КАМЕНІ В СЛИННИХ ЗАЛОЗАХ. ЯК ЇХ ВИДАЛИТИ?

КАМЕНІ В СЛИННИХ ЗАЛОЗАХ.  ЯК ЇХ ВИДАЛИТИ?

Хвороба «сигналізує» кольками та припухлістю

Слинокам’яна хвороба - захворювання слинних залоз, яке характеризується утворенням каменів у тілі залози чи її вивідній протоці. Вона проявляється різними симптомами залежно від стадії процесу. Початкова стадія перебігає зазвичай непомітно для хворого, безсимптомно, єдине, що може насторожувати, - затримка виділення слини. Захворювання виявляють випадково, під час проведення рентгенологічного дослідження з приводу інших хвороб зубощелепної системи.
Із розвитком хвороби збільшується камінь і можуть з’являтися дискомфортні відчуття в ділянці слинної залози під час прийому їжі, відчуття розпирання й біль (слинна колька). Больова реакція минає протягом кількох хвилин, буває, триває до години. Але вже під час наступного прийому їжі такі симптоми повторюються. Іноді під час пальпації вдається промацати дещо збільшену слинну залозу, в разі розміщення каменя в головній протоці пальпується її потовщення.
Під час загострення хронічного запалення в ділянці слинної залози і по ходу її проток виникають біль і припухлість, які швидко посилюються. У клітковині розвивається гнійний процес - абсцес, чи флегмона. З’являються гострий біль, який посилюється під час прийому їжі, підвищення температури тіла до 37,5-37,8°С, загальне нездужання, а в ділянці дна порожнини рота, в піднижньощелепній, привушній ділянках чи на щоці - припухлість, наростають запальні явища. Скарги на посилення болю під час прийому їжі дають підстави запідозрити слинокам’яну хворобу. Загострення може само по собі ліквідуватися.
У період ремісії слинокам’яна хвороба часто не дає про себе знати  до чергового загострення чи появи ознак затримки слини: слинна колька, припухання слинної залози після їди. У разі слинокам’яної хвороби на пізній стадії з’являються постійна припухлість у ділянці залози, колючий біль, особливо під час прийому кислої їжі. У більшості випадків конкременти містяться в піднижньощелепній залозі та піднижньощелепній протоці, рідше - в привушній залозі та привушній протоці.
Форма каменів може бути різною. Камені, що містяться в ділянці залози, - округлі, конкременти ж, які утворилися в протоці слинної залози, - найчастіше довгасті.

Ендокринні причини захворювання

Основний шлях проникнення інфекції в разі даних захворювань,  як і за гострих, - висхідний із порожнини рота на тлі зниження слиновиділення.
Нерідко ці захворювання вторинні й виникають на тлі загальних патологічних станів організму: порушення мінерального, головним чином кальцієвого обміну, гіпо-й авітамінозу.   Найчастіше вони спостерігаються в тих, хто страждає від ендокринних порушень, за патології щитоподібної залози (гіпотиреоз), патології підшлункової залози (цукровий діабет). Супутні захворювання, крім пригнічення функції слиновиділення, призводять також до зниження імунного бар’єра організму. Тому запальний процес у слинних залозах розвивається без вираженої симптоматики й перебігає зазвичай непомітно. Періоди загострення провокуються найчастіше такими чинниками, як переохолодження організму, вірусні респіраторні захворювання, патологічні процеси в порожнині рота.
У період ремісії слинні залози зазвичай нормалізуються в розмірах, процес слиновиділення поліпшується. У період виражених ознак, після загострення залози зменшуються в розмірах, але залишаються дещо збільшеними, слиновиділення знижене, на пізніх стадіях визначається стабільне збільшення, наростаюча сухість порожнини рота, слиновиділення різко знижене чи відсутнє повністю.
Діагноз слинокам’яної хвороби підтверджується рентгенологічним
дослідженням.

