Зустріч на прохання читачів нашої газети після кількох з поважних причин зривів з генеральним директором Київського обласного психіатрично-наркологічного медичного об’єднання, головним позаштатним наркологом і психіатром області, заслуженим лікарем України (до речі, єдиним серед психіатрів країни) Геннадієм ЗЗІЛЬБЕРБЛАТОМ нарешті відбулася.
Аналізуючи поставлені дописувачами видання запитання, Геннадій Михайлович демонстрував глибоке знання особливостей, потреб і можливостей галузі, причин недоліків діяльності, підстав для впевненості в подальшому її розвитку, гордість і захоплення людьми, які присвятили своє життя психіатрії, безумовно, одній із найбільш елітних, як донедавна вважалося, спеціальності.
Таких медичних працівників, які високі професійні знання в лікуванні хворих поєднують зі співчуттям, людяністю в ставленні до них, в об’єднанні працює немало.
Тут виховні заходи спрямовують на формування в колективі атмосфери високої відповідальності за те, щоб хворий, потрапивши на лікування, не почував себе ущербним, приниженим, позбавленим уваги й піклування.
Саме цим, а також високою ефективністю лікування, пояснюється той факт, що в останні роки зростає кількість тих, хто без стороннього втручання звертається по допомогу до психіатричного закладу. Причому, не тільки з Київської, а й з інших областей. Навіть з країн близького і далекого зарубіжжя.
Система струнка, діє чітко
Справді, - стверджує Геннадій Михайлович,- незважаючи на проблеми, які рясніють у медицині, негативні інформації, що з’являються час від часу на телебаченні і в пресі про ситуацію в нашій службі, до речі, часто необгрунтовані й перебільшені, психіатри області, як і всієї України, багато роблять для того, щоб допомогти хворим.
Зокрема, на Київщині діє струнка система надання психіатричної та наркологічної допомоги населенню. У переважній більшості районів є районні психіатри й наркологи. У місті Біла Церква функціонує психонаркологічне міське об’єднання, в райцентрах Сквира, Тетіїв і Фастів – психосоматичні відділення, у Ворзелі – Друга обласна психіатрична лікарня. І на вершині цієї піраміди – обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання. Лікувальні заклади та їхні підрозділи мають сучасний вигляд, більшість обладнано належною апаратурою, укомплектовано високопрофесійним персоналом. У лікуванні використовуємо найсучасніші техніки психотерапевтичної дії. Уся ця система забезпечує бажаний результат – достатньо високий рівень раннього виявлення й лікування хворих.
Пігулка плюс співпереживання
- Геннадію Михайловичу, - брендові препарати, поліпшене харчування, належні побутові умови, чистота, культура обслуговування, які традиційно прижилися у вас, тією чи тією мірою притаманні й деяким іншим лікувальним закладам вашого профілю. Однак багато з них не можуть бути вам конкурентами за популярністю в населення…
- І ліки, й побутові умови, безумовно, мають неабияке значення. Однак основним чинником, я вважаю, є співчутливе ставлення медичного працівника до хворого, бажання допомогти йому, повага й належна увага до нього. У романі французького письменника Поля де Крюї «Боротьба з безумством» (на жаль, у нас маловідомому) є прекрасні слова. Головний герой стверджує: допомогти хворому можна й необхідно. Але недостатньо однієї пігулки, потрібні ще любов до хворого, співпереживання, співчуття, людське ставлення. У нас створено атмосферу, яка сприяє пацієнтові впевнитися в тому, що в цьому закладі йому щиро прагнуть допомогти.
- Так, очевидно, це і є вирішальним. Та не можна недооцінювати розроблену у вас систему залучення хворих до занять улюбленою справою, це відволікає від невтішних думок, сприяє налаштуванню на оптимізм.
