CУЧАСНА ЛЮДИНА ПОВИННА ЗАЗЕМЛЯТИСЯ

Поділитися:
CУЧАСНА ЛЮДИНА ПОВИННА ЗАЗЕМЛЯТИСЯ

Накопичена в організмі електрика руйнує організм

Академік, уславлений конструктор Олександр Олександрович Мікулін у 1970-і роки видав книгу, яка одразу стала дуже популярною. Називалася ця книга «Активне довголіття» й була присвячена системі боротьби зі старістю, розробленій самим ученим.
А займатися цією проблемою вчений почав 1947 року після серйозного серцевого нападу. Будову й функції органів та систем людини, фізіологію старіння Мікулін вивчав очима конструктора, думаючи про те, як підвищити надійність, а отже, й довговічність даної «конструкції».
Підсумком двадцятирічних спостережень і аналізу стала оригінальна система підтримання здоров’я, яку успішно застосовують і нині для збереження й відновлення організму. Вона охоплює віброгімнастику, роздільне харчування, іонізацію. На одне з перших місць академік Мікулін поставив заземлення.
Сам Мікулін неухильно дотримувався своєї системи й дожив до дев’яноста років, зберігаючи повну працездатність.

Чому людина ізольована від поля Землі

Мікулін наголошував, що земна куля має великий негативний електричний заряд. Іоносфера ж, яка оточує Землю на значній відстані, складається з позитивно заряджених іонів. Між Землею й іоносферою є електричне поле, до існування в якому пристосувалося все живе. Однак через технізацію нашого побуту людина опинилася ізольованою від негативного заряду Землі. Це призводить до накопичення в нашому тілі надміру позитивних зарядів, що спричиняють ослаблення організму та провокують хвороби.
І академік запропонував простий спосіб компенсації дефіциту негативних зарядів: на ніч заземлюватися за допомогою металевого дроту, один кінець якого прикріпити до ноги, а другий – до батареї опалення.

Коли внутрішня енергія руйнує організм

З погляду фізики, наш організм - справжня електростанція, в якій безліч крихітних генераторів (мітохондрій клітин) безперервно виробляють енергію. Невитрачена повністю енергія накопичується у вигляді статичної електрики. Відомо, що в разі накопичення статична електрика згубно впливає на організм.
Кількість електроенергії, що виробляється «генераторами» людини, залежить не так від потреби в ній нашого організму, як від кількості «палива», що надходить до клітин. Тому, якщо клітини посилено забезпечуються таким «паливом» (наприклад, за надміру їжі), вони постійно працюють на повну потужність, даючи надмір електрики.
Щоб запобігти руйнівному впливу такого накопичення, природа створила людину як відкриту систему, що дає можливість скидати надмір енергії шляхом заземлення. Наші пращури інтуїтивно використовували цей спосіб: багато ходили босоніж, тобто заземлялися.

«Розрядка» у звичаях народів

Це правило знайшло своє відображення у звичаях багатьох народів. Наприклад, у буддійських монастирях Тибету віддавна існує ритуал, який спонукає ченців та прочан щодня долати босоніж невелику відстань по гірській річці. У стародавніх євреїв та арабів було заведено перед сном стояти босим на землі, а потім обов’язково мити ноги. В Україні за старих часів люди ходили босоніж аж до міцних морозів, користуючись взуттям лише в особливих випадках.
Кілька століть тому людина закрила землю асфальтом, оселилася у висотках зі залізобетонними перекриттями й синтетичними килимовими покриттями, взулася й опинилася відірваною від Землі, порушивши сформовані всім перебігом еволюції правила енергетичної безпеки.

Правильно взувайтеся та роззувайтеся

Особливо шкідливе в цьому відношенні взуття на мікропорі та з гуми. До цієї ж категорії можна віднести й такі популярні нині кросівки, які багато хто носить цілий рік. Підошва такого взуття є непереборною перешкодою для контакту з землею, позбавляючи нас можливості скидати надмір статичної електрики.
Як показали новітні дослідження, підвищена напруженість електромагнітного поля людини, що зумовлюється, зокрема, накопиченням статичної електрики, може призвести до серйозних збоїв у роботі різних органів та систем, у тому числі до нервових стресів, гіпертонії й навіть до інфарктів та інсультів. Існує гіпотеза, за якою перша причина передчасної смерті людей від патологій серцево-судинної системи пов’язана із взуттям, точніше, з браком заземлення.

Методи заземлення для поліпшення здоров’я

Звісно, ми не в силах довільно вимикати наші клітинні електростанції чи зменшувати вироблення ними енергії, але становище зовсім не безвихідне. Будь-яка людина має змогу систематично заземлюватися, й для цього існує багато досить простих методів.
Відомо, що статична електрика накопичується нерівномірно в різних органах. Але тіло людини буквально пронизане енергетичними каналами, що сполучають різні зовнішні його ділянки (біологічно активні точки). Особливо багата такими точками підошва ступні.
У популярній методиці оздоровлення Порфирія Іванова перше правило сформульовано так: «Двічі на день обливайся холодною водою чи купайся, де можеш ― в озері, річці, ванні. Перед купанням чи після нього стань босими ногами на землю, а взимку - на сніг, бодай на 1-2 хвилини».
Ця проста процедура чинить оздоровчий вплив завдяки не лише мобілізації резервних можливостей організму, а й безпосередньому контакту з землею, розряджаючи нас, ніби конденсатор.
Скидання статичної електрики поліпшує загальний стан людини та слугує дієвим профілактичним засобом, а головне - має лікувальний ефект. Сьогодні вже випробувано водні ванни із заземленням під час лікування гіпертонії: 30-60-хвилинне перебування в такій ванні відчутно знижує кров’яний тиск.
Утім, техніку заземлення кожен може добирати для себе сам, залежно від наявних умов. Наприклад, відома така рекомендація: наповнити ванну на 5-10 см, стати в неї та 20-30 разів повільно присісти, опускаючи при цьому у воду руки з розчепіреними пальцями. Якщо немає ванни, можна використовувати металевий таз, заземливши його на трубу водогону. Ті, для кого присідання заважкі, можуть просто 15-20 хвилин постояти у воді.
Така процедура особливо корисна водіям, які цілими днями сидять в екранованій металевій кабіні. Вона чудово знімає втому й дратівливість, нормалізує артеріальний тиск.
Ну, й усім без винятку слід якомога більше ходити босоніж по землі, надто ж по росі та після дощу, бо волога поліпшує електричний контакт із землею.