Цукровий діабет (ЦД) нині набуває масштабів епідемії. Рівень його поширеності спонукає вчених і лікарів приділити більше уваги нетрадиційним методам лікування. Адже до відкриття людством інсуліну та синтетичних цукрознижувальних препаратів фітотерапія була єдиним методом порятунку хворих на ЦД. Нині лікарські рослини визнано ефективними додатковими засобами боротьби з цією недугою, а на ранніх її етапах вони можуть замінити традиційне лікування.
Доведено, що пацієнти, які активно використовують фітотерапію, потребують нижчих доз інсуліну та цукрознижувальних ліків, у них нормалізуються обмінні процеси (чого не може досягнути класична медицина), зменшується ризик ускладнень. Сьогодні розповімо про рослини, які кожен може виростити в себе вдома й поповнити ними протидіабетичну аптечку.
Цілющий листопад
Різні рослини лікують по-різному: одні – знижують рівень глюкози в крові, інші активізують ендокринну функцію підшлункової залози, ще інші регулюють обмін речовин в організмі. Тому фітотерапія ЦД – комплексна й одним фітозасобом хворобу не здолати.
Тож перша група рослин – ті, що знижують рівень глюкози в крові завдяки вмісту в них інсуліноподібних та інших гормоноподібних речовин (так звані фітогормони). Зокрема, це листя чорниць, брусниць, суниць, ожини.
Листя чорниць - найвідоміший цукрознижувальний засіб. Завдяки глікозиду миртиліну він діє подібно інсуліну. Сировину найліпше збирати в період цвітіння рослини. 2-3 ст. л. подрібненого листя настоюють упродовж 2-3 годин у 2 склянках окропу, приймають по чверті- половині склянки 3-4 рази на день до їди.
Можна приготувати інший засіб: 4 ст. л. листя залити 0,5 л окропу, кип’ятити впродовж 2-3 хв, випити протягом дня. Курс лікування - 3-4 тижні, оскільки в разі дуже тривалого використання може виникати звикання до цього засобу, внаслідок чого зменшується його терапевтична дія. Хворим на цукровий діабет можна вживати і ягоди чорниць, але такої вираженої лікувальної дії, як листя, вони не мають.
Рано навесні – до періоду цвітіння рослини, варто збирати й листя брусниць, яке містить органічні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту, різні макро- та мікроелементи. Фітопрепарати з цієї сировини помічні як у разі цукрового, так і нецукрового діабету: 1 ст. л. сухого подрібненого листя заливають 1 склянкою окропу, настоюють 30 хв і приймають по 1-2 ст. л. 3 рази на день до їди. Можна вживати і ягоди брусниць по 1/2-1 склянці на добу.
Листя суниць поліпшує обмін речовин, знижуючи при цьому рівень цукру в крові. Сировину заготовляють у період цвітіння: листя (без черешків) зрізають ножицями, сушать за температури не вище +45 С. Утім, із лікувальною метою можна використовувати і ягоди. Тому пропонуємо кілька рецептів: 1 ст. л. подрібненого листя залити 1 склянкою окропу, настоювати 30 хв, процідити та пити по 1/3 склянки тричі на день до їди.
Або ж 1 ст. л. подрібненого листя та ягід залити 2 склянками води, кип’ятити впродовж 15 хв, настояти 30 хв. Пити по 1 склянці два рази на добу. Можна використовувати свіжий сік ягід - до 4-6 ст. л. натще. Або ж настій сушених плодів (2 ст. л. на 1 склянку окропу, настояти 30 хв), пити по 0,5 склянки 3-4 рази на добу.
Протипоказанням до такого лікування може бути печінкова колька, гастрит з підвищеною кислотністю, а також алергія на суниці.
Інсуліноподібну дію має листя ожини, яке широко використовують у народній медицині. А ягоди ожини містять багато фруктози, тому вони показані в харчовому раціоні хворих на цукровий діабет. Із листя готують настій: 2 ст. л. сировини залити 2 склянками окропу, настояти 30 хв, приймати по півсклянки 4 рази на добу до їди. Цукрознижувальний ефект має суміш листя та квітів ожини: 1 ст. л. сировини на 1 склянку окропу, настояти 30 хв, процідити, пити як чай, можна – з медом (1 ч. л.). Але зауважте, це має бути дуже солодкий мед. Хворі на цукровий діабет зазвичай обирають несолодкі сорти меду, вважаючи, що там мало цукру. Так от глюкоза, яка протипоказана хворим на ЦД, якраз менш солодка, ніж фруктоза, яку таким хворим вживати корисно. А вона майже у 2 рази солодша за цукор! До речі, вчені довели, що садові сорти ожини не поступаються за лікувальними властивостями ожині лісовій, а «домашні» ягоди навіть містять більше антоціанів, рідкісних і корисних для нашого організму антиоксидантів.
Природний інсулін
Ще одна група рослин – ті, що містять полісахарид інулін. До таких належать відомий усім топінамбур, оман високий. А чи знаєте ви, що альтернативою топінамбура як сировини для промислового виготовлення інуліну є бульби… жоржини (їх використовують з цією метою у США й багатьох країнах Європи). Хоча нині відомо понад 1500 сортів цієї рослини, для отримання інуліну спеціально культивують сорти, в яких великі кущі й багато маленьких бутонів. Краще викопувати корені восени, зберігати їх у погребі й готувати з них настоянку: 10 г подрібненого кореня настоювати в 100 мл горілки 14 діб, приймати по 5 крапель з невеликою кількістю теплої води 4 рази на день до їди. Цей засіб не тільки знижує рівень цукру в крові, а й лікує захворювання підшлункової залози.
