ДІЄТА ДЛЯ ЛЮДЕЙ З НОВОУТВОРЕННЯМИ

ДІЄТА ДЛЯ ЛЮДЕЙ З НОВОУТВОРЕННЯМИ

Пропонуємо увазі наших читачів погляд лікаря народної медицини, доктора біологічних наук Юрія Попова на причини виникнення й розвитку онкозахворювань. Учений не тільки ділиться своїми думками та спостереженнями щодо чинників, які провокують хворобу, а й дає доступні поради, як оздоровитися за допомогою харчування, правильно організованого способу життя, психологічних та фізичних вправ.

Хворобу можуть спровокувати паразити

Причини появи онкозахворювань можна назвати ― це, зокрема, й паразити в організмі хворого, їх травмівний і токсичний вплив на людину. Хворобу можуть спровокувати зміни в роботі внутрішніх органів та в життєдіяльності всього організму через травмівний вплив на хребет вертикального способу життя. Причиною може стати й харчування, що не відповідає фізіології людини. До хворобливих змін можуть призвести порушення регуляції життєдіяльності організму через травмівний вплив на нього соціального та природного середовищ.
Безпосередньою та головною причиною, що зумовлює онкозахворювання, є паразити (в основному, грибки, найпростіші, гельмінти та віруси). Інші чинники створюють в організмі умови, які призводять до впровадження паразитів, їх інтенсивного розмноження, отруєння організму відходами їхньої життєдіяльності, що спричиняє появу хвороб, зниження опірності організму.
Суть методики оздоровлення онкохворих полягає в знищенні паразитів, що спричинили захворювання, та в одночасному усуненні супутніх хвороб і відновленні нормальної життєдіяльності організму загалом.

Важлива складова процесу

В усуненні будь-якого захворювання харчування так само важливе, як різні препарати.
Меню має складатися з сирих овочів (салатів) і квашень із них (квашені капуста, буряки), фруктів, вареного м’яса чи риби, яєць, насіння, горіхів. А також каш із пшона, вівса, рису, ячменю, кукурудзи. Каші готувати на воді з додаванням 1 ст. л. соняшникової чи маслинової олії. Дуже корисні свіжоприготовані соки з гарбузів (особливо!), яблук, помідорів.
Категорично забороняються: смажена, жирна, консервована їжа. Треба вилучити будь-які молочні продукти (крім сироватки) й тим більше не готувати на молоці! Не вживати: чай, каву, будь-які солодкі та газовані напої, цукор, кондитерські вироби, варення, компоти (замість них - фрукти). Ніколи не їсти (або дуже рідко, у вихідні чи на свята) перших страв: супів, борщів. Вони смачні, але не тільки не корисні, а й шкідливі. Кількість кухонної солі в усій їжі за день - не більше 0,5 ч. л.
У деяких випадках застосовують індивідуальне меню. У разі великого виснаження хворого обов’язкові овочеві соки (суміш свіжих соків з моркви, буряків, капусти, картоплі, петрушки тощо) ― не менше 0,5 л на день і цибулевий відвар.
Рецепт цибулевого відвару: цибулину завбільшки як лимон разом із коричневим цибулинням дрібно порізати, посмажити на олії (цибуля стане золотаво-коричневою), потім додати 0,5 л холодної води й варити, аж поки цибуля як слід не розвариться. Перецідити. Вживати лише проціджений відвар без цибулі!

Їжу ретельно жувати й не запивати

Перед ковтанням їжу пережовувати не менш як 13-15 разів! Ніколи нічого не пити під час їди та протягом 30 хвилин після їди, тобто ніколи не запивати їжу. Крім того, для хворих із поганими зубами чи вставними щелепами всі овочі на салат (капусту, моркву, редьку, буряки, корінь петрушки, пастернаку тощо), фрукти попередньо натерти на тертці чи дрібно порізати ножем. Горіхи заздалегідь змолоти, наприклад, у млинку для кави.
В окремих випадках (наприклад, коли погано працює печінка через наявність метастазів чи великої кількості конкрементів у жовчному міхурі) потрібно застосовувати соки з овочів і фруктів. Дуже виснаженим хворим слід харчуватися 4-5 разів на день.

