ГРИП ТА ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ВІРУСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ: ЗАПОБІГАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ

ГРИП ТА ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ВІРУСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ: ЗАПОБІГАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ

Грип – гостре вірусне захворювання, що спричинюється вірусом грипу. Цей вірус небезпечний тим, що уражає всі органи організму. Грип за своєю симптоматикою, заходами лікування та профілактики схожий до хвороб групи гострих респіраторних вірусних захворювань (ГРВЗ). Грип і ГРВЗ перебігають із загальною слабістю, ломотою в тілі, головним болем, підвищеною температурою, нежитем, кашлем, ангіною, стоматитом, кон’юнктивітом.
Для грипу характерна більш виражена загальна реакція, що проявляється значним підвищенням температури, вираженою загальною слабкістю та ймовірним виникненням ускладнень, особливо, пневмонії, міокардиту (запалення серцевого м’яза), енцефаліту (запалення кори головного мозку) та ін.

Профілактика грипу та ГРВЗ

Досвід народної медицини та її великих представників (В.В. Кархут, М.А. Носаль, І.М. Носаль, Ф.І. Мамчур, Є.С. Товстуха, Г.К. Смик та інші) свідчить: якщо людина сповна використає суничний і полуничний сезони, тобто буде вживати ці ягоди, то вона менше хворітиме на вірусні захворювання.
Хочу продовжити цю думку й наголосити, що вживання в їжу в період сезону ягід чорниць, малини, чорної смородини у свіжому вигляді, а зараз у вигляді варення чи перетертих із цукром ягід, і гарбузів (у вигляді соків, додавання в сирому потертому вигляді в салати, а також заквашених та приготовлених з них різних страв - каші, супи, запіканки тощо, сприятиме накопиченню в організмі не тільки вітамінів, а й біометалів, флавоноїдів, органічних кислот, дубильних речовин, ефірних олій та ненасичених жирних кислот, які сприяють синтезу противірусних природних чинників.
Ефективним профілактичним заходом є вживання чаю з лимоном та медом, чаю з листям смородини чорної, суниці лісової та ягід шипшини. Дуже корисні бджолині обніжки (квітковий пилок), в яких міститься потрібна для людини кількість вітамінів, мікро- та макроелементів, флавоноїдів, ефірних олій, органічних кислот. Приймають бджолині обніжки по 1 ч. л. 1-2 рази на день за 20 хв до їди. Профілактичний курс лікування 20 днів.
До профілактичних засобів належить введення в харчовий раціон цибулі, часнику, столових буряків, моркви, квасолі, капусти, особливо квашеної, олії. Фізіологічно активні речовини, які містяться в них, сприяють виробленню в організмі інтерферону (речовини, яка протидіє вірусам) та інших природних, вироблених еволюцією, чинників захисту організму від зовнішніх негативних впливів, зокрема вірусів.

У перші дні хвороби

Перших три дні від початку грипу чи ГРВЗ хворому ні в якому разі не можна переохолоджуватися (найліпше - дотримуватися постільного режиму), не варто вживати жарознижувальні препарати, якщо температура тіла не перевищує 38 ОС. Річ у тім, що за низької температури зменшується процес вироблення в організмі інтерферону - захисних тіл, які протидіють вірусам. До речі, місцеве застосування гірчичників (приміром, на ділянку грудей) сприяє створенню ефекту гіпертермії (нагрівання) й тим самим - синтезу інтерферону. Однак гірчичники не варто застосовувати в разі високої температури, щоб не переобтяжувати організм.
Виробленню в організмі інтерферону сприяють і деякі рослини завдяки вмісту в них певних фізіологічно активних речовин. Зокрема, з цією метою добре вживати настій листя та бруньок берези бородавчатої, відвар листя й кори верби білої, настій листя й бруньок тополі чорної, настій трави ромашки лікарської, відвар бруньок, зелених шишок сосни звичайної, відвар хвої ялини європейської. Ці фітозасоби проявляють антиоксидантний ефект, нормалізують функцію імунної системи, підвищують опірність організму до вірусів. Їх застосування сприяє швидшому одужанню без ускладнень. У період захворювання та одужання дуже важливо оберігатися від переохолодження.
У більшості випадки грипу та ГРВЗ супроводжуються запаленням слизової оболонки носа та бронхів, тому будуть прояви риніту, бронхіту, трахеїту. Важким ускладненням є запалення легенів. Для лікування цих ускладнень доцільно застосовувати препарати лікарських рослин. Як засоби вибору можна рекомендувати кілька лікарських рослин, які використовують для виготовлення препаратів народної медицини.

