Борис СКАЧКО, диетолог, натуропат, реабилитолог, фитотерапевт, валеолог
Сьогодні, напевно, вже знають усі, що тіло людини в основному складається з води. І за кількістю молекул, і за масою в організмі вода впевнено посідає перше місце. Здоров’я й самопочуття людини, стан її внутрішніх систем і зовнішнього вигляду залежать від процесу відновлення води в організмі. А цей процес прямо пов’язаний із щоденним уживанням людиною води. Яку кількість рідини потрібно вживати? Відповідь на це запитання визначається залежно від віку, статури, деяких симптомів. У цьому ми й хочемо допомогти розібратися.
ЯК ОНОВЛЮЄТЬСЯ ВОДА В ОРГАНІЗМІ
Статеві клітини під час запліднення майже на 95% складаються з води. Їхня потреба й здатність проводити відновлення водного запасу максимальна. До дня народження плід у матці прагне брати з організму мами все, що потрібно. І самостійно керує процесом відновлення води. До дня народження вміст води в організмі знижується до 85%, відповідно до цього перебуває й потреба у відновленні водного запасу. Немовля повинне одержувати кількість води, що дорівнює 15% маси тіла. Тобто повне відновлення води в організмі немовляти відбувається менш як за 7 діб. Якість води для відновлення на цьому етапі визначається раціоном мами. До 1 року вміст води в організмі людини знижується до 80%, потреба у вживанні рідини знижується до 10% маси тіла. Тобто повне відновлення води в організмі здорової однорічної дитини відбувається кожні 10 діб. Здорова доросла людина має істотно меншу потребу у воді. Молода людина з розвинутою м’язовою масою на 75% складається з води. Щоденна потреба в рідині, якою легко керує здорова людина, становить 5% маси тіла. Тобто повне відновлення води в організмі відбувається кожні 20 днів. За наявності надмірної маси тіла вміст води в організмі знижується до 65% маси тіла, відповідно знижується й потреба у відновленні водного запасу до 4% маси тіла. Тобто повне відновлення води в організмі відбувається за 25 діб. Літня людина поступово «висихає» і перед смертю має усього 45% маси тіла води в організмі. Вода за кількістю молекул досі посідає перше місце, але порівняно з першими днями життя цієї людини за масою знижується вдвічі. Здатність літньої людини керувати обміном води в організмі в цьому віці істотно знижується й становить 1,5% маси тіла. До якої потрібно додати кількість виділеної напередодні сечі. У середньому потреба у воді становить приблизно 2% маси тіла. І повне відновлення води в організмі літньої людини відбувається за 50 діб.
НАБРЯКЛОСТІ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО ВІК ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ
Оцінити біологічний вік вашого організму легко. Достатньо контролювати вживання рідини відповідно до маси тіла й оцінювати за зміною набряклості. Збільшення набряклості обличчя вранці свідчить про те, що біологічний вік нирок значно випереджає паспортний вік. Збільшення набряклості ніг відображає поважний біологічний вік серцево-судинної системи. Набряклість підшкірної клітковини (відбитки білизни на тілі, набряклість кистей рук) віддзеркалює похилий біологічний вік «біохімічного мозку» організму - печінки.
НЕСТАЧА ВОДИ - ХВОРОБИ Й СТАРІСТЬ
Передусім нестача вживання рідини проявляється зниженням працездатності, підвищеною стомлюваністю, зниженням імунітету. Що часто списують на різні причини, окрім як на крайню потребу вживати воду в достатній кількості. Основний орган очищення організму від розчинних у воді токсинів - нирки. Коли води на очищення крові, очищення організму бракує, утворюється концентрована сеча. Разом із сечею в більш концентрованому вигляді починають виділятися продукти життєдіяльності: солі сечової кислоти, урати, оксалати кальцію, оксалати магнію, аморфні фосфати, карбонати кальцію. І періодично загострюється хронічний цистит, хронічний уретрит, хронічний простатит. Наступний етап, який відображає тривале водне голодування вашого організму, потребу провести відновлення водного потенціалу, - накопичення солей у мисочках нирок. І з’являється потреба в лікуванні сольового діатезу. Одночасно в нирках розвивається хронічний цистопієліт, який поступово переходить у хронічний пієлонефрит. Якщо на цьому етапі не збільшити кількість уживаної рідини, то концентрована сеча, яка містить солі сечової кислоти, урати, оксалати кальцію, оксалати магнію, аморфні фосфати, карбонати кальцію, перетворює солі на камені. І сольовий діатез у нирках поступово перетворюється на сечокам’яну хворобу. А завершитися може хронічною нирковою недостатністью. Однозначно із процесом у нирках, що зрозуміло, відбувається процес накопичення «шлаків» обміну речовин в інших органах, що пояснюється лише в разі системного підходу й оцінки стану здоров’я. А вихід в одному - збільшити кількість рідини в раціоні, щоб провести відновлення внутрішнього середовища організму. Накопичення продуктів обміну речовин у тканинах молочних залоз поза лактацією призводить до появи дисгормональних змін за назвою фіброзно-кістозна мастопатія. Під час лактації (годування груддю) мастопатія розсмоктується, але ціною того, що продукти обміну речовин мами безпосередньо передаються спадково. І недбайлива мама нагороджує дитину схильністю до цілої низки захворювань. Накопичення продуктів обміну речовин у матці сприяє появі змін, виникають міома, фіброміома. А концентровані виділення призводять до того, що з’являється ерозія шийки матки. При цьому місцеве лікування малоефективне й не виключає системного підходу, а потребує його. Накопичення продуктів обміну речовин у навколосуглобних тканинах призводить до розвитку артриту, який через артрозоартрит поступово переходить в артроз. Ураження кількох суглобів указує на те, що проблема не місцева, а системна. Що потребує такого ж підходу в лікуванні. Накопичення продуктів обміну речовин у тканинах щитоподібної залози призводить до того, що утворюється вузловий токсичний зоб. І з’являється потреба в регулярному контролі. З несприятливою перспективою - оперативного втручання. Або проведення очищення організму. Накопичення продуктів обміну речовин у тканинах простати призводить до того, що хронічний простатит, який незмінно супроводжує сольовий діатез (якщо виключити венеричні захворювання), має схильність перетворюватися на більш грізне захворювання під назвою аденома простати. Одночасно відбувається зниження потенції, стає нагальним підвищення чоловічої потенції.
АБО ДОСТАТНЬО ПИТИ, АБО ПОСТІЙНО ЛІКУВАТИСЯ
Проявів хронічного водного голоду безліч. Якщо проводити місцеве лікування, не з огляду на системність у розвитку захворювань, то ви матимете реальну перспективу все життя провести в різних лікувальних установах. Якщо таке майбутнє влаштовує - не питання. Якщо все-таки хочеться трохи пожити й для себе, коханого, - тоді потрібен системний підхід. А використовуватиметься як питна структурована вода, мінеральна вода (газована мінеральна вода або мінеральна вода без газу), тала вода, вода в пляшках, - не суттєво. Перша умова: вода має надходити до організму. Далі з’являються кількісний і якісний чинники. Міцного вам здоров’я. І розумного до нього ставлення.
