Вважається, що поставити гірчичники - найпростіша медична процедура. Але й у цій нехитрій справі є свої тонкощі, про які ліпше знати заздалегідь. Тим паче, що цей метод ефективний за різних захворювань.
Домашня фізіотерапія
Гірчичник - це щільний аркуш паперу, з одного боку покритий порошком сизої чи чорної гірчиці - рослини з сімейства хрестоцвітих. Порошок готують із насіння, яке подрібнюють і знежирюють. Якщо під рукою немає готових гірчичників, їх легко виготовити самостійно. Змішайте сухий порошок столової гірчиці та крохмаль (можна борошно) порівну й додайте трохи теплої води. Схожу на тісто суміш нанесіть на папір, накрийте марлею й дайте підсохнути. Свіжі, правильно поставлені гірчичники - це справжня домашня фізіотерапія. Діють вони рефлекторно: зігрівають шкіру й виділяють ефірну олію, що подразнює нервові закінчення. Під гірчичником посилюється кровообіг і прискорюється обмін речовин. Те ж саме відбувається й у внутрішніх органах, пов’язаних зі шкірою через нервову систему. Завдяки цьому розсмоктується запалення й усувається біль. Гірчичники володіють і відволікальною дією. Посилюючи кровообіг у безпосередній близькості від себе, вони розвантажують судини в інших зонах. Цим пояснюється їхній лікувальний ефект за гіпертонічної хвороби.
Гірчичник має пахнути гірчицею
Зберігають гірчичники в сухому й темному місці від 8 до 11 місяців. Термін придатності зазначено на зворотному боці кожного десятого гірчичника. Пам’ятайте, що хороші гірчичники мають бути сухими й пахнути гірчицею! Якщо ж вони вологі й осипаються, то користі від такої «фізіотерапії» не буде.
Від усіх недуг
Зазвичай гірчичники ставлять у разі захворювань органів дихання - ларингіту, трахеїту, бронхіту та пневмонії. Але сфера їх застосування значно ширша. В умілих руках вони перетворюються на грізну зброю проти багатьох хвороб. Гірчичники знімуть напад «грудної жаби» (стенокардії), допоможуть подолати мігрень, поставлять на ноги за радикуліту. Їх здатність усувати спазми допоможе впоратися з нирковою, печінковою та кишковою кольками. А от у разі шкірних хвороб гірчичники ставити не можна. Як і будь-яка теплова процедура, гірчичники також протипоказані за високої температури, кровохаркання й онкологічних захворювань.
Тепер за справу!
Приготуйте пачку гірчичників, рушник, губку чи серветку, ковдру й тарілку з гарячою водою. Температура води має бути в межах 40-45°С: саме за такої температури виділяється гірчична олія. У разі бронхіту чи запалення легенів ставте гірчичники на спину, за ларингіту - на передню поверхню шиї, в разі трахеїту - спереду на груди, стенокардії - на ділянку серця, в разі гіпертонії - на ікри ніг, шийного радикуліту - на задню поверхню шиї, поперекового радикуліту й ниркової кольки - на поперек, у разі головного болю - на потилицю, а за кишкової кольки - навколо пупка.
Якщо у вашого пацієнта запальне захворювання, ставте гірчичники на ніч. У всіх інших випадках час процедури значення не має. Беріть по одному гірчичнику й опускайте їх у воду. Нехай вони гарненько намокнуть. На шкіру накладайте боком, покритим гірчицею, відстань між гірчичниками - 1-1,5 см. Зверху накрийте їх рушником, а щоб зберегти тепло довше, ще й ковдрою. Хороші гірчичники обов’язково пектимуть. Нехай ваш пацієнт набереться терпіння й протримається 10-15 хвилин.
Знімаючи гірчичники, зверніть увагу, чи почервоніла шкіра, - це своєрідний показник ефективності процедури. Протріть шкіру вологою відтиснутою губкою й рушником, роблячи при цьому масажувальні обертальні рухи. Покладіть хворого в ліжко, тепло укривши ковдрою.
