Дуже багато захворювань можна полегшити, а то й зовсім усунути з людського життя, завдяки маленьким трудівницям — бджолам. Варто їм лише випустити жало в наш організм і впорснути дозу отрути ― й одразу ж починають вмикатися захисні резерви організму. Він починає лікувати себе сам. У цьому переконує лікар вищої категорії, завідувач лабораторії біологічно активних продуктів бджільництва Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» Петро Вітенко.
Замість «золотого стандарту» - апітерапія
Ані таблетка від тиску, ані ін’єкція від болю в суглобах неспроможні зробити те, що зробить бджолина отрута. Адже коли причину не усунено, хвороба продовжує прогресувати. До Петра Петровича часто приходять по допомогу не завдяки порадам лікарів-практиків, які не змогли вилікувати людину, а — всупереч їм. Так, одного разу до нього звернулася 27-річна пацієнтка з ревматоїдним артритом — захворюванням автоімунної природи.
- На той момент, коли вона до мене прийшла, - розповідає доктор, - вона вже встигла пройти лікування в кількох клініках України. Була на консультації в ревматологів в Ізраїлі, обстежилася в Німеччині. Але, незважаючи на проведене лікування, хвороба прогресувала. Дізналася вона про апітерапію випадково, побачивши брошуру про цю чудову методу лікування на столику, коли очікувала прийому лікаря в одній із клінік.
Як лікує офіційна медицина такі захворювання? У базисній терапії призначається застосування гормональних препаратів та імуносупресорів — це група препаратів, дія яких спрямована на блокування імунної відповіді на появу в організмі будь-якого антигену. Коли в організм потрапляє чужорідний агент, - найчастіше це бактеріальна клітина чи вірус, - система виробляє специфічні антитіла, які мають знищити «чужинця».
Але за певних умов виникає ситуація, коли імунна система, призначена для захисту організму, розвертає свою відповідь на 1800 градусів, і антитіла починають атакувати власні тканини й системи. Такі захворювання називають автоімунними. Вони невиліковні, перебігають важко й призводять до інвалідності, а нерідко й до смерті.
Ревматоїдний артрит - це прогресівне хронічне системне захворювання, коли уражаються багато систем організму, але найперше — суглоби. І, здавалося б, призначення лікарями гормонів та імуносупресорів — логічне. Але ось до чого призводить таке лікування, - роз’яснює лікар з великим досвідом роботи в цьому напрямку:
- Проблема в тому, що ці препарати на нашій імунній системі ставлять хрест. Поки людина їх приймає, вироблення антитіл блокується. Але при цьому страждає вся імунна система, яка є стрижнем здоров’я, приєднуються інші захворювання, які відразу ж починають розвиватися за ослабленого імунітету: туберкульоз, онкологія тощо.
Крім того, вони дуже токсичні. За півтора-два роки прийому цих препаратів людина стає інвалідом, бо в неї відмовляються працювати нирки, печінка. І це при тому, що відмова від продовження лікування за цією методикою часто призводить до подальшого прогресування хвороби. У деяких випадках вживання таких препаратів не допомагає зупинити розвиток захворювання.
Світова медицина каже про цю методику як про «золотий стандарт лікування автоімунних захворювань».
Так, з погляду традиційної медицини, лікування фармпрепаратами — це стандарт: цитостатиками й гормонами подібні недуги лікують в усьому світі. Але хіба хворим людям від цього легше? Не полегшало й пацієнтці Петра Вітенка. В Ізраїлі лікарі їй сказали, що діагноз поставлено правильно, лікування призначено правильно, й порадили й далі продовжувати так лікуватися.
- Вона лікується, щодня приймає гору препаратів, а захворювання прогресує, - розповідає Петро Вітенко. - То що ж робити?
…Прихід в апітерапію (метод лікування продуктами бджільництва - бджолиною отрутою, маточним молочком, трутневим гомогенатом, пергою, прополісом тощо) Петра Петровича був пов’язаний із власними проблемами зі здоров’ям. Здавалося б, лікар за освітою, з лікувальною практикою, міг би сам себе витягнути з хвороби. Був 1992 рік, і на той момент інформації про методику лікування бджолами не було жодної. Але раз якось йому потрапила до рук книжка під назвою «Бджола та здоров’я людини». Прочитавши її, він зрозумів, що за такого захворювання, яке було в нього, можна спробувати застосувати бджолину отруту. Він її застосував і ... вдало.
Перший експеримент доктор Вітенко зробив на собі. І під ту пору, коли до нього звернулася героїня його розповіді, в нього були вже сотні людей, яким він зміг допомогти. Але незабаром на нього чекала найбільша несподіванка.
Отрута вбиває віруси
- І ось, - продовжує свою розповідь доктор, - зазнавши всіх проблем, вона знаходить мене й просить провести їй лікування методом апітоксинотерапії, тобто, введенням бджолиної отрути в біологічно активні точки. На ту пору в мене вже лікувалися пацієнти з подібними захворюваннями. Але моя нова пацієнтка вже тривалий час приймала хіміолікування «важкими препаратами», яке отруїло весь організм. У зв’язку з цим були складнощі в проведенні біопроб, добиранні доз введення отрути для цієї пацієнтки, в схемі поступового скасування хіміопрепаратів.
