Уже в працях стародавніх лікарів, які узагальнювали тодішній розвиток медицини та народний досвід, є свідчення, що люди сприймали рослинний світ і як повсякденну їжу, і як джерело основних лікувальних засобів. Приміром, Пліній свідчить, що в Стародавньому Єгипті цибулю вважали ліками від 28 хвороб, а часник – мало не панацеєю.
Спостереження доктора Беркіта
З розвитком цивілізації та розшаруванням суспільства натуральні продукти почали «поліпшувати»: відкидати оболонку, подрібнювати, піддавати тепловій обробці тощо. Їжа ставала привабливішою, ніжнішою, смачнішою, однак… не кориснішою.
Відомий британський лікар і фізіолог Д. Беркіт певний час працював в Африці. Він помітив, що офіцери, котрі приїхали сюди на службу з його батьківщини, дуже часто звертаються по медичну допомогу з приводу різноманітних хвороб: закрепів, геморою, варикозного розширення вен, тромбофлебіту, тріщин заднього проходу, поліпів, кишкових розладів, раку товстої кишки, апендициту, діабету, ожиріння тощо. А от серед аборигенів не спостерігалося не лише зазначених хвороб, а й високого рівня холестерину та високого тиску крові.
Д. Беркіт, порівнявши харчування обох категорій населення, помітив: місцеві люди споживали в основному рослинну їжу, а британці –страви з рафінованого борошна, цукру та м’ясо. (Цікаво, що коли африканці виїздили до Британії на навчання й харчувалися, як європейці, вони теж ставали беззахисними перед зазначеними хворобами). Тож він чи не першим заявив, що «облагороджування» продуктів, тобто вилучення з них так званих баластних речовин, клітковини, - це причина безлічі тяжких недуг, які тепер називають хворобами цивілізації.
Іще один приклад. В Італії здавна головний продукт харчування – макаронні вироби. Однак років 30-40 тому їх виробляли з разового (неочищеного) борошна, а сьогодні – з високорафінованого, тобто вищого ґатунку, очищеного від висівок. До того ж раніше спагеті споживали з великою кількістю овочів, багатих клітковиною, а тепер їх усе більше заміняють м’ясом. Наслідок цього, як з тривогою стверджують лікарі, - збільшення випадків ожиріння та раку травних органів.
Клітковина - захист для всіх органів
То що ж це таке – клітковина? Це груба частина рослин, сплетіння грубих волокон, що становлять основу рослин. Найбільше її міститься в шкірці плодів зернових, бобових культур, фруктів та овочів, у насінні, і вона є рушієм очищення організму.
Клітковина володіє унікальною властивістю вбирати воду (вчетверо більше, ніж її об’єм). Отож збита грудка їжі, що утворюється в травному тракті, перетворюється на м’яку, схожу на губку масу, значно збільшується в об’ємі, заповнює просвіт кишківника й стимулює його активність. Як наслідок, вона «подорожує» в травному тракті приблизно 24-36 годин і легко виводяться її відходи. Тоді як їжа, позбавлена клітковини, у вигляді щільних грудок залишається там протягом 3-5 діб. Тож клітковина рятує від закрепів, які спричиняють застійні та гнильні процеси, що породжує різноманітні хвороби.
Клітковина, як дбайливий санітар, протирає стінки кишечнику, як м’яка губка, вбирає в себе, знезаражує й виводить назовні отруйні речовини, що потрапили в організм з водою, повітрям, їжею: важкі метали,токсини, шкідливі харчові добавки.
Клітковина зв’язує також ракотворні токсини, припиняючи їх дію всередині організму, та холестерин, тож він не всмоктується назад у кров і не стає причиною серцево-судинних захворювань. Нове дослідження, проведене з початку 1990 по серпень 2013 року в країнах Європи, Австралії, Японії, США, засвідчило, що ризик розвитку хвороб серця значно знижується з кожними додатково спожитими 7 г клітковини. Який простий спосіб профілактики!
А ще слід зазначити, що клітковина забезпечує рівномірне надходження живильних речовин з губчастої грудки їжі, що сприяє нормалізації рівня цукру в крові. Це важливо для запобігання як гіпоглікемії, так і цукрового діабету.
Важливо, що клітковина – це джерело живлення корисної кишкової мікрофлори, що теж сприяє нормалізації травного процесу та поліпшенню самопочуття. Вона ж знищує деякі токсини, допомагає організмові виробляти вітаміни, амінокислоти, жири.
Дієтологи вважають: щоденне вживання клітковини – найпростіший спосіб контролювати
масу тіла та апетит. При цьому людина залишається активною та бадьорою, адже
природна їжа, що містить клітковину, насичена багатьма біологічно активними
речовинами, зокрема, вітамінами, мінералами, вуглеводами, вони й дають організмові
енергію.
