ПОПЕРЕКОВИЙ БІЛЬ МАЄ РІЗНІ ПРИЧИНИ
Поперековий біль буває протягом життя в кожної людини. Він часто пов’язаний із захворюваннями периферійної нервової системи попереково-крижового відділу, може бути спровокований тривалою роботою, особливо в незручній позі (стоячи або зігнувшись), тривалою ходьбою, переохолодженням. Також подібні стани бувають в осіб, які займаються спортом: боротьбою, гімнастикою, футболом, важкою атлетикою та ін. Біль може з’являтися гостро й поступово. Гострий біль виникає частіше під час різкого фізичного зусилля, якщо воно до того ж супроводжується незграбним рухом. Больові відчуття в цьому разі локалізуються в м’язах, на які припало максимальне навантаження, і навіть у стані спокою такі м’язи напружені й болючі. Такий стан називають міопатозом, в основі його лежить м’язовий спазм. М’язовий біль унаслідок тривалого перенапруження, особливо в поєднанні з переохолодженням, виникає поступово й носить тупий характер. Такий стан називають міалгією. В її основі також лежить дифузійний м’язовий спазм, який спричинює недостатнє надходження до м’яза артеріальної крові. Отож у м’язі накопичуються недоокислені продукти обміну речовин, які підтримують больові відчуття. Після відпочинку біль зменшується й зазвичай за кілька днів минає. Крім цього, поперековий біль нерідко супроводжує різні захворювання внутрішніх органів травної системи (виразка шлунка й дванадцятипалої кишки, панкреатит, холецистит) і малого таза (сечокам’яна хвороба, захворювання матки, придатків, передміхурової залози, сім’явивідних проток, прямої кишки). Також біль у попереку може виникати за неправильного положення матки, під час вагітності й у тих жінок, які з метою запобігання вагітності переривають статевий акт. Такий біль за захворювань внутрішніх органів і органів малого таза можуть імітувати картину люмбаго або дискогенного попереково-крижового радикуліту. Головна відмінність болю від захворювань попереково-крижового відділу периферійної нервової системи - наявність клінічних ознак основного захворювання. Так, за виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки зазвичай бувають скарги на нудоту, блювання, печію, відрижку, чого немає за радикулітів. За ниркової кольки внаслідок переміщення каменя, що сформувався, або кристалів солей по сечоводу спостерігаються прискорене сечовипускання з різзю, нудота, блювання, здуття живота. Нестерпний, виснажливий біль за панкреатитів зазвичай носить оперізувальний характер та іррадіює не тільки в поперек, але й у нижні задні відділи грудної клітки й також супроводжується здуттям живота. У всіх випадках проявів поперекового болю потрібна консультація лікаря для уточнення його першопричини, діагнозу й лікування. Зазвичай люди, в яких постійно або періодично виникає поперековий біль унаслідок прояву поперекового остеохондрозу, перебувають на диспансерному обліку в невропатологів і одержують конкретні рекомендації щодо дотримання певного режиму, призначення медикаментозних препаратів, лікувальної фізкультури, використання фізіотерапії, масажу, санаторно-курортних чинників.
ФІТОТЕРАПІЯ В ДОПОМОГУ ПОПЕРЕКУ
У фітотерапії для лікування консервативним методом попереково-крижових радикулітів широко застосовують настоянки, мазі, розтирання, компреси з лікарських рослин, а також ванни. Рослинні збори в гострі періоди. Для внутрішнього прийому за больового синдрому настій лікарських рослин приймають протягом усього гострого періоду та ще 10-15 днів після повного його зникнення. За болю, що часто рецидивує, загальну фітотерапію треба проводити довготривало (1-1,5 року) курсами по 1,5-2 місяці, з перервами між ними 1-2 тижні. Бажано під час кожного нового курсу використовувати інший фітозбір. Оптимально збори змінювати тричі на рік. Найбільший ефект у періоди загострень може бути в разі приймання всередину настоїв таких фітозборів: - Квітки безсмертнику, календули, пагони вересу, трава буркуну, гадючника, собачої кропиви, хвоща польового, парила, корінь кульбаби, листя іван-чаю - взяти порівну; 8 г подрібненого на порошок збору залити 400 мл окропу, кип’ятити 3 хв, настояти в теплі 1,5 години, процідити. Прийняти весь настій теплим за 3-4 рази через 30 хв після їди. - Листя берези, бобівника, пагони вересу, пасльону чорного, трава