Можна приготувати настій – 1 ч. л. подрібнених коренів залити 2 склянками окропу, настояти до охолодження й зберігати в холодильнику, але вживати теплим (додавати трохи гарячої води) по 0,5 склянки 2 рази на добу.
Для солодкого життя
Заборона вживати солодкі страви дається людині тяжко. Добре, що природа подбала про унікальні замінники цукру, які не чинять побічної дії на відміну від штучних. Серед таких природних підсолоджувачів – стевія медова. Ця рослина не лікує цукровий діабет, не знижує рівень цукру в крові, але це хороший цукрозамінник, у 250-300 разів солодший за цукор. Нині «солодку траву» широко використовують у Японії (там зосереджено 40% світового ринку стевії), у США, в країнах Європи. Використовують листя, водні екстракти, настої. Адже, окрім усього, стевія показана хворим на ожиріння, атеросклероз, вона чинить імуномодулювальну дію, підвищує енергетичні можливості, поліпшує роботу серцево-судинної системи, нормалізує артеріальний тиск, роботу травного тракту, знижує шкідливу дію гормональних препаратів. Доцільно використовувати в разі патології суглобів, артритів, гострого артрозу, парадонтозу (нині у світі виготовляють багато зубних паст зі стевією).
Звісно, сьогодні пропонують багато готових засобів зі стевії, але їх можна приготувати і в домашніх умовах. Тим більше, що стевію можна вирощувати не тільки на присадибній ділянці, а й у кімнаті на підвіконні. Листя стевії можна додавати в чай чи заварювати окремо: 1 ст. л. сирої сировини взяти на 1 склянку води, довести до кипіння та настояти 30 хв.
А можна готувати настій, щоб зберігати його в холодильнику (не більше тижня!): 20 г листя залити 200 мл окропу, кип’ятити 5 хв, настояти 10 хв, перелити в термос і ще настояти 10-12 годин, потім процідити й перелити в стерильні пляшки.
Спиртовий екстракт: 20 г сухого листя на 1 склянку спирту, настояти впродовж 1 доби, процідити й використовувати по 1 ч. л. для підсолоджування чаю.
Не менш смачним буде чай із додаванням чайної гортензії (в Японії її називають гортензія Оамача). Окрім того, що це – мила квіткова рослина, кущ якої прикрасить ваш сад, ви ще й матимете вдома екзотичний чай – на диво гостям і на користь своїй родині. Листя цієї рослини містить натуральний підсолоджувач – достатньо 1-2 листочки на 1 склянку окропу (можна заварити впродовж 2 хвилин). Смаком і ароматом такий напій нагадуватиме чай мате з анісовою солодкуватою ноткою. Показаний не лише в разі ЦД, а й для виведення сечової кислоти, як антиалергенний та антигрибковий засіб. У Японії взагалі приписують цій рослині магічну дію: кажуть, вона відганяє злих духів, оскільки, за легендою, в день народження Будди випав дощ із квітів гортензії Оамача.
Дружний хор
Цукровий діабет – хвороба грізна ще й тим, що вражає багато органів і систем організму. Тому фітотерапія передбачає в тому числі й профілактику його ускладнень. Для цього використовують спектр помічних рослин, які мов би й не впливають на основні симптоми хвороби, однак їх дія не менш цінна.
Приміром, листя гінкго білоба, яке містить велику кількість флавоноїдів, використовують у якості допоміжного засобу, який активізує судини й запобігає розвитку діабетичної ангіопатії, одного з найнебезпечніших ускладнень ЦД. Листя гінкго можна збирати, навіть коли воно опало (його цінність не втрачається). Готують такий засіб: 15 г сухої сировини залити холодною водою (200 мл), довести до кипіння й кип’ятити 3 хв. Вживати по 1/3 склянки тричі на добу.
Лимонник китайський. Настоянка та відвар із нього чинять судинорозширювальну (важливу в разі ангіопатії), цукрознижувальну, імуномодулювальну й тонізувальну дію. Відвар: 20 г ягід на 200 мл води, кип’ятять протягом 30 хв, настоюють 3-4 години. Приймають по 1 ч. л. 3 рази на добу. Можна використовувати сік з плодів, свіжий чи консервований - 1 ч. л. на 1 склянку чаю. Чи настій ягід: 20 г на 200 мл води, кип’ятити 20 хв, настояти 3-4 години, приймати по 1-2 ст. л. 2-3 рази на день теплим.
Горобина чорноплода (аронія) також не є специфічним засобом для лікування ЦД. Однак вона лікує гіпертонічну хворобу, яка є супутницею ЦД. Також у плодах аронії міститься багато сорбіту, що важливо для раціонального харчування за цукрового діабету, ожиріння, захворювань печінки. Свіжі ягоди та сік із них використовують для лікування та профілактики капіляротоксикозу на тлі цукрового діабету (це також дуже поширена супутня патологія).
У разі застосування фітотерапії слід пам’ятати про ймовірність звикання організму до рослинних засобів, тож рекомендується змінювати фітозасоби через 1-1,5 місяця.
Любов ДУДЧЕНКО,
кандидат біологічних наук.
