Замість тисячі діагнозів — 12 першопричин
Чи доводилося вам задумуватися над запитанням, чому хвороби важковиліковні або зовсім не виліковні? Більшість лікарів, фахівці у галузі фармакології, дають рекомендації по захворюваннях, наприклад, жовчних шляхів: чим вони небезпечні і як лікувати. «Холангіт (ангіохоліт) — запалення жовчних проток, що виникає, перш за все, в разі запальних процесів в органах травлення (гепатити, панкреатити, холецистити, гастрити і т.д.). Причиною холангіту можуть бути й лямблії, камені в жовчному міхурі, стреси, переїдання.
З позиції класичної медицини все правильно, але причиною одного захворювання вважають інше захворювання. А далі дається посилання на третє, четверте, п'яте та інші. Виходить замкнуте коло одних захворювань із причини інших. Тоді незрозуміло, що ж ми лікуємо — холангіт чи панкреатит у сукупності з холециститом, гастритом, жовчнокам'яною хворобою та іншими.
Організм є досконалою лабораторією з процесом самостійної регуляції всіх органів і систем. Щомиті в кожній клітині відбуваються мільйони біохімічних реакцій. А таких клітин у нас трильйони. Тому й діагностика, і курс лікування не встигають за змінами в організмі. Тоді запитується: а чи існує раціональніша система, яка відповідає принципу причини і наслідку? Відповідь ми знаходимо, зокрема, в книгах доктора медичних наук, професора І.П. Неумивакіна, математика і біохіміка Б.В. Болотова й кандидата медичних наук, терапевта Д.В. Наумова.
Найбільш послідовно закономірності причинно-наслідкових зв'язків захворювань в альтернативній медицині сформулював Б.В. Болотов. Відомо, класична доказова медицина розглядає хвороби клітин одних органів залежно від хвороб клітин інших органів, а також впливу зовнішніх чинників на стан цих клітин. Борис Васильович свій метод побудував на принципах закономірностей, а також логіки біохімічних реакцій і фізіологічних змін. Тому його система ґрунтується не на пригніченні хвороботворних процесів, а на стимуляції клітин до відновлення їх власної життєздатності. У результаті кілька тисяч розрізнених діагнозів і захворювань логічно вмістилися в 12 першопричин. Серед них виділяються: дисфункція кислотно-лужного балансу, водно сольового балансу і теплового гомеостазу.
Важливий маленький пілорус
Під час мого візиту до Бориса Болотова до нього прийшла молода жінка Світлана за порадою з приводу безлічі захворювань. Серед них жовчнокам'яна хвороба і дискінезія (порушення тонусу і скоротливості жовчного міхура, проток, сфінктерів жовчовивідної системи внаслідок розладу їх нервової і гуморальної регуляції). Далі — гастрит, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, кишковий спазм, коліт, холецистит, панкреатит, дисбактеріоз, діарея, подагра, поліпи кишечнику, атеросклероз судин, аритмія... Дві операції на кишечнику з видалення поліпів проблеми не розв’язали. Із кожним роком кількість діагнозів зростала. Довіри до лікарів більше немає і слухати їх не бажає.
— Вас, очевидно, ввели в оману, — сказав гостю Борис Васильович, — направивши до мене. Я не лікар і лікуванням не займаюся. У свої 83 роки мені нічого про медицину не відомо, тому що таблеток ніколи не вживав і до лікарів не звертався. Але я математик: займаюся ядерною фізикою, хімією і біохімією, астрономією, біологією, ботанікою. А ці науки достовірно пояснюють процеси життя рослинного і тваринного світу. Ми можемо відновити параметри гомеостазу (внутрішнього середовища) ваших органів. А коли вони відновляться, хвороби зникнуть самі собою. Але все це розв’язується не на медичному, а на математичному та біохімічному рівні...
Світлана розгублено дивилася на Бориса Васильовича, а він продовжував:
— До того ж ви не сказали про свою гіпотонію і про те, що зараз ваш тиск близько 100 на 70. Я бачу, що у вас постійно холодні кінцівки рук і ніг. Таке відбувається, коли організм втрачає теплової гомеостаз, а кров лужна і в'язка.
Відвідувачка ще більше здивувалася, підтвердивши той неприємний факт, що постійно мерзне не тільки на холоді, а й у теплому приміщенні. Вона зверталася до лікарів із цього приводу, але безрезультатно.