буркуну, м’яти перцевої, фіалки триколірної, парила, кореневища дягеля, оману, валеріани, корінь кульбаби - взяти порівну; 8 г збору залити 400 мл окропу, нагрівати на водяній бані в закритому посуді 10 хв, настояти в теплі 2 години, процідити. Прийняти весь настій теплим за 3-4 рази через 30 хв після їди. - Листя брусниці, калини, трава гадючника, вероніки, хвоща польового, череди, солома вівса - взяти порівну; 5 г подрібненого на порошок збору залити 250 мл окропу, кип’ятити на слабкому вогні 3 хв, настояти в теплі 1 годину, процідити. Приймати настій так само, як попередній збір. - Квітки бузини чорної, календули, кореневища гірчаку зміїного, пирію, листя подорожника, первоцвіту, пагони чорниці - взяти порівну; 5 г збору залити 250 мл окропу, нагрівати на водяній бані 10 хв, настояти в теплі 2 години, процідити. Приймати, як попередній збір. - Квітки калини, трава чебрецю - по 15 г, квітки календули - 20 г, трава хвоща польового - 30 г; 2 ст. л. подрібненого збору залити 0,5 л води, кип’ятити 5 хв, охолодити, процідити. Настій приймати теплим по 0,5 склянки тричі на день за 30 хв до їди. Розтирання й масажі. Є багато народних засобів місцевого впливу для усунення поперекового болю. - Ще Авіценна для змащування хворих місць у поперековій ділянці рекомендував такий склад: скипидар очищений, камфорна олія, амонію хлорид - по 50 г, березовий дьоготь - 5 г, спирт винний 96% - 100 мл, оцтова есенція із залізом - 100 мл. Для приготування оцтової есенції із залізом потрібно в 100 мл есенції помістити 15 лез для гоління (можна «Нева») й настояти в темному місці 2 тижні, щоб розчинилися. Виходить розчин вишневого кольору. Перед застосуванням суміш збовтувати. Для розтирань можна використовувати такі лікарські форми: - 300 г квіток і листя бузку залити 1 л маслинової олії, настояти 30 днів у сонячному місці, профільтрувати. - 100 г листя евкаліпта настояти в 0,5 л горілки. - 120 г товченого кореня півників болотних розчинити в 0,5 л олії. - 20 % настоянку бруньок тополі чорної (осокора) на горілці. - 40 г квіток каштана кінського залити 700 мл винного спирту 70%, настояти 7-10 днів. Настоянку, крім розтирання, можна використовувати й для компресу на попереково-крижову ділянку. - Сік чорної редьки - 5 склянок, мед теплий - 1 склянка, горілка або спирт 40% - 0,5 склянки, сіль кухонна - 1 ст. л. Суміш ретельно збовтати й натерти хворі місця. - Гострий червоний перець (розрізаний) - 2 стручки, або 2 ст. л. порошку, спирт денатурат - 50 мл, гас - 200 мл, сіль кухонна - 2 ст. л. Суміш у добре закоркованій пляшці настояти 3-4 дні, процідити й використовувати для натирання попереку та крижів. Потім накладіть компресний папір на 2 години. Для розтирань і масажу як болезаспокійливий засіб добре використовувати натуральні ефірні олії: - Після фізичних навантажень біль можна зняти масажем з такими оліями: до 100 мл олії-основи додати по 10 крапель ялівцевої, гвоздикової і розмаринової ефірних олій. Або по 5 крапель чебрецевої, евкаліптової та гвоздикової на 50 мл олії-основи. Такий набір сприяє виведенню молочної кислоти з м’язів і швидкому усуненню болю та крепатури. - За запалення м’язів спини (міозиту) масажувати їх такою аромакомпозицією: до 2 ст. л. олії-основи додати по 10 крапель м’ятної, розмаринової й евкаліптової ефірних олій. - За болю в спині, зумовленого люмбаго, робити масаж з такими аромасумішами: до 50 мл олії-основи додати по 8 крапель ромашкової, імбирної та лимонної олій або 3 краплі лавандової, 5 крапель розмаринової та 2 краплі гвоздикової. Масаж спини й поперекової ділянки потрібно робити один раз на день. Під час прийняття аромапроцедур контактним способом (масажі, компреси, ванни) бажано пити до 1,5-2 л води (мінеральної або джерельної) на день для виведення залишків ефірних олій із крові. Компреси. Із нативної фітосировини, мазей, настоянок, настоїв на основі лікарських рослин для зняття болю можна робити компреси: - М’якоть свіжих плодів дерену (рос. – кизил) загорнути в марлю. Подушечки прикладати до хворих місць. - Олійний настій лаврового листя: дрібно нарізану сировину залити соняшниковою олією до її покриття, настояти 14 днів за кімнатної температури. Компрес тримати від 2-3 до 6 годин. Процедуру повторювати через день. Курс лікування зазвичай 