Джерела постачання клітковини
Західні дієтологи визначають денну норму – 25-30 г клітковини (вважається, що наші предки мали у своєму раціоні до 60 г) і стверджують, що в розвинених країнах люди недоотримують її, адже надмірно захоплюються їжею швидкого приготування.
Головний постачальник клітковини - природні продукти Одним із лідерів за вмістом клітковини є висівки: приблизно 40 г у 100 г. Тому корисно вживати
чорний хліб: у 100 г нараховують 8 г клітковини, а в цільнозерновому ще більше – 8,5 г.
У крупах: гречаних – 2,7 г, перлових – 2,5, вівсяних – 1,9 г (тут і далі подається вміст
клітковини в 100 г продукту). Капуста білоголовкова – 2,9 г, брюссельська – 4,2 г, морква
3,1 г, буряки – 3,0 г, помідори – 1,4 г; горох варений – 5,0 г, зелений горошок – 12,0 г;
квасоля стручкова – 2,5 г, сочевиця – 3,8 г; картопля – 2,0 г; зелень – 3,8 г.
Так само багато клітковини міститься і в садових плодах: смородина – 4,8 г, яблука – 1,8
г, сушені – 14,9 г; виноград – 1,6 г, родзинки – 9,6 г; курага - 18,0 г, апельсини – 2,2 г;
горіхи – 4,0 г.
З огляду на ці показники, фахівці радять щодень вживати не менш як 3 порції (по 100 г)
овочів, не менше 3 фруктів, 4 кусники хліба з борошна грубого помелу; кілька разів на
тиждень – страви з квасолі, гороху, кукурудзи, сої. Не забувати про насіння: соняшникове,
гарбузове, льону (потужний захист від раку) та інше. Найліпшим сніданком деякі
дієтологи вважають каші (ліпше з попередньо намочених круп, виготовлених із цільного зерна, щоб варити недовго, адже тривале варіння наполовину зменшує вміст клітковини), слід збагачувати їх клітковиною, додаючи в тарілку свіжі фрукти, мелене насіння льону тощо. На десерт теж ліпше подавати свіжі фрукти, а не солодощі. А от найкориснішим продуктом для під’їдання визнано яблука, особливо зелені.
Корисні страви
Салат із цибулі. 3-4 цибулини, 1 ст. л. оцту, кмин, чорний перець, сіль.
Цибулю нарізати тоненькими кружальцями. Оцет влити в склянку води і в цей розчин
покласти розділену на кільця цибулю. За півгодини вийняти, добре промити в холодній
воді, розкласти в тарілочки, посолити, перемішати, поперчити й посипати кмином.
Салат краси. 3 яблук середнього розміру, 2 ст. л. меду, 2 ст. л. вівсяних пластівців, 1 ст. л. родзинок.
Вимиті яблука натерти на тертці з великими вічками, змішати з попередньо замоченими
пластівцями та родзинками, заправити медом.
Салат з буряків. 1 буряк, 2 цибулини, 75 мл олії чи сметани, кмин, цукор, хрін, кислий сік (або терте свіже чи мочене яблуко).
Варений буряк натерти на тертці з великими вічками й перемішати з нарізаною
соломкою цибулею. Додати розтертий кмин, тертий хрін, кислий сік, цукор, заправити
олією чи сметаною, викласти в салатницю й прикрасити кільцями цибулі.
Салат з гарбуза й кислої капусти. 300 г гарбуза, 300 г квашеної капусти, 2 ст. л. майонезу, скибочки лимона.
Гарбуз натерти на тертці з великими вічками, змішати з кислою капустою та майонезом,
прикрасити зеленню й скибочками лимона.
Салат з квасолі. 2 склянки вареної білої квасолі, 2-3 квашених огірки, 2 яблук, цибулина, 2 ст. л. олії, 1 ч. л. гірчиці, сіль, цукор, зелена цибуля.
Цибулю дрібно посікти, посипати цукром, скропити оцтом, накрити й залишити на
півгодини. З огірків зняти шкірочку, почистити, нарізати дрібними кубиками. Яблука зі
шкіркою натерти на тертці з великими вічками. Посолену наприкінці варіння квасолю та
інші інгредієнти вимішати, скласти в салатницю, полити олією, розтертою з гірчицею,
посипати нарізаною зеленою цибулею.
Салат з моркви. 2-3 морквини, 0,5 склянки родзинок, 100 г сметани, сіль.
Підготовлену моркву натерти на тертці з великими вічками, підсолити, перемішати зі
сметаною, додати трохи розпарені родзинки.
Салат з картоплі. 400 г вареної картоплі, 150 г варених буряків, 25 г тертого хрону, 3-4
ст. л. олії, 2 варених яєць, сіль, перець до смаку.
Овочі порізати дрібними кубиками, додати сіль, хрін, чорний перець, частину олії,
вимішати, накрити й поставити в холодильник на 1-2 години. Тоді викласти в салатник,
полити заправкою: розтерти в олії жовток. Прикрасити кружечками яйця.