Дія бджолиної отрути дуже багатогранна. Ефективність у нашому випадку зумовлена активізацією системи гіпофіз-гіпоталамус-кора надниркових залоз, коли активізується вироблення ендогенного гідрокортизону — гормону, що має потужний протизапальний ефект. Також дія отрути спрямована на стимуляцію роботи всіх органів та систем, і передусім — на стимуляцію (а не блокування – як у разі застосування імуносупресорів) роботи імунної системи.
Разючий ефект отрути полягає в тому, що вона блокує тільки механізм специфічної імунної відповіді, іншими словами — вироблення специфічних антитіл, які і є агресорами. Але при цьому бджолина отрута стимулює всі інші ланки імунної відповіді, тобто, є імуномодулятором, що вкрай важливо. Ці механізми вивчав у Нижньогородському університеті (Росія) професор Крилов. Подібного препарату ані природа, ані людина створити не змогли.
- Перший курс лікування, - продовжує Петро Петрович, - показав високу ефективність лікування бджолиною отрутою. Розвиток захворювання зупинився. Зовсім зник біль в уражених суглобах. Відновилися рухи в них. Ми змогли повністю зняти пацієнтку з «хімічної голки». Наступний курс лікування я провів уже восени — як підтримувальну терапію. До бджоловжалювання було долучено вживання інших бджолопродуктів - нативного маточного молочка, перги, прополісу.
До початку лікування в пацієнтки брали пробу крові, щоб з’ясувати, що могло стати поштовхом до цього автоімунного процесу, й виявили в крові вірус Епштейна-Барр. Після лікування укусами бджіл вона поїхала до Німеччини, але німці цього вірусу не виявили. Тобто, бджолина отрута через систему активізації внутрішніх резервів, імунної системи задушила цей вірус без призначення інших препаратів. Ця молода жінка зберегла сім’ю й народила дитину. Тепер вона проходить профілактичні курси 1 раз на рік.
Ось такий хепі енд. Але ж усе могло скластися інакше, якби на очі їй не потрапила та брошурка, і якби не було в нашій країні такого доктора, який лікує бджолиною отрутою. До речі, апітерапевтів, які лікують апітоксином, у нашій країні не так вже й багато. Петро Вітенко - один із небагатьох, хто використовує цей метод уже понад 20 років. Апітерапія охоплює практично всі продукти бджіл: маточне молочко, трутневий гомогенат, пергу, прополіс тощо. Це натуральні, дуже корисні для здоров’я продукти.
Ефективність їх у лікуванні низки захворювань вища, ніж під час застосування традиційних хіміопрепаратів. Але якщо на одну чашу терезів покласти бджолину отруту, а на другу - всі інші бджолині продукти, то перша чаша переважить. Так вважає доктор Вітенко. І ось чому.
Потужна протизапальна та знеболювальна дія
- У лікуванні низки захворювань бджолина отрута дуже добра, - стверджує Петро Вітенко. - Це, передусім, захворювання ортопедичного профілю: артрити (ураження суглобів запального характеру), періартрити (запалення м’яких навколосуглобових тканин — зв’язок, сухожилків, фасцій), артрози (ураження суглобів дегенеративного характеру), артрозо-артрити (поєднані ураження суглобів).
За всіх подібних процесів бджолина отрута має досить високу ефективність, бо в її складі є компоненти, а їх понад 40, які чинять потужну протизапальну й болетамівну дію. Бджолина отрута стимулює вироблення ендогенного гідрокортизону, збільшує плинність крові, розширює судини. Тобто, наявні всі чинники для того, щоб поліпшити трофіку тканин і зняти запальний процес.
- Дія бджолиної отрути наростає повільно, і її вплив дуже тривалий — аж до півроку, - роз’яснює Петро Вітенко. - Це дуже важливо для пацієнтів із хронічними захворюваннями. Зазвичай лікувальні курси їм проводяться обов’язково двічі на рік. Кількість сеансів, дозування, способи введення добираються для кожного пацієнта індивідуально після проведення біопроб і лише за відсутності алергійних реакцій на отруту.
А от за артрозів картина трохи інакша. Там — інша природа хвороби. Це захворювання не виліковується, й офіційна медицина, в разі задавнених станів, пропонує замінювати хворий суглоб на ендопротез. Але коли біль уже не дає жити, чим же допоможе бджілочка?
- Коли є дегенеративні зміни, - розповідає Петро Вітенко, - бджолина отрута малоефективна. За артрозу запалень немає. Є біль. Але якщо людина хоче його позбутися, а він дуже дошкульний, отрута допоможе. Від бджолиних укусів не лише зменшиться больовий синдром, а й поліпшаться місцеве кровопостачання, трофіка тканин, але, на жаль, на сам процес вони вплинуть мало. Тому задавнювати хворобу не можна. Людям старшого віку потрібно періодично робити рентген тазостегнових суглобів, бо тільки він може показати, чи є тут порушення. Уся підлість артрозу в тому, що часто він не дає про себе знати: людина болю не відчуває, а процес руйнування вже триває. І тільки тоді, коли хрящі практично вже зруйнувалися, зачеплено нерв, людині стає боляче і ходити, й лежати. Але час згаяно. І велика трудівниця — бджола, хоч би як того прагнула, допомогти вже не в змозі.
Тетяна Кияниченко.
