Конюшина лучна (червона) – дворічна, а частіше, багаторічна рослина, заввишки буває 15-55 см. Цвіте в червні-вересні, суцвіття головки пухкі, кулясті. Часто сидять попарно й прикриті верхніми листочками. Плоди дозрівають у серпні-жовтні. З оздоровчою метою використовують суцвіття конюшини (головки з верхівковим листям), траву, які заготовляють під час цвітіння. Також використовують і корінь рослини. Надземна частина конюшини містить різні глікозиди, вуглеводи, стероїди, сапоніни, вітаміни С, В, Е і К, кумарини, вищі жирні олії, дубильні речовини, мікроелементи тощо.
Заслужена світова популярність
У народній медицині відвар кореня застосовують у разі запалення придатків, як протипухлинний засіб. Відвар, настій і настоянку квіток і листя – як відхаркувальний, сечогінний, жовчогінний засіб, як антисептичний у разі циститу, в’яжучий засіб за розладів шлунка, протизапальний, антисклеротичний засіб. У народі конюшину величають по-різному – красноголовка, око козине чи івасик. Ця рослина користується популярністю в народній медицині не тільки в нас, а й в інших країнах світу.
Лікувальні властивості конюшини використовували лікарі Стародавнього Китаю, а великий філософ і лікар Авіценна знав безліч рецептів і порівнював рослину із женьшенем.
Фітоестрогени, які містить конюшина, допомагають жінкам легше адаптуватися до менопаузи, послаблюючи її симптоми. Застосування препаратів конюшини забезпечує детоксикацію не тільки печінки, а й усього організму в цілому, сприяє поліпшенню відтоку жовчі, очищенню лімфи та крові, нормалізує діяльність кишечнику.
Взаємодіючи з іншими лікувальними травами, вона сприяє підвищенню імунітету, нормалізує обмін речовин і вміст в організмі холестерину.
Авіценна рекомендував використовувати настоянку конюшини як сечогінний засіб, сік – для загоєння ран, а відвар – для підвищення життєвих сил.
Народні рецепти для оздоровлення
Звісно ж, існує безліч різних рецептів, наведемо лише декілька.
Від кашлю. Як відхаркувальний засіб потрібно приготувати такий відвар: 2 склянки висушеної конюшини залити 1 л гарячої води (температура якої близько 80 градусів). Настояти протягом 1 години й процідити. Приймати тричі на день по 1 ст. л.
Використовувати відвар як профілактичний засіб чи в разі застуди.
У разі золотухи (діатезу) у відварі конюшини купають маленьких дітей, у яких на шкірі з’являються висипання, спричинені золотухою. Залити склянкою води 3 ст. л. квітів конюшини й поставити на вогонь. Варити 1 хв після закипання, настоювати в закритому посуді 2 години. Процідити й додати в теплу ванну, де купатимуть дитину.
Цей же відвар застосовують для лікування грибкових захворювань як примочки.
У разі атеросклерозу. Червоними головками конюшини наповніть половину літрової банки й залийте 0,5 л горілки. Закрийте кришкою та приберіть у темне місце на 14 діб. Не забувайте періодично струшувати. Приймайте 1 раз на день перед обідом по 1 ст. л. Продовжуйте лікування протягом 3 місяців. Можна зробити перерву на 2 тижні й курс повторити. Прийом цієї настоянки допомагає позбутися частого шуму й дзвону у вухах.
У разі стенокардії. Одну склянку квітів червоної конюшини залийте 0,5 л горілки й залиште настоюватися в темному місці 2 тижні. Приймайте по 1 ст. л. тричі на день перед їдою. Курс лікування 2 місяці.
Для відновлення сил після операції. Операція забирає багато сил, тому, щоб швидше стати на ноги і скоротити реабілітаційний період, можна скористатися відваром конюшини. Залити 2 ст.л. квітів 1 склянкою окропу. Настояти протягом 1 години, процідити й пити тричі на день по 100 мл.
У разі запалення придатків. Залити 2 ст. л. головок конюшини 400 мл окропу, поставити на водяну баню й витримати на слабкому вогні 30-40 хвилин. Процідити й приймати по 1 ст. л. 3-4 рази на день.
У разі нерегулярних місячних. Залити 1 склянкою окропу 2 ст. л. суцвіть конюшини й настояти в закритому посуді 7-8 годин. Процідити й приймати по 100 мл за 2-3 дні до початку менструального циклу.
За дисциркуляторної енцефалопатії . Внутрішньочерепний тиск - одна з причин енцефалопатії. Для усунення його, а заодно й причин порушення діяльності головного мозку, варто скористатися простими рецептами. На першому етапі лікування приготуйте бальзам із трьох настоянок: червоної конюшини (50 г квіток конюшини залити 500 мл горілки, настояти два тижні в темряві), діоскореї кавказької (50 г її кореня настояти так само, як і квіти конюшини), прополісу (50 г подрібненого прополісу помістити в темний скляний посуд, залити 500 мл горілки, настояти 10 днів у темному місці). Усі три настоянки змішати порівну та збовтати. Приймати тричі на день по 1 ст. л. протягом 2 місяців.
Після двох місяців лікування потрійною настоянкою ще один місяць приймати тільки настоянку конюшини. Заповнити півлітрову банку до половини квітковими головками конюшини, все залити горілкою до верху, залишити в темряві на 2 тижні. Після цього можна приймати, попередньо розвівши 1 ст. л. настоянки в 50 мл води. Пити за 20 хв до їди тричі на день. Отже, курс лікування становить три місяці.
Від головного болю, запаморочення, гіпертонії, атеросклерозу та багатьох інших хвороб вживають по 1 ч. л. тричі на день спиртову настоянку конюшини (на 500 мл горілки беруть 4 ст. л. трави).
У разі запальних захворювання очей, від грибкових хвороб. Використовують відвар рослини: 3 ст. л. конюшини і 200 мл води. Кип’ятити кілька хвилин, а потім настоювати 2 години. Процідити й промивати уражені місця.
Ще можна листя конюшини додавати в борщі, супи й салати, це зробить страву кориснішою та смачнішою.
Незважаючи на цілющі властивості конюшини, вона має й протипоказання до застосування. Так, препарати з неї не можна вживати хворим, у яких спостерігається схильність до підвищеної згортуваності крові. Тому рослина протипоказана за тромбофлебіту, варикозного розширення вен, після інсульту та інфаркту міокарда. Крім того, рослину не варто приймати під час вагітності, жінкам-годувальницям.
У будь-якому разі, перш ніж приймати народні засоби лікування, варто порадитися з лікарем, і фітотерапевтом зокрема.
Підготувала Любов ПОЛЬОВА-САХАНДА.