Приклад харчування

Сніданок: 100 мл цибулевого відвару, салат із сирих овочів (наприклад, огірок, редька, листя салату, зелена цибуля чи часник, помідор, дрібно нашаткована капуста, трохи маслинової чи соняшникової олії, соку лимона чи яблучного оцту, чи скислої молочної сироватки, дрібка солі), каша (кукурудза, рис, гречка, пшоно, овес, ячмінь) - приблизно 150 г (4-5 ст. л. з вершком; 400 мл, чи 2 об’єми круп, вода; 1 ст. л. олії; 1/4 ч. л. солі, кип’ятити на слабкому вогні 15-20 хв, ячмінь кип’ятити 1 годину), варені м’ясо чи риба. Десерт (фрукти, ягоди) бажано їсти не раніше, ніж через 30 хв після їди.
Обід і вечеря: по 100 мл цибулевого відвару, потім приблизно те ж саме, що й на сніданок, може бути інша кількість. Можна додати волоські горіхи (6-7 штук на день), замочений на 4-8 годин сирий арахіс (приблизно 60 г), варений горох чи квасолю, насіння (сире) соняшнику й гарбуза, 1 варене (бажано домашнє) яйце на день (якщо домашнє, ліпше з’їсти сирим, попередньо помивши його з милом чи протерши оцтом).
Одним з ефективних компонентів допоміжних засобів для лікування онкозахворювань є лікувальне голодування. Однак його застосування залежить від ступеня тяжкості онкозахворювання та ступеня виснаження хворого. Тому голодування пропонується тільки після попереднього дослідження стану хворого.
Крім того, рекомендую скористатися моїм авторським комплексом вправ (Попов Ю.В. «Практика довголіття. Причина старіння - вертикальний спосіб життя»). Застосовується практично в усіх випадках онкозахворювань, з огляду на вплив стану хребта на роботу всіх органів людини. За фізичної неможливості виконання вправ потрібно робити масаж хоча б тих ділянок хребта, через які проходять нервові волокна, за допомогою яких регулюється життєдіяльність ураженого органа.

Повірити в одужання - наполовину одужати

Дуже багато залежить від прагнення самого хворого видужати. Украй потрібно, щоб і хворий, і його оточення не впадали у відчай, не панікували й мобілізували всі сили на оздоровлення.
Дуже бажано, щоб хворий, за можливості, не «валявся в ліжку», а брав активну участь у приготуванні препаратів, їжі чи виконував комплекс фізичних вправ. У разі втоми лягати відпочити (без подушки чи на невеликій подушці під шию, якщо лежати на боці) на 20-30 хв. При цьому вельми корисно читати гумористичні журнали й книжки.
Доцільно зайнятися релаксацією, тобто наданням організмові можливості самостійно відновити всі процеси життєдіяльності до природної норми шляхом саморозслаблення й самонавіювання. Процедуру релаксації бажано проводити 1-2 рази на день і ввечері перед сном. Релаксація складається з двох станів - саморозслаблення та самонавіювання.

Саморозслаблення:
1. Лягти на спину, ноги трохи розвести (на ширину пліч), руки вздовж тіла долонями догори, пальці трохи напівзігнуті (можна долоні тримати під сідницями), голова трохи відкинута назад, рот ледь відкритий, але дихання через ніс.
2. Подумки чи пошепки кілька разів повторити: «Моя ліва нога розслаблена й важка; я бачу її всю від стегна до кінчиків пальців на нозі, бачу кожен м’яз на нозі, бачу, яка вона розслаблена й важка» (при цьому повільно уявним поглядом намагатися побачити кожен м’яз на нозі і яка вона розслаблена). Продовжувати: «Уся нога налита свинцем, і якби я навіть захотів поворушити нею чи підвести її, я не зможу цього зробити відразу».
3. Зробити те ж саме з правою ногою, тобто кілька разів повторити наведений вище текст до одержання ефекту, що зовсім не відчуваєте ногу (звісно, замість слів «ліва нога» повторювати «права нога»).
4. Повторити все те ж саме, тільки стосовно обох ніг нараз («мої обидві ноги розслаблені й важкі ...»). Спробувати підвести, наприклад, одну ногу й переконатися, що, справді, її не можна підвести одразу, а лише за певного зусилля й через певний час (робити це попервах для самоконтролю та контролю глибини релаксації).
5. Такий само текст повторювати, але для правої руки. Намагатися досягти її цілковитої невідчутності (наче її нема чи вона «не своя»; тобто ви знаєте й відчуваєте, що рука є, але й відчуваєте, що її ніби й нема, вона не ваша). Приблизний текст: «Моя права рука розслаблена й важка; вона вся розслаблена й важка від плеча до кінчиків пальців; кожен м’яз розслаблений і налитий свинцем; вона вся розслаблена, і навіть якби я захотів(ла), я не зможу поворушити нею чи підвести її».
6. Те ж саме повторити щодо лівої руки та досягти її невідчутності.
7. Потім сконцентрувати всю увагу («уявний погляд») на легенях і грудях. Повторити кілька разів: «Мені тепло й зручно лежати, мене ніщо не турбує, мені дихається легко й приємно, дихання рівномірне, я його не відчуваю».
8. Текст далі: «Мені легко думається, свідомість моє ясна, жодні звуки не долинають до мого слуху й не заважають мені; звуки є, але вони проходять повз мене (в одне вухо входять, в друге виходять), їх немає. Моє дихання рівне й спокійне. Моє серце працює ритмічно, спокійно. Приємне легке тепло розливається по всьому тілі. Я абсолютно спокійний(на), я абсолютно спокійний(на)».
Повторити кілька разів до одержання ефекту «мого тіла немає, є тільки свідомість». Потім перейти до самонавіювання.

