ІЧНЯНСЬКІ ШКОЛЯРІ НЕДУГ НЕ БОЯТЬСЯ

Поділитися:

А разом з батьками й педагогами роблять усе, аби їм запобігти

В Ічнянської загально-освітній середній школі І-ІV ступенів № 4, що на Чернігівщині, всупереч демографічно - кризовій ситуації немає проблем із набором учнів. За кількістю школярів освітній заклад – лідер у районі: батьки залюбки віддають сюди синів і дочок. Татусів і матусь приваблює не лише високий рівень навчання, а й заходи дирекції та педагогічного колективу, спрямовані на збереження здоров`я учнів. Торік уже вдруге сесія районної ради затвердила комплексну програму «До здоров’я – через пізнання» (до слова, виділивши на її реалізацію кошти). За досвідом до школи їздять не лише педагоги з інших районів Чернігівщини чи сусідніх областей нашої держави, а й із Росії та Білорусі. І про карантин під час спалаху грипу чи гострих респіраторно - вірусних інфекційних захворювань в цьому навчальному закладі забули (хворіють одиниці серед дітей).

НАМИСТО ІЗ… ЧАСНИКУ ПРОТИ МІКРОБІВ

Чесно зізнаюся, що, переступаючи поріг цієї трохи незвичної школи, остерігалася запаху часнику й цибулі (цілющим властивостям цих овочів тут приділяють особливу увагу й вірять у їх велику силу в профілактиці застудних захворювань). Та даремно: ніяких сторонніх різких запахів у коридорі чи класних кімнатах не відчула, хоча на вікнах стоять тарілочки із накришеною кружальцями цибулею. У великих ящиках теж росте зелена цибуля, яку дбайливо доглядають школярики. А в кожної дитини є оригінальна «прикраса» - на шнурочку висить захований у жовтеньку капсулу з-під «кіндер- сюрпризу» зубчик часнику. Хлопчики й дівчатка із молодших класів щоранку одягають таке «намисто» охоче й без нагадувань, знаючи, що це – оберіг від бацил і хвороб. Педагоги переконані: що більше дитина вдихає їхніх ароматів, то менше мікробів в організмі. А заради здоров’я з їх специфічним запахом можна змиритися. Через день-два зубки замінюються свіжими (батьки за цим ретельно стежать). - У цій школі навчався мій старший син Євген (нині студент університету), - розповідає Наталя Горбаченко, котра зайшла до школи за донечкою. - Спортсмен, учасник усіляких змагань, він забув про хвороби. Тому не вагаючись, віддали сюди й меншеньку - Маринку. Окрім добрих знань, діти одержують і практичні навики щодо зміцнення свого організму, загартовуються. Їм не треба читати лекції про користь спорту чи про шкідливі звички: вони добре знають, що благодійно, а що ні. Залишитися вдома для нашої Маринки - справжнісінька трагедія. Дитина охоче ходить до школи, бо їй тут цікаво й весело. Ми з чоловіком теж любимо бувати в школі, беремо участь у різних заходах. Це напрочуд веселі дійства, які не тільки загартовують дітвору фізично, а й неабияк згуртовують родини. Повірте, це – особлива школа не лише в нашому місті, але й у районі, - запевняє Наталя Василівна. Наталя Горбаченко з приємністю наголосила, що діти п’ють воду із власної чашечки, принесеної здому. В усіх класах обладнано спеціальні куточки гігієни. Персональні рушнички має кожен школярик. Переварена вода – в чайниках. І це справді так. Діти не припадають до кранів, де доведеться, а п’ють чисту, відповідної температури питну воду. Відтак – і горлечка не болять, і не кашляють.

МІШЕЧКИ З СІЛЛЮ ЗБЕРІГАЮТЬ ЗІР

Директор школи Олександра Колесниченко розповіла, що педагогічний колектив спрямовує чимало зусиль на охорону здоров’я вихованців та зміцнення їхнього імунітету. Боротьба з інфекційними недугами - лише фрагмент із цілісної системи фізичного загартування дитини. На кілька хвилин протягом уроку діти кладуть на голову мішечок із йодованою сіллю (випари якої теж корисні). У першокласників та другокласників вага мішечка – 200 грамів, у третьо- і четвертокласників – 400 (згідно із фізіологічними навантаженнями). Кожна торбинка – витвір умілих рук: із візерунками, вишивками, на блискавках чи шнурочках. Час від часу діти закладають руки за спинку – «шліфують», образно кажучи, поставу. Вчаться тримати голову: сидять із соляним «вантажем» - гордовито й велично. Мішечки з сіллю не лише допомагають уникнути сколіозу та розвинути координацію, але й витримати дистанцію від очей до зошита. А відтак – зберегти зір.

