За словами дієтологів, серпень - найсприятливіша пора, щоб почистити організм від шлаків і токсинів, зарядитися вітамінами, зміцнити імунітет і легко схуднути. І в цьому якнайліпше можуть допомогти найсоковитіші дарунки літа - дині та кавуни. До того ж у народній медицині існує чимало лікувальних рецептів з цих ягід. То в чому ж користь цих смаколиків?
Дині – очистять, омолодять і тонізують
Дині – це справжня комора здоров’я. Багатий комплекс мікроелементів і вітамінів робить їх дуже корисними. Зокрема, вони мають сечогінні, протисклеротичні, протиревматичні й загальнозміцнювальні властивості. М’якоть динь нормалізує водно-сольовий баланс, очищає організм від шкідливих речовин, діє заспокійливо на нервову систему, помічна за депресивних станів - у цьому разі їх слід уживати як мінімум двічі на тиждень.
Давно помічено, що якщо вживати цей овоч натщесерце, це добре очищає кишечник, а отже сприяє й зниженню маси тіла. Сік також допомагає в боротьбі із зайвими кілограмами. Особливо корисна суміш соків динь, томатів та яблук у співвідношенні 1:1:2.
Також сік динь допомагає виганяти глистів з організму, для цього його потрібно випивати натщесерце вранці по 1 склянці.
Дині корисні й тим, хто не хоче миритися з передчасним старінням. Бета-каротин, якого, до речі, в цій ягоді міститься більше, ніж у моркві, робить шкіру гладкою, захищає від ультрафіолету, сприяє виробленню мелатоніну й надає їй ніжного персикового відтінку.
Кремній, що міститься в динях, поліпшує стан волосся та шкіри, впливає на кору головного мозку, підживлює енергію мозочка. Ось чому, коли відчувається глибока втома, добре з’їсти часточку дині.
До того ж із динь роблять компреси, примочки, полоскання, краплі й ванни. Зокрема, динна ванна може усунути алергійні реакції. А компрес із динної м’якоті, покладений на груди, полегшує стан за астматичних нападів, пневмонії та бронхіту. Також динну м’якоть та її шкірки можна прикладати до синців і наривів для швидкого їх загоєння.
Отака вони – дині, на всі руки майстрині. Тож не пропустіть сезону й насолодіться їх божественним смаком та зарядіться сонячною енергією, яку вони в себе ввібрали, сповна. А коли турбують хвороби, скористайтеся динною терапією, кілька рецептів якої описано нижче.
Динне зцілення
За болю в суглобах народна медицина рекомендує з’їдати по 3 скибочки дині вранці й увечері. Через тиждень має настати полегшення.
У разі діатезу, артриту, хворих нирок, дискінезії жовчовивідних шляхів корисно з’їдати по 1,5-2 кг свіжої м’якоті динь протягом дня (по 300-400 г за прийом). А в разі закрепів слід вживати трохи більше: 500 г за один прийом.
За радикуліту приймати по 1/3 склянки соку динь тричі на день. Біль може минути через добу.
У разі алергії помічна динна ванна. Для цього в теплу воду (36-37°С) слід додати 1 склянку соку чи просто вкинути шматочки динь. Курс - 7 процедур.
За прищів добре протирати розпарену шкіру обличчя динним соком. Через тиждень зникнуть прищі й поліпшиться колір обличчя.
За сечокам’яної хвороби 1 кг насіння динь залити 5 л води й варити на слабкому вогні в закритому посуді до тих пір, доки не залишиться 3 л рідини, потім охолодити, перецідити й розлити по пляшках. Зберігати в холодильнику. Приймати по 100 мл тричі на день за 30 хв до їди в теплому вигляді.
Увага! Дині не варто їсти у великій кількості, це може зумовити проблеми з травленням. Вагітні та матері-годувальниці мають теж обачно ставитися до вживання динь, оскільки вони можуть зумовити кишкові проблеми в дитини.
До того ж дині рекомендується вживати окремо від інших продуктів, особливо не варто їх змішувати з продуктами, багатими на крохмаль. За виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, цукрового діабету, захворювань печінки дині слід їсти з особливою обачністю.