Видалити камінь може... слина

Методи лікування спрямовані на те, щоб звільнити протоку, яка забилася, тим самим нормалізувавши роботу слинних залоз. До речі, іноді камені виходять самі по собі. Але їм можна  допомогти. Сухе тепло (грілка) і фізіолікування розширюють протоки й звільняють камінь. Камінь можна вимити інтенсивним потоком слини. Наприклад, кислі цитрусові смоктальні цукерки підвищують слинообіг. Головне лікування спрямоване на усунення ймовірної ​​причини чи лікування основного захворювання. На початкових стадіях воно консервативне: сухе тепло, солюкс, дієта для збільшення слиновиділення, антибіотики тощо. У разі нагноєння - розрізи під кутом щелепи, по ходу протоки. Але завжди слід пам’ятати про ризик ушкодження лицьового нерва.
Залежно від збудника захворювання лікують противірусними, протигрибковими й антибактеріальними засобами, а також препаратами, що підвищують стійкість організму, й вітамінами. Від сформованого інфільтрату допомагає аплікація розчину димексиду та новокаїнова блокада — введення в ушкоджену тканину новокаїну, який знімає напругу та знеболює патологічний осередок.
Як різновид захворювання спостерігаються свищі слинних залоз у ділянці привушних і значно рідше - в ділянці підщелепних і під’язикових залоз. Найчастіше виникають ушкодження привушної слинної залози, що зумовлено розташуванням її на зовнішній поверхні гілки щелепи й позадущелепної ділянки. У першому періоді слинного свища, який сформувався, сприятливо діють препарати, введені у свищовий хід із метою розвитку асептичного запалення в стінках його з подальшим розвитком процесу. Такими властивостями володіє 5% спиртовий розчин йоду, який вводять у свищовий хід тричі на тиждень.

Прості рецепти народної медицини

Слинокам’яна хвороба, в тому числі за наявності свищів, піддається оздоровленню засобами народної медицини. На першому етапі лікування рекомендую простий рецепт: змішати чайну ложку меду, чайну ложку соняшникової олії, ампулу 0,5% новокаїну та білок курячого яйця. Цим засобом змащувати ротову порожнину, особливо запалені ясна. Біль має вщухнути.
Через два тижні лікування рекомендую додати до лікування таку відому рослину, як китятки сибірські (рос. - истод сибирский). Потрібно приготувати водний відвар її коренів: 2 ст. л. сировини подрібнюють, заливають однією склянкою води кімнатної температури, кип’ятять в емальованому посуді на водяній бані 40 хв, охолоджують 10 хв. Приймають по 2 ст. л. чотири рази на день до їди.
За гострих і хронічних запалень слизових оболонок дихальних шляхів, проносів і запалень сечового міхура потрібно приймати по 2 ст. л. п’ять разів на день. Китятки сибірські також використовують зовнішньо за абсцесів, карбункулів та фурункулів.

Замість хімпрепаратів -  соки

Протягом усього курсу лікування потрібно пити соки. Насамперед, березовий сік. Він знижує ймовірність утворення каменів і запальних процесів. Випивають не менше однієї склянки на день. Можна робити відвар із бруньок, листя та молодих гілок берези. Тільки приймати треба свіжий і по 0,5 л на день. На слизовій оболонці живуть мікроорганізми, які до певного часу немов дрімають. Але варто імунітету ослабнути, як відразу ж починає розвиватися неактивна раніше хвороба. Це як міна уповільненої дії. Рано чи пізно все одно спрацює. Замість хімічних препаратів я рекомендую, крім березового соку, морквяний і капустяний соки. Зрозуміло, це мають бути свіжовичавлені соки. Для кращого ефекту їх варто чергувати.
Одночасно із соками рекомендую приймати настій хвої. Для цього 5 ст. л. голок хвойного дерева залити 1 л окропу. Кип’ятити на слабкому вогні протягом 20 хв. Дати настоятися протягом 3 годин. Злити рідину в окремий посуд. Приймати по 0,5 склянки двічі на день.
Антисептичну, болезаспокійливу дію має настій чистотілу великого: 1 ст. л. трави залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину й процідити. Пити по третині склянки тричі на день до їди.
Настій чистотілу потрібно приймати разом із відваром насіння кропу. Узяти 2 ст. л. насіння кропу городнього, заварити 0,5 л окропу, кип’ятити 15 хв, процідити. Приймати в теплому вигляді по 100 мл чотири рази на день протягом трьох тижнів.
Для підвищення імунітету слід регулярно пити чай з ехінацеєю.
Прийом усередину вказаних вище засобів потрібно доповнювати полосканнями. Наводжу кілька перевірених на практиці рецептів. Їх треба використовувати чергуючи.
У склянці теплої перевареної води розчинити 1 ст. л. питної соди, змочити в отриманому розчині ватний тампон, обробити ротову порожнину. Повторювати таку процедуру кілька разів на день.
Залити 1 ст. л. насіння цибулі 0,5 л гарячої води, загорнути в теплу ковдру й настоювати ніч. Уранці процідити й застосовувати для полоскань, виконуючи процедуру тричі на день.
У склянці теплої перевареної води розвести 2 ст. л. евкаліптової олії, полоскати горло та ротову порожнину кілька разів на день.
Закип’ятити в каструлі літр води. У киплячу воду засипати 5 ст. л. голок хвойного дерева, поварити їх протягом 0,5 години. Настояти до охолодження й процідити препарат - для лікування потрібна отримана рідина.
Дуже подобаються мені властивості такої рослини, як миколайчики (рос. – синеголовник): 1 ст. л. трави залити однією склянкою окропу. Настоювати дві години, використовувати для полоскання ротової порожнини й горла.

