Ідеться про самоцвіт, чиї лікувальні й магічні властивості відомі з давніх часів. Адже колись намиста чи персні з гранатом були не просто оздобою, а джерелом особливої сили, що крилася в його формі. Сьогодні ж зберігся лише ритуал — носити гарне коштовне каміння. І ми часом навіть не здогадуємося, що в нас на шиї чи у вухах — наше здоров'я й звичайне людське щастя.
Не випадково легенди розповідають про морську потвору, в якої верхня половина тіла має вигляд жінки, а нижня — крокодила. А в чолі єхидни — камінь гранат сяє. Згідно з цією легендою, на час купання чудовисько знімало з чола дорогоцінний камінь, і зухвальцеві, що прагнув його дістати, треба було дочекатися цього моменту. Вкрасти таку розкіш вважалося великою сміливістю.
У Стародавньому Римі камінь носили переважно легіонери. Він мав властивість давати життєву силу й енергію, та найголовніше — цей камінь оберігав від ран. У Середньовіччі вважали, що, вирушаючи в подорож, можна уникнути нещасного випадку, маючи при собі за амулета гранат.
Лікувальні властивості гранату. Цей самоцвіт має різні забарвлення й, відповідно, за різних захворювань використовують певний колір. Червоний камінь має властивість посилювати циркуляцію крові й усувати недокрів'я, знімати запалення горла й збивати високу температуру, а також його можна застосовувати у разі сексуальних дисфункцій.
Тоді самоцвіт слід носити на середньому пальці правої руки, оправленим у золото. А якщо хвора легенева система, за частих хронічних бронхітів — носити на шиї й у срібній оправі.
Із лікувальною метою гранат використовують ще в разі паралічу, хвороби Боткіна (жовтяниці), а також за лихоманки, запальних процесів різної модифікації. Для лікування паралічу його застосовують так: носять на зап'ясті правої чи лівої руки — залежно від того, яку півкулю мозку уражено, й практично не знімають його. Носять у вигляді браслетів і чоток.
Зелені й жовто-зелені гранати заспокоюють нервову систему, допомагають відновитися після травм та інсультів. Цей мінерал контролює серцево-судинну систему, виводить з організму шлаки й добре впливає на органи зору та слуху. До речі, зелений гранат сприяє добробуту, сім'ю захищає від негативу й приносить у домівку мир та спокій.
Жовті та оранжеві гранати дають життєву енергію, підтримують селезінку й кістковий мозок, допомагають позбутися головного болю й помічні в пологах. Але також вони активізують розум і звільняють від депресії.
Гранат використовують і для виконання бажання молодят. Місячної ночі, коли Місяць росте, кожне з молодого подружжя має прикласти гранат до зап'ястя й заприсягтися у вірності. Тоді ніякий згубний випадок чи що гірше — розлучниця, не розіб'є молоду сім'ю.
Це камінь вірності й відданості. Із ним пов'язано чимало легенд та чудових переказів. Він оберігає мандрівників від чаклунства, від зачарованості неземною красою інших земель, від надокучливих залицяльників, які, уздрівши гарне дівча, не можуть її обминути.
Камінь дає безшлюбність, якщо його носити один. Тобто, гранат не повинен і не має права бути самотнім каменем. Його треба носити в комплекті — намисто, сережки, браслет. Інакше він дає безшлюбність.
Як і всі камені, гранат потребує очищення. Якщо його постійно носиш — його слід чистити або в проточній воді, або в солі раз на місяць.
Гранати люблять оправляти в срібло. Але в такому разі їх очищують вже не сіллю, а водою чи піском. Можна засипати виріб на одну-дві доби піском.
Олена Єрьоміна,
біоенерготерапевт.
