Росте дуже розгалуженими кущами переважно на узліссі і в садах. Гілки вкриті трироздільними колючками. Кора жовтувато-сіра. Листочки почергово-продовгуваті, зубчасті, звужені до черешка. Квітки зібрані в грона, чашолистки з жовтими пелюстками. Плоди - довгасті, червоні ягоди, зібрані в грона, кислі на смак. Цвіте барбарис у травні-червні, а ягоди достигають у вересні-жовтні.
З лікувальною метою використовують листки, кору, коріння та ягоди барбарису. Навесні в час сокоруху заготовляють кору й сушать, як кору інших кущів та дерев. Листки заготовляють перед або під час цвітіння рослини. Ножем зрізають верхівки гілочок з листям до 20 см завдовжки. В’яжуть у пучечки й сушать на горищах, як і всі трави. Суху сировину пакують у ящики або січуть разом з листками й зберігають у скляній посудині, закритій кришкою.
Коріння барбарису заготовляють восени або навесні до появи листків. Дрібніші корінці січуть, а з грубих знімають лише кору, а деревину викидають. Якщо у вашій місцевості мало поширений барбарис, то заготовляти коріння не слід, аби не знищити насадження. Досить обмежитися наземними частинами куща.
Лікування барбарисом корисніше проводити влітку, з використанням свіжих частин рослини.
Сировина барбарису наділена кровоспинними, судинозвужувальними, жовчогінними й сечогінними властивостями. Ліки з барбарису мають здатність подрібнювати й перетворювати на пісок камені жовчного міхура та нирок. Для досягнення більшого ефекту використовують збір лікарських рослин: порошок сухого коріння щавлю кінського, порошок трави хвоща польового, коріння шипшини коричної, порошок листків нетреби звичайної, порошок кори або листків з гілочками барбарису звичайного та порошок трави чистотілу звичайного. Кожного компонента беруть по 1 склянці, а чистотілу 0,5 склянки, ретельно змішують і зберігають у скляній банці, закритій кришкою. Увечері кип’ятять 3 склянки води, всипають 1 ст. л. з горою збору трав, кип’ятять 10-15 хв на слабкому вогні, ніч настоюють. Приготовлений відвар випивають протягом дня за 3 прийоми після їди. І так через день 1-2 місяці.
Зі свіжої чи висушеної сировини барбарису готують настоянку: засипають половину посудини сухою корою чи на три чверті свіжою, доверху доливають горілкою. Настоюють 2 тижні в темному теплому місці. Так само можна настоювати листки з гілочками. Користуються настоянкою так: на 0,5 склянки води вливають від 1 ч. до 1 ст. л. настоянки й випивають після їди. І так 2-3 рази на день через день упродовж одного місяця. За 10-20 днів перерви курс лікування повторюють.
Дітям і тим, кому спиртові ліки протипоказані, доцільно користуватися лише відваром. Для цього на 3 склянки води беруть 1 жменю свіжої або 1 ст. л. висушеної сировини, кип’ятять 10-15 хв на слабкому вогні, ніч настоюють. Випивають упродовж дня за 3 прийоми після їди. І так через день 1-2 місяці. Залежно від діагнозу й стадії захворювання проводять курс з дванадцятиденними перервами між ними.
Добрі результати дає лікування барбарисом каменів жовчного й сечового міхурів, каменів нирок, гломерулонефриту, пієлонефриту, геморагічного циститу, а також калькульозного холециститу, гіпертонії, метриту, периметриту, різних порушень менструального циклу та внутрішніх крововиливів. За жовчогінною дією препарати барбарису поступаються лише лікам з цмину піскового (рос. - бессмертник). Лікування перелічених вище захворювань проводять індивідуально, підбираючи ті чи ті частини рослини. Але слід частіше застосовувати відвари, а не настоянки.
У разі застійних процесів у жовчному міхурі й дискінезії проток корисно застосовувати такий збір: кора або листки барбарису звичайного, квітки цмину піскового, трава чистотілу звичайного, листки бобівника трилистого, кукурудзяні приймочки, листки м’яти перцевої. Кожну рослину подрібнюють і беруть по 1 склянці, а чистотілу й м’яти - по 0,5 склянки, ретельно перемішують і зберігають у скляній посудині, закритій кришкою. Відвар готують ввечері. На 3 склянки води всипають 1 ст. л. з горою суміші, кип’ятять 10-15 хв на слабкому вогні, ніч настоюють і випивають за день за 3 прийоми до їди. І так через день 1 місяць. Чергуючи з прийомом відвару трави хвоща польового, який готують з розрахунку половина жмені трави на 3 склянки води.
Ягоди барбарису вживають у їжу як вітамінний засіб. Барбарис добре приживається на присадибних ділянках.
Василь Литвиненко, травознай.
«Скарбниця здоров’я».
