КОМУ Й КОЛИ ПОТРІБНО ВИМІРЮВАТИ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК

І як правильно це робити

Відомо, що загальна кількість крові в організмі становить 6—8% від маси тіла. Застосовуючи нехитрий розрахунок, можна легко дізнатися об'єм крові у кожної людини. Так за маси тіла 75 кілограмів обсяг крові становить 4,5—6 літрів. І вся вона міститься в системі сполучених одна з одною судин. Так от, під час скорочення серця кров, просуваючись кровоносними судинами, тисне на стінку артерій, і цей тиск називається артеріальним. Він  і сприяє просуванню крові по судинах.

Розрізняють два показники артеріального тиску:

• систолічний артеріальний тиск (САТ), або «верхнє» — відображає тиск в артеріях, який створюється під час скорочення серця й викиду крові в артеріальну частину судинної системи;
• діастолічний артеріальний тиск (ДАТ), так зване «нижнє» — відображає тиск в артеріях у момент розслаблення серця, під час якого відбувається його наповнення перед наступним скороченням. Обидва тиски вимірюються в міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.).
Значення величини артеріального тиску 120/80 означає, що величина систолічного (верхнього) тиску дорівнює 120 мм рт. ст., а величина діастолічного (нижнього) артеріального тиску дорівнює 80 мм рт. ст.

Чому потрібно знати величину артеріального тиску ?

Підвищення тиску на кожні 10 мм рт. ст. збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 30%. У людей із підвищеним тиском у 7 разів частіше розвиваються порушення мозкового кровообігу (інсульти), в 4 рази частіше — ішемічна хвороба серця, вдвічі частіше — ураження судин ніг. Саме з вимірювання артеріального тиску потрібно починати пошук причини таких частих проявів дискомфорту, як головний біль, слабкість, запаморочення. У багатьох випадках за тиском потрібен постійний контроль, і вимірювання слід проводити по декілька разів на день.
Виміряти артеріальний тиск можна самостійно за допомогою спеціальних апаратів — тонометрів. Це дає можливість отримати цінну додаткову інформацію, як вдома під час первинного обстеження, так і подальшого контролю ефективності лікування.
Такий самоконтроль дисциплінує,  допомагає точніше оцінити ефективність лікування й потенційно знизити його вартість. Важливим чинником, що впливає на якість самостійного контролю артеріального тиску, є використання приладів, які відповідають міжнародним стандартам точності. Не рекомендується застосовувати ці апарати на пальці або зап'ястку. Слід суворо дотримуватися інструкції щодо вимірювання артеріального тиску автоматичними електронними приладами.

Обов'язкові правила під час вимірювання артеріального тиску:

• Обстановка.
Вимірювання проводиться в тихій, спокійній і зручній обстановці  за комфортної температури. Ви повинні сидіти на стільці з прямою спинкою поруч зі столом. Висота столу має бути такою, щоб середина манжети, накладеної на плече, містилася на рівні серця.
• Підготовка до вимірювання та тривалість відпочинку.
Артеріальний тиск слід вимірювати через 1—2 години після прийому їжі. Протягом 1 години до вимірювання не слід курити чи вживати каву. Одяг має бути просторим. Руку, на якій проводитиметься вимір, слід оголити. Ви маєте сидіти, спираючись на спинку стільця, з розслабленими, не схрещеними ногами. Не варто розмовляти, оскільки це може вплинути на рівень артеріального тиску. Вимірювання  проводиться після  5 хвилин відпочинку.
• Розмір манжети.
Ширина манжети повинна бути достатньою. Вузька або коротка може призвести до істотного помилкового показника артеріального тиску.
• Положення манжети.
Визначте пальцями пульсацію плечової артерії на рівні середини плеча. Середина балона манжети повинна знаходитися точно над пальпованою артерією. Нижній край повинен бути на 2,5 см вище ліктьової ямки.  Між манжетою і поверхнею плеча має проходити палець.
• Положення стетоскопа.
Пальцями визначається точка максимальної пульсації плечової артерії, яка зазвичай розташовується відразу над ліктьовою ямкою на внутрішній поверхні плеча. Мембрана стетоскопа повинна повністю щільно прилягати до поверхні плеча. Слід уникати занадто сильного тиску стетоскопом, а також стежити, щоб головка стетоскопа не торкалася манжети або трубок.
• Накачування й здування манжети.
Нагнітання повітря в манжету до максимального рівня повинно проводитися швидко. Повітря з манжети випускають зі швидкістю 2 мм рт. ст. за секунду до появи тонів («глухих ударів») і далі продовжують випускати з тією ж швидкістю до повного зникнення звуків. Перші звуки відповідають систолічному артеріальному тиску, зникнення звуків (останній звук) відповідає діастолічному артеріальному тиску.
• Повторні вимірювання.
Одноразово отримані дані не є істинними: потрібно проводити повторні вимірювання (мінімум двічі з проміжком 3 хвилини, потім розраховується середня величина).  Тиск вимірювати на обох руках.
• За статистикою, найчастіше мозкові інсульти та інфаркти міокарда, які здбільшого закінчуються летально, трапляються з 6-ї до 10-ї ранку. На проведення ранкових вимірювань потрібно звернути особливу увагу, оскільки отримані вранці значення артеріального тиску надають неоціненну допомогу у визначенні діагнозу та правильної тактики лікування.
Крім того, нерідко дані ранкових вимірювань можна зіставити з нічною величиною артеріального тиску, яка має надзвичайно важливе значення для діагностики.

Регулярно перевіряйте рівень артеріального тиску в ранкові години!

* Якщо систолічний та діастолічний артеріальний тиск виявляється в різних категоріях, обирається вища категорія.
** Оптимальне по відношенню до ризику розвитку серцево-судинних ускладнень і до смертності.
Терміни «м'який», «граничний», «важкий», «помірний», наведені в класифікації , характеризують тільки рівень артеріального тиску, а не ступінь тяжкості захворювання. У повсякденній клінічній практиці прийнята класифікація артеріальної гіпертонії Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, заснована на ураженні так званих органів-мішеней. Це найбільш часті ускладнення, що виникають в головному мозку, очах, серці, нирках і судинах.