проса та кукурудзи. Усе залити 2 л води, варити 30 хв. Одержаний відвар випити впродовж дня. Лікування тривале.
Зовнішньо використовують компреси з іхтіолової мазі та соку листків алое (столітника), які накладають на уражені хворобою ділянки. Доцільним буде й такий рецепт: одну цибулину середнього розміру запекти в духовці, а тоді дрібно покришити. Потім 1 ст. л. цибулі залити 2 ст. л. кефіру та 1 ч. л. меду, перемішати. На уражені ділянки шкіри 4 рази на тиждень на ніч робити компреси з мазі.
Звичайно, шлях до одужання від атрофодермії важкий і довгий. Успіх чекає на того, хто щиро вірить у перемогу над цією підступною хворобою.