ІГРИ НА УРОКАХ ПОЛІПШУЮТЬ КРОВООБІГ

За словами педагогів, у дитини, що довго сидить, порушується кровообіг і виникає кисневе голодування. Тож вона просто не може думати. Тому уроки відмінні від традиційних: навчальну програму молодші школярі засвоюють в русі. То присідають, то роблять вправи з м’ячами чи стрибають на скакалках, водночас розв’язуючи математичні задачі. Подібні ігри впливають на активність учнів. Рухаючись, діти не так втомлюються, і це допомагає краще засвоювати матеріал. Як стверджує вчителька другого класу Тетяна Міщенко, завдяки рухливим урокам матеріал, який традиційно сприймається хлопчиками й дівчатками на чверть, засвоюється щонайменше на 70 відсотків. Над дошкою в класах – плакат із яскравими чоловічками семи кольорів. Діти обізнані й уміло користуються цією веселкою. Знають, коли – руки в боки, коли - вгору, коли вниз…Усе залежно від кольорів та від відповідей на запитання вчителя. Скажімо, відповідь – чотири. Отже – зелений колір і ліва ручка - вгору, права – вниз. Роблять діти вправи швидко, дружно, синхронно й красиво. Хлопчики й дівчатка в цій школі не сидять за партами (чи, як каже Тетяна Міщенко, не сплять), склавши руки, а рухаються. І біля дошки, і біля парти. Навчаються, рухаючись і граючись. Відтак їм не доводиться нетерпляче чекати кінця уроку. А на перервах дітлахам не забороняється стрибати, бігати коридорами й галасувати. Рух додає здоров’я. І, до слова, в день мого візиту в другому класі були присутні всі 24 учні. - Спершу, бувало, приїжджають перевірки і ще з порога: «Знаємо, що ви любите гратися. А як справа зі знаннями?» - розповідала Олександра Колесниченко. – Давали контрольні роботи, відвідували уроки, все перевіряли прискіпливо й ретельно. Та полишали школу завжди задоволені – рівень знань у наших учнів високий. Минулого року у нас медалістів було більше, аніж в інших школах району. Призові місця на олімпіадах різного рівня, дипломи Малої академії теж свідчать, що наші школярі не пасуть задніх. Ми, педагоги, дуже любимо дітей і хочемо, аби вони росли здоровими й сильними. Фізичні вправи - навчанню не завада. Навпаки: здорова й загартована дитина краще набирається знань.

ВЕЛИКА ПЕРЕРВА

Після двох уроків у дітвори – велика перерва (до слова, старшокласники мають три великі перерви по 20 хвилин). А не традиційні 15- 20 хвилин, як у звичайних школах. Справді, велика: ціла година. Хлопчики й дівчатка мають вдосталь часу, аби спокійно й неквапливо поїсти страви в їдальні (не ковтаючи на бігу гарячий чай або дожовуючи булочку на ходу). До речі, в шкільному буфеті не продають шкідливі й небажані для дитячого організму продукти харчування ( чіпси, кока- коли, жуйки, напої з барвниками і т. п.). Звісно, неслухи можуть купити щось у якомусь кіоску, але таких одиниці. Різноманітні соки, печиво, свіжа випічка…І так само не поспішаючи, повернутися до класу. Окрім того, мають час погратися на майданчику чи подвір’ї, розім’яти м’язи, побігати. Дирекція й педагоги все продумали до деталей і дрібниць: переконані, що рух для дитини – то життя. Отож серед загальношкільних заходів – спортивні конкурси, змагання, малі олімпійські ігри. Найулюбленіший і наймасовіший - «Моя спортивна сім’я», у якому беруть участь ще й тата й мами, дідусі й бабусі, старші братики й сестрички. Усі масові заходи - у вільний від навчання час (зазвичай – у вихідні). Додам, що учні ще й вчаться фізично працювати на пришкільних ділянках ( праця на свіжому повітрі теж плюс для здоров’я). Майже на двох гектарах школярі вирощують овочі й зелень для їдальні. Харчування учнів молодших класів (I-IV) безкоштовне. Для учнів інших класів ціна обідів майже символічна. У меню переважно гарячі страви: супи, борщі, молочні каші. Одне слово, калорійне здорове харчування. Хлопчики й дівчатка, з котрими із задоволенням спілкувалася, називають школу другою домівкою, запевняючи, що їх тут люблять і бережуть.

ВЕРДИКТ МЕДИКІВ

Уже майже десятиліття заклад живе за власними неписаними правилами, покликаними оберігати дитину від недуг. Головний лікар Ічнянської центральної районної лікарні Дмитро Івасюк уже звик до запитань щодо оцінки медиками новаторства місцевих педагогів. Заняття спортом, рухливі ігри, мішечки з йодованою сіллю…У цьому переліку профілактичних «знахідок» шкідливого для здоров’я дітвори немає. Навпаки, педколектив допомагає педіатрам учити дітей цінувати й зміцнювати організм, берегти власне здоров’я. Кожна дитина молодших класів має «Паспорт здоров’я», в якому зазначено параметри розвитку, результати профілактичних обстежень педіатрами дітвори в стінах школи. Батьків обов’язково інформують про всі записи. Директор школи мріє, що в недалекому майбутньому в закладі обов’язково працюватиме лікар, функціонуватиме кабінет лікувальної фізкультури. Тоді й реалізують сповна всі задуми й плани. Зокрема, запрацює кабінет ароматерапії, готуватимуть чаї з трав. У день мого візиту саме підбили підсумки конкурсу стіннівок. Ці яскраві творіння дитячих рук ще не встигли сховати для історії. Вразило, що їх зміст – пропаганда здорового способу життя. Посіяні зерна дають добрі сходи. За роки копіткої праці зроблено чимало в ім’я дитини.

Ольга ЧЕРНЯКОВА, власкор «ЗіД».