Ароматерапія та слиногінна дієта

У боротьбі з запаленням слинної залози допоможе й ароматерапія - лікування за допомогою ефірних олій хвої, кипарису, евкаліпта.
Окрім прийому протизапальних та антисептичних препаратів, потрібно змінити систему харчування. Допомагає слиногінна дієта: молочні продукти, сирі овочі та фрукти, особливо кислі, такі як лимон. Наприклад, перед їдою треба просто потримати в роті тонку часточку лимона, також слід вживати квашену капусту, журавлину та інші кислі продукти з сухариками. Це допоможе уникнути застою слини в залозі, а також сприяє видаленню з неї відмерлих клітин і бактерій.
Корисні буряки й патисони. Це сорти декоративного кабачка. Вони набагато корисніші, ніж звичайні кабачки, і за властивостями більше нагадують гарбузи. У їх шкірці міститься аскорбінова кислота, а головне - це просто скарбниця мінеральних речовин і вітамінів. Вони поліпшують лужне середовище, особливо ротової порожнини. А буряки поліпшують роботу кишечнику, зменшують рівень холестерину в крові. Приймати потрібно окремо вітамін А.
Їжу можна трохи подрібнювати, якщо жування й ковтання спричиняють виражений дискомфорт. Для зменшення інтоксикації організму рекомендую рясне тепле пиття (соки, морси, відвар шипшини, чай, молоко). Щоб надалі уникнути рецидивів захворювання, слід обмежити прийом сиру, риби та інших продуктів, багатих кальцієм.
Іноді приєднується, провокуючи запалення залози, бактеріальний паротит, який може перейти в гнійний. За серозного запалення рекомендую грілки, УВЧ, олійні компреси. Щоб збільшити слиновиділення, треба проводити масаж слинних залоз.
Крім того, раджу двічі на день ретельно чистити зуби не тільки зубною щіткою, а й зубною ниткою. Це запобіжить розвитку інфекції. Після чищення зубів не забути прополоскати рот теплим сольовим розчином (із розрахунку 0,5 ч. л. солі на склянку води), що дасть змогу зняти запалення й зволожити слизову оболонку рота. Тим, хто курить, дуже важливо до одужання припинити курити.

Рецидиви та загострення

У разі загострення захворювання лікування полягає в теплових процедурах: сухе тепло, компреси з камфорною олією, бужування. Додатково призначають електрофорез із йодистим калієм. Якщо камінь міститься у вивідній протоці, то тут народна медицина безсила й потрібен розтин протоки над каменем. Якщо камінь виявлено в підщелепній слинній залозі чи якщо спостерігається рецидив слинокам’яної хвороби після видалення каменя з протоки залози, виконують повне видалення залози в умовах стаціонару. Якщо камінь міститься у привушній слинній залозі, видаляють ділянку залози з каменем.
Лікування можна вважати успішним і завершеним за повного чи часткового відновлення функції залози. У разі зарощення та звуження проток показане бужування конічними зондами різних розмірів. Якщо бужування не дає ефекту, вдаються до хірургічного усунення стриктури. Після операції з метою запобігання виникненню слинного свища протягом кількох днів на привушну ділянку накладають тісну пов’язку, дають рідку їжу, призначають за півгодини до їди настоянку беладони.
У разі хронічного запалення слинної залози лікування не призводить до повного одужання, але воно тимчасово поліпшує стан людини й підвищує якість її життя. У періоди загострення приймають антибіотики та засоби, що спричиняють підвищене слиновиділення. Непогані результати дає гальванізація слинних залоз. Антибактеріальна терапія приносить свої плоди у вигляді поліпшення стану та запобігання серйозним ускладненням.
З метою запобігання виникненню захворювання за важких загальних захворювань потрібен регулярний догляд за порожниною рота. Для збільшення виділення слини рекомендую полоскання рота 1-відсотковим розчином лимонної кислоти. У разі абсцесу чи флегмони (підвищення температури, погіршення загального стану) потрібне хірургічне втручання стоматолога.  
Загалом, усі ознаки та симптоми цього захворювання не дуже відчутні й не заважають жити, тому до хірургічного лікування вдаються рідко.


В’ячеслав ВАРНАВСЬКИЙ,
лікар, фітотерапевт.