Які ж лікувальні трави потрібно збирати в липні, адже в середині літа безліч різного квітучого зела? Звісно, заготовляти треба тільки ті рослини, які накопичили до цього часу максимальну кількість корисних речовин. Тож триває збір деяких рослин, який розпочався ще в червні. Зокрема, таких як болиголов, іван-чай, волошка синя, конюшина лучна, перстач прямостоячий і гусячий, берізка польова, звіробій звичайний, собача кропива, череда, хвощ польовий, чистотіл, кропива дводомна, шавлія тощо.
Крім перелічених, у липні традиційно заготовляють траву материнки звичайної, золототисячнику малого, суцвіття календули лікарської, коров’яку скіпетровидного, любки дволистої, траву аїру тростинового та багна звичайного, суцвіття цмину піскового, листя бобівника трилистого, траву буркуну лікарського, гірчака перцевого й почечуйного, м’яти польової, грициків, суцвіття пижма, листя подорожника великого та траву подорожника звичайного, траву та листя полину гіркого та звичайного, траву валеріани лікарської, деревію звичайного, чебрецю плазкого та фіалки триколірної, суцвіття ромашки пахучої, листя мучниці звичайної тощо.
Виїжджаючи на природу, використовуйте прогулянки по лісах і луках із користю, щоб зібрати екологічно чисту цілющу сировину. Вона допоможе вам і оздоровитися, й омолодитися, а також у вигляді ароматного чаю нагадуватиме довгими зимовими вечорами про літо.
Збирайте тільки ті трави, які ви добре знаєте, й лише в екологічно чистих місцях. І не забувайте при цьому дбайливо ставитися до природи, яка обдаровує нас своїм багатством.
Материнка допоможе кинути курити
Материнку дуже активно використовують у народній медицині. Зокрема, вона помічна за надмірної збудливості, депресії та безсоння. Її застосовують як відхаркувальний, жовчогінний, протизапальний, потогінний, кровоспинний і болезаспокійливий засіб. Материнку рекомендують для стимулювання перистальтики кишечнику, посилення скорочень гладкої мускулатури матки та нормалізації місячних. Ефективна вона й у разі колітів та ентероколітів, метеоризму й закрепу тощо.
Способи застосування материнки дуже різноманітні: з неї готують настої та відвари для прийому всередину, роблять компреси, примочки, ванночки, олійні настої. З неї навіть готують порошок, який нюхають у разі запаморочення й втрати свідомості.
Заготовляти материнку слід на початку цвітіння, в сонячну суху погоду. Під час збору потрібно зрізати стебла завдовжки 30 см від верхівки ножем, ножицями чи секатором. Потім ці стебла зв’язують у пучки й розвішують у затіненому місці з хорошою вентиляцією. Чи сушать на горищі, розклавши на папері чи брезенті шаром 5-7 см, ворушать сировину не менше 1-2 разів на день. Коли материнка висохне, листя та квіти слід відокремити від стебла. Зазвичай це здійснюють шляхом обмолочування. Правильно висушена рослина не змінює свого забарвлення, зберігає запах і гірко-пряний, ледь терпкий смак.
У разі безсоння чи поганого сну: 1 ст. л. трави материнки залити 200 мл окропу, настояти 1-2 години, перецідити, приймати теплий настій по 0,5 склянки за 20-30 хв до їди 3-4 рази на день.
За сверблячих дерматозів, екземи, гнійних захворювань шкіри корисно робити примочки й компреси з настою материнки: 2 ст. л. сировини залити 1 склянкою окропу, настояти 30 хв.
За цих проблем добре також приймати лікувальні ванни. Для цього 100-200 г сухої трави залити 2-3 л окропу, настояти 1-2 години й вилити всю порцію у ванну з теплою водою. Приймати процедури 15-20 хв. Курс – до полегшення стану.
У разі епілепсії: 2 ст. л. сировини залити 300 мл окропу, настояти до охолодження. Приймати по 100 мл за 15 хв до їди тричі на день.
За болю в горлі помічні полоскання теплим настоєм материнки: 1 ст. л. трави залити 1 склянкою окропу, настояти 30 хв, перецідити.
За допомогою материнки можна навіть кинути курити. Для цього готують спеціальний трав’яний відвар, який очищає забруднені легені, чинить заспокійливу дію й допомагає впоратися з потягом до куріння. Узяти траву материнки, алтеї й підбілу в співвідношенні 1:2:2, добре змішати всі компоненти, 3 ст. л. суміші засипати в термос і залити 500 мл окропу, настоювати 2 години, перецідити, випити протягом дня.