- У нас кожне відділення має цілу низку психологічних, психотерапевтичних технік залучення хворих до активних дій. Велику увагу приділяємо ландшафтній терапії, теренкурним прогулянкам. За кожним відділенням закріплено прогулянкові дворики, на яких – волейбольні майданчики, баскетбольні щити, розкішні розарії. Усе це зроблено руками медпрацівників та їхніх пацієнтів.
Хворі не залишені сам на сам: для них організовуємо вечори-зустрічі, їх залучаємо до активної участі в концертах художньої самодіяльності, у творчих виставках. Дехто з них виставляє такі вишиті картини, ікони, від яких важко відірвати погляд. Характерно, що наші підопічні беруть участь у цих заходах без спонукання. І в цьому – справжнє мистецтво лікаря-психотерапевта, медсестри: настроїти пацієнта на відповідний лад, допомогти йому розкритися. А коли хворий відчуває, так би мовити, доброту серця й душі, повагу до себе, в нього з’являється гарний настрій, оптимізм, що є запорукою успішного лікування. Словом, робимо все для того, аби хворий, потрапивши до нас на лікування, не почувався в «палаті № 6» Антона Павловича Чехова.
Орієнтація на кінцевий результат
- Вочевидь, така популярність вашого об’єднання зумовлена, крім, сказати б, сімейного затишку у відділеннях, ще й високою якістю лікування?
- Зараз на мене чекає хворий, якого я лікував за методом емоційно-стресової психіатрії Олександра Довженка. Кодував його на 5 років, він не пив 7 років.
У нас лікування і високоякісне, й ефективне. Саме цим передусім пояснюється той факт, що до нас приїздять лікуватися від наркоманії, психічних захворювань, алкоголізму не тільки з нашої рідної Київщини, а й з усіх куточків України, мешканці країн близького та далекого зарубіжжя.
Звісно, успіх лікування значною мірою залежить від стадії захворювання. Скажімо, кількість хворих, що перебувають на обліку в області, не міняється протягом останніх років. У нас нижче середнього по Україні показник психічних захворювань і дещо вищий показник алкогольнозалежних. За кількістю хворих на наркоманію ми на 19-20-му місці. Однак це лише верхня частина айсберга. Адже багато людей, що потерпають від хвороб нашого профілю, не звертаються до спеціалістів по допомогу. Тому нерідко потрапляють до нас із значними розладами й лікування в таких випадках ускладнюється.
Цікаве порівняння: якщо в благополучній Британії щороку відвідує психіатра й отримує пораду чи допомогу 60% населення, то в Україні – лише 2,4%. Люди не повинні боятися психіатра. Що раніше виявляється захворювання, то легше його лікувати.
- Геннадію Михайловичу, як хворій людині потрапити до вас на лікування?
Для цього слід мати паспорт і бажання лікуватися. Навіть якщо у хворого нема направлення лікаря, наші фахівці проконсультують, визначать, яке лікування йому потрібне: стаціонарне чи амбулаторне.
- Скільки коштує лікування?
Для мешканців Київської області – безкоштовне. Хворих утримуємо, лікуємо й харчуємо відповідно до коштів, отриманих з бюджету. Мешканці з інших регіонів оформлюють страхові програми. До речі, такі програми можуть придбати й жителі нашої області. Власники цих програм мають поліпшене харчування, брендове лікування, кращі умови утримання (люксові, напівлюксові палати). Таким чином ми виживаємо. Адже на всі інші видатки, крім зарплати та комунальних послуг, ми отримуємо всього 28% коштів від потреби.
- Якщо хворий не має страхового полісу, де він може його придбати?
Оформити страховку можна у представника страхової компанії, який перебуває на террії нашого об»єднання.
Нові ринкові відносини, які нині домінують у нашому суспільстві, відчутно і досить боляче торкнулися нашої глузі. Уживаючись у них, ми змушені вишукувати різні можливості виживання з однією метою: щоб жила галузь, щоб медики працювали і, найголовніше,- щоб наші люди мали необхідну медичну допомогу.
Розмову вів Микола БЕРНИК.
