ЧИМ ХАРЧУВАТИСЯ ХВОРИМ НА ДІАБЕТ

ЧИМ ХАРЧУВАТИСЯ ХВОРИМ НА ДІАБЕТ

Більшість людей, особливо в третьому віці, страждають від діабету II типу, не підозрюючи й не відаючи про це. Дієтичне харчування поліпшує можливості організму використовувати інсулін. Завдяки дієті, вуглеводи в їжі містяться в тій кількості, яка потрібна для підтримання життєдіяльності, і ні на калорію більше.

ЧОТИРИ «ПРОДУКТОВІ КУПКИ»

Розкладемо продукти харчування «на чотири купки». Почнемо з тих, які в разі діабету їсти не можна, закінчимо тими, які можна й потрібно. Категорично вилучити з меню: цукор, цукерки, тістечка, пончики, шоколад на цукровій основі, рис, манку, солодкі фруктові соки на цукрі та фруктово-молочні солодкі напої, дині, виноградний сік. А також сушені фрукти: родзинки, чорнослив, курагу, груші, інжир (через велику кількість у них вуглеводів). Рідко можливі невеликі відступи від дієти. Ці продукти, якщо їх споживати в розумних кількостях, деколи навіть корисні, оскільки допомагають підтримувати в робочому стані ті структури травлення, які через щадну дієту постійно не задіяні. Отже, зрідка-зрідка можна собі дозволити: виноград, родзинки, жирні сорти ковбас, абрикоси, банани, солодкі сливи, персики, хурму, манго. У дуже обмежених кількостях прийнятні: вершкове масло, сметана, майонез, рослинні жири, фруктоза, мед, кондитерські вироби на цукрозамінниках (найліпше, на основі стевії), копчення, яйця, гострі страви, хліб із білого борошна, плавлені сирки, голландський сир, картопля, млинці, оладки, пампушки. Можна вживати, але не переїдати: вівсяні й гречані крупи (в супах), нежирні сорти м’яса й риби, кисломолочні продукти, житній хліб, овочі (салати й гарніри, щавель), капусту, буряки, цибулю, моркву, часник, салатну зелень, бобові, несолодкі фрукти. Із ягід — чорниці, лохину, чорну й червону смородину. Харчових продуктів, що містять вуглеводи, в разі діабету бажано уникати. Якщо картоплю, то, наприклад, тільки печену, в жодному разі не варену або смажену. Із овочевих соків — перевагу надати томатному, в ньому точно не повинно бути цукру. Макарони та рис — у тому ж забороненому ряду, що й білий хліб. Дуже захотілося плову? Готуйте його із нешліфованого рису. Будь-які каші бажано звести до мінімуму, навіть гречану, яку вважають чомусь головною стравою діабетика. До речі, гречку краще злегка недоварювати. Деякі автори взагалі пропонують гречку залити звечора окропом, вранці злегка підігріти й можна снідати.

ОРІЄНТИРИ ДЛЯ ДІЄТИ

• Рафіновані продукти знімають навантаження з ферментних структур і врешті-решт можуть значно знизити їх працездатність, а слідом — послабити весь організм. • Смаження та консервування виштовхують із їжі кисень, отже, така їжа важче засвоюється. • Звуження судин після куріння, на ранок після випивки — це для діабетиків серйозна небезпека. В'язка кров через наявність цукру й без того насилу рухається по артеріях і венах. • Калорії в дієті діабетик у середньому повинен отримати: 50—60 відсотків — із вуглеводів, 15—20 відсотків — із білків, 25—30 відсотків — із жирів. • Із масою тіла 50—60 кг потрібно випивати на добу 1,5 л води, а не чаю, кави чи пива. Якщо до діабету додаються захворювання суглобів, норму вживання води слід збільшити до 2 л. За маси тіла понад 70 кг — п'ють не менше 2 л. Узагалі в разі діабету 2—2,5 л води на добу — мінімум. • Найбільше клітковини — в хлібі з цільного зерна, зернових пластівцях, крекерах, квасолі, горосі, сочевиці, вівсі, гречці, фруктах, овочах. • Із точки зору фізіології, краще вечеряти о 16—17-й годині, щоб шлунок і дванадцятипала кишка встигли звільнитися від харчової грудки до 22-ї години й проштовхнути її далі. • На 1 кг маси тіла дорослої людини на добу потрібне харчування, що складається із 4—8 г вуглеводів, 0,75—1 г жиру, 1—2 г білка. • Кількість вуглеводів на день не повинна перевищувати максимальної позначки 300—360 г. Усе, що більше цих цифр, не засвоюється організмом навіть за достатнього введення інсуліну. Більше половини з'їденого йде без усілякої користі у відвали, а п'ята частина взагалі зашлаковує нутрощі й повільно отруює їх. • У 100 г житнього хліба міститься 40 г вуглеводів (або 8 ч. л. цукру), в 100 г картоплі — 20—25 г крохмалю (що відповідає 4—5 ч. л. цукру), у 100 г макаронів — 60 г вуглеводів (12 ч. л. цукру). Із цього виходить порада: залишати макарони для супів, а гарніри готувати з овочів. Або замінювати гарніри салатами. • У пшеничному хлібі кількість вуглеводів майже вдвічі вища, ніж у житньому. • У картоплі й винограді міститься майже однакова кількість вуглеводів, але у винограді менше клітковини. Тому виноград, так само як манка, рис, білий хліб, — небажані продукти в раціоні діабетика. • Добова доза фруктів у разі діабету — не більш як 50 г. Це обмеження не стосується лимонів і компотів із незрілого аґрусу й ревеню. • Ягід можна їсти до 200 г на день — брусницю, малину, смородину (всіх видів), стиглий аґрус. Стільки ж апельсинів і грейпфрутів. • Дієти для схуднення у своїй основі ґрунтуються на обмеженні в кількості калорій. У разі ожиріння 1-го ступеня енергетична цінність їжі повинна бути на 20 відсотків нижчою за фізіологічно потрібну, ожиріння 2-го ступеня — на 40; за ожиріння 3—4-го ступеня — на 50 і більше відсотків. Але аж ніяк не можна зводити калорійність їжі до нуля. • Від температури їжі та води також залежить їхнє засвоєння. Найсприятливішою для вживання є їжа з температурою близько 24 градусів. А спрагу людям із неналагодженим вуглеводним обміном ліпше втамовувати холодною водою. • Найголовніший пункт дієти діабетика: харчуватися треба не рідше 4—5 разів на день, можна й частіше. Перерви між їдою не повинні перевищувати 3 годин.

КОМПОНЕНТ ПРОФІЛАКТИКИ

На початкових стадіях захворювання, коли тільки-тільки даються взнаки збої у функціонуванні систем і структур нашого тіла, щадна дієта здатна захистити від перевантажень, посилення симптомів захворювання. Зазвичай діабетик твердо знає, що йому можна й потрібно їсти в разі загострень, а від чого відмовитися незалежно від самопочуття. Словом, дієта — важливий компонент профілактики й лікування. Людині, яка страждає від цукрового діабету, потрібно раз і назавжди запам’ятати, що за жодних обставин не можна плутати пригощання з обжерливістю. Якщо порції на сімейному столі стануть меншими — один цей захід сприятиме доведенню маси тіла учасників застілля до норми.

Володимир БЕРСЕНЄВ, заслужений лікар України, лікар-невропатолог вищої категорії.