Нещодавно гостем редакції газети «Здоров’я і довголіття» був керівник Центру психотерапії і медичної психології з відділенням межових станів ТМО «Психіатрія м. Києва» ( лікарня Павлова) психотерапевт Леонід Юнда. На жаль, як зауважив Леонід Іванович, по телефону всіх зрозуміти й допомогти всім неможливо, але більшість читачів отримали й консультацію щодо свого психоемоційного стану, й рекомендації щодо дозування препаратів, які вони приймали чи якими варто скористатися. Зокрема, лікар застеріг про небезпеку частого використання та звикання до барбітуратів, які виснажують клітини головного мозку.
Болить душа, а «сигналять» легені
Переважна більшість додзвонювачів скаржилися на психосоматичні, депресивні, тривожні стани, страхи та фобії. Слід зауважити, що діагноз «маскована депресія» (синдром хронічної втоми) – дуже об’ємний, і переважна більшість пацієнтів у наших поліклініках потребують лікування цього стану. Леонід Іванович розповів, що колись діяв наказ МОЗ України, відповідно до якого в кожній районній поліклініці відкривали кабінет психотерапії. Це давало можливість допомогти пацієнтам із психосоматичними розладами.
Як часто трапляється, що в людини болить душа, а нам про цей біль сигналізують серце, легені, шлунок, ендокринна система, хребет тощо. Насправді в таких пацієнтів частіше розвиваються різні психосоматичні захворювання. Якщо не лікувати депресивний стан, то вік людини на 5 років зменшується порівняно з середньою тривалістю життя.
Треба просто підзарядити свій «акумулятор»
У більшості людей спостерігається астенічний синдром, коли після перевантажень людина не встигає відновитися ні за вихідні, ні навіть у відпустці. Це призводить до розвитку тривожного чи депресивного стану. Мовою автомобіліста, сталося недозарядження акумулятора, він ослабнув і тому його треба «підзарядити». «Мої чеські пацієнти, - говорить Леонід Юнда, - кажуть, що вони приїздять до мене в Центр «добити батерки».
Враховуючи поширеність таких станів серед населення, в Центрі психотерапії і медичної психології з 1989 розробляють індивідуальні програми терапії пацієнтів із невротичними, нав’язливими, депресивними, психосоматичними, тривожними, фобічними, а також залежними станами (алкоголь, нікотин, ігри, комп’ютер, надмірна маса тіла).
Поруч із медикаментозним лікуванням фахівці Центру розробили комплекс автореабілітації, який охоплює діафрагмальне дихання, статичну напругу з наступним розслабленням, точковий самомасаж, самонавіювання. Він передбачає мінімум чотири рази на день по 5 хвилин просто подихати (через ніс) діафрагмою. Під час вдиху діафрагма опускається, живіт надувається, під час видиху діафрагма піднімається, живіт втягується. Таким чином більше кисню потрапляє й розчиняється в крові, що важливо для клітин мозку. Діафрагма тисне, створюючи прямий масаж на органи черевної порожнини, поліпшуються перистальтика та кровопостачання в різні органи, обмін речовин тощо. Важливо під час дихання розслабитися, ні нащо не звертати уваги й не відволікатися. Потрібно думати тільки про хороше, про користь від цієї вправи.
«Ви захищені «материнським гормоном»
Пропонуємо вашій увазі деякі запитання наших читачів і відповіді психотерапевта. Сподіваємося, вони стануть у пригоді багатьом.
Пан Леонід (Хмельницька обл.): Мені 77 років. Страждаю від безсоння, крім того, турбує сідничний нерв. Приймаю снодійні ліки.
