Родом ехінацея з Північної Америки. Індіанці застосовували рослину для лікування ран, сепсису (зараження крові), бешихових запалень, сифілісу й раку. Більш того, ехінацеєю знешкоджували укуси гримучих змій. Європейці також гідно оцінили цю унікальну рослину. Досить сказати, що вона входить до складу більш як 250 медичних препаратів для боротьби з бактеріально-вірусними інфекціями. Ці препарати допомагають людям різного віку, особливо літнім, з їх ослабленим імунітетом.
Корисна ехінацея й за гострих захворювань, і за хронічних. Що стосується гострих застудних станів, то ефект буде вищим, якщо прийом її препаратів почати якомога раніше.
Хімічні властивості ехінацеї
Лікувальні властивості ехінацеї пурпурової зумовлені унікальним хімічним складом усіх частин рослини. Ехінацея багата ефірною олією, антиоксидантами, незамінними органічними кислотами, в її складі є вітаміни А, С і Е. Крім вітамінів, у листі, квітах і коренях виявлено й мікроелементи. Це залізо, кальцій, селен, кремній. Разом із вітамінами С та Е селен зв’язує вільні радикали й виводить їх із організму. Завдяки цьому запобігається раннє старіння клітин, а також розвиток злоякісних новоутворень.
Такий вітамінно-мінеральний склад ехінацеї пурпурової зумовлює її протизапальні, протиалергійні, протимікробні властивості. Полісахариди, які у великих кількостях містяться в коренях ехінацеї, мають імуностимулювальну властивість, активізують вироблення інтерферонів і допомагають ушкодженим тканинам швидше відновлюватися.
За даними вчених, прийом препаратів, виготовлених з ехінацеї пурпурової, в середньому на 50 відсотків збільшує кількість лейкоцитів у крові. Разом із цим збільшується активність захисних властивостей печінки.
Такий склад мікроелементів дає можливість препаратам з ехінацеї брати участь у кровотворенні, формуванні кісток, зубів і нігтьових пластин, а також волосся.
Фітопрепарати: корисні різні форми
Ехінацею можна застосовувати в різних формах: у вигляді настоянки, відвару, чаю. Пропонуємо рецепти приготування та вживання.
Настоянка ехінацеї. Її вживають для підвищення імунітету, особливо для запобігання ГРВІ та грипу. Прийом настоянки ехінацеї дає хороші результати також під час лікування бронхіту, тонзиліту, пневмонії, герпесу, хвороб органів сечостатевої системи (аднексит, цистит, простатит), за виразки шлунка, гастриту, гепатиту. Було встановлено, що настоянка ехінацеї ефективна в разі септичних процесів, екземи, псоріазу, опіків, відморожень, трофічних виразок, гнійних глибоких ран, карбункулів (настоянкою ехінацеї обробляють рани, які довго не загоюються, фурункули, запалення).
Корисна настоянка й після тривалого прийому антибіотиків, хіміотерапії. Для приготування настоянки треба взяти 200 г сушених коренів ехінацеї пурпурової, по 50 г висушених листя, квіток і стебел, змішати й залити 1 л горілки. Настояти 14—20 днів у темному місці, періодично струшуючи. Процідити й приймати по 20—30 крапель тричі на день за 20—30 хвилин до їди протягом 10 днів. Потім зробити триденну перерву й ще двічі повторити прийом (протягом 10 днів із 3-денною перервою). Це один курс, спрямований на зміцнення імунітету за перелічених вище хвороб.
Відвар ехінацеї. Особливо він корисний узимку: захищає від застуди, грипу, зміцнює імунітет, позбавляє втоми та стимулює фізичну активність. 1— 2 ст. л. сухих квіток кладуть в емальовану каструльку, заливають окропом (0,5 л), закривають кришкою й тримають на водяній бані 10 хвилин, а потім 4—5 годин настоюють у теплі, щоб концентрація корисних речовин досягла максимуму. Відвар проціджують, п’ють по 1/3—1/2 склянки тричі на день до їди протягом 10 днів. Можна додавати до смаку цукор, сироп, мед чи сік ягід. Після 5-денної перерви відвар знову вживають протягом 10 днів. Це один курс. Його можна повторити двічі-тричі з 10-денною перервою.
Відвар ехінацеї часто застосовують і для лікування захворювань травного тракту, в тому числі гастриту, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, а також суглобового болю. Він допомагає знімати головний біль, набряки. Поліпшує зір, підвищує апетит.
Ехінацею можна застосовувати й у вигляді чаю (1 ч. л. на 1 склянку окропу). Він також добре відновлює в разі грипу, застуди, запалень; після перенесених важких захворювань, лікування антибіотиками, операцій; за екземи, виразок і наривів.
Свіжі чи сухі квіти (30 г) кладуть в емальовану каструльку, заливають окропом (0,5 л), закривають кришкою й кип’ятять 10 хвилин, а потім 4—5 годин настоюють у теплі, щоб концентрація корисних речовин досягла максимуму. Настій проціджують, додають до смаку цукор, сироп, мед чи сік ягід; п’ють тричі на день по 0,5 склянки.
Фітозбір з ехінацеєю. Для лікування аднекситу (запалення придатків матки), простатиту, циститу (запалення сечового міхура) й уретриту (запалення сечовипускального каналу) підійде такий збір: 4 частини коренів ехінацеї, по 1 частині трави вересу звичайного, бруньок тополі чорної й трави деревію, по 2 частини трави споришу та листя мати-й-мачухи, 3 частини плодів шипшини. Узяти 2 ст. л. суміші, залити 1 склянкою води, кип’ятити на слабкому вогні 5 хвилин, настоювати 4 години. Пити по 50 мл тричі на день за 30 хвилин до їди.
Ехінацейний мед. Якщо перемолоти на млинку для кави будь-які сухі частини рослини, змішати з медом у пропорції 1:3 і приймати з чаєм двічі-тричі на день, це допоможе в разі нестерпного головного болю, хронічної втоми, авітамінозу, підвищеного артеріального тиску, атеросклерозу. Регулярний прийом суміші нормалізує сон, заспокоює нервову систему, поліпшує зір і пам’ять.
Ехінацея сама по собі є хорошим медоносом, тому з неї отримують смачний і цінний мед, що володіє багатьма лікувальними властивостями. Уже через 10—15 днів вживання ехінацейного меду здоров’я значно поліпшується.
Траву і коріння ехінацеї можна придбати в аптеках. До речі, скоро весна, розпочнуться городні роботи. Посадіть ехінацею на присадибній ділянці. Ви не лише зможете заготувати лікувальну сировину на весь рік, а й зможете додавати листочки та квіточки цієї рослини в салати та інші справи, вітамінізую чи їх.
Увага: препарати ехінацеї не рекомендується приймати більш як 10 днів без перерви. Не можна приймати їх у разі автоімунних захворювань, лейкозу, розсіяного склерозу, туберкульозу й вагітності.
Любов ДУДЧЕНКО,
кандидат біологічних наук.