Алтея полікує органи дихання і виведе токсини

Алтея лікарська. У корені рослини міститься значна кількість слизу, крохмалю, цукрів, пектинів, жирних олій, мінеральних солей, переважно фосфатів, бетаїну, аспарагіну, що проявляють відхаркувальну, протизапальну, протикашльову, адсорбувальну, пом’якшувальну, а також захисну та обволікаючу дію на слизову оболонку дихальних шляхів, шлунка. Тому алтея дуже ефективна в разі запальних процесів в органах дихання, кашлю.
Крім того, слиз алтеї лікарської має вираженні адсорбувальні властивості, тобто збирає й виводить з організму токсичні речовини. Це дуже важливо в разі вірусних захворювань. Бо відомо, що в період грипу та ГРВІ організм страждає від токсичних речовин, що вироблені вірусами. Але потрібно врахувати, що в разі тривалого (понад 3-4 тижні) й надмірного вживання препаратів алтеї лікарської слиз рослини може адсорбувати й виводити з організму й потрібні речовини: вітаміни, біометали тощо, що може негативно впливати на загальний стан.
Відвар коріння алтеї лікарської готують так: 2 ст. л. рослини залити 250 мл окропу, кип’ятити 5-7 хв, настоювати 3 години, вживати по 2 ст. л. тричі на день перед їдою (краще з медом).
Чай із квітів чи листя алтеї: 2 ч. л. сировини залити 200 мл окропу, настояти 10 хв, вживати по 50 мл 4 рази на день перед їдою.

Бузина - протимікробні й кровоочисні властивості

Бузина чорна входить до 10 рослин, які найчастіше застосовують у народній медицині.
Цінні лікувальні властивості мають кора, квіти та листя бузини чорної, що містять речовини, які проявляють протизапальну, протимікробну, кровоочисну дію. Настій з квітів та листя готують так: 2 ст. л. сировини подрібнити, залити 500 мл окропу, довести до кипіння, настоювати до охолодження, профільтрувати, вживати по 100 мл 4 рази на день чи полоскати горло 6-8 разів на добу.
Відвар кори бузини готують у такий спосіб: 6-8 г подрібненої сировини залити 500 мл окропу, довести до кипіння, кип`ятити 5 хв і настоювати 2 години. Вживати по 100 мл 3 рази на день за 15 хв до їди. Можна полоскати горло. До настою та відвару додавати (якщо немає алергії) 1 ч. чи 1 ст. л. меду.
Не менш корисними є й ягоди бузини чорної. У зимовий період їх вживають у вигляді заготовок (варення, перетерті з цукром), додаючи в напої.

Верба й малина — протизапальні й знеболювальні засоби

Цінною лікувальною рослиною є верба. Саме з верби було отримано вперше саліцилову кислоту й синтезовано значну кількість її похідних. Із них готують найефективніші протизапальні, знеболювальні, протиревматичні засоби. Ці медикаменти використовують для лікування вірусних інфекцій, ревматизму, радикуліту, для профілактики інфаркту.
Відвар кори верби білої (можна інших різновидів верби) застосовують у разі запалення верхніх дихальних шляхів, невралгії, ревматизму, запалення сечовидільних шляхів, а також як жарознижувальний, потогінний, протимікробний засіб. Готують його так: 2 ст. л. сировини залити 400 мл окропу, довести до кипіння, настоювати 1 годину, профільтрувати, вживати по 1 ст. л. 4 рази на день перед їдою. Можна полоскати відваром горло.
Поряд з позитивною лікувальною дією ацетилсаліцилова кислота має негативні властивості, зокрема, подразнює слизову оболонку шлунка, спричиняючи гастрити, виразки. Тому людям, які мають проблеми з органами травлення, ацетилсаліцилову кислоту ліпше вживати у вигляді аптечних препаратів.
Малина звичайна. Ягоди, квіти та листя малини містять неповторний набір фізіологічно активних речовин, що справляють своєрідну дію на організм людини: протизапальну, антиоксидантну, протитоксичну.
Зокрема, наявність в ягодах малини саліцилової кислоти та її ефірів сприяє розвитку протизапальної дії й споріднює її з відомим препаратом аспірином. Але перевага малини перед синтетичним медикаментом у тому, що в її ягодах є інші, корисні для організму, речовини: флавоноїди (фенольні сполуки), вітаміни (С, А, групи В, Р тощо), біометали (залізо, марганець, мідь, цинк, кобальт, магній, фосфор, натрій, калій тощо), клітковина, пектин та інші.
Настій сушених плодів малини: 6 ст. л. сировини залити 500 мл окропу, настоювати 1 годину, процідити, пити теплим по 100 мл 5 разів на день. Можна застосовувати варення чи розтерті з цукром плоди малини.
Настій квіток малини: 2 ст. л. сировини залити 500 мл окропу, настоювати 1 годину, процідити, вживати по 1 ст. л. 8 разів на день.
Настій листя малини: 2 ст. л. сировини залити 500 мл окропу, довести до кипіння, настоювати 2 години, процідити, пити по 100 мл 5 разів на день до їди.