— Ваші проблеми, — сказав Борис Болотов, — почалися 9-10 років тому від стресу, в результаті чого пілорус (привратник) цибулини дванадцятипалої кишки, що розділяє шлунок і кишковий тракт, перестав щільно закриватися. Кожен лікар шукав у вас тільки ті захворювання, на яких він спеціалізується. А у вашому випадку все починалося і триває по ланцюжку: лужні речовини дванадцятипалої кишки, а це жовч печінки, трипсини і хімотрипсини підшлункової залози, проникають у шлунок. Своєю чергою, соляна кислота шлунка і пепсини потрапляють у кишку, де вони бути не повинні. Таким чином, у шлунку і в кишковому тракті відбуваються реакції нейтралізації (гасіння) кислот і лугів, у результаті чого виділяється енергія у вигляді газів. При цьому вкриваються виразками тканини органів, формуються солі, камені, поліпи й інша гидота. Людина це відчуває у вигляді печії, потім гастриту і виразкової хвороби, а на завершення можливий рак. Отже, білкова їжа в такому середовищі не може бути перетравлена . У кишечнику відбувається бродіння і загнивання харчової грудки, там бенкетують хвороботворні бактерії і паразити.
Крім того, існує взаємозв'язок між пілорусом і сфінктером Одді: вони працюють у протифазі. Якщо пілорус постійно відкритий, то жовч печінки і панкреатичні соки підшлункової залози застоюються. Через це виникає надлишок жовчі в протоках, а в жовчному міхурі починають формуватися холестеринові камені. Також і в підшлунковій залозі фіксуються застійні явища, що має наслідком запалення і загибель її клітин. Крім того, до неї спрямовується невитрачена частина жовчі, що має наслідком формування панкреатиту. Далі відбувається всмоктування токсинів процесу бродіння і метаболізму паразитів через лімфу в печінку і в плазму крові, від чого формуються автоімунні захворювання. А вже забруднена і тому в'язка кров постачає клітинам усіх органів нестандартну й неякісну поживну суміш. Таке живлення для клітин неприйнятне, вони хворіють і гинуть. У місцях масової загибелі клітин відразу з'являються хвороботворні віруси і бактерії. І тут все менше місця процесу апоптозу (природне відмирання старих клітин) з утворенням молодих і здорових клітин. У результаті кровоносна й лімфатична системи функціонують в аварійному режимі. А нервова система сигналізує організму через мережу своїх клітин про неполадки в його органах.
Тому відновлення функцій шлунка, печінки, нирок, підшлункової залози, жовчного і сечового міхура, а заодно кровоносних судин і судин кишечнику слід починати з відновлення цього маленького, але дуже важливого органа — пілоруса.
Примітка: ні медикаментозно, ні хірургічним шляхом дефект пілоруса не усувається.
Зцілення без медикаментів
Від такого потоку інформації жінка зовсім розгубилася. Вона здивовано дивилася на людину, яка без рентгена, УЗД, аналізів сечі, крові, інших обстежень, повідомила їй те, чого не сказали лікарі за багато років. Борис Васильович навіть не глянув на товсті медичні книжки, які хвора привезла з собою. Вона хотіла ще багато чого запитати, але Болотов уже почав викладати алгоритм зцілення:
— Насамперед, — сказав учений, — потрібно приготувати макуху з квашеної капусти і моркви за допомогою електричної сокоробки. Їх слід розкласти на чистій тканині, щоб вона ввібрала залишки рідини. Далі з цієї макухи своїми руками скочуємо пігулки такої величини, як аптечні. Складаємо їх у скляну банку, накриваємо марлею і зберігаємо в холодильнику. Вживаємо вранці після випорожнення, на порожній шлунок замість сніданку. Ковтаємо з чайної ложки, не розжовуючи і не обробляючи слиною. У разі утрудненого ковтання можна в ложку з пігулками з макухи капнути кілька крапель домашньої сметани. Всього на сніданок потрібно проковтнути обсяг макухи, рівний 3 столовим ложкам, або 12 чайним. Макуха, а це натуральна клітковина, наповнюється шлунковим соком і в процесі руху по шлунку, пілорусу, цибулині та кишковому тракту виконує роботу природного сорбента — очищувача всіх цих органів. Свіжа макуха за рахунок електричної потенційності на рівні порядку 10—30 електрон-вольт здатна витягувати з шлунково-кишкового тракту всі канцерогени, що накопичилося за десятиліття. При цьому витягуються радіонукліди, позитивно заряджені вільні радикали, частки важких металів, отрутохімікати, залишки медикаментів, поліпи й поклади калових мас. Таку процедуру повторюємо через півтори-дві години. Прийом їжі й води можливий тільки через три години після другого прийому макухи. Крім природного очищення організму, макуха відновлює функцію шлунка з вироблення соляної кислоти і пепсину, а також мікрофлору кишечнику. При цьому внутрішня поверхня пілоруса також підлягатиме очищенню від слизу і відкладень речовин, що накопичилися в результаті багаторічних реакцій нейтралізації кислот і лугів. Системний прийом макухи відновлює функції пілоруса, шлунка й кишечнику. Їжа та напої вживаються через 3 години після макухи.