У разі головного болю: 1 ст. л. трави залити 0,5 л окропу, через 30 хв перецідити, приймати по 1 склянці.
Увага! Не рекомендується застосовувати материнку під час вагітності, оскільки вона стимулює скорочення мускулатури матки, що може призвести до викидня. За важких захворювань серцево-судинної системи та надмірної секреції шлунка ця рослина теж протипоказана.
Буркун – рослина-психотерапевт
Народна медицина світу здавна використовує у своїй практиці траву буркуну лікарського. Зокрема, в Польщі за допомогою настоїв буркуну позбуваються болю голови, безсоння, нервового збудження. У Білорусі його застосовують як сечогінний засіб. А в Австрії та Німеччині настій його п’ють за катарів верхніх дихальних шляхів, роблять на його основі мазі для лікування шкірних захворювань. Дуже популярний буркун і в Болгарії, де його використовують від безлічі захворювань: у разі хронічного бронхіту й гіпертонії, проносів і метеоризму; прикладають компреси з нього до наривів і гнійних ран.
Крім усього переліченого вище, настій трави буркуну застосовують за неврастенії, істерії, меланхолії, розладів менструацій, особливо в клімактеричний період, водянки, болю в кишечнику й сечовому міхурі, а також як молокогінний засіб. Дослідження показали, що препарати буркуну поліпшують кровопостачання міокарда та органів черевної порожнини, знижують згортання крові, прискорюють регенерацію клітин печінки та мають протисудомні властивості.
З лікувальною метою використовують верхівки трави й листя. Заготовляють траву буркуну на початку цвітіння. Саме в цей період надземна частина рослини містить найбільшу кількість корисних речовин. Висушену під наметом у тіні сировину обмолочують, стебла викидають. Зберігають сировину в щільно закритій тарі не більше 3 років.
Увага! Треба пам’ятати, що ця рослина слабко, але все ж отруйна, тому приймати засоби з неї потрібно з обережністю, суворо дотримуючись зазначеного в рецепті дозування. Інакше можна зумовити блювоту, нудоту та головний біль. Не можна застосовувати настої цієї трави разом з препаратами, що знижують згортання крові. Протипоказаний буркун лікарський і вагітним, людям з хворими нирками та за геморагічного діатезу. Застосовують цю траву в основному в зборах.
За бронхіту, циститу, неврозу помічний такий засіб: 1 ст. л. сухої подрібненої сировини залити 1 склянкою окропу, дати настоятися 4 години, потім перецідити. Приймати по 0,3 склянки тричі на день.
У разі запалення яєчників рекомендується траву буркуну змішати порівну з квітами підбілу; 1 ст. л. суміші залити 1 склянкою окропу, настояти до охолодження; приймати по 3 ст. л. 5 разів на день. Курс: 2-3 тижні. У цей час слід утриматися від статевого життя.
За неврастенії, безсоння, головного болю, нервових нападів, істерії та меланхолії помічний такий відвар: 1 ст. л. подрібненої трави залити 1 склянкою окропу, поставити на киплячу водяну баню на 30 хв, потім залишити холонути за кімнатної температури протягом 10 хв, опісля перецідити. Приймати по 1 ст. л. тричі на день до їди.
Настій трави буркуну підвищує кількість лейкоцитів у крові в разі променевої хвороби. Спосіб приготування цього настою такий: залити 2 ч. л. подрібненої трави 2 склянками холодної перевареної води, закрити кришкою і настоювати протягом 2-3 годин, потім перецідити; приймати по 0,5 склянки 2-3 рази на день до їди.
За хронічних катарів бронхів, болю в сечовому міхурі й нирках: 1 ст. л. сировини залити 1 склянкою окропу, настояти 10-15 хв, перецідити; приймати по 1/3-1/2 склянки 2-3 рази на день після їди.
За гіпертонічної хвороби 1 ч. л. трави залити 200 мл теплої перевареної води, настоювати 2 години, перецідити. Приймати по 70 мл 2-3 рази на день.
У разі болю в суглобах рекомендується прикладати торбинки з розпареною травою буркуну лікарського до болісних ділянок на 15-20 хв. Курс - 10 днів.