Сосна - “комора неперевршених ліків”

Практично в кожному регіоні України росте сосна. Узагальнюючи властивості сосни, І.М. Носаль зауважив: «Сосна – це дарований Природою, еволюцією життя на Землі санітар повітря, носій фітонцидів у цілісності своїй і по кожному її органу зокрема. Це – комора неперевершених ліків, не кажучи вже про застосування в будівництві, хімічній промисловості тощо. Згадаймо хоча б дивовижну мікроатмосферу, яку створює сосна біля місця, де росте». Потрапивши в сосновий ліс, людина відчуває своєрідний запах – так пахне ефірна олія, що проявляє відхаркувальну, протимікробну, протикашльову, антиоксидантну дію.
Крім того, в бруньках і хвої рослини містяться аскорбінова кислота, каротин, біометали (залізо, фосфор, цинк, кальцій, кобальт, нікель тощо), вітаміни С, В2 і К, флавоноїди та інші цінні речовини. Зокрема, потрібно звернути увагу на таку надзвичайно цікаву речовину сосни, як терпентин, – рідку ароматичну смолу (в народі її називають живицею, ладаном), що міститься в смоляних ходах і пронизує деревину та кору рослини. Живицю (ладан) використовують під час виконання релігійних обрядів.
Фізіологічно активні речовини сосни проявляють фармакологічну дію: відхаркувальну, протимікробну, сечогінну, антиоксидантну, загальнозміцнювальну. Тому також є помічними в разі вірусних та застудних захворювань.
Застосовують такі фітопрепарати сосни:
- Відвар бруньок сосни звичайної: 2 ст. л. подрібненої сировини залити 500 мл окропу, кип’ятити 5 хв, настоювати 30 хв, процідити, пити по 50 мл 4 рази на день після їди. Цей відвар бруньок можна використовувати для інгаляцій.
- Сосновий «мед»: 1 частину свіжих бруньок залити 2 частинами холодної води, кип`ятити 20 хв, довести до початкового об`єму, охолодити, процідити, додати 2 частини цукру, довести до кипіння, вживати по 1 ст. л. 4 рази на день.
- Відвар свіжої хвої сосни: 30 г свіжої хвої промити холодною перевареною водою, залити 250 мл окропу, кип`ятити 20 хв, охолодити, процідити, пити по 50 мл 4 рази на день.
- Молоді зелені (свіжі) шишки сосни, з яких готують настій: 1 ст. л. подрібненої сировини залити 200 мл окропу, настояти 15 хв, процідити, приймати по 1 ст. л. через кожні 3 години.
Слід зауважити, що препарати сосни можуть зумовлювати алергійні реакції, інколи виникає біль у серці, вони протипоказані в разі вагітності, гепатиту, нефриту.

Фіалка та інші рослини проти ускладнень

Фіалка триколірна – звичайна трав’яниста рослина, яка росте на всій території України. Її фізіологічно активні речовини передусім стимулюють (підвищують) секрецію бронхіальних залоз, розріджують харкотиння, знижують його в`язкість, тому чинять відхаркувальний, бронхолітичний вплив. До цього приєднуються протимікробні, протизапальні, болезаспокійливі, антиалергійні, сечогінні, потогінні, жовчогінні, кровоочисні властивості.
Настій трави: 2 ст. л. подрібненої сировини залити 500 мл окропу, настоювати 1 годину, процідити, пити по 100 мл 4 рази на день за 20 хв до їди.
Настоянка трави фіалки: подрібнену сировину залити 40% розчином спирту етилового, настоювати 7 днів, щодня помішувати, процідити, вживати по 30 крапель 4 рази на день за 20 хв до їди.
Трава фіалки триколірної: суху сировину розтерти на порошок, вживати (краще з медом) по 0,2 - 0,5 г 4 рази на день до їди.
Для лікування та профілактики ускладнень грипу й ГРВЗ часто застосовують збори рослин. Рекомендуємо такі.
Трава чебрецю - 25 г,
Трава материнки звичайної - 25 г,
Листя суниці - 50 г.
1 ст. л. суміші залити 500 мл окропу, настоювати 30 хв, вживати по 2 ст. л. кожні 2-3 години.
Трава чебрецю звичайного - 25 г,
Листя підбілу звичайного - 20 г,
Квіти первоцвіту весняного - 30 г.
2 ст. л. суміші залити 500 мл окропу, настоювати 2 години, процідити, вживати по 2 ст. л. через кожні 3 години.
Трава медунки - 10 г,
Листя подорожника великого - 10 г,
Листя підбілу звичайного - 10 г.
Суміш залити 1 л води, повільно довести до кипіння, настоювати 30 хв, процідити, додати меду, пити по 50 мл через 3 години. Збір можна використовувати в разі бронхіту, фарингіту, захриплості голосу.
Тож можна стверджувати, що запобіганню чи значному зменшенню проявів ГРВЗ (простудні хвороби) сприяють лікарські рослини та медикаменти природного походження.

Іван ЧЕКМАН,
завідувач кафедри Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, професор, академік.

ЧИТАЙТЕ У НОВОМУ НОМЕРІ:
№7 2019

  • Як зробити організм не вразливим до хвороб.
  • Захистіть печінку від жирового переродження.
  • Метод Бутейка проти недуг.
  • Яблучний оцет контролює холестерин.
  • Швидка допомога для органів травлення.

Щоби читати та завантажувати газету, увійдіть в систему на сторінці Кабінет передплатника.

Оформити передплату на газету "Здоров'я і Довголіття"