І це все про них
Лікувальне застосування гірчиці не обмежується банальними гірчичниками. Ось лише найефективніші гірчичні процедури, які можна застосовувати в домашніх умовах.
Гірчичні обгортання. Спочатку приготуйте гірчичний розчин. Дві столові ложки гірчиці покладіть у марлевий мішечок й опустіть у гарячу сорокаградусну воду. У готовому розчині змочіть великий шматок тканини чи пелюшку і відтисніть. Потім швидко обгорніть спину й груди пацієнта, розгладьте складки. Зверху накрийте хворого простирадлом і ковдрою та залиште на 5 хвилин. Після процедури потрібно швидко сполоснутися під теплим душем, гарненько розтертися зігрітим махровим рушником, надіти теплу білизну й улягтися в ліжко.
Загальна гірчична ванна. Заповніть ванну. Температура води має становити 37°С. Розчиніть у ній гірчичний порошок із розрахунку 50 г порошку на 10 л води. Посадіть пацієнта у ванну так, щоб вода доходила йому до зони серця. Тривалість процедури - 5 хвилин. Потім потрібно виконати те ж саме, що й після гірчичного обгортання.
Ножна гірчична ванна. У десятилітровому тазу (температура води - 38°С) розведіть 100 г сухого порошку гірчиці. Коли хворий опустить ноги в таз, укрийте їх ковдрою. Місцева ванна цілком безпечна, тому парити ноги можна і 20, і 30 хвилин. Після ванни потрібно одягти теплі шкарпетки.
Гірчичний компрес. Цю зігрівальну процедуру застосовують у разі місцевих запалень лімфовузлів, м’язів і вух, а також ударів. Однак пам’ятайте, що компрес призначають тільки після стихання гострих явищ. Розведіть 1 ч. л. сухої гірчиці в 1 л води (температура 37°С). Змочіть у цьому розчині складену в шість-вісім шарів марлю й відтисніть. Покладіть марлю на хворе місце, зверху накрийте листом компресного паперу чи целофаном так, щоб краї марлі були закриті. На ізолювальний шар покладіть товстий шар вати, зафіксуйте компрес бинтом і залиште на ніч. Уранці, знявши компрес, протріть шкіру спочатку теплим вологим рушником, а потім сухим. Добре було б покласти зігріту вату й потримати ще годинку.
Обережність не завадить
Гірчичники хороші завдяки своїй універсальності та простоті застосування. Але слід неодмінно дотримуватися всіх правил їх застосування, не допускати передозування ні в засобах, ні в часі. Найпоширеніше ускладнення - опіки. І якщо гірчичники не зняти вчасно, то вже через півгодини на спині і грудній клітці з’являться червоні прямокутники обпеченої шкіри. Тому в жодному разі не залишайте компреси, гірчичники, обгортання на тривалий час, особливо на ніч. Це дуже небезпечно!
І ще одне важливе зауваження: перед тим як використовувати гірчичник, упевніться, що це буде за призначенням. Відомий випадок, коли літній гіпертонік ледь не помер від звичайного гірчичника. Страждаючи від головного болю, він приклав його до потилиці, й невдовзі в небораки розвинулося порушення мозкового кровообігу. Виявилося, що голова боліла через високий тиск, а гірчичник різко посилив приплив крові.
А ось іще один схожий приклад. Здоровий молодий чоловік, отримавши сильний забій, вирішив одразу ж поставити гірчичний компрес. Почалася кровотеча, на місці удару утворився величезний синяк, який сам розсмоктатися не міг і була загроза нагноєння. Хірурги змушені були розкривати гематому.
На щастя, такі неприємності надзвичайно рідкісні. А головне: їх можна легко уникнути, якщо не ставитися до гірчичників надто легковажно.
Тетяна ЛОСОТО,
лікар.
www.medpulse.ru