Золототисячник долає алкогольну залежність
В основному золототисячник використовують як гіркоту для збудження апетиту й поліпшення травлення. Чай із цієї лікарської рослини п’ють за шлункових захворювань. Але народна медицина знає й багато інших цілющих властивостей золототисячнику. Зокрема, він помічний у разі недокрів’я, хвороб печінки, жовчного міхура, нирок, ожиріння, гастриту зі зниженою секрецією, за деяких видів диспепсії. У гінекології його застосовують для прискорення скорочення матки в післяпологовому періоді, а також у разі запальних захворювань жіночих органів.
Для лікарських цілей використовують і заготовляють траву золототисячнику малого. Заготівлю проводять на початку цвітіння рослини, поки прикореневі листки ще зелені. Зрізують стебла разом із прикореневим листям, сушать в тіні на відкритому повітрі. Можна сушити на горищах чи в приміщенні, яке добре провітрюється, розклавши тонким шаром. Раз на день траву рекомендується перевертати. Готова сировина запаху зазвичай немає, але смак - гіркий. Зберігають її не більше 2 років і застосовують, в основному, у зборах.
У разі запалення жовчного міхура помічний чай з такої суміші трав: узяти по 2 г трави золототисячнику, кореня аїру й квіток цмину піскового; залити суміш звечора 2 склянками сирої води, вранці поставити на вогонь і кип’ятити 5-7 хв. Випити натщесерце 1 склянку, а решту протягом дня за 4 прийоми, кожний прийом через 1 годину після їди.
Настій на олії: 2 ст. л. сухої подрібненої трави золототисячнику залити 100 мл соняшникової чи маслинової олії, додати 100 мл білого вина. Випарювати на слабкому вогні 15-20 хв (до повного випаровування вина). Після кип’ятіння настоювати в теплому місці 7 днів, періодично збовтуючи. Потім перецідити через марлю. Використовувати для прикладання до ран та виразок, які довго не гояться.
Для збудження апетиту й поліпшення травлення за зниженої функції травного тракту помічний такий настій трави золототисячнику: 2 ст. л. сировини залити 1 склянкою гарячої перевареної води, накрити кришкою й нагрівати на киплячій водяній бані 15 хв, потім охолодити протягом 45 хв за кімнатної температури, перецідити й відтиснути. Отриманий настій долити перевареною водою до початкового об’єму - 200 мл. Зберігати в прохолодному місці не більше 2 діб.
Приймати підігрітий засіб по ½-1/3 склянки 2-3 рази на день за 30 хв до їди.
У разі грипу готують збір з однакової кількості трави золототисячнику, квіток ромашки лікарської та листя бобівника трилистого. Залити 4 ст. л. збору 3 склянками окропу, настояти протягом 1 години. Потім перецідити. Приймати по 1 склянці тричі на день до їди.
У разі загострення коліту знахарі рекомендують такий рецепт: узяти по 1 ч. л. золототисячнику, шавлії та ромашки аптечної, заварити суміш 1 склянкою окропу. Прикрити блюдцем, дати охолонути й перецідити. Приймати по 1 ст. л. 5-7 разів на день. Це засіб рекомендували не тільки за коліту, а й інших захворювань травного тракту.
Золототисячник помічний у разі алкоголізму. Саме ця рослина має виняткові властивості, завдяки яким людина позбувається потягу до спиртних напоїв, до того ж вона сприяє відновленню роботи всіх внутрішніх органів та очищує організму.
Спосіб приготування: 2 ст. л. трави залити 1 склянкою окропу, кип’ятити 10 хв, настояти 2 години. Приймати по 1/3 склянки тричі на день. Такий відвар дає змогу значно знизити потяг до алкоголю після 10 днів уживання.
За алкоголізму можна скористатися й спиртовою настоянкою: узяти 1 частину золототисячнику, 1 частину полину й 4 частини чебрецю; 5 ст. л. суміші залити 500 мл 70% спирту, дати настоятися 2 тижні. Приймати по 1 ст. л. перед їдою тричі на день. Рекомендований курс становить не менше 2 місяців.
У разі метеоризму, диспепсії, хвороб печінки й нирок золототисячник можна застосовувати у вигляді порошку із сухої трави. Приймати його потрібно по 1,5 г тричі на день за 1 годину до їди.
Увага! Побічних дій від застосування цієї рослини боятися не варто: гіркий смак золототисячнику перешкоджає його надмірному споживанню.
Перед застосуванням того чи того рецепта рекомендується порадитися з лікарем. Також слід пам’ятати, що лікування дітей до дворічного віку будь-якими засобами рослинного походження може бути небезпечним.
Підготувала Алла ГРІШИЛО.