Примітка: таким чином, макуху приймати щодня в один і той же час протягом місяця. Цей час може бути більшим залежно від складності перебігу хронічного захворювання. За гіпертонії до її складу може додаватися в невеликій кількості макуха квашеного червоного буряку, а за діабету — селери.
— Макуха, — продовжив Борис Болотов, — перша й обов'язкова умова відновлення будь-якого органа за будь-якого хронічного захворювання. Другою обов'язковою умовою буде прийом ферменту на основі чистотілу. Цей цілющий напій має дивовижні властивості з відновлення гомеостазу шлунково-кишкового тракту, крові, лімфи, судин, клітин і органів. За своєю ефективністю фермент чистотілу в десятки разів краще засвоюється клітинами й органами, ніж чаї, настої, витяжки і настойки з тієї ж рослини. Він практично незамінний у лікуванні більшості важких уражень організму. В принципі, макуха і фермент чистотілу замінюють собою сотні найменувань лікарських препаратів. Що стосується отрути й гіркоти чистотілу, то їх боятися не слід: під час правильного процесу ферментації алкалоїди рослини переробляються молочнокислими бактеріями козячої сметани або сироватки. При цьому потрібно знати: фермент чистотілу має велику цінність тоді, коли він довше настоюється.
Рецепт ферменту чистотілу
На трилітрову скляну банку — одна склянка цукру або 300 г меду. Заливаємо теплу переварену воду (температура не більш як 40 градусів С). Додаємо 1—2 ч. л. козячої сметани й одну склянку сироватки козячого молока, отриманої методом природного прокисання. Всі розмішуємо до однорідної консистенції. Півсклянки нарізаної свіжої (сухої аптечної) трави чистотілу висипаємо в марлю і разом із грузиком (скло, фарфор або прутик нержавіючої сталі) опускаємо на дно.
Ємність вкриваємо 3—4 шарами марлі й перетягуємо резинкою. Ферментована речовина зберігається в теплому приміщенні (без доступу прямого сонячного світла) з температурою близько 22—30 градусів і щодня перемішується. Періодично знімається пінка, а через 5—6 днів склад переливається в іншу скляну банку, щоб видалити осад. На кількість осаду додається переварена вода. Через 3—4 тижні склад готовий до вживання. Фермент повинен мати світлу жовту консистенцію, приємний запах яблучного оцту і бути трохи гіркуватим. Приймають від столової ложки до півсклянки за один раз зазвичай між прийомами їжі. Під час вживання його можна розбавляти звичайною сироваткою або водою.
Примітка: фермент чистотілу набуває найбільші цілющі властивості у разі витримки від 6 місяців до одного року. Це особливо важливо для профілактики й лікування ракових хвороб, а також хвороб шлунка, поліпів і виразки кишечнику, відновлення функцій печінки і підшлункової залози.
Чистотіл сприяє знищенню патогенних мікроорганізмів, а також глистів та інших хвороботворних паразитів. Ванни з застосуванням відвару чистотілу незамінні для очищення й омолодження клітин шкіри, а також лікування вугрового висипу і багатьох інших шкірних захворювань.
Кожній хворобі — своя гіркота
Науці відомо, більшість хвороб зароджується в шлунку, якщо порушені умови перетравлення білків у складі харчової грудки. Тому людина повинна підтримувати його функції з вироблення соляної кислоти й пепсину у складі шлункового соку. Для тих, у кого спостерігається їх менша концентрація, передбачені ліки-замінники, зокрема аптечний розчин соляної кислоти.
Якщо наш організм є «фабрикою» з вироблення ферментів, то слід дбати про його систематичне поповнення потрібними інгредієнтами. Коротко можна сказати: хвороби серця і крові легше вирішуються із застосуванням ферменту на основі глоду, часнику і жовтушника сірого. Проблеми підшлункової залози зменшуються за допомогою ферментів на основі трав і рослин, що містять гіркоту: хрону, гірчиці, гіркого перцю та інших. Жовчнокам'яна хвороба успішно піддається лікуванню за допомогою ферментів кореня соняшника й чорної редьки. Дисфункція щитоподібної та передміхурової залоз усувається прийомом ферменту на основі нетреби...
Так до кожного захворювання можна підібрати сировину для самостійного вироблення потрібних ферментів. Залишається доповнити: отруйні лікарські трави й рослини ферментують тільки на молочнокислих бактеріях козячого молока, а всі інші можна готувати за тією ж методикою на продуктах бродіння коров'ячого молока.
Василь САФТЮК.
м. Київ.