10-14 процедур. - 15 г трави полину звичайного (чорнобиль) залити 100 мл маслинової олії, довести до кипіння. Із теплого екстракту зробити компрес (тримати всю ніч). - До кашки 1-2 подрібнених свіжих корінців хріну додати таку само кількість борошна або висівок, трохи солі й оцту. Суміш накладати на проблемну ділянку й тримати від 2 до 8 годин. Щоб зняти подразнення шкіри після такого компресу, потрібно поставити ще один -із холодного відвару висівок. Процедури повторювати через 3-10 днів, коли мине почервоніння шкіри. - Для компресів можна також використовувати тертий хрін (1 ст. л.) або чорну редьку без меду чи з медом (2 ст. л.). Суміш нанести на шматок полотна, накрити 1 шаром марлі й цим ж боком накласти на хворе місце, вкутати на 3-4 години. Такий компрес роблять двічі на день. - Корінь хріну й чорної редьки - по 200 г, гас, столовий оцет і кухонна сіль - по 1 ст. л. Суміш настояти 10 діб і накладати як компрес на поперекову ділянку. Процедуру проводять двічі на день по 1 годині. - Шишки хмелю у вигляді мазі також є ефективним болезаспокійливим. Для приготування - 1 частина порошку шишок настоюють 10 діб в 1 частині спирту й змішують із 2 частинами розтопленого несолоного вершкового масла або смальцю. Ванни. За поперекового болю у підгострій стадії показані ванни як місцевоподразнювальний, відволікальний та болезаспокійливий засіб: - Бруньки сосни (500 г сировини кип’ятити 10 хв у 5 л води) у вигляді водного екстракту додати у ванну. - Траву шавлії (200 г) у марлевій торбинці залити відром окропу, настояти 2 години, потім вилити у ванну й додати теплої води до одержання температури 37 С. Ванну приймати 15 хв, через день. - Настій трави чебрецю плазкого (100 г сировини на 2 л окропу) або настій квіток ромашки аптечної (300 г сировини на 5 л окропу) - обидва настої готувати й застосовувати аналогічно: настояти 2 години, профільтрувати - вилити у ванну з водою температури 34-36 градусів С. Процедури приймати через день по 15-20 хв. Курс лікування 10-15 процедур. - Настій вівсяної соломи (2-3 кг подрібненої сировини) з листям м’яти перцевої (2 жмені). Солому вранці залити холодною водою, а ввечері довести до кипіння й додати м’яту, дати настоятися, профільтрувати й вилити у ванну. Процедуру приймати перед сном, через день. - Аромаванни з натуральними ефірними оліями. Підібрані ефірні олії змішати із чвертю склянки емульгатора (молока, вершків, розчину меду, варення, морської або кухонної солі) й додати у ванну з водою температури37-38 С. Процедури приймати 2-3 рази на тиждень тривалістю 15-30 хв. Суміші олій для ванн за м’язового болю: 4 краплі розмаринової й по 3 краплі ромашкової та майоранової або соснової олій; або 4 краплі лавандової й по 3 краплі мускатної шавлії та коріандрової олій. За м’язового болю після фізичних навантажень: по 2 краплі ромашкової, лавандової й майоранової олій. За болю в спині в разі люмбаго: по 10 крапель найолієвої або розмаринової; або по 5 крапель ромашкової й лавандової олій.
ПРАВИЛА ПРОФІЛАКТИКИ
Для профілактики за попереково-крижового плекситу, попереково-крижового радикуліту або невралгії сідничного нерва варто дотримуватися (як у період лікування, так і після одужання) таких правил: 1. У гострий період захворювання потрібний постільний режим. Нога має бути напівзігнутою в коліні, під неї підкласти подушку, під поперек - грілку, якщо вона не посилює біль. 2. Після одужання не бігати, по можливості не піднімати важкого, не їздити на велосипеді, не стрибати. 3. Не сидіти на камені, не охолоджувати ноги, поперек, не ставати босими ногами на холодну підлогу. Ноги й поперек завжди мають бути сухими й теплими. Стежити за правильною роботою кишечнику. 4. Не купатися в морі, річці, якщо температура води нижча за 20 градусів. 5. Якщо робота потребує тривалого стояння - під час відпочинку більше сидіти, а якщо робота сидяча - під час відпочинку вставати й ходити. Після загострення можна влітку гріти ноги на сонці. Посипати їх піском, нагрітим на сонці. Тривалість сонячної ванни для ніг і попереку потрібно збільшувати від 10 хв до 1 години. Не вживати спиртних напоїв. Систематично займатися лікувальною гімнастикою, робити масаж, загартовування, санувати вогнища хронічної інфекції.
Любов ДУДЧЕНКО, кандидат біологічних наук.