Л. Ю.: Моя вам порада: якомога швидше відмовитися від вашого снодійного, може, підібрати з лікарем інший, бо, судячи з того, що ви вживаєте ці ліки тривалий час, ваш організм до них звик. Крім того, потрібно зайнятися психотерапевтичними вправами, відвідати психіатра, який припише антидепресанти в невеликих дозах, буквально по чверті таблетки на ніч. Також рекомендую рухатися, а сидіння на дивані нічого доброго не дасть. Потрібно посильно, без перевантажень займатися руховими вправами: чи по стадіону пройтися, чи щось удома неважке зробити, а увечері обов’язково виконати комплекс автореабілітації (автотренінгу), який допоможе зняти напруження. Крім того, з метою профілактики рекомендую проходити щорічний огляд у всіх лікарів.
Раджу також звернутися до лікаря, який вам призначить для нервової системи ноотропний (відновний) препарат із заспокійливою дією, антидепресанти чи гомеопатичні препарати.
Пані Богдана (Тернопільська обл. м. Держани): Дуже емоційна я стала, легко збуджуюся. У мене чоловік і син померли, живу з дочкою - інвалідом дитинства.
Л. Ю.: Вашу проблему можна розв’язати, потрібно звернутися до психотерапевта й навчитися виконувати спеціальний комплекс, який передбачає напруження м’язів обличчя, шиї, з наступним їх розслабленням. Чотири рази на день треба просто подихати діафрагмою. А якщо не допоможе, тоді можна повживати легкі заспокійливі препарати, зокрема заспокійливу гомеопатію, вітаміни групи В тощо. Крім того, вам треба налагодити режим праці та відпочинку, точно знати, що й коли ви робитимете протягом дня.
Пані Віра (м. Київ): Страждаю від безсоння, хоча постійно приймаю різні ліки.
Л. Ю.: Намагайтеся пити менше ліків, які у вашому випадку спричиняють звикання до них, не усуваючи причину. Ви киянка, то найліпше приїхати до нас у Центр і пройти сеанси психотерапії.
Пані Христина (м. Львів): Мені 24 роки, а мене переслідує відчуття тривожності, часто буває депресивний стан.
Л. Ю.: Я вас запрошую приїхати до нас у Центр. У вас нічого страшного немає, такі стани лікуються. У вас все буде нормально.
Пані Олена (м. Київ): Порадьте, будь ласка, що робити: моєму синові 14 років, колись маленьким він лікувався і з тих пір панічно боїться потрапити в лікарню знову. А ще: як можна обмежити перебування за комп’ютером і біля телевізора?
Л. Ю. У цьому разі рекомендую з вашим сином провести роз’яснювальну та поведінкову терапію. Виберіть час, коли хлопець буде здоровим, гарно почуватиметься, й відвідайте з ним місцеву поліклініку (заздалегідь домовтеся). Зробіть з ним такий собі профілактичний похід по лікарях. Пройдіться по кабінетах різних фахівців, ознайомтеся з роботою стоматолога, лаборантів тощо. Хай хлопець пересвідчиться, що лікарі, медперсонал і взагалі медичні заклади не становлять жодної загрози людині.
Щодо комп’ютера, то час роботи з ним треба суворо обмежити, наприклад, по 30-60 хвилин двічі на день. А телепередачі проглядати, лиш заздалегідь визначивши цікаві за програмою. Є таке поняття, як телекультура, коли не дивляться без розбору всі програми. Ви запитуєте в сина, що він конкретно хоче подивитися сьогодні. Наприклад, «95-й квартал». Заходите до них на сайт і шукаєте потрібну передачу, яку ваш син переглядає без реклам, без перемикань на інші канали тощо.
Пан Василь (м. Кривий Ріг): Мене турбує хворий син: у нього часто бувають галюцинації, агресія тощо.
Л. Ю.: Оскільки ваш син має психічне захворювання, ви маєте переконати його, щоб він не рідше як раз на місяць відвідував психіатра й обов’язково щоденно приймав ліки. У разі, якщо хлопець відмовляється приймати їх щодня, тоді раз на три тижні потрібно робити ін’єкції препаратів пролонгованої (тривалої) дії. Таким чином вони забезпечать його нормальне життя між прийомами ліків.
Пані Галина (м. Барвінкове Харківської обл.): Часто прокидаюся серед ночі, чогось боюся, не дивлюся телевізор. Приймаю ліки.