Самонавіювання:
9. Подумки пройдіться по всьому тілі, зупиніться на хворому органі, уявіть собі цей орган (незалежно від того, як ви знаєте анатомію чи фізіологію людини). Плавно наберіть повні легені повітря. Затримайте дихання та сконцентруйте все повітря в легенях і уявіть собі, що все повітря стиснулося в блискучу «нікельовану» кульку діаметром приблизно 2-3 см. Продовжуйте затримання дихання. Спрямуйте кульку найкоротшим шляхом до хворого органа. Вона має увійти й повністю розчинитися в хворому органі. Плавно видихніть. Повторіть кілька разів.
Намагайтеся уявити, побачити, як пухлина зморщується, чорніє та робиться меншою. Зосередьте всю увагу на цьому процесі, при цьому час від часу контролюйте свій розслаблений стан і повторюйте навіювання: «Мого тіла немає, є тільки свідомість». Але не відволікайтеся від пухлини. Давайте установку: «Я бачу, як свіжа жива кров надходить зусібіч до пухлини, й вона чорніє, розкладається та зменшується» чи «Я бачу всю пухлину: зараз під моїм поглядом вона почне зморщуватися, чорніти й зменшуватися».
Нe даючи свідомості відхилятися вбік, утримуйте пухлину в полі свого уявного зору й дайте наказ: «розкладатися!» чи «ти розкладаєшся!» Знову й знову «входьте» в пухлину (чи в місце, де болить) і намагайтеся бачити й «стимулювати» процес зменшення та розкладання пухлини. Повторюйте цю процедуру безперервно. Не відволікайтеся ні на що. Не давайте свідомості відхилятися від пухлини. Далі ви або втомитеся, або заснете. Не бійтеся, нічого поганого з вами не станеться.
10. Якщо ви закінчили процедуру й хочете вийти з релаксу, треба дати таку установку: «А зараз я встану, я буду здоровішим, буду бадьорим і життєрадісним».
Якщо ж процедуру робите ввечері перед сном, то даєте установку на сон.
11. Текст установки на сон такий: «М’язи на моєму обличчі розслаблені» (уявним поглядом зсередини ви бачите надбрівні м’язи, м’язи щік, як вони розслабляються, й ви це добре відчуваєте). Пройдіть подумки кілька разів по колу – м’язи під очима, на щоках, носогубні м’язи. Далі продовжуєте установку: «Мої повіки важчають, наливаються свинцем, очі заплющуються» (повторюєте кілька разів до одержання ефекту). Можете в проміжках повторювати установку за п. 7 («Мені тепло та зручно, мені добре лежати, мене ніщо не турбує» тощо).
12. Далі: «А зараз я порахую до трьох і на рахунок «три» я засну й буду міцно спати 8 годин» (чи 15 хвилин, чи 1 годину...), а коли прокинуся, я буду здоровим(ою), бадьорим(ою) і життєрадісним(ою), пухлина зменшиться, мене не турбуватиме біль у ..., я буду дужим (ою), здоровим (ою)».
Далі рахуєте: «ОДИН, мої повіки важчають, очі заплющуються, мені хочеться спати; ДВА, мені легко й приємно, я поринаю в теплоту, мені хочеться спати; ТРИ, мені нестримно хочеться спати, спати, спати, я сплю ... »
Не впадайте у відчай, якщо за першим разом вам не вдасться досягти повного розслаблення. Нехай вас не турбує, що наприкінці процедури релаксації ви не будете спати (чи ж так вам буде здаватися). Насправді, після розслаблення ваше тіло спить і функціонує, як під час сну. Трохи, можливо, недремною буде тільки ваша свідомість. Однак ви можете бути впевнені, що в призначений вами час ви прокинетеся й будете бадьорим і виспаним. І що частіше ви будете проводити процедуру релаксації, то швидше й легше входитимете в цей стан і то відчутнішими будуть результати.
Головне в релаксації - це досягнення такого стану, коли немає відчуття вашого тіла (як у невагомості) і є тільки ясна свідомість, у якій ви можете «подивитися» й «відрегулювати» будь-який орган.