Кавуни очистять та розрідять кров
У народній медицині кавуни здавна вважають ефективним сечогінним і жарознижувальним засобом. М’якоть широко застосовують у лікувальному харчуванні. Зокрема, за набряків, які часто супроводжують серцево-судинні захворювання, хворим призначають кавунову дієту. Корисна вона й за недокрів’я, променевої хвороби, захворювань кровотворних органів.
Крім того, кавуни здатні розріджувати кров і сприяють кровотворенню. Клітковина м’якоті посилює перистальтику кишечнику, поліпшує діяльність корисних мікроорганізмів, що живуть у кишковому тракті (так званої кишкової флори), сприяє виведенню з крові холестерину.
Споживання кавунів корисне також у разі хвороб жовчного міхура, сечовивідних шляхів, зокрема, за каменів у нирках, жовчному й сечовому міхурі (якщо камені фосфатні, то кавуни не допомагають). Проте тут слід бути дуже обережним, і якщо камені великі – то ліпше їх не «турбувати».
Кавуновий сік рекомендується вживати в разі хворих суглобів, гіпертонії та печії. А порошок із сухих шкірок помічний за колітів.
Тож, так само як і дині, не варто ігнорувати цю найбільшу ягоду в природі. Їжте, наїдайтеся її вдосталь – і отримаєте не тільки насолоду, а й велику подяку від свого організму. А тепер - кілька лікувальних кавунових рецептів.
Кавунова м’якоть, шкірки й насіння – усе на користь людині
За вегетосудинної дистонії й остеохондрозу корисні кавунові ванни. Для цього покладіть у ванну з температурою води 37°С 200 г свіжих кавунів зі шкірками й 200 мл розчину питної соди (на 1 склянку 1 ст. л.). Приймати такі ванни рекомендується 20 хв через день. Курс - 15 процедур.
У разі сечокам’яної хвороби, каменів у жовчному міхурі та гельмінтів, зокрема аскарид, народна медицина рекомендує такий рецепт: розтерте в теплій перевареній воді насіння (1:10) приймають по 0,5 склянки тричі на день за 20 хв до їди.
Також за глистів можна висушене насіння кавунів подрібнити на млинку для м’яса чи кави й змішати з молоком у співвідношенні 1:10. Приймати по 2 склянки двічі на день у проміжку між прийомами їжі.
Із кавунових шкірок можна приготувати чудовий м’який сечогінний засіб: залити сировину водою у співвідношенні 1:10, варити протягом 5 хв, потім перецідити й охолодити. Приймати по 0,5 склянки 2-3 рази на день до їди. Допомагає такий напій і в разі подагри та ревматизму.
Ще один рецепт потужного діуретичного засобу: з промитої шкірки гострим ножем зчистити поверхневий шар (цедру), висушити й зберігати в картонній коробці. Вживати подрібненою (спорошкованою на кавомолці) по 5 г тричі на день, запиваючи водою з медом.
У разі залізодефіцитної анемії корисно приймати м’якоть кавунів по 1 кг 4-5 разів на день. При цьому хворий за кожен прийом отримує до 1 мг органічного заліза, що становить разову дозу препарату.
За каменів у жовчному міхурі помічний такий народний засіб: шкірки кавунів порізати на невеликі часточки й висушити в духовці, подрібнити, залити водою 1:1 та кип’ятити на слабкому вогні 30 хв. Потім перецідити, охолодити й приймати по 1-2 склянки 3-5 разів на день до їди.
У разі коліту 80-100 г сушених шкірок кавунів залити 2 склянками окропу. Пити по 0,5 склянки 4-6 разів на день.
Увага! Людям, які страждають від жовчнокам’яної чи сечокам’яної хвороби, слід контролювати об’єм кавунової порції, з’їденої за день. Більш як 200 г на добу – це серйозне навантаження на хворі органи, що може спровокувати напад жовчної чи ниркової кольки.
Крім того, кавуни протипоказані за метеоризму, виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки.
Підготувала Алла ГРІШИЛО.