Л. Ю.: Вам потрібна особиста консультація фахівця. І лікар має призначити антидепресант – протитривожний препарат і психотерапію. Зверніться в Харків. Там є в Дорожній лікарні кафедра психотерапії Інституту підвищення кваліфікації. Можна приїхати й до нас у Центр.
Пані Жанна (Чернігівська обл.): Мені 28 років, маю 5-річну дитину, але весь час мене переслідує страх, що умру.
Л. Ю.: Ваші страхи надумані, запам’ятайте – ви захищені так званим «материнським гормоном». Поки жінка перебуває в дітородному віці, її серцево-судинна та інші системи організму захищені, це підтверджує практика, й винятки трапляються дуже рідко. Тож ростіть свою дитину спокійно, ви здорова й у вас усе гаразд.
Але вам треба приїхати до нас хоча б на день. Аби усунути ваш тривожний стан, ми призначимо протитривожні препарати та психотерапію. А же ліпше, залиште дитинку бабусі й пролікуйтеся в нас стаціонарно три тижні.
Пані Людмила (Полтавська обл.): У сина – шизофренія параноїдальної форми. Лікували біорезонансно.
Л. Ю.: Біорезонансна чи будь-яка інша альтернативна терапія тут не допоможе. У вашого сина має бути постійний, «свій» лікар-психіатр, який гарно його знає, стежить за перебігом хвороби й щомісяця має призначати йому профілактичний курс ліків.
Пані Наталя (Вінницька обл.): Моєму внуку 10 років, а в нього до цього часу енурез.
Л. Ю.: Ви маєте з хлопчиком відвідати психотерапевта, отримати від нього домашнє завдання для онука. Можете приїхати до нас у Центр.
Пані Галина (м. Чернігів): Сім’ї не маю, страждаю від безсоння, постійно переслідує страх смерті.
Л. Ю.: Запам’ятайте: смерті немає. Тому, що поки ми живі – її немає, а коли ми померли, то нас немає. Щоб вас психічний стан прийшов до норми, все ж варто звернутися до психотерапевта, який призначить вам потрібні ліки. Приїздіть до нас у Київ, у Центр – від Чернігова це недалеко.
Пані Люба (Миколаївська обл.): 10 років тому похоронила сина, з тих пір з’явилися запаморочення, постійні думки про померлих тощо.
Л. Ю.: Вам потрібна психотерапія, тому варто звернутися до свого районного психотерапевта. Крім того, перед сном раджу прогулятися на свіжому повітрі, прийняти курс легких заспокійливих ліків.
Пряма лінія завершилася, і хоча багато читачів змогли проконсультуватися телефоном з лікарем, усе ж, вважає Леонід Юнда, найліпше особисто, віч-на-віч поспілкуватися з психотерапевтом, який підбере потрібні ліки.
«Усі пацієнти , які звертаються по допомогу до нас у Центр, - розповідає Леонід Іванович, - отримують в комплексі з медикаментозною терапією і психотерапевтичну. Причому різних видів, наприклад, людина боїться їздити в метро, в тролейбусі – їй потрібна поведінкова терапія. Наші фахівці разом із таким пацієнтом їздять у метро, тролейбусі, ліфті тощо, тобто вчать його не боятися, доводячи безпідставність цього страху».
Крім того, в Центрі застосовують раціональну (роз’яснювальну) терапію, комплекс аудіореабілітації, різні види дихальної терапії, рефлексотерапію, групову терапію тощо. Тут також можна отримати аудіодиск із записом відновного психотерапевтичного сеансу, який є складовою частиною лікування.
Усіх , хто потребує індивідуальної консультації психотерапевта, Леонід Юнда запрошує приїхати в Центр психотерапії і медичної психології з відділенням межових станів ТМО «Психіатрія м. Києва» ( лікарня Павлова,) можна й до нього особисто. Леонід Іванович приймає відвідувачів щодня. Контактну інформацію запитуйте